Котлярова Нінель Миколаївна

Нінель Миколаївна Котлярова (02 травня 1926, Одеса — 07 квітня 1993, там само) — українська художниця, живописець, мисткиня декоративно-ужиткового мистецтва. Заслужений майстер народної творчості УРСР (1979). Володарка золотої медалі Фес­тивалю самодіяльних мистецтв УРСР (Київ, 1972), бронзової медалі ВДНГ СРСР (Москва, 1975, 1977). Членкиня СХУ (1970-і рр.).

Нінель Миколаївна Котлярова
Народження	2 травня 1926(1926-05-02) м. Одеса, УРСР, СРСР
Смерть	7 квітня 1993(1993-04-07) (66 років)
	м. Одеса, Україна
Жанр	художниця декоративно-ужиткового мистецтва, живописець
Звання	Заслужений майстер народної творчості УРСР

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Котлярова.

Біографія

Нінель Котлярова народилася 02 травня 1926 року, жила та творчо працювала у м. Одеса. Є матір'ю чотирьох дітей, серед них — заслуженої художниці України Ольги Котлярової-Прокопенко, і бабусею заслуженої художниці України Тетяни Бродецької.

Основним жанром творчості Нінель Миколаївни Котлярової, окрім акварелі і пастелі, було прикладне мистецтво: ткацтво, вишивка, аплікація, плетіння на коклюшках, кераміка, чеканка, випалювання і різьблення по дереву, коренепластика, розпис, флористика («українська екібана»). У роботі вона використовувала фарби, нитки, корчі, гілки, пір'я, насіння то­що.

Брала активну участь в обласних, республіканських, всеукраїнських, всесоюзних і міжнародних мистецьких виставках, ставала лауреаткою фестивалів і переможницею різних конкурсів, була удостоєна багатьох почесних грамот, дипломів, премій. У 1970-х роках — членкиня Спілки Художників України.

У 1979 році присвоєне звання заслуженої майстрині народної творчості Української Радянської Соціалістичної Республіки. У 1972 році отримала золоту медаль Фес­тивалю самодіяльних мистецтв УРСР (м. Київ). Двічі, у 1975-у та 1977-у році, отримала бронзову медаль ВДНГ СРСР (м. Москва).

Протягом життя Нінель влаштовувала чимало персональних виставок. Серед них — в Одесі (1949, 1971–72, 1976–82), Білгороді-Дністровському (Одеська область, 1972) та Іллічівську (Одеська область, 1985), Тернополі (1975), Умані (Черкаська область, 1977), Києві (1982), Москві (1984).

Посмертні виставки — 1994, 1996, 2001, 2006, 2011.

Художниця зробила значний вклад в розвиток міста Одеса, брала участь в створенні салону образотворчого мистецтва «Людина і природа» (Будинок відпочинку «Мирний», в м. Одеса, 1976 р.).

Померла Нінель Миколаївна Котлярова 07 квітня 1993 року у м. Одеса.

Творчість

Найвідоміші твори:

• декоративне панно — «Гніздо лелеки», «Сочі», «Осінь» (усі — 1956), «Природа» (1973), «Хліба. Хліба!» (1974), «Космос», «Дерева і птахи» (обидва — 1975), «За­хід» (1980);
• акварелі — «Ко­дима», «Бі­ля млина» (обидва — 1972), «Стара фортеця» (1974), «Дерева та птахи» (1975), «Казкове Середземномор'я», «Вене­ція» (обидва — 1978), «Друг», «Остання мить» (обидва — 1980);
• ко­лаж «Село» (1993);
• живопис — «Вечірня Одеса» (1978), «Троянди», «Маки» (оби­два — 1980-і рр.).

56 робіт Нінель Котлярової були придбані Національним музеєм народної архітектури та побуту України. Окремі роботи також знаходяться в колекціях Одеського художнього музею, Одеського історико-краєзнавчого музею, Донецького обласного художнього музею, Горлівського художнього музею, Маріупольського Центру сучасного мистецтва і культури імені А. Куінджи, Краматорського художнього музею (Донецька область), Білгород-Дністровського краєзнавчого музею, Ізмаїльської картинної галереї (Одеська область).

Джерела

• І. О. Тимохова. Котлярова Нінель Миколаївна // Енциклопедія Сучасної України / ред.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. Т. 15.