Олекса́ндр Па́влович Косинов (* 28 липня 1936, Ставрополь — † 23 лютого 2005, Київ) — український режисер документального кіно. Лауреат Шевченківської премії (1973), заслужений діяч мистецтв УРСР (1976), відмінник кінематографії СРСР, кавалер ордену Дружби народів.
Косинов Олександр Павлович | |
---|---|
Дата народження | 28 липня 1936 |
Місце народження | Ворошиловськ |
Дата смерті | 23 лютого 2005 (68 років) |
Місце смерті | Київ |
Громадянство | СРСР → Україна |
Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії |
Професія | режисер |
Членство | СК СРСР і НСКУ |
Нагороди |
Біографія
Народився Олександр Косинов 28 липня 1936 року в місті Ворошиловськ СРСР (нині Ставрополь, Російська Федерація) у родині військовослужбовця.
1957 року закінчив Харківський інститут радянської торгівлі. Згодом, 1964 року закінчив Всесоюзний державний інститут кінематографії (нині Всеросійський державний інститут кінематографії імені Сергія Герасимова) у Москві. Навчався в майстерні відомого радянського кінооператора й кінорежисера — Р. Л. Кармена.
Після закінчення інститут працював у Київській студії хронікально-документальних фільмів.
Помер Олександр Павлович Косинов у Києві 23 лютого 2005 року.
Фільмографія
Зрежисував фільми:
- 1964 — «Перший взвод»
- 1966 — «Влас Чубар», співавтор
- 1967 — «9,95»
- 1967 — «Мужність», приз і диплом зонального огляду, Київ
- 1968 — «50 років Радянській Україні»
- 1970 — «Україна, земля і люди»
- 1972 — «Радянська Україна», співавтор сценарію, Державна премія України ім. Т. Г. Шевченка,
- 1974 — «Поема про Донецький край», співавтор
- 1975 — «Від з'їзду до з'їзду. Радянська Україна»
- 1975 — «Генерал Ватутін»
- 1977 — «Розум, честь та совість епохи», Диплом і перший приз XI Всесоюзного кінофестивалю, Єреван, 1978
- 1978 — «Дорогою батьків»
- 1980 — «Донецький край»
- 1980 — «Незабутні зустрічі»
- 1981 — «Слово про п'ятирічку»
- 1981 — «Мир і творення», співавтор сценарію
- 1982 — «Улюблений Київ»
- 1982 — «Київ—1500»
- 1982 — «Дев'ять хвилин наодинці з Києвом»
- 1983 — «На Вкраїні милій»
- 1983 — «Донбас: немає землі прекраснішої, натхненнішої»
- 1984 — «Мамо, мамо, чому мені так жарко?…», премія у Тампере, Фінляндія і Лейпцизі, Німеччина
- 1984 — «Ханой. Вулиці Фасія»
- 1984 — «Зірка братерства», премія фестивалю в Хошиміні, В'єтнам
- 1985 — «Птахи летять наді мною», премія ЮНЕСКО
- 1986 — «Чорнобиль. Хліб на розломі»
- 1987 — «Кубинський монтаж»
- 1987 — «Зірка Сібеліуса»
- 1987 — «Кому дякувати — скажіть мені…»,
- 1989 — «В армію йду служити», срібна медаль ім. О. Довженка
- 1990 — «Переміна місць, мінливість щастя: Шолом Алейхем»
- 1992 — «Перший малюнок до „Кобзаря“»
- 1992 — «Останній день і ніч Шевченка»
- 1995 — «Степан Бандера. Дитинство», співавтор
- 1995 — «Зіновій Красівський… Я перестав бачити кольорові сни…», співавтор
- 1996 — «Земля полковника», співавтор.
Нагороди і премії
- Державна премія УРСР імені Т. Г. Шевченко (1973) — за документальний фільм «Радянська Україна» (1972)
- Заслужений діяч мистецтв УРСР (1976)
- Орден Дружби народів
- Срібна медаль імені О. Довженко (1989) — за фільм «В армію іду служить» (рос. В армию иду служить)
- нагороджений Почесною грамотою ВР України та Азербайджану
Примітки
- . knpu.gov.ua. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 21 травня 2020.
- . dx.doi.org. Архів оригіналу за 19 жовтня 2020. Процитовано 21 травня 2020.
Джерела й література
- Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С.79;
- Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987 — С.212;
- Митці України: Енциклопедичний довідник / Упорядники: М. Г. Лабінський, В. С. Мурза. За редакцією А. В. Кудрицького. — К.:
- «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 321. — .
- Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядники: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський. За редакцією А. В. Кудрицького. —
- К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 322. — .
- УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999 — С.706;
- Хто є хто в Україні. К., 2000. — С.228;
- Шевченківські лауреати: 1962—2001. К., 2001. — С.263.
Посилання
- Шевченківський комітет [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Косинов О. П. [Архівовано 13 грудня 2015 у Archive.is] на сайті Енциклопедії сучасної України
- Перелік документальних фільмів із фондів ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного
- Косинов Олександр Павлович [ 15 грудня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
- Кінематограф СРСР(рос.)[недоступне посилання з липня 2019]
- Енци.ру(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksa ndr Pa vlovich Kosinov 28 lipnya 1936 19360728 Stavropol 23 lyutogo 2005 Kiyiv ukrayinskij rezhiser dokumentalnogo kino Laureat Shevchenkivskoyi premiyi 1973 zasluzhenij diyach mistectv URSR 1976 vidminnik kinematografiyi SRSR kavaler ordenu Druzhbi narodiv Kosinov Oleksandr PavlovichData narodzhennya28 lipnya 1936 1936 07 28 Misce narodzhennyaVoroshilovskData smerti23 lyutogo 2005 2005 02 23 68 rokiv Misce smertiKiyivGromadyanstvo SRSR UkrayinaAlma materVserosijskij derzhavnij institut kinematografiyiProfesiyarezhiserChlenstvoSK SRSR i NSKUNagorodiSribna medal im O DovzhenkaBiografiyaNarodivsya Oleksandr Kosinov 28 lipnya 1936 roku v misti Voroshilovsk SRSR nini Stavropol Rosijska Federaciya u rodini vijskovosluzhbovcya 1957 roku zakinchiv Harkivskij institut radyanskoyi torgivli Zgodom 1964 roku zakinchiv Vsesoyuznij derzhavnij institut kinematografiyi nini Vserosijskij derzhavnij institut kinematografiyi imeni Sergiya Gerasimova u Moskvi Navchavsya v majsterni vidomogo radyanskogo kinooperatora j kinorezhisera R L Karmena Pislya zakinchennya institut pracyuvav u Kiyivskij studiyi hronikalno dokumentalnih filmiv Pomer Oleksandr Pavlovich Kosinov u Kiyevi 23 lyutogo 2005 roku FilmografiyaZrezhisuvav filmi 1964 Pershij vzvod 1966 Vlas Chubar spivavtor 1967 9 95 1967 Muzhnist priz i diplom zonalnogo oglyadu Kiyiv 1968 50 rokiv Radyanskij Ukrayini 1970 Ukrayina zemlya i lyudi 1972 Radyanska Ukrayina spivavtor scenariyu Derzhavna premiya Ukrayini im T G Shevchenka 1974 Poema pro Doneckij kraj spivavtor 1975 Vid z yizdu do z yizdu Radyanska Ukrayina 1975 General Vatutin 1977 Rozum chest ta sovist epohi Diplom i pershij priz XI Vsesoyuznogo kinofestivalyu Yerevan 1978 1978 Dorogoyu batkiv 1980 Doneckij kraj 1980 Nezabutni zustrichi 1981 Slovo pro p yatirichku 1981 Mir i tvorennya spivavtor scenariyu 1982 Ulyublenij Kiyiv 1982 Kiyiv 1500 1982 Dev yat hvilin naodinci z Kiyevom 1983 Na Vkrayini milij 1983 Donbas nemaye zemli prekrasnishoyi nathnennishoyi 1984 Mamo mamo chomu meni tak zharko premiya u Tampere Finlyandiya i Lejpcizi Nimechchina 1984 Hanoj Vulici Fasiya 1984 Zirka braterstva premiya festivalyu v Hoshimini V yetnam 1985 Ptahi letyat nadi mnoyu premiya YuNESKO 1986 Chornobil Hlib na rozlomi 1987 Kubinskij montazh 1987 Zirka Sibeliusa 1987 Komu dyakuvati skazhit meni 1989 V armiyu jdu sluzhiti sribna medal im O Dovzhenka 1990 Peremina misc minlivist shastya Sholom Alejhem 1992 Pershij malyunok do Kobzarya 1992 Ostannij den i nich Shevchenka 1995 Stepan Bandera Ditinstvo spivavtor 1995 Zinovij Krasivskij Ya perestav bachiti kolorovi sni spivavtor 1996 Zemlya polkovnika spivavtor Nagorodi i premiyiDerzhavna premiya URSR imeni T G Shevchenko 1973 za dokumentalnij film Radyanska Ukrayina 1972 Zasluzhenij diyach mistectv URSR 1976 Orden Druzhbi narodiv Sribna medal imeni O Dovzhenko 1989 za film V armiyu idu sluzhit ros V armiyu idu sluzhit nagorodzhenij Pochesnoyu gramotoyu VR Ukrayini ta AzerbajdzhanuPrimitki knpu gov ua Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 21 travnya 2020 dx doi org Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2020 Procitovano 21 travnya 2020 Dzherela j literaturaSpilka kinematografistiv Ukrayini K 1985 S 79 Kino Enciklopedicheskij slovar M 1987 S 212 Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik Uporyadniki M G Labinskij V S Murza Za redakciyeyu A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 S 321 ISBN 5 88500 042 5 Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik Uporyadniki A V Kudrickij M G Labinskij Za redakciyeyu A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 S 322 ISBN 5 88500 071 9 USE Universalnij slovnik enciklopediya K 1999 S 706 Hto ye hto v Ukrayini K 2000 S 228 Shevchenkivski laureati 1962 2001 K 2001 S 263 PosilannyaShevchenkivskij komitet 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Kosinov O P Arhivovano 13 grudnya 2015 u Archive is na sajti Enciklopediyi suchasnoyi Ukrayini Perelik dokumentalnih filmiv iz fondiv CDKFFA Ukrayini imeni G S Pshenichnogo Kosinov Oleksandr Pavlovich 15 grudnya 2012 u Wayback Machine ros Kinematograf SRSR ros nedostupne posilannya z lipnya 2019 Enci ru ros