Костел Святої Катерини (костел бенедиктинок, костел Котріни, лит. Šventos Kotrynos bažnyčia пол. kościół Śwętej Katarzyny) — римо-католицький костел, головна будівля ансамблю монастиря бенедиктинок, видатна пам'ятка архітектури віленського бароко. Ансамбль костелу Святої Катерини і монастиря бенедиктинок включений до Реєстру культурних цінностей Литви, код 643, охороняється державою як об'єкт національного значення. Розташовується у Старому місті на вулиці Вільняус 30 (Vilniaus g. 30).
Костел святої Катерини | |
---|---|
54°40′55″ пн. ш. 25°16′52″ сх. д. / 54.681888888889° пн. ш. 25.281063888889° сх. д. | |
Тип споруди | абатство і церква |
Розташування | Литва, Вільнюс |
Архітектор | Йоган-Кристоф Глаубіц |
Початок будівництва | 1625 |
Будівельна система | цегла |
Стиль | Віленське бароко |
Належність | католицтво |
Єпархія | Вільнюська архідієцезія |
Епонім | Свята Катерина |
Присвячення | Свята Катерина |
Костел святої Катерини (Вільнюс) (Литва) | |
Костел святої Катерини у Вікісховищі |
Історія
Ансамбль бенедиктинського монастиря формувався в XVII—XIX століттях на значній ділянці між вулицями Бенедиктиню (Benediktinių g.), Шв. Ігното (Šv. Ignoto g.) і Вільняус (Vilniaus g.), межуючи на південному сході з територією домініканського монастиря. В 1620-х роках з Несвіжа у Вільнюс прибули черниці-бенедиктинки. Спочатку була збудована дерев'яна церква (освячена в 1632) і монастир, що поступово розширювався.
Кам'яна церква постала у 1650. Храм і монастир значно постраждали під час нашестя московських військ і українських козаків у 1655. Відновлювальні роботи затягнулися аж до 1703, коли костел був заново освячений на честь святої Катерини. До східної сторони був прибудований пресбітерій з апсидою.
Монастир і храм значно постраждали під час спустошливої пожежі 1737. Реконструкцією в 1741—1773 керував Йоганн Крістоф Глаубіц. Завдяки йому костел набув сучасного вигляду. Згодом декоруванням храму займався майстер Ян Гедель. У 1759 для вівтаря було придбано кілька картин відомого художника Симона Чеховича. У 1760-х остаточно сформувався інтер'єр храму — шедевр пізнього бароко (незначні ремонти проходили ще в XIX столітті). Розквіт монастиря припадає на кінець XVII — початок XVIII століття. У 1686 і 1691 до монастиря вступили доньки магната Яна Фелікса Паца Сибілла Магдалена і Анна, зробивши значні внески. Ян Фелікс Пац у заповіті 1700 заповідав монастирю великий маєток.
Монастир підтримував книговидання. Бібліотека монастиря була однією з найбільших в конгрегації; книги збереглися і знаходяться у Литовській національній бібліотеці імені Мартінаса Мажвідаса.
Костел постраждав під час французько-російської війни у 1812; у пограбованому французами храмі був влаштований аптечний склад. У 1922 у сквері перед костелом був відкритий пам'ятник композитору Станіславу Монюшку (бюст скульптора Болеслава Балзукевича на постаменті, що залишився від пам'ятника Олександру Пушкіну після евакуації бюста російського поета з Вільно в 1915).
Храм дуже постраждав під час Другої світової війни. За радянських часів монастир був скасований владою в 1946 (частина черниць виїхала в Польщу); костел був закритий. У приміщенні, переданому Вільнюському художньому музею, розташовувався склад. У будівлях колишнього монастиря були розміщені різні установи та житлові квартири. Після зміни державного ладу храм у 1990 в порядку реституції переданий у відання курії Вільнюської архієпископії.
У 1966 костел і монастир відвідав російський поет Йосип Бродський, який жив неподалік на вулиці Леіклос.
Поряд з вулицею стоять два костели, вони не належать до числа знаменитих, але все-таки це справжнє вільнюськое бароко — провінційне, пізнє, привабливе. Ближче двохвежний білий костел Св. Катерини; трішки далі — круглий купол Домініканців, зісередни дивної і начебто неправильної форми — «вушна раковина Бога» із останнього вірша циклу.
Про костел йде мова у другій частині циклу «Литовський дивертисмент» (1971) Бродського.
У 2003 Вільнюське самоврядування підписало договір з Вільнюським архієпископством, який передбачає проведення реставрації в недіючих молитовних будинках з подальшим їх використанням терміном на двадцять років для культурної діяльності. У реставрацію було інвестовано 6 мільйонів литів. Відреставрований храм, пристосований для концертної діяльності і проведення виставок, знову відкрився у травні 2006. Адміністрування культурної діяльності доручено розташованому в будівлі навпроти Вільнюському дому вчителів. Координацію культурних програм здійснюють керівники художніх колективів самоврядування — хор хлопчиків «Ажуолюкас» („Ąžuoliukas“), хор «Молода музика» („Jauna muzika“) і камерний оркестр Святого Христофора (Šv. Kristoforo kamerinis orkestras) під керівництвом Донатаса Каткуса.
Архітектура
Костел презентує стиль пізнього бароко з декором у стилі рококо. При реконструкції за проектом Глаубіца було надбудовано дві красиві чотириярусні вежі головного фасаду у стилі рококо. Між ними над фасадом побудований новий фронтон. Відсутність декоративних елементів на нижньому ярусі зосереджує увагу на рясно декорованому порталі, обрамленому пілястрами і колонами, прикрашеному рельєфним картушем з гербами і орнаментами. Капітелі пілястрів другого ярусу іонічного ордера, вікна і ніші орнаментовані. Третій ярус несуттєво відрізняється від другого. Досить високий фронтон між вежами робить непомітним відокремленість веж від корпусу нави. Четвертий ярус помітно звужується. Але це звуження згладжується ажурними гратами, декоративними вазами, кутовими пілястрами. В пишне сплетіння грат вписана цифра «1743». Висота п'ятого ярусу вдвічі менша від четвертого. Силуети веж завершуються шоломами цибулеподібної форми.
Композицію головного фасаду характеризує ритмічна рівновага вертикальних ліній пілястрів і горизонтальних ліній карнизів. По обидва боки вікна другого ярусу знаходяться ніші, у яких розміщені статуї святого Бенедикта і святої Катерини.
Витончений декоративний фронтон був зведений також над пресбітерієм. Вужчий і нижчий, ніж корпус нави, пресбітерій завершується напівкруглою апсидою.
Висота нави — 20 м. Бічна нава була перетворена в коридор, і у плані церква стала однонефною й асиметричною. В інтер'єрі склепіння циліндричні з люнетами, дев'ять пишних вівтарів пізнього бароко і амвон.
Чотирикутна каплиця Промислу Господнього біля південного бічного фасаду прибудована на початку XVIII століття, перебудована в 1746 у шестистінну зовні і напівкруглу всередині. По кутах на високому цоколі стоять парні білі колони. Над карнизом підноситься барабан, над куполом з дванадцятикутним дахом — шестикутний ліхтар.
Прилеглі будівлі колишнього монастиря бенедиктинок (з житловими і господарськими приміщеннями, школою) збереглися з XVI—XIX століть. Вони відрізняються особливо складним планом декількох корпусів і дворів різної площі та конфігурації.
Примітки
- Benediktinių vienuolyno ansamblis. Kultūros vertybių registras (лит.). Kultūros paveldo departamentas prie Kultūros ministerijos. Архів оригіналу за 6 червня 2020. Процитовано 16 грудня 2016.
- Vilniaus buvę benediktinių vienuolynas ir Šv. Kotrynos bažnyčia [Архівовано 25 лютого 2020 у Wayback Machine.](лит.)
- Томас Венцлова. Статьи о Бродском. Москва: Baltrus; Новое издательство, 2005. . С. 8—9.
- Restauruota Šv.Kotrynos bažnyčia Vilniuje atveria duris lankytojams [Архівовано 10 квітня 2021 у Wayback Machine.](лит.)
Література
- Wilno. Przewodnik krajoznawczy Juliusza Kłosa, Prof. Uniwersytetu St. Batorego. Wydanie trzecie poprawione po zgonie autora. Wilno, 1937. S. 214—215. (польск.)
- Lietuvos architektūros istorija. T. II: Nuo XVII a. pradžios iki XIX a. vidurio. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla, 1994. (ошибоч.). P. 129—133. (лит.)
- Памятники искусства Советского Союза. Белоруссия, Литва, Латвия, Эстония. Справочник-путеводитель. Москва: Искусство. 1986. . С. 401—402.
Посилання
- Vilniaus buvę benediktinių vienuolynas ir Šv. Kotrynos bažnyčia [Архівовано 25 лютого 2020 у Wayback Machine.](лит.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Kostel Svyatoyi Katerini kostel benediktinok kostel Kotrini lit Sventos Kotrynos baznycia pol kosciol Swetej Katarzyny rimo katolickij kostel golovna budivlya ansamblyu monastirya benediktinok vidatna pam yatka arhitekturi vilenskogo baroko Ansambl kostelu Svyatoyi Katerini i monastirya benediktinok vklyuchenij do Reyestru kulturnih cinnostej Litvi kod 643 ohoronyayetsya derzhavoyu yak ob yekt nacionalnogo znachennya 1 Roztashovuyetsya u Staromu misti na vulici Vilnyaus 30 Vilniaus g 30 Kostel svyatoyi Katerini54 40 55 pn sh 25 16 52 sh d 54 681888888889 pn sh 25 281063888889 sh d 54 681888888889 25 281063888889Tip sporudiabatstvo i cerkvaRoztashuvannya Litva VilnyusArhitektorJogan Kristof GlaubicPochatok budivnictva1625Budivelna sistemaceglaStilVilenske barokoNalezhnistkatolictvoYeparhiyaVilnyuska arhidiyeceziyaEponimSvyata KaterinaPrisvyachennyaSvyata KaterinaKostel svyatoyi Katerini Vilnyus Litva Kostel svyatoyi Katerini u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kostel svyatoyi Katerini Zmist 1 Istoriya 2 Arhitektura 3 Primitki 4 Literatura 5 PosilannyaIstoriyared nbsp Golovnij fasad Ansambl benediktinskogo monastirya formuvavsya v XVII XIX stolittyah na znachnij dilyanci mizh vulicyami Benediktinyu Benediktiniu g Shv Ignoto Sv Ignoto g i Vilnyaus Vilniaus g mezhuyuchi na pivdennomu shodi z teritoriyeyu dominikanskogo monastirya V 1620 h rokah z Nesvizha u Vilnyus pribuli chernici benediktinki Spochatku bula zbudovana derev yana cerkva osvyachena v 1632 i monastir sho postupovo rozshiryuvavsya Kam yana cerkva postala u 1650 Hram i monastir znachno postrazhdali pid chas nashestya moskovskih vijsk i ukrayinskih kozakiv u 1655 Vidnovlyuvalni roboti zatyagnulisya azh do 1703 koli kostel buv zanovo osvyachenij na chest svyatoyi Katerini Do shidnoyi storoni buv pribudovanij presbiterij z apsidoyu Monastir i hram znachno postrazhdali pid chas spustoshlivoyi pozhezhi 1737 Rekonstrukciyeyu v 1741 1773 keruvav Jogann Kristof Glaubic Zavdyaki jomu kostel nabuv suchasnogo viglyadu Zgodom dekoruvannyam hramu zajmavsya majster Yan Gedel U 1759 dlya vivtarya bulo pridbano kilka kartin vidomogo hudozhnika Simona Chehovicha U 1760 h ostatochno sformuvavsya inter yer hramu shedevr piznogo baroko neznachni remonti prohodili she v XIX stolitti 2 Rozkvit monastirya pripadaye na kinec XVII pochatok XVIII stolittya U 1686 i 1691 do monastirya vstupili donki magnata Yana Feliksa Paca Sibilla Magdalena i Anna zrobivshi znachni vneski Yan Feliks Pac u zapoviti 1700 zapovidav monastiryu velikij mayetok Monastir pidtrimuvav knigovidannya Biblioteka monastirya bula odniyeyu z najbilshih v kongregaciyi knigi zbereglisya i znahodyatsya u Litovskij nacionalnij biblioteci imeni Martinasa Mazhvidasa nbsp Portal Pam yatnik Stanislavu Monyushku Kostel postrazhdav pid chas francuzko rosijskoyi vijni u 1812 u pograbovanomu francuzami hrami buv vlashtovanij aptechnij sklad U 1922 u skveri pered kostelom buv vidkritij pam yatnik kompozitoru Stanislavu Monyushku byust skulptora Boleslava Balzukevicha na postamenti sho zalishivsya vid pam yatnika Oleksandru Pushkinu pislya evakuaciyi byusta rosijskogo poeta z Vilno v 1915 nbsp Bichnij fasad i apsida Hram duzhe postrazhdav pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Za radyanskih chasiv monastir buv skasovanij vladoyu v 1946 chastina chernic viyihala v Polshu kostel buv zakritij U primishenni peredanomu Vilnyuskomu hudozhnomu muzeyu roztashovuvavsya sklad U budivlyah kolishnogo monastirya buli rozmisheni rizni ustanovi ta zhitlovi kvartiri Pislya zmini derzhavnogo ladu hram u 1990 v poryadku restituciyi peredanij u vidannya kuriyi Vilnyuskoyi arhiyepiskopiyi U 1966 kostel i monastir vidvidav rosijskij poet Josip Brodskij yakij zhiv nepodalik na vulici Leiklos Poryad z vuliceyu stoyat dva kosteli voni ne nalezhat do chisla znamenitih ale vse taki ce spravzhnye vilnyuskoe baroko provincijne piznye privablive Blizhche dvohvezhnij bilij kostel Sv Katerini trishki dali kruglij kupol Dominikanciv ziseredni divnoyi i nachebto nepravilnoyi formi vushna rakovina Boga iz ostannogo virsha ciklu 3 Pro kostel jde mova u drugij chastini ciklu Litovskij divertisment 1971 Brodskogo U 2003 Vilnyuske samovryaduvannya pidpisalo dogovir z Vilnyuskim arhiyepiskopstvom yakij peredbachaye provedennya restavraciyi v nediyuchih molitovnih budinkah z podalshim yih vikoristannyam terminom na dvadcyat rokiv dlya kulturnoyi diyalnosti U restavraciyu bulo investovano 6 miljoniv litiv Vidrestavrovanij hram pristosovanij dlya koncertnoyi diyalnosti i provedennya vistavok znovu vidkrivsya u travni 2006 Administruvannya kulturnoyi diyalnosti dorucheno roztashovanomu v budivli navproti Vilnyuskomu domu vchiteliv Koordinaciyu kulturnih program zdijsnyuyut kerivniki hudozhnih kolektiviv samovryaduvannya hor hlopchikiv Azhuolyukas Azuoliukas hor Moloda muzika Jauna muzika i kamernij orkestr Svyatogo Hristofora Sv Kristoforo kamerinis orkestras pid kerivnictvom Donatasa Katkusa 4 Arhitekturared nbsp Statuyi svyatogo Benedikta i svyatoyi Katerini Kostel prezentuye stil piznogo baroko z dekorom u stili rokoko Pri rekonstrukciyi za proektom Glaubica bulo nadbudovano dvi krasivi chotiriyarusni vezhi golovnogo fasadu u stili rokoko Mizh nimi nad fasadom pobudovanij novij fronton Vidsutnist dekorativnih elementiv na nizhnomu yarusi zoseredzhuye uvagu na ryasno dekorovanomu portali obramlenomu pilyastrami i kolonami prikrashenomu relyefnim kartushem z gerbami i ornamentami Kapiteli pilyastriv drugogo yarusu ionichnogo ordera vikna i nishi ornamentovani Tretij yarus nesuttyevo vidriznyayetsya vid drugogo Dosit visokij fronton mizh vezhami robit nepomitnim vidokremlenist vezh vid korpusu navi Chetvertij yarus pomitno zvuzhuