Костянтинівка — село в Україні, у Краснокутській селищній громаді Богодухівського району Харківської області. Статус селища міського типу — з 1975 року. Статус села з 2021 року.
село Костянтинівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Харківська область |
Район | Богодухівський район |
Громада | Краснокутська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA63020090020018415 |
Основні дані | |
Колишня назва | Грузьке, Вища Слобода, Вища Грузька |
Населення | ▼ 1274 (01.01.2017) |
Площа | 6,12 км² |
Густота населення | 328,760 осіб/км² |
Поштовий індекс | 62042 |
Телефонний код | +380 5756 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°56′58″ пн. ш. 35°06′42″ сх. д. / 49.94944° пн. ш. 35.11167° сх. д.Координати: 49°56′58″ пн. ш. 35°06′42″ сх. д. / 49.94944° пн. ш. 35.11167° сх. д. |
Найближча залізнична станція | Коломак |
Місцева влада | |
Адреса ради | 62042, смт Костянтинівка, вул. Центральна, 91 |
Карта | |
Костянтинівка | |
Костянтинівка | |
Мапа | |
Костянтинівка у Вікісховищі |
Географічне розташування
Селище міського типу Костянтинівка знаходиться на річці Грузька (притока річки Мерла), вище за течією на відстані 1 км розташоване селище Кам'яно-Хутірське, нижче за течією примикає село Слобідка. На річці кілька великих загат. Через селище проходить автомобільна дорога Т 2106.
Назва
Згідно з «Історією міст і сіл України», виданою в 1967 р. назва Костянтинівка з'явилась в 1780 році. Саме тоді в майбутнього царя Павла І народився син Костянтин і на честь престолонаступника в тодішній Російській імперії було перейменовано багато населених пунктів. Слобода Верхня Грузька отримала тоді назву Костянтинівка.
В ім'я його честі за вказівкою брата Олександра І в 1810 році в селі була збудована велика церква за новою школою перед великим шкільним стадіоном.
Історія
Селище засноване як хутір Грузьке на початку 18 століття.
Перша дерев'яна церква була побудована в 1730 році. Історичні документи свідчать і про те, що в Краснокутське комісарство входила Костянтинівка за кількістю 12 дворів, і що Костянтинівка розташована «…между долинами грузкими…». Жителів, що проживали в селі називали по-різному. Наприклад, українців - військових називали(черкасами), кріпаків просто селяни. В селі проживало в 1773 році 683 жителя. З них 666 українців(черкас), 12 військових, 5 духовних. Переважну більшість переселенців складали українці(черкаси), які прийшли із-за Дніпра в середині 17 століття та на початку 18 ст., коли йшло переселення людей, які тікали з-під жорстокого нелюдського гніту польських феодалів.
За даними на 1864 рік у власницькому селі Богодухівського повіту Харківської губернії мешкало 1098 осіб (496 чоловіків та 602 жінки), налічувалось 166 дворових господарств, існували православна церква, винокурний, селітряний і цегельний заводи.
У 1882 році маєток, землі поміщиці Веселовської, що в селі Костянтинівка перейшли до капіталіста Берга. На придбаних землях Берг створив Кам'яно-Хутірську, Ковалівську та В'язівську економії, які пізніше об'єдналися у велику Костянтинівську економію.
У 1884 році тут було збудовано цукровий завод. В перші роки за добу тут перероблялося до 36250 пудів буряку.
З 1882 року в економії працював млин, який давав продукцію на 14 тисяч рублів.
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі, центрі Краснокутської волості, мешкало 1203 особи, налічувалось 235 дворових господарств, існували православна церква, школа, лікарня, поштова станція, відбувався щорічний ярмарок. За версту — паровий млин. За версту — винокурний завод.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1745 осіб (832 чоловічої статі та 913 — жіночої), з яких 1734 — православної віри.
