Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Костянтин II Асен (болг. Константин II Асен) — цар Болгарії, останній болгарський правитель Другого Болгарського царства й останній правитель з династії Шишмановичів. Правив з 1397 до 1422 року. Іноді йменується як Костянтин II.
| Костянтин II Асен Константин II Асен | |
 | |
 | |
| 1397 — 1422 | |
|---|---|
| Попередник: | Іван Срацимір |
| Народження: | невідомо Видин, Болгарія |
| Смерть: | 17 вересня 1422 Белград |
| Поховання: | Белград |
| Рід: | Шишмановичі |
| Батько: | Іван Срацимір |
| Мати: | Анна |
| | |
Суперечки стосовно Костянтина II
Костянтина II часто не включають до списку болгарських царів. Однак відомо, що він був проголошений Болгарським царем та визнавався у цій якості низкою держав. У болгарській історіографії тривалий час існувала дискусія про те, чи потрібно визнавати Костянтина II як царя. За часів конституційного правління останнім болгарським царем Другого царства проголошували Івана Срациміра, батька Костянтина II. Однак, зважаючи на серйозні зарубіжні історичні джерела, які стверджують, що Костянтин II контролював частину території Відінського царства, така позиція втратила актуальність й нині останнім болгарським царем прийнято вважати Костянтина II.
Походження
Костянтин II був сином болгарського царя Івана Срациміра й Анни, дочки волоського князя Миколи Олександра, а також племінником царя Івана Шишмана й онуком царя Івана Александра. Він був останнім царем з династії Шишмановичів. Костянтин був коронований своїм батьком як співправитель 1395 року (або трохи раніше).
Правління
За часів свого правління Костянтин II був васалом османських султанів, однак, подібно до попередніх болгарських правителів, його політика не була лояльною до Османської імперії. Не навчений гірким досвідом своїх попередників, Костянтин II продовжив гостру політику, що базувалась на конфронтації та недодержанні васальних зобов'язань.
Костянтин II правив Відінським царством (або, принаймні, його частиною). Столицею Костянтина II залишалось місто Відін. За час свого правління Костянтин II проводив досить енергійну політику і приймав то одну, то іншу сторону, ставав то османським, то угорським васалом, який брав участь у суперечках між кандидатами на османський престол й підбурив повстання проти Османської імперії. Незважаючи на таку поведінку, він був популярним серед своїх сусідів та мав авторитет.
1413 року кандидат на османський престол Муса здійснив напад на Болгарське царство й за відомостями сербського й анонімного османського джерела узяв Відін та виселив болгар.
Однак поразка не зупинила Костянтина II й цього разу він обрав виграшну сторону майбутнього султана Мехмеда I. У вирішальних битвах проти Муси Мехмед I переміг та повернув на престол Костянтина II, а також оголосив про мир з усіма своїми сусідами та помічниками у конфлікті за престол.
Смерть Костянтина II
Костянтин II Асен помер 17 вересня 1422 року в Белграді. Його смерть згадується чотирма джерелами: Костянтином Костенечким, російським хронографом, сербським Бранічевським літописом і в рукопису № 125 документів Хілендарського монастиря. В останніх двох документах Костянтин II названий «імператором болгар» і «царем болгарським» відповідно.
Вважається, що приблизно після його смерті Болгарське царство було остаточно підкорено османами. Після смерті Мехмеда I 1421 року новий султан почав проводити експансивну політику та, імовірно, невдовзі після смерті Костянтина II остаточно підкорив Відінське царство.
Примітки
Джерела
- Ivanova, K. Un renseignement nouveau dans un manuscrit bulgare du XIV e s.au sujet de la resistance du tsar Ivan Sisman contre les Ottomans pres de Nikopol. // Etudes balkaniques, 1988. № 1, p. 88-94.
- Андреев, Й., Лазаров, Ив., Павлов, Пл. Кой кой е в средновековна България (исторически справочник). София, 1994 (второ допълнено изд. — София, 1999). (болг.)
- . Фамилията на Асеневци (1186–1460). София, 1985 (1995). (болг.)
- ., Божилов, Ив. История на България. Т. І. София, 1999. (болг.)
- Иречек, К. История на българите (с поправки и добавки от самия автор). Под. ред. на П. Петров. София, 1978. (болг.)
- Лазаров, Ив., Тютюнджиев, Ив., Павлов, Пл. Документи за политическата история на средновековна България (ХІІ-XIV в.). В. Търново, 1989 (второ изд. — В. Търново, 1993). (болг.)
- Матанов, Хр., Михнева, Р. От Галиполи до Лепанто. София, 1988. (болг.)
- Мехмед Нешри. Огледало на света. Превод и комментари: М. Калицин. София, 1984. (болг.)
- ., . История на българския народ. София, 1999. (болг.)
- Ников, П. Турското завладяване на България и съдбата на последните Шишмановци. // Известия на Българското истор. дружество, кн. VII–VIII, 1928, с. 44-112. (болг.)
- Овчаров, Н. Цар Иван Александър II. // Старобългаристика / Palaeobulgarica, 1998, кн. 4. (болг.)
- Павлов, Пл., Тютюнджиев, Ив. Османските турци и краят на средновековна България. В. Търново, 1991, 40 с. (болг.)
- Павлов, Пл., Тютюнджиев, Ив. Българите и османското завоевание (краят на XIII-средата на XV в.). В. Търново, 1995, 151 с. [представени са историческите извори и изследвания върху тази проблематика]. (болг.)
- Петров, П., Гюзелев, В. Христоматия по история на България. Т. ІІ. София, 1978. (болг.)
- Радић, Р. Време Jована V Палеолога (1331–1391). Београд, 1993. (болг.)
- Руссев, Н. Д. Болгария. // Правителы Европы (Энциклопедия). Одесса, 1998, с. 417–420. (болг.)
- Станимиров, Св. Митотворчество и обективизъм. Забравени възгледи за «завладяването на българските земи от османците». // История на българите: потребност от нов подход. Преоценки. Ч. II. София, 1998, с. 131–154. (болг.)
- Тютюнджиев, Ив. Българската анонимна хроника от XV в. В. Търново, 1992. (болг.)
- Тютюнджиев, Ив., Павлов, Пл. Българската държава и османската експанзия (1369–1422). В. Търново, 1992, 90 с. [с обширно приложение от исторически извори]. (болг.)
- Шекуларац, Б. Трагови прошлости Црне горе. Цетинье, 1994 [вж. и рецензията на В. Велинова в: Старобългаристика / Palaeobulgarica, 1996, кн. 4, с. 81]. (болг.)
Посилання
- Стаття «Константин II Асен — последний болгарский царь», П. Павлов [ 30 липня 2017 у Wayback Machine.]
- Constantine II of Bulgaria. // Answers.com [ 26 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kostyantin II Asen bolg Konstantin II Asen car Bolgariyi ostannij bolgarskij pravitel Drugogo Bolgarskogo carstva j ostannij pravitel z dinastiyi Shishmanovichiv Praviv z 1397 do 1422 roku Inodi jmenuyetsya yak Kostyantin II Kostyantin II Asen Konstantin II Asen 1397 1422 Poperednik Ivan Sracimir Narodzhennya nevidomo Vidin BolgariyaSmert 17 veresnya 1422 1422 09 17 BelgradPohovannya BelgradRid ShishmanovichiBatko Ivan SracimirMati Anna Mediafajli b u VikishovishiSuperechki stosovno Kostyantina IIKostyantina II chasto ne vklyuchayut do spisku bolgarskih cariv Odnak vidomo sho vin buv progoloshenij Bolgarskim carem ta viznavavsya u cij yakosti nizkoyu derzhav U bolgarskij istoriografiyi trivalij chas isnuvala diskusiya pro te chi potribno viznavati Kostyantina II yak carya Za chasiv konstitucijnogo pravlinnya ostannim bolgarskim carem Drugogo carstva progoloshuvali Ivana Sracimira batka Kostyantina II Odnak zvazhayuchi na serjozni zarubizhni istorichni dzherela yaki stverdzhuyut sho Kostyantin II kontrolyuvav chastinu teritoriyi Vidinskogo carstva taka poziciya vtratila aktualnist j nini ostannim bolgarskim carem prijnyato vvazhati Kostyantina II PohodzhennyaKostyantin II buv sinom bolgarskogo carya Ivana Sracimira j Anni dochki voloskogo knyazya Mikoli Oleksandra a takozh pleminnikom carya Ivana Shishmana j onukom carya Ivana Aleksandra Vin buv ostannim carem z dinastiyi Shishmanovichiv Kostyantin buv koronovanij svoyim batkom yak spivpravitel 1395 roku abo trohi ranishe PravlinnyaZa chasiv svogo pravlinnya Kostyantin II buv vasalom osmanskih sultaniv odnak podibno do poperednih bolgarskih praviteliv jogo politika ne bula loyalnoyu do Osmanskoyi imperiyi Ne navchenij girkim dosvidom svoyih poperednikiv Kostyantin II prodovzhiv gostru politiku sho bazuvalas na konfrontaciyi ta nedoderzhanni vasalnih zobov yazan Kostyantin II praviv Vidinskim carstvom abo prinajmni jogo chastinoyu Stoliceyu Kostyantina II zalishalos misto Vidin Za chas svogo pravlinnya Kostyantin II provodiv dosit energijnu politiku i prijmav to odnu to inshu storonu stavav to osmanskim to ugorskim vasalom yakij brav uchast u superechkah mizh kandidatami na osmanskij prestol j pidburiv povstannya proti Osmanskoyi imperiyi Nezvazhayuchi na taku povedinku vin buv populyarnim sered svoyih susidiv ta mav avtoritet 1413 roku kandidat na osmanskij prestol Musa zdijsniv napad na Bolgarske carstvo j za vidomostyami serbskogo j anonimnogo osmanskogo dzherela uzyav Vidin ta viseliv bolgar Odnak porazka ne zupinila Kostyantina II j cogo razu vin obrav vigrashnu storonu majbutnogo sultana Mehmeda I U virishalnih bitvah proti Musi Mehmed I peremig ta povernuv na prestol Kostyantina II a takozh ogolosiv pro mir z usima svoyimi susidami ta pomichnikami u konflikti za prestol Smert Kostyantina IIKostyantin II Asen pomer 17 veresnya 1422 roku v Belgradi Jogo smert zgaduyetsya chotirma dzherelami Kostyantinom Kostenechkim rosijskim hronografom serbskim Branichevskim litopisom i v rukopisu 125 dokumentiv Hilendarskogo monastirya V ostannih dvoh dokumentah Kostyantin II nazvanij imperatorom bolgar i carem bolgarskim vidpovidno Vvazhayetsya sho priblizno pislya jogo smerti Bolgarske carstvo bulo ostatochno pidkoreno osmanami Pislya smerti Mehmeda I 1421 roku novij sultan pochav provoditi ekspansivnu politiku ta imovirno nevdovzi pislya smerti Kostyantina II ostatochno pidkoriv Vidinske carstvo PrimitkiDzherelaIvanova K Un renseignement nouveau dans un manuscrit bulgare du XIV e s au sujet de la resistance du tsar Ivan Sisman contre les Ottomans pres de Nikopol Etudes balkaniques 1988 1 p 88 94 Andreev J Lazarov Iv Pavlov Pl Koj koj e v srednovekovna Blgariya istoricheski spravochnik Sofiya 1994 vtoro doplneno izd Sofiya 1999 bolg Familiyata na Asenevci 1186 1460 Sofiya 1985 1995 bolg Bozhilov Iv Istoriya na Blgariya T I Sofiya 1999 bolg Irechek K Istoriya na blgarite s popravki i dobavki ot samiya avtor Pod red na P Petrov Sofiya 1978 bolg Lazarov Iv Tyutyundzhiev Iv Pavlov Pl Dokumenti za politicheskata istoriya na srednovekovna Blgariya HII XIV v V Trnovo 1989 vtoro izd V Trnovo 1993 bolg Matanov Hr Mihneva R Ot Galipoli do Lepanto Sofiya 1988 bolg Mehmed Neshri Ogledalo na sveta Prevod i kommentari M Kalicin Sofiya 1984 bolg Istoriya na blgarskiya narod Sofiya 1999 bolg Nikov P Turskoto zavladyavane na Blgariya i sdbata na poslednite Shishmanovci Izvestiya na Blgarskoto istor druzhestvo kn VII VIII 1928 s 44 112 bolg Ovcharov N Car Ivan Aleksandr II Staroblgaristika Palaeobulgarica 1998 kn 4 bolg Pavlov Pl Tyutyundzhiev Iv Osmanskite turci i krayat na srednovekovna Blgariya V Trnovo 1991 40 s bolg Pavlov Pl Tyutyundzhiev Iv Blgarite i osmanskoto zavoevanie krayat na XIII sredata na XV v V Trnovo 1995 151 s predstaveni sa istoricheskite izvori i izsledvaniya vrhu tazi problematika bolg Petrov P Gyuzelev V Hristomatiya po istoriya na Blgariya T II Sofiya 1978 bolg Radiћ R Vreme Jovana V Paleologa 1331 1391 Beograd 1993 bolg Russev N D Bolgariya Pravitely Evropy Enciklopediya Odessa 1998 s 417 420 bolg Stanimirov Sv Mitotvorchestvo i obektivizm Zabraveni vzgledi za zavladyavaneto na blgarskite zemi ot osmancite Istoriya na blgarite potrebnost ot nov podhod Preocenki Ch II Sofiya 1998 s 131 154 bolg Tyutyundzhiev Iv Blgarskata anonimna hronika ot XV v V Trnovo 1992 bolg Tyutyundzhiev Iv Pavlov Pl Blgarskata drzhava i osmanskata ekspanziya 1369 1422 V Trnovo 1992 90 s s obshirno prilozhenie ot istoricheski izvori bolg Shekularac B Tragovi proshlosti Crne gore Cetine 1994 vzh i recenziyata na V Velinova v Staroblgaristika Palaeobulgarica 1996 kn 4 s 81 bolg PosilannyaStattya Konstantin II Asen poslednij bolgarskij car P Pavlov 30 lipnya 2017 u Wayback Machine Constantine II of Bulgaria Answers com 26 zhovtnya 2012 u Wayback Machine angl