Костел св. Августина і св. Івана Хрестителя – римо-католицький парафіяльний костел і норбертинський жіночий монастир у Звежинці на вул. Костюшко, 88 у Кракові. Разом із прилеглим норбертинським монастирем він утворює найбільший історичний комплекс міста після Вавеля.
Історія монастиря
Монастир був заснований у другій половині XII століття, ймовірно освячений у 1181 році. Згідно з переказами, його засновником був спадкоємець Звєжинця, лицар Якс Грифіт, який збудував монастир і костел у 1162 році після повернення з хрестового походу до Святої Землі.
Згідно з іншими джерелами, це зовсім не певно і зазвичай припускається, що конгрегація Правил св. Норберта була заснована в Звежинці між 1144 і 1165 роками. Черниці-премонстратки, найстаріший жіночий монашеський орден у Польщі, прибули до Кракова з Доксау поблизу Праги. Вважається вірогідним, що спочатку це був двомонастирський монастир, поділ на жіночу та чоловічу громаду міг відбутися після 1241 року після татарської навали.
На той час споруда була майже повністю зруйнована, від романського костелу та монастиря збереглися лише залишки стін. Найдавніші збережені фрагменти походять з 13 століття в. Це наприклад, Романський портал у притворі під вежею. Перебудований в 1255-59 роках, костел був побудований з цегли, знову в романському стилі. Він був однонефним з прямокутним приділом. За переказами, його знову зруйнували татари в 1260 і 1287 роках.
Збережені донині мури та вежі походять із часів Владислава Ягелла. На той час вони мали оборонний характер, монастир тоді знаходився за міською брамою. У вісімнадцятому столітті в монастирських укріпленнях зберігалася зброя та гармати, які в 1794 році були передані Тадеушу Костюшку. Костел горів у 1527 та 1587 роках під час облоги Кракова військом ерцгерцога Максиміліана Габсбурга. Сучасний вигляд походить від часу його великої перебудови, здійсненої в 1596–1626 роках, коли монастирем керувала ігуменя Дорота Конська. Цю реконструкцію зробили Ян Тревано та Ян Петріні. Він також був незначно пошкоджений під час шведського потопу. Костел кілька разів постраждав від розливів Вісли (1527, 1736, 1813).
Перші роки 20 століття принесли в околиці монастиря фундаментальні зміни. Щоб запобігти систематично повторюваним повеням у цій частині Кракова, у 1903–1910 роках було проведено регулювання річки Рудава. Нове русло було проведене перпендикулярно до Вісли, відрізавши частину монастирських будівель. Тоді ж було знесено останній млин у місті. Було зведено надмірно високий міст через Рудаву, прокладено дорогу вздовж насипу та дамби, внаслідок чого монастир опинився в западині, втративши багато мальовничих цінностей. Це викликало протести любителів пам'яток Кракова. У той час Станіслав Томкович писав про наслідки регулювання річки: «Це призвело до навали вандалів на Звежинець в особі інженерів, які керували роботами. Монголи і шведи зруйнували монастир — наші техніки надали б їм слави й трофеїв».
Нинішній інтер’єр костелу датується 18 століттям, коли монастирем керували настоятелька Бригіда та Магдалена Отфіновська. Інтер’єр складається з прямокутної нави та вівтаря, що завершуються прямою стіною. У наві барокові бокові вівтарі, в т.ч вівтар блаженої Броніслави з релікварієм і картиною із зображенням блаженної (автор Войцех Еліаш ). Неокласичну колонаду, що оточує пресвітерій, спроектував о. Себастьян Алойзі Сераковський ; в апсиді — образ св. Івана Хрестителя Владислава Лущкевича. Над вівтарем розташовані органи, видимі з нави у вигляді двох декоративних шаф по обидва боки від вікна.
Монастир, який є однією з найкрасивіших архітектурних споруд Кракова, має цінну колекцію рукописів і стародруків, а також колекцію тканин і ремісничих артефактів.
Млин у Звежинці
Тісний зв'язок з монастирем мав млин, який згадується ще в 1254 році. Відомості про нього є і в монастирських документах XIV-XV століть. У 1656 р. млин був повністю знищений шведами, але настоятелька Дорота Луковська дуже швидко його відбудувала. Через кілька десятиліть він став жертвою пожежі. На великому монастирському подвір’ї, біля сьогоднішнього мосту через річку Рудаву, настоятелька Зофія Конська наказала поставити новий млин. Кілька сотень років він служив настоятелькам монастиря та навколишньому населенню. Був знесений у 1908 році через зміну русла річки Рудава.
Перекази та легенди
З норбертинським монастирем пов’язано багато традицій і легенд, характерних для Кракова, які є вітриною міста: щороку у монастирі у великодній понеділок проходить традиційний ярмарок під назвою «Емаус». В октаву Божого Тіла Лайконік зупиняється у своїй процесії в монастирі і, побавившись на подвір’ї, вирушає в бік Ринкової площі, оскільки, згідно з легендою, саме біля підніжжя монастиря багато століть тому ткачів полонили татари. Щороку процесія архібратства Страстей прямує до монастиря, де їх зустрічає норбертинська настоятелька на подвір’ї монастиря.В історії монастиря ходять розповіді про татарські напади, від яких сестри одного разу втекли на сусідній пагорб, гору св. Броніслава. Одна із них, св. Броніслава, до монастиря не повернулася – мала вілюдництво біля нинішнього Кургану Костюшка.
Легенда про дзвін утоплеників
Таємницею монастиря є також Дзвін утоплеників. Існують різні версії цієї легенди, а в монастирських книгах є записи про проблеми з тріснутим дзвоном.
- Było to dawno temu, kiedy przy klasztorze, położonym w dogodnym miejscu do przeprawy przez Wisłę, bo gdy woda opadała, można było przejechać konno na drugi brzeg, cumował prom. Korzystali z niego kupcy, jako że leżał na szlaku handlowym. Pewnej nocy ogromna wichura zerwała linę i prom popłynął z nurtem Wisły. Siostry zamierzały wybudować nowy. Nim to jednak nastąpiło, stało się nieszczęście: w nocy obudził je dźwięk sygnaturki, a kiedy przerażone wybiegły z cel, ujrzały jeźdźców pędzących na koniach – byli to kupcy – a za nimi ordę tatarską. Uciekający kierowali się w stronę przystani, nie wiedząc, że promu tam nie ma. Przybór wody nie pozwalał na bezpieczną przeprawę. I kupcy, i Tatarzy w pogoni za nimi, rzucili się w nurt Wisły. Utonęli wszyscy z wyjątkiem jednego kupca. Ten postanowił ufundować dzwon dla klasztoru. Ksieni Norbertanek wraz z kilkoma zaufanymi mniszkami udała się do Olkusza do znanego ludwisarza. Pozostałe siostry modliły się w tym czasie w klasztorze o pomyślność dzieła. Kiedy ludwisarz przywiózł dzwon, wielkie było zdumienie wszystkich; okazało się, że był pęknięty. Nie pomogły jeszcze dwie próby odlania dzwonu, za każdym razem miał pęknięcie. Podobno z tego powodu ludwisarz miał się targnąć na życie. Dzwon ze skazą w końcu zawisł w klasztorze. Mówiono o nim, że jest niedokończony, tak jak było niedokończone życie tych, którzy utonęli w Wiśle. Dzwon odzywał się co wieczór, dziesięcioma uderzeniami wzywał siostry na modlitwę za dusze topielców. Tradycja ta trwała do 1917 roku, aż Austriacy zarekwirowali go na armaty[].
Інша легенда свідчить, що татари під час одного з набігів зламали дзвін і втопили у Віслі. Відтоді на Купанину води Вісли розступаються, на поверхню піднімається дзвін, який чути, поки годинник ратуші не проб’є північ.
Виноски
Бібліографія
Зовнішні посилання
- Сайт парафії Пресвятого Спаса
- Historia kościoła i klasztoru norbertanek. lechfoto.pl.
- Краківський сальватор – реліквії костелу св. Норбертинці з 13 ст
- Сестри Норбертини
- Монастир сестер норбертинок, 1950-60-ті роки. 20 століття (фото)
- Кристина Крамарська-Анішек: Історія монастиря ПП. Черниці-премонстратки в Кракові у Звежинці до 1840 року
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kostel sv Avgustina i sv Ivana Hrestitelya rimo katolickij parafiyalnij kostel i norbertinskij zhinochij monastir u Zvezhinci na vul Kostyushko 88 u Krakovi Razom iz prileglim norbertinskim monastirem vin utvoryuye najbilshij istorichnij kompleks mista pislya Vavelya Monastirskij kompleks vid richci Visla Inter yer kostelu Monastirska zhitnicya v Staropolskij EnciklopediyiIstoriya monastiryaMonastir buv zasnovanij u drugij polovini XII stolittya jmovirno osvyachenij u 1181 roci Zgidno z perekazami jogo zasnovnikom buv spadkoyemec Zvyezhincya licar Yaks Grifit yakij zbuduvav monastir i kostel u 1162 roci pislya povernennya z hrestovogo pohodu do Svyatoyi Zemli Zgidno z inshimi dzherelami ce zovsim ne pevno i zazvichaj pripuskayetsya sho kongregaciya Pravil sv Norberta bula zasnovana v Zvezhinci mizh 1144 i 1165 rokami Chernici premonstratki najstarishij zhinochij monasheskij orden u Polshi pribuli do Krakova z Doksau poblizu Pragi Vvazhayetsya virogidnim sho spochatku ce buv dvomonastirskij monastir podil na zhinochu ta cholovichu gromadu mig vidbutisya pislya 1241 roku pislya tatarskoyi navali Na toj chas sporuda bula majzhe povnistyu zrujnovana vid romanskogo kostelu ta monastirya zbereglisya lishe zalishki stin Najdavnishi zberezheni fragmenti pohodyat z 13 stolittya v Ce napriklad Romanskij portal u pritvori pid vezheyu Perebudovanij v 1255 59 rokah kostel buv pobudovanij z cegli znovu v romanskomu stili Vin buv odnonefnim z pryamokutnim pridilom Za perekazami jogo znovu zrujnuvali tatari v 1260 i 1287 rokah Zberezheni donini muri ta vezhi pohodyat iz chasiv Vladislava Yagella Na toj chas voni mali oboronnij harakter monastir todi znahodivsya za miskoyu bramoyu U visimnadcyatomu stolitti v monastirskih ukriplennyah zberigalasya zbroya ta garmati yaki v 1794 roci buli peredani Tadeushu Kostyushku Kostel goriv u 1527 ta 1587 rokah pid chas oblogi Krakova vijskom ercgercoga Maksimiliana Gabsburga Suchasnij viglyad pohodit vid chasu jogo velikoyi perebudovi zdijsnenoyi v 1596 1626 rokah koli monastirem keruvala igumenya Dorota Konska Cyu rekonstrukciyu zrobili Yan Trevano ta Yan Petrini Vin takozh buv neznachno poshkodzhenij pid chas shvedskogo potopu Kostel kilka raziv postrazhdav vid rozliviv Visli 1527 1736 1813 Pershi roki 20 stolittya prinesli v okolici monastirya fundamentalni zmini Shob zapobigti sistematichno povtoryuvanim povenyam u cij chastini Krakova u 1903 1910 rokah bulo provedeno regulyuvannya richki Rudava Nove ruslo bulo provedene perpendikulyarno do Visli vidrizavshi chastinu monastirskih budivel Todi zh bulo zneseno ostannij mlin u misti Bulo zvedeno nadmirno visokij mist cherez Rudavu prokladeno dorogu vzdovzh nasipu ta dambi vnaslidok chogo monastir opinivsya v zapadini vtrativshi bagato malovnichih cinnostej Ce viklikalo protesti lyubiteliv pam yatok Krakova U toj chas Stanislav Tomkovich pisav pro naslidki regulyuvannya richki Ce prizvelo do navali vandaliv na Zvezhinec v osobi inzheneriv yaki keruvali robotami Mongoli i shvedi zrujnuvali monastir nashi tehniki nadali b yim slavi j trofeyiv Ninishnij inter yer kostelu datuyetsya 18 stolittyam koli monastirem keruvali nastoyatelka Brigida ta Magdalena Otfinovska Inter yer skladayetsya z pryamokutnoyi navi ta vivtarya sho zavershuyutsya pryamoyu stinoyu U navi barokovi bokovi vivtari v t ch vivtar blazhenoyi Bronislavi z relikvariyem i kartinoyu iz zobrazhennyam blazhennoyi avtor Vojceh Eliash Neoklasichnu kolonadu sho otochuye presviterij sproektuvav o Sebastyan Alojzi Serakovskij v apsidi obraz sv Ivana Hrestitelya Vladislava Lushkevicha Nad vivtarem roztashovani organi vidimi z navi u viglyadi dvoh dekorativnih shaf po obidva boki vid vikna Monastir yakij ye odniyeyu z najkrasivishih arhitekturnih sporud Krakova maye cinnu kolekciyu rukopisiv i starodrukiv a takozh kolekciyu tkanin i remisnichih artefaktiv Mlin u Zvezhinci Tisnij zv yazok z monastirem mav mlin yakij zgaduyetsya she v 1254 roci Vidomosti pro nogo ye i v monastirskih dokumentah XIV XV stolit U 1656 r mlin buv povnistyu znishenij shvedami ale nastoyatelka Dorota Lukovska duzhe shvidko jogo vidbuduvala Cherez kilka desyatilit vin stav zhertvoyu pozhezhi Na velikomu monastirskomu podvir yi bilya sogodnishnogo mostu cherez richku Rudavu nastoyatelka Zofiya Konska nakazala postaviti novij mlin Kilka soten rokiv vin sluzhiv nastoyatelkam monastirya ta navkolishnomu naselennyu Buv znesenij u 1908 roci cherez zminu rusla richki Rudava Perekazi ta legendiZ norbertinskim monastirem pov yazano bagato tradicij i legend harakternih dlya Krakova yaki ye vitrinoyu mista shoroku u monastiri u velikodnij ponedilok prohodit tradicijnij yarmarok pid nazvoyu Emaus V oktavu Bozhogo Tila Lajkonik zupinyayetsya u svoyij procesiyi v monastiri i pobavivshis na podvir yi virushaye v bik Rinkovoyi ploshi oskilki zgidno z legendoyu same bilya pidnizhzhya monastirya bagato stolit tomu tkachiv polonili tatari Shoroku procesiya arhibratstva Strastej pryamuye do monastirya de yih zustrichaye norbertinska nastoyatelka na podvir yi monastirya V istoriyi monastirya hodyat rozpovidi pro tatarski napadi vid yakih sestri odnogo razu vtekli na susidnij pagorb goru sv Bronislava Odna iz nih sv Bronislava do monastirya ne povernulasya mala vilyudnictvo bilya ninishnogo Kurganu Kostyushka Legenda pro dzvin utoplenikiv Tayemniceyu monastirya ye takozh Dzvin utoplenikiv Isnuyut rizni versiyi ciyeyi legendi a v monastirskih knigah ye zapisi pro problemi z trisnutim dzvonom Bylo to dawno temu kiedy przy klasztorze polozonym w dogodnym miejscu do przeprawy przez Wisle bo gdy woda opadala mozna bylo przejechac konno na drugi brzeg cumowal prom Korzystali z niego kupcy jako ze lezal na szlaku handlowym Pewnej nocy ogromna wichura zerwala line i prom poplynal z nurtem Wisly Siostry zamierzaly wybudowac nowy Nim to jednak nastapilo stalo sie nieszczescie w nocy obudzil je dzwiek sygnaturki a kiedy przerazone wybiegly z cel ujrzaly jezdzcow pedzacych na koniach byli to kupcy a za nimi orde tatarska Uciekajacy kierowali sie w strone przystani nie wiedzac ze promu tam nie ma Przybor wody nie pozwalal na bezpieczna przeprawe I kupcy i Tatarzy w pogoni za nimi rzucili sie w nurt Wisly Utoneli wszyscy z wyjatkiem jednego kupca Ten postanowil ufundowac dzwon dla klasztoru Ksieni Norbertanek wraz z kilkoma zaufanymi mniszkami udala sie do Olkusza do znanego ludwisarza Pozostale siostry modlily sie w tym czasie w klasztorze o pomyslnosc dziela Kiedy ludwisarz przywiozl dzwon wielkie bylo zdumienie wszystkich okazalo sie ze byl pekniety Nie pomogly jeszcze dwie proby odlania dzwonu za kazdym razem mial pekniecie Podobno z tego powodu ludwisarz mial sie targnac na zycie Dzwon ze skaza w koncu zawisl w klasztorze Mowiono o nim ze jest niedokonczony tak jak bylo niedokonczone zycie tych ktorzy utoneli w Wisle Dzwon odzywal sie co wieczor dziesiecioma uderzeniami wzywal siostry na modlitwe za dusze topielcow Tradycja ta trwala do 1917 roku az Austriacy zarekwirowali go na armaty dzherelo Insha legenda svidchit sho tatari pid chas odnogo z nabigiv zlamali dzvin i vtopili u Visli Vidtodi na Kupaninu vodi Visli rozstupayutsya na poverhnyu pidnimayetsya dzvin yakij chuti poki godinnik ratushi ne prob ye pivnich Vinoski 1 Marek Zukow Karczewski Zwierzyniec nie tylko Emaus 2 Marek Zukow Karczewski Cale miasto mowilo O regulacji Rudawy 3 Marek Zukow Karczewski Nie istniejace budowle Krakowa Mlyn na Zwierzyncu Bibliografiya 4 Krakow od A do Z 5 U Ormnicka K Pucek Krakow i okolice 6 Przewodnik po zabytkach Krakowa Zovnishni posilannyaSajt parafiyi Presvyatogo Spasa Historia kosciola i klasztoru norbertanek lechfoto pl Krakivskij salvator relikviyi kostelu sv Norbertinci z 13 st Sestri Norbertini Monastir sester norbertinok 1950 60 ti roki 20 stolittya foto Kristina Kramarska Anishek Istoriya monastirya PP Chernici premonstratki v Krakovi u Zvezhinci do 1840 roku