Під час громадянської війни на околицях Костянтинівки діяв партизанський загін. Його очолював голова волревкому Ф. Божко. Загін складався з робітників цукрозаводу та економії. Саме в цей час у Костянтинівку вступив Ананьївський червоний полк, сформований із партизанських загонів на Одещині. Полк відступав з півдня під натиском денікінців і заміняв оборону на північно-західній околиці селища. Тут і стався нерівний бій. Майже весь полк було знищено. Пізніше на честь Ананьївського полку було названо цукрозавод і радгосп (Ананьївка) у Костянтинівці. Так розповідав учитель-краєзнавець з села Костянтинівки М. А. Кулачок.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 223 жителі селища.
12 червня 2020 року, розпорядженням Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Краснокутської селищної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Краснокутського району, увійшло до складу Богодухівського району.
Персоналії
- Гащенко Павло Петрович (? - 1933) — визначний кобзар і лірник «харківської школи».
- Щербань Євген Олександрович (1946—1996) — український бізнесмен, політик, член Виконкому Ліберальної партії України, народний депутат України 2-го скликання.
- Султанський Павло Олександрович — український дипломат.
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 746)(рос. дореф.)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-249. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- Костянтинівка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.[недоступне посилання]
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 1 лютого 2023.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Костянтинівка [ 24 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
Посилання
- Облікова картка[недоступне посилання з липня 2019]
- http://holodomor-era.history.org.ua/item/0002314
Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kostyantinivka selo v Ukrayini u Krasnokutskij selishnij gromadi Bogoduhivskogo rajonu Harkivskoyi oblasti Status selisha miskogo tipu z 1975 roku Status sela z 2021 roku selo Kostyantinivka Krayina Ukrayina Oblast Harkivska oblast Rajon Bogoduhivskij rajon Gromada Krasnokutska selishna gromada Kod KATOTTG UA63020090020018415 Osnovni dani Kolishnya nazva Gruzke Visha Sloboda Visha Gruzka Naselennya 1274 01 01 2017 Plosha 6 12 km Gustota naselennya 328 760 osib km Poshtovij indeks 62042 Telefonnij kod 380 5756 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 56 58 pn sh 35 06 42 sh d 49 94944 pn sh 35 11167 sh d 49 94944 35 11167 Koordinati 49 56 58 pn sh 35 06 42 sh d 49 94944 pn sh 35 11167 sh d 49 94944 35 11167 Najblizhcha zaliznichna stanciya Kolomak Misceva vlada Adresa radi 62042 smt Kostyantinivka vul Centralna 91 Karta Kostyantinivka Kostyantinivka Mapa Kostyantinivka u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Kostyantinivka Geografichne roztashuvannyaSelishe miskogo tipu Kostyantinivka znahoditsya na richci Gruzka pritoka richki Merla vishe za techiyeyu na vidstani 1 km roztashovane selishe Kam yano Hutirske nizhche za techiyeyu primikaye selo Slobidka Na richci kilka velikih zagat Cherez selishe prohodit avtomobilna doroga T 2106 NazvaZgidno z Istoriyeyu mist i sil Ukrayini vidanoyu v 1967 r nazva Kostyantinivka z yavilas v 1780 roci Same todi v majbutnogo carya Pavla I narodivsya sin Kostyantin i na chest prestolonastupnika v todishnij Rosijskij imperiyi bulo perejmenovano bagato naselenih punktiv Sloboda Verhnya Gruzka otrimala todi nazvu Kostyantinivka V im ya jogo chesti za vkazivkoyu brata Oleksandra I v 1810 roci v seli bula zbudovana velika cerkva za novoyu shkoloyu pered velikim shkilnim stadionom IstoriyaSelishe zasnovane yak hutir Gruzke na pochatku 18 stolittya Persha derev yana cerkva bula pobudovana v 1730 roci Istorichni dokumenti svidchat i pro te sho v Krasnokutske komisarstvo vhodila Kostyantinivka za kilkistyu 12 dvoriv i sho Kostyantinivka roztashovana mezhdu dolinami gruzkimi Zhiteliv sho prozhivali v seli nazivali po riznomu Napriklad ukrayinciv vijskovih nazivali cherkasami kripakiv prosto selyani V seli prozhivalo v 1773 roci 683 zhitelya Z nih 666 ukrayinciv cherkas 12 vijskovih 5 duhovnih Perevazhnu bilshist pereselenciv skladali ukrayinci cherkasi yaki prijshli iz za Dnipra v seredini 17 stolittya ta na pochatku 18 st koli jshlo pereselennya lyudej yaki tikali z pid zhorstokogo nelyudskogo gnitu polskih feodaliv Za danimi na 1864 rik u vlasnickomu seli Bogoduhivskogo povitu Harkivskoyi guberniyi meshkalo 1098 osib 496 cholovikiv ta 602 zhinki nalichuvalos 166 dvorovih gospodarstv isnuvali pravoslavna cerkva vinokurnij selitryanij i cegelnij zavodi U 1882 roci mayetok zemli pomishici Veselovskoyi sho v seli Kostyantinivka perejshli do kapitalista Berga Na pridbanih zemlyah Berg stvoriv Kam yano Hutirsku Kovalivsku ta V yazivsku ekonomiyi yaki piznishe ob yednalisya u veliku Kostyantinivsku ekonomiyu U 1884 roci tut bulo zbudovano cukrovij zavod V pershi roki za dobu tut pereroblyalosya do 36250 pudiv buryaku Z 1882 roku v ekonomiyi pracyuvav mlin yakij davav produkciyu na 14 tisyach rubliv Stanom na 1885 rik u kolishnomu vlasnickomu seli centri Krasnokutskoyi volosti meshkalo 1203 osobi nalichuvalos 235 dvorovih gospodarstv isnuvali pravoslavna cerkva shkola likarnya poshtova stanciya vidbuvavsya shorichnij yarmarok Za verstu parovij mlin Za verstu vinokurnij zavod Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 1745 osib 832 cholovichoyi stati ta 913 zhinochoyi z yakih 1734 pravoslavnoyi viri Pid chas gromadyanskoyi vijni na okolicyah Kostyantinivki diyav partizanskij zagin Jogo ocholyuvav golova volrevkomu F Bozhko Zagin skladavsya z robitnikiv cukrozavodu ta ekonomiyi Same v cej chas u Kostyantinivku vstupiv Ananyivskij chervonij polk sformovanij iz partizanskih zagoniv na Odeshini Polk vidstupav z pivdnya pid natiskom denikinciv i zaminyav oboronu na pivnichno zahidnij okolici selisha Tut i stavsya nerivnij bij Majzhe ves polk bulo znisheno Piznishe na chest Ananyivskogo polku bulo nazvano cukrozavod i radgosp Ananyivka u Kostyantinivci Tak rozpovidav uchitel krayeznavec z sela Kostyantinivki M A Kulachok Pid chas organizovanogo radyanskoyu vladoyu Golodomoru 1932 1933 rokiv pomerlo shonajmenshe 223 zhiteli selisha 12 chervnya 2020 roku rozporyadzhennyam Kabinetu Ministriv Ukrayini 725 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Harkivskoyi oblasti uvijshlo do skladu Krasnokutskoyi selishnoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Krasnokutskogo rajonu uvijshlo do skladu Bogoduhivskogo rajonu PersonaliyiGashenko Pavlo Petrovich 1933 viznachnij kobzar i lirnik harkivskoyi shkoli Sherban Yevgen Oleksandrovich 1946 1996 ukrayinskij biznesmen politik chlen Vikonkomu Liberalnoyi partiyi Ukrayini narodnij deputat Ukrayini 2 go sklikannya Sultanskij Pavlo Oleksandrovich ukrayinskij diplomat PrimitkiStatistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2017 roku PDF zip Harkovskaya guberniya Spisok naselennyh mѣst po svѣdѣniyam 1864 goda tom XLVI Izdan Centralnym statisticheskim komitetom Ministerstva Vnutrennih Dѣl SanktPeterburg 1869 XCVI 209 s kod 746 ros doref Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 249 X 270 120 s ros doref Kostyantinivka Geoinformacijna sistema misc Golodomor 1932 1933 rokiv v Ukrayini Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Procitovano 18 chervnya 2020 nedostupne posilannya Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Harkivskoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 1 lyutogo 2023 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Kostyantinivka 24 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X PosilannyaOblikova kartka nedostupne posilannya z lipnya 2019 http holodomor era history org ua item 0002314 Ce nezavershena stattya z geografiyi Harkivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi