Костянтинівка — селище в Україні, в Южноукраїнській міській громаді Вознесенського району Миколаївської області України. До 2020 року центр селищної ради. Розташована на лівому березі Південного Буга, за 15 км на південний захід від Арбузинки і найближчої залізничної станції Кавуни на лінії Колосівка-Помічна Одеської залізниці. Через селище проходить автомобільна дорога Первомайськ — Вознесенськ — Миколаїв.
селище Костянтинівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Миколаївська область |
Район | Вознесенський район |
Громада | Южноукраїнська міська громада |
Основні дані | |
Засновано | 1703 |
Статус | із 1976 року |
Площа | 6.07 км² |
Населення | ▼ 2129 (01.01.2017) |
Густота | 375 осіб/км²; |
Поштовий індекс | 55343 |
Телефонний код | +380 5132 |
Географічні координати | 47°49′59″ пн. ш. 31°08′14″ сх. д. / 47.83306° пн. ш. 31.13722° сх. д.Координати: 47°49′59″ пн. ш. 31°08′14″ сх. д. / 47.83306° пн. ш. 31.13722° сх. д. |
Водойма | р. Південний Буг
|
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | Кавуни |
До станції: | 13 км |
До обл. центру: | |
- автошляхами: | 130 км |
Селищна влада | |
Адреса | 55000, Миколаївська обл., Вознесенський р-н, м. Южноукраїнськ, вул. Європейська, 48 |
Карта | |
Костянтинівка | |
Костянтинівка | |
Костянтинівка у Вікісховищі |
Археологія
Відомості про перших мешканців в цій місцевості йдуть в глиб віків. Біля Костянтинівки і Бузького виявлені залишки поселення епохи мезоліту 60 тис. років тому, декілька поселень епохи неоліту, міді і бронзи (V, IV і II тисячоліття до н. е.).
На одному з поселень пізньої бронзи (кінець II тисячоліття до н. э.) Катакомбної культури розкопані 10 багатокамерних споруд і майстерня з обробки шкіри. Досліджені поховання ранньої бронзи (III тисячоліття до н. е.), а також поховання VII ст. до н. е. з набором стріл в сагайдаку.
Збереглися кам'яні скульптури кочівників XI—XII віків.
Історія
Козацький зимівник
На початку XVIII ст. на місці нинішнього селища був запорізький зимівник, що охороняв переправи в районі Богданівських порогів на важливому торговою шляху з Галіції в Крим. Бугогардівська паланка, на території якої знаходився козацький фортпост, в 30-х роках XVIII ст. часто піддавалася грабіжницьким набігам татар. Під час одного з них пост був спалений. Згодом козаки побудували тут новий укріплений пункт, навколо якого почали селитися утікачі. У другій половині XVIII ст. кількість жителів його значно зросла за рахунок селян-утікачів.
Під імперським ярмом
У 1782 р. царський уряд завітав 720 десятини землі колишньої Бугогардівської паланки поміщикові Байдакові. У 80-х роках XVIII ст. сюди переселилося багато молдаван, що рятувалася від ярма турецьких феодалів, які продовжували панувати в Молдавії. У документах кінця XVIII ст. населений пункт згадується під назвою Костянтинівка. Його населення займалося землеробством, скотарством. Сіяли головним чином ярову пшеницю, ячмінь, жито. Недалеко від села на берегах Південного Буга височіли гранітні скелі. Тут примітивним способом добували граніт для мощення доріг. Поступово жителі села потрапляли в кріпосну залежність.
За 1817 м. Костянтинівка увійшла до складу 3-го округу Херсонського військового поселення. Тут розквартирували сотню козаків Бузького уланського полку. Жителі села разом з несенням військової служби займалися сільським господарством. Життя у військовому поселенні строго регламентувалося. У 1827 р. військових поселенців поділили на поселенців-хазяїв і їхніх помічників. Кожен хазяїн, що входив в поселенський підрозділ, отримував ділянку землі, будинок, сільськогосподарський інвентар. Помічники зараховувалися в діючі або резервні ескадрони.
Від хазяїна залежали три помічники: два — з діючих підрозділів і один — з резервного. Останній фактично був працівником хазяїна. Хлопчики з 7-річного віку зараховувалися в школу кантоністів, де навчалися військової справи, а з 18 років переводилися у військові підрозділи. Важкі умови 20-річної солдатської служби, нещадна експлуатація призводили до розорення основної маси селян. Більшість з них віддавала за борги багатим свої клаптики землі. Крім того, земельні наділи зменшувалися зі зростанням населення, яке до часу ліквідації військових поселень (1857 р.) досягло вже 1919 мешканців
Після ліквідації військових поселень селян Костянтинівки віднесли до розряду державних. Згідно із законом від 24 листопада 1866 р. про поземельне облаштування державних селян за жителями села закріпили земельні наділи, що знаходилися до цього в їх користуванні, але вони зобов'язані були щорічно платити так звану державну оброчну подать. Оскільки їх землі були малопридатними для оранки, селяни вимушені були орендувати у поміщиків родючіші ділянки, орендна плата за які безперервно росла.
Разом з цим вони відбували дорожню, підводну і інші повинності. Право повної власності на землю державні селяни отримали згідно із законом від 12 червня 1886 р. про обов'язковий викуп земельних наділів. З розвитком капіталізму в пореформений період поглиблювалося класове розшарування селянства. У кінці 80-х років XIX ст. понад 40 відс. селян-бідняків села користувалися 1-3 десятиною землі, 20 відс. населення не мало її зовсім. Середнякам (30 відс. населення) належало 17 відс. земельних угідь, заможні селяни, що становили 7-8 % жителів, володіли 70 % усіх земель, а колоністам Геку і Дауенгауеру належало 1,4 тис. десятини землі. У більшості селянської бідноти не було ні тягла, ні інвентарю.
Матеріальне становище більшості селян погіршувалося і у зв'язку зі значним зростанням орендних і продажних цін на землю. Через відсутність достатньої кількості робочої худоби, сільськогосподарських машин і інвентарю застосовувалися примітивні сівозміни, земля оброблялася погано, що спричиняло за собою виснаження ґрунту. Усе це разом з несприятливими кліматичними умовами призводило до частих неврожаїв. Особливо важкими виявилися 1880, 1882, 1885, 1889—1891, 1896—1899 років. У 1885 р. в Костянтинівці налічувалися 2663 жителі (527 дворів). У той час тут діяли 17 дрібних промислових підприємств, у тому числі 8 водяних і вітряних млинів, склад лісу, 24 крамниці. Почалися розробки родовищ граніту. У кар'єрі, що належав підприємцеві Гінсбургу, в 1881 р. працювали за наймом 68 осіб.
Поступово Костянтинівка ставала досить жвавим торговим пунктом. У селі тричі на рік збиралися багатолюдні ярмарки, щотижня — базари. Зерно, м'ясо, вироби місцевих кустарів йшли на ринки Ольвіополя і Вознесенська. У Костянтинівці, як і усюди в Україні, поглиблювався процес соціального розшарування селянства. Нещадна експлуатація бідних верств населення посилювалася з року в рік.
Революційні події 1905—1907 років
Під час революції 1905—1907 рр. в Костянтинівці за допомогою революціонерів із Вознесенська у 1905 р. створений підпільний гурток, до якого увійшли М. Г. Блануца, Ф. А. Вижол, П. М. Панченко і інші — всього 11 осіб. Заняття в кухлі часто проводили пропагандисти з Вознесенська і Ольвіополя. Тоді ж оформилася селянська бойова дружина. Бідне селянство села взяло активну участь у боротьбі проти царизму і поміщиків. У 1905 р. костянтинівці спалили садиби трьох заможних селян, почали захоплювати і ділити серед бідноти землю. Незважаючи на репресії, хвилювання в селі не припинялися. У 1907 р. поліцейське управління Лизаветградського повіту відмічало, що «революційний чад здатний дійти до розмірів 1905 року». У повіті оголосили надзвичайний стан. У село прибув каральний загін. Бойову дружину Костянтинівки розгромили, активних учасників виступів заарештували. Карателі стратили Г. П. Блануцу, його сина Митрофана і П. М. Панченко — одного з керівників бойової дружини. Членів підпільного гуртка Ф. Г. Лойтера, Г. Е. Чернія і ще декількох осіб відправили на каторгу.
Першу приходську однокласну школу на 25 учнівських місць відкрили в 1882 р. У 1912 р. сільська громада на свої кошти побудувала ще одну земську однокомплектну школу.
Перша Світова війна
Під час Першої світової війни положення селян Костянтинівки ще більше погіршало. 370 працездатних чоловіків відправили на фронт. У 1916 г, доведених до відчаю дружини мобілізованих солдатів розгромили хлібні магазини. Селяни відмовлялися здавати продукти, ухилялися від виконання трудової повинності, введеної у зв'язку з війною. На початку лютого 1917 р. волосне правління повідомляло губернське жандармське управління, що в Костянтинівці «можна чекати виникнення аграрних безладів».
Період української революції
Після утворення в Києві Української Центральної Ради в селі в травні 1917 р. був створений земельний комітет, але його діяльність обмежував громадський комітет. На волосному мітингу було обрано Раду селянських депутатів на чолі з бідняком М. Г. Блануцей.
У березні 1918 р. за брестським мирний договором у село увійшли німецькі війська. Після падіння уряду Української Держави Гетьмана Павла Скоропадського в Україні в листопаді 1918 р. в селі було встановлено владу Директорії Української Народної Республіки. У березні 1919 р. більшовицькі бригади на чолі з П. С. Ткаченко захопили владу в селі.
У липні 1919 р. відбулося повстання в селі проти Радянської влади. Місцеві селяни розправилися з комуністами, активістами. Для придушення повстання з Одеси прибув загін більшовиків під командуванням Ф. А. Анулова.
У кінці серпня 1919 р. в Костянтинівну увірвалися денікінці, що встановили режим жорстокого терору. У січні 1920 більшовики розпочали бої за село з денікінцями. Костянтинівка кілька разів переходила з рук в руки. 31 січня 1920 р. бійці 405-го стрілецького полку 135-ї бригади 14-ї армії більшовиків захопили село.
Радянська окупація
У лютому 1920 р. створюється сільський ревком, який очолив місцевий бідняк Т. І. Ігнатьєв. Сельревком діяв до кінця 1920 р., після чого передав свої повноваження Раді робочих, селянських і червоноармійських депутатів. Головою його селяни обрали місцевого активіста Н. М. Вівчаря.
В результаті здійснення закону Всеукрревкома від 5 лютого 1920 р. селян наділили землею. Всього в селі налічувалася більше тисячі одноосібних господарств. Селяни-бідняки через відсутність тягла і інвентаря не могли обробляти отриману землю. Створений 27 липня 1920 р. комнезам на чолі з комуністом С. С. Марьяновим. При активній участі Комнезему для потреб хліборобів була організована прокатна станція сільськогосподарського інвентаря, при ній обладнали невелику кузню.
Комнезам допомагав вилучати землю і зерно у заможних селян, розгорнув боротьбу за виконання продрозкладки. До кінця 1920 р. селяни Костянтинівки здали державі 4,3 тис. пудів хліба. Працювало вісім млинів, якими користувалися селяни усіх довколишніх сіл. На млинах і маслобійнях працювали 73 робітники.
Проводилася розробка місцевих родовищ граніту. Відкрилися шість промислових і один продовольчий магазини, у яких товари продавалися за твердими цінами.
У 1921 р. виникли ТОЗи «Колос добра» і «Дмитрівка». Сільськогосподарський інвентар вони отримали з колишніх поміщицьких маєтків. Через рік таких товариств в селі стало вже шість.
У 1928 р. ТОЗ «Воля» користувався 507 га землі, мав трактор, 5 сівалок, 10 жаток.
З 1923 по1930 Костянтинівка була районним центром Первомайського округу. У 1921 р. був відкритий пункт медичної допомоги, а в 1924 р.- лікарня на 15 ліжок (у ній працювали лікар і фельдшер) і аптеку. Ще на початку 1920 р. за рішенням волосного ревкома громадська комісія з боротьби з неписьменністю організувала роботу гуртків Лікнепу, а також початкової школи. За ініціативою сільської Ради було засновано товариство «Друг дітей», яке узяло шефство над інтернатом. Члени його придбали на громадські кошти підручники, зошити, олівці. У 1923 р. у Костянтинівці в урочистій обстановці відкрився сільський клуб. Жіночій відділ організував при нім гурток крою і шиття.
Колективізація
Виконуючи рішення XV з'їзду ВКП(б), що проголосив курс на колективізацію сільського господарства, комуністи села розгорнули велику репресивну компанію із створення колгоспів. У 1929 р. на базі ТОЗов організували перший колгосп «Зелений барвінок», а наступного року — ім. Жовтневої революції, ім. Маркса-Леніна, ім. 12-річчя Жовтня.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 2484 | 88.52% |
російська | 279 | 9.94% |
румунська | 26 | 0.93% |
вірменська | 12 | 0.43% |
білоруська | 3 | 0.11% |
болгарська | 1 | 0.04% |
інші/не вказали | 1 | 0.03% |
Усього | 2806 | 100% |
Персоналії
Чернєй Володимир Васильович (1956) — генерал-майор міліції (генерал поліції першого рангу). Раніше був проректором Київського національного університету внутрішніх справ. Нині - ректор Національної академії внутрішніх справ.
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/
Посилання
- Облікова картка[недоступне посилання з липня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kostyantinivka selishe v Ukrayini v Yuzhnoukrayinskij miskij gromadi Voznesenskogo rajonu Mikolayivskoyi oblasti Ukrayini Do 2020 roku centr selishnoyi radi Roztashovana na livomu berezi Pivdennogo Buga za 15 km na pivdennij zahid vid Arbuzinki i najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Kavuni na liniyi Kolosivka Pomichna Odeskoyi zaliznici Cherez selishe prohodit avtomobilna doroga Pervomajsk Voznesensk Mikolayiv selishe Kostyantinivka Krayina Ukrayina Oblast Mikolayivska oblast Rajon Voznesenskij rajon Gromada Yuzhnoukrayinska miska gromada Osnovni dani Zasnovano 1703 Status iz 1976 roku Plosha 6 07 km Naselennya 2129 01 01 2017 Gustota 375 osib km Poshtovij indeks 55343 Telefonnij kod 380 5132 Geografichni koordinati 47 49 59 pn sh 31 08 14 sh d 47 83306 pn sh 31 13722 sh d 47 83306 31 13722 Koordinati 47 49 59 pn sh 31 08 14 sh d 47 83306 pn sh 31 13722 sh d 47 83306 31 13722 Vodojma r Pivdennij Bug Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Kavuni Do stanciyi 13 km Do obl centru avtoshlyahami 130 km Selishna vlada Adresa 55000 Mikolayivska obl Voznesenskij r n m Yuzhnoukrayinsk vul Yevropejska 48 Karta Kostyantinivka Kostyantinivka Kostyantinivka u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Kostyantinivka ArheologiyaVidomosti pro pershih meshkanciv v cij miscevosti jdut v glib vikiv Bilya Kostyantinivki i Buzkogo viyavleni zalishki poselennya epohi mezolitu 60 tis rokiv tomu dekilka poselen epohi neolitu midi i bronzi V IV i II tisyacholittya do n e Na odnomu z poselen piznoyi bronzi kinec II tisyacholittya do n e Katakombnoyi kulturi rozkopani 10 bagatokamernih sporud i majsternya z obrobki shkiri Doslidzheni pohovannya rannoyi bronzi III tisyacholittya do n e a takozh pohovannya VII st do n e z naborom stril v sagajdaku Zbereglisya kam yani skulpturi kochivnikiv XI XII vikiv IstoriyaKozackij zimivnik Na pochatku XVIII st na misci ninishnogo selisha buv zaporizkij zimivnik sho ohoronyav perepravi v rajoni Bogdanivskih porogiv na vazhlivomu torgovoyu shlyahu z Galiciyi v Krim Bugogardivska palanka na teritoriyi yakoyi znahodivsya kozackij fortpost v 30 h rokah XVIII st chasto piddavalasya grabizhnickim nabigam tatar Pid chas odnogo z nih post buv spalenij Zgodom kozaki pobuduvali tut novij ukriplenij punkt navkolo yakogo pochali selitisya utikachi U drugij polovini XVIII st kilkist zhiteliv jogo znachno zrosla za rahunok selyan utikachiv Pid imperskim yarmom U 1782 r carskij uryad zavitav 720 desyatini zemli kolishnoyi Bugogardivskoyi palanki pomishikovi Bajdakovi U 80 h rokah XVIII st syudi pereselilosya bagato moldavan sho ryatuvalasya vid yarma tureckih feodaliv yaki prodovzhuvali panuvati v Moldaviyi U dokumentah kincya XVIII st naselenij punkt zgaduyetsya pid nazvoyu Kostyantinivka Jogo naselennya zajmalosya zemlerobstvom skotarstvom Siyali golovnim chinom yarovu pshenicyu yachmin zhito Nedaleko vid sela na beregah Pivdennogo Buga visochili granitni skeli Tut primitivnim sposobom dobuvali granit dlya moshennya dorig Postupovo zhiteli sela potraplyali v kriposnu zalezhnist Za 1817 m Kostyantinivka uvijshla do skladu 3 go okrugu Hersonskogo vijskovogo poselennya Tut rozkvartiruvali sotnyu kozakiv Buzkogo ulanskogo polku Zhiteli sela razom z nesennyam vijskovoyi sluzhbi zajmalisya silskim gospodarstvom Zhittya u vijskovomu poselenni strogo reglamentuvalosya U 1827 r vijskovih poselenciv podilili na poselenciv hazyayiv i yihnih pomichnikiv Kozhen hazyayin sho vhodiv v poselenskij pidrozdil otrimuvav dilyanku zemli budinok silskogospodarskij inventar Pomichniki zarahovuvalisya v diyuchi abo rezervni eskadroni Vid hazyayina zalezhali tri pomichniki dva z diyuchih pidrozdiliv i odin z rezervnogo Ostannij faktichno buv pracivnikom hazyayina Hlopchiki z 7 richnogo viku zarahovuvalisya v shkolu kantonistiv de navchalisya vijskovoyi spravi a z 18 rokiv perevodilisya u vijskovi pidrozdili Vazhki umovi 20 richnoyi soldatskoyi sluzhbi neshadna ekspluataciya prizvodili do rozorennya osnovnoyi masi selyan Bilshist z nih viddavala za borgi bagatim svoyi klaptiki zemli Krim togo zemelni nadili zmenshuvalisya zi zrostannyam naselennya yake do chasu likvidaciyi vijskovih poselen 1857 r dosyaglo vzhe 1919 meshkanciv Pislya likvidaciyi vijskovih poselen selyan Kostyantinivki vidnesli do rozryadu derzhavnih Zgidno iz zakonom vid 24 listopada 1866 r pro pozemelne oblashtuvannya derzhavnih selyan za zhitelyami sela zakripili zemelni nadili sho znahodilisya do cogo v yih koristuvanni ale voni zobov yazani buli shorichno platiti tak zvanu derzhavnu obrochnu podat Oskilki yih zemli buli malopridatnimi dlya oranki selyani vimusheni buli orenduvati u pomishikiv rodyuchishi dilyanki orendna plata za yaki bezperervno rosla Razom z cim voni vidbuvali dorozhnyu pidvodnu i inshi povinnosti Pravo povnoyi vlasnosti na zemlyu derzhavni selyani otrimali zgidno iz zakonom vid 12 chervnya 1886 r pro obov yazkovij vikup zemelnih nadiliv Z rozvitkom kapitalizmu v poreformenij period pogliblyuvalosya klasove rozsharuvannya selyanstva U kinci 80 h rokiv XIX st ponad 40 vids selyan bidnyakiv sela koristuvalisya 1 3 desyatinoyu zemli 20 vids naselennya ne malo yiyi zovsim Serednyakam 30 vids naselennya nalezhalo 17 vids zemelnih ugid zamozhni selyani sho stanovili 7 8 zhiteliv volodili 70 usih zemel a kolonistam Geku i Dauengaueru nalezhalo 1 4 tis desyatini zemli U bilshosti selyanskoyi bidnoti ne bulo ni tyagla ni inventaryu Materialne stanovishe bilshosti selyan pogirshuvalosya i u zv yazku zi znachnim zrostannyam orendnih i prodazhnih cin na zemlyu Cherez vidsutnist dostatnoyi kilkosti robochoyi hudobi silskogospodarskih mashin i inventaryu zastosovuvalisya primitivni sivozmini zemlya obroblyalasya pogano sho sprichinyalo za soboyu visnazhennya gruntu Use ce razom z nespriyatlivimi klimatichnimi umovami prizvodilo do chastih nevrozhayiv Osoblivo vazhkimi viyavilisya 1880 1882 1885 1889 1891 1896 1899 rokiv U 1885 r v Kostyantinivci nalichuvalisya 2663 zhiteli 527 dvoriv U toj chas tut diyali 17 dribnih promislovih pidpriyemstv u tomu chisli 8 vodyanih i vitryanih mliniv sklad lisu 24 kramnici Pochalisya rozrobki rodovish granitu U kar yeri sho nalezhav pidpriyemcevi Ginsburgu v 1881 r pracyuvali za najmom 68 osib Postupovo Kostyantinivka stavala dosit zhvavim torgovim punktom U seli trichi na rik zbiralisya bagatolyudni yarmarki shotizhnya bazari Zerno m yaso virobi miscevih kustariv jshli na rinki Olviopolya i Voznesenska U Kostyantinivci yak i usyudi v Ukrayini pogliblyuvavsya proces socialnogo rozsharuvannya selyanstva Neshadna ekspluataciya bidnih verstv naselennya posilyuvalasya z roku v rik Revolyucijni podiyi 1905 1907 rokiv Pid chas revolyuciyi 1905 1907 rr v Kostyantinivci za dopomogoyu revolyucioneriv iz Voznesenska u 1905 r stvorenij pidpilnij gurtok do yakogo uvijshli M G Blanuca F A Vizhol P M Panchenko i inshi vsogo 11 osib Zanyattya v kuhli chasto provodili propagandisti z Voznesenska i Olviopolya Todi zh oformilasya selyanska bojova druzhina Bidne selyanstvo sela vzyalo aktivnu uchast u borotbi proti carizmu i pomishikiv U 1905 r kostyantinivci spalili sadibi troh zamozhnih selyan pochali zahoplyuvati i diliti sered bidnoti zemlyu Nezvazhayuchi na represiyi hvilyuvannya v seli ne pripinyalisya U 1907 r policejske upravlinnya Lizavetgradskogo povitu vidmichalo sho revolyucijnij chad zdatnij dijti do rozmiriv 1905 roku U poviti ogolosili nadzvichajnij stan U selo pribuv karalnij zagin Bojovu druzhinu Kostyantinivki rozgromili aktivnih uchasnikiv vistupiv zaareshtuvali Karateli stratili G P Blanucu jogo sina Mitrofana i P M Panchenko odnogo z kerivnikiv bojovoyi druzhini Chleniv pidpilnogo gurtka F G Lojtera G E Cherniya i she dekilkoh osib vidpravili na katorgu Pershu prihodsku odnoklasnu shkolu na 25 uchnivskih misc vidkrili v 1882 r U 1912 r silska gromada na svoyi koshti pobuduvala she odnu zemsku odnokomplektnu shkolu Persha Svitova vijna Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni polozhennya selyan Kostyantinivki she bilshe pogirshalo 370 pracezdatnih cholovikiv vidpravili na front U 1916 g dovedenih do vidchayu druzhini mobilizovanih soldativ rozgromili hlibni magazini Selyani vidmovlyalisya zdavati produkti uhilyalisya vid vikonannya trudovoyi povinnosti vvedenoyi u zv yazku z vijnoyu Na pochatku lyutogo 1917 r volosne pravlinnya povidomlyalo gubernske zhandarmske upravlinnya sho v Kostyantinivci mozhna chekati viniknennya agrarnih bezladiv Period ukrayinskoyi revolyuciyi Pislya utvorennya v Kiyevi Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi v seli v travni 1917 r buv stvorenij zemelnij komitet ale jogo diyalnist obmezhuvav gromadskij komitet Na volosnomu mitingu bulo obrano Radu selyanskih deputativ na choli z bidnyakom M G Blanucej U berezni 1918 r za brestskim mirnij dogovorom u selo uvijshli nimecki vijska Pislya padinnya uryadu Ukrayinskoyi Derzhavi Getmana Pavla Skoropadskogo v Ukrayini v listopadi 1918 r v seli bulo vstanovleno vladu Direktoriyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki U berezni 1919 r bilshovicki brigadi na choli z P S Tkachenko zahopili vladu v seli U lipni 1919 r vidbulosya povstannya v seli proti Radyanskoyi vladi Miscevi selyani rozpravilisya z komunistami aktivistami Dlya pridushennya povstannya z Odesi pribuv zagin bilshovikiv pid komanduvannyam F A Anulova U kinci serpnya 1919 r v Kostyantinivnu uvirvalisya denikinci sho vstanovili rezhim zhorstokogo teroru U sichni 1920 bilshoviki rozpochali boyi za selo z denikincyami Kostyantinivka kilka raziv perehodila z ruk v ruki 31 sichnya 1920 r bijci 405 go strileckogo polku 135 yi brigadi 14 yi armiyi bilshovikiv zahopili selo Radyanska okupaciya U lyutomu 1920 r stvoryuyetsya silskij revkom yakij ocholiv miscevij bidnyak T I Ignatyev Selrevkom diyav do kincya 1920 r pislya chogo peredav svoyi povnovazhennya Radi robochih selyanskih i chervonoarmijskih deputativ Golovoyu jogo selyani obrali miscevogo aktivista N M Vivcharya V rezultati zdijsnennya zakonu Vseukrrevkoma vid 5 lyutogo 1920 r selyan nadilili zemleyu Vsogo v seli nalichuvalasya bilshe tisyachi odnoosibnih gospodarstv Selyani bidnyaki cherez vidsutnist tyagla i inventarya ne mogli obroblyati otrimanu zemlyu Stvorenij 27 lipnya 1920 r komnezam na choli z komunistom S S Maryanovim Pri aktivnij uchasti Komnezemu dlya potreb hliborobiv bula organizovana prokatna stanciya silskogospodarskogo inventarya pri nij obladnali neveliku kuznyu Komnezam dopomagav viluchati zemlyu i zerno u zamozhnih selyan rozgornuv borotbu za vikonannya prodrozkladki Do kincya 1920 r selyani Kostyantinivki zdali derzhavi 4 3 tis pudiv hliba Pracyuvalo visim mliniv yakimi koristuvalisya selyani usih dovkolishnih sil Na mlinah i maslobijnyah pracyuvali 73 robitniki Provodilasya rozrobka miscevih rodovish granitu Vidkrilisya shist promislovih i odin prodovolchij magazini u yakih tovari prodavalisya za tverdimi cinami U 1921 r vinikli TOZi Kolos dobra i Dmitrivka Silskogospodarskij inventar voni otrimali z kolishnih pomishickih mayetkiv Cherez rik takih tovaristv v seli stalo vzhe shist U 1928 r TOZ Volya koristuvavsya 507 ga zemli mav traktor 5 sivalok 10 zhatok Z 1923 po1930 Kostyantinivka bula rajonnim centrom Pervomajskogo okrugu U 1921 r buv vidkritij punkt medichnoyi dopomogi a v 1924 r likarnya na 15 lizhok u nij pracyuvali likar i feldsher i apteku She na pochatku 1920 r za rishennyam volosnogo revkoma gromadska komisiya z borotbi z nepismennistyu organizuvala robotu gurtkiv Liknepu a takozh pochatkovoyi shkoli Za iniciativoyu silskoyi Radi bulo zasnovano tovaristvo Drug ditej yake uzyalo shefstvo nad internatom Chleni jogo pridbali na gromadski koshti pidruchniki zoshiti olivci U 1923 r u Kostyantinivci v urochistij obstanovci vidkrivsya silskij klub Zhinochij viddil organizuvav pri nim gurtok kroyu i shittya Kolektivizaciya Vikonuyuchi rishennya XV z yizdu VKP b sho progolosiv kurs na kolektivizaciyu silskogo gospodarstva komunisti sela rozgornuli veliku represivnu kompaniyu iz stvorennya kolgospiv U 1929 r na bazi TOZov organizuvali pershij kolgosp Zelenij barvinok a nastupnogo roku im Zhovtnevoyi revolyuciyi im Marksa Lenina im 12 richchya Zhovtnya NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 2484 88 52 rosijska 279 9 94 rumunska 26 0 93 virmenska 12 0 43 biloruska 3 0 11 bolgarska 1 0 04 inshi ne vkazali 1 0 03 Usogo 2806 100 PersonaliyiChernyej Volodimir Vasilovich 1956 general major miliciyi general policiyi pershogo rangu Ranishe buv prorektorom Kiyivskogo nacionalnogo universitetu vnutrishnih sprav Nini rektor Nacionalnoyi akademiyi vnutrishnih sprav PrimitkiStatistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2017 roku PDF zip https socialdata org ua projects mova 2001 PosilannyaOblikova kartka nedostupne posilannya z lipnya 2019