Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Костел св. Казимира Королевича – римо-католицький конвентуальний костел з монастирем реформатів, розташований у Кракові в Старому місті на вул. Реформацькій 2–4.
| Костел св.Казимира Королевича у Кракові | |
 | |
| Названо на честь | Казимир Святий |
|---|---|
| Країна |  Республіка Польща |
| Адміністративна одиниця | Краків |
| Християнський літургічний обряд | латинська церква |
| Архітектурний стиль | бароко |
| Статус спадщини | об'єкт культурної спадщини Польщі |
| Номер у польському реєстрі культурного надбання | I/98/31 z 1931-02-25 |
 Костел св.Казимира Королевича у Кракові у Вікісховищі | |
Координати: 50°03′52″ пн. ш. 19°56′09″ сх. д. / 50.06472222002777528° пн. ш. 19.936111110027777471° сх. д.
Історія
Реформати прибули до Польщі в 1622 році, а в 1625 році оселилися в Кракові в Гарбарському передмісті. Костел був завершений в 1640 році завдяки щедрості Зузанни Амендувни, яка у своєму заповіті 1644 року також подарувала образ Мадонни, славний чудесами, що зберігся донині в бічному вівтарі. Цей перший костел реформатів згорів під час шведського потопу.
У 1658 році монахи оселилися на сьогоднішній вулиці Реформацькій у садибі, подарованій їм Станіславом Варшицьким, каштеляном краківським. У 1666 році єпископ-суфраган Микола Оборський освятив фундаментний камінь для нинішнього храму. Головним благодійником костелу і монастиря був Францішек Шембек, староста бецький і каштелян кам'янецький. Освячення нового барокового храму також у 1672 році здійснив єпископ Микола Оборський.
Архітектура
У верхній частині фасаду є три неглибокі напівкруглі ніші з бароковими барельєфами святих: князя Казимира, Антонія та Петра Алькантари. Всередині костелу є пізньобарокові вівтарі 1745–1748 років. Згідно з правилом Чину Реформатів, розп'яття завжди розміщується в головному вівтарі. Покровитель церкви св. Казимир має свій образ у бічному вівтарі (перший зліва). У наступні роки над розписами бічних вівтарів працювали: Міхал Стахович, малюючи образ св. Катерини Олександрійської у 1800 р. та Войцех Ельяш-Радзіковський у 1842 р., малюючи «Бачення св. Антонія" та образ св. Петра з Алькантари. Розписи на склепінні костелу походять з 1904 року і є роботою Олександра Мрочковського .
У 1901 р. до правого боку нави прибудовано каплицю. Найдавніший образ Ісуса Милосердного, що зберігся ще з першого костелу, був розміщений у вівтарі.
Дзвіночок
На стіні монастиря зберігся дзвін для вмираючих (у такі дзвони дзвонили, коли помирала близька людина), підвішений на дерев’яній конструкції, покритій дахом. Нижче розміщена табличка з чорного мармуру, що стосується фундаменту дзвону в 1750 році.
Склепи
У підвалі костелу знаходяться склепи, в яких поховані померлі з 1672 року. У склепах поховали тисячу людей - ченців і мирян. У підземеллі знаходиться близько 60 трун. Кілька трун закриті скляними кришками, встановленими в 1970-х роках. XX ст.
Хресна дорога
Ділянка на протилежному боці вулиці Реформацької, передана ордену в 1735 році, використовувалася під кладовище. Мур, що відокремлює цю ділянку від вулиці, був зведений у 1863 році. Нині тут залишилися станції Хресної дороги у вигляді капличок із глибокими нішами для розписів. Картини Страстей були написані Міхалом Стаховичем у 1814–1816 роках. Між станціями вмуровані епітафії з чорного мармуру. Серед них меморіальна дошка Мавгожати Стахович, уродженої Кобилицької (пом. 1822), дружини згаданого вище художника Міхала Стаховича.
-
![image]()
Вхід до костелу -
![image]()
Інтер'єр -
![image]()
Огляд інтер'єру з боку головного вівтаря -
![image]()
Головний вівтар -
![image]()
Поліхромії на склепінні виконані у 1904 році -
![image]()
Каплиця Ісуса Милосердного -
![image]()
Хресна дорога
Бібліографія
- Каталог мистецьких пам’яток у Польщі, місто Краків, костели та монастирі Середмістя 2, ред. Адама Бохнака та Яна Самека, ред. ПАН, Варшава 1978.
Зовнішні посилання
- Podziemia klasztoru. ofm.krakow.pl.
- Organy
- Kościół i krypty – opis i zdjęcia. wawel.net.
- Реєстр пам'яток
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kostel sv Kazimira Korolevicha rimo katolickij konventualnij kostel z monastirem reformativ roztashovanij u Krakovi v Staromu misti na vul Reformackij 2 4 Kostel sv Kazimira Korolevicha u Krakovi Nazvano na chestKazimir Svyatij Krayina Respublika Polsha Administrativna odinicyaKrakiv Hristiyanskij liturgichnij obryadlatinska cerkva Arhitekturnij stilbaroko Status spadshiniob yekt kulturnoyi spadshini Polshi Nomer u polskomu reyestri kulturnogo nadbannyaI 98 31 z 1931 02 25 Kostel sv Kazimira Korolevicha u Krakovi u Vikishovishi Koordinati 50 03 52 pn sh 19 56 09 sh d 50 06472222002777528 pn sh 19 936111110027777471 sh d 50 06472222002777528 19 936111110027777471Katakombi truna z tilom otcya Sebastyana VolickogoIstoriyaReformati pribuli do Polshi v 1622 roci a v 1625 roci oselilisya v Krakovi v Garbarskomu peredmisti Kostel buv zavershenij v 1640 roci zavdyaki shedrosti Zuzanni Amenduvni yaka u svoyemu zapoviti 1644 roku takozh podaruvala obraz Madonni slavnij chudesami sho zberigsya donini v bichnomu vivtari Cej pershij kostel reformativ zgoriv pid chas shvedskogo potopu U 1658 roci monahi oselilisya na sogodnishnij vulici Reformackij u sadibi podarovanij yim Stanislavom Varshickim kashtelyanom krakivskim U 1666 roci yepiskop sufragan Mikola Oborskij osvyativ fundamentnij kamin dlya ninishnogo hramu Golovnim blagodijnikom kostelu i monastirya buv Francishek Shembek starosta beckij i kashtelyan kam yaneckij Osvyachennya novogo barokovogo hramu takozh u 1672 roci zdijsniv yepiskop Mikola Oborskij ArhitekturaU verhnij chastini fasadu ye tri negliboki napivkrugli nishi z barokovimi barelyefami svyatih knyazya Kazimira Antoniya ta Petra Alkantari Vseredini kostelu ye piznobarokovi vivtari 1745 1748 rokiv Zgidno z pravilom Chinu Reformativ rozp yattya zavzhdi rozmishuyetsya v golovnomu vivtari Pokrovitel cerkvi sv Kazimir maye svij obraz u bichnomu vivtari pershij zliva U nastupni roki nad rozpisami bichnih vivtariv pracyuvali Mihal Stahovich malyuyuchi obraz sv Katerini Oleksandrijskoyi u 1800 r ta Vojceh Elyash Radzikovskij u 1842 r malyuyuchi Bachennya sv Antoniya ta obraz sv Petra z Alkantari Rozpisi na sklepinni kostelu pohodyat z 1904 roku i ye robotoyu Oleksandra Mrochkovskogo U 1901 r do pravogo boku navi pribudovano kaplicyu Najdavnishij obraz Isusa Miloserdnogo sho zberigsya she z pershogo kostelu buv rozmishenij u vivtari DzvinochokNa stini monastirya zberigsya dzvin dlya vmirayuchih u taki dzvoni dzvonili koli pomirala blizka lyudina pidvishenij na derev yanij konstrukciyi pokritij dahom Nizhche rozmishena tablichka z chornogo marmuru sho stosuyetsya fundamentu dzvonu v 1750 roci SklepiU pidvali kostelu znahodyatsya sklepi v yakih pohovani pomerli z 1672 roku U sklepah pohovali tisyachu lyudej chenciv i miryan U pidzemelli znahoditsya blizko 60 trun Kilka trun zakriti sklyanimi krishkami vstanovlenimi v 1970 h rokah XX st Hresna dorogaDilyanka na protilezhnomu boci vulici Reformackoyi peredana ordenu v 1735 roci vikoristovuvalasya pid kladovishe Mur sho vidokremlyuye cyu dilyanku vid vulici buv zvedenij u 1863 roci Nini tut zalishilisya stanciyi Hresnoyi dorogi u viglyadi kaplichok iz glibokimi nishami dlya rozpisiv Kartini Strastej buli napisani Mihalom Stahovichem u 1814 1816 rokah Mizh stanciyami vmurovani epitafiyi z chornogo marmuru Sered nih memorialna doshka Mavgozhati Stahovich urodzhenoyi Kobilickoyi pom 1822 druzhini zgadanogo vishe hudozhnika Mihala Stahovicha Vhid do kostelu Inter yer Oglyad inter yeru z boku golovnogo vivtarya Golovnij vivtar Polihromiyi na sklepinni vikonani u 1904 roci Kaplicya Isusa Miloserdnogo Hresna dorogaBibliografiyaKatalog misteckih pam yatok u Polshi misto Krakiv kosteli ta monastiri Seredmistya 2 red Adama Bohnaka ta Yana Sameka red PAN Varshava 1978 Zovnishni posilannyaPodziemia klasztoru ofm krakow pl Organy Kosciol i krypty opis i zdjecia wawel net Reyestr pam yatok d Track Q15983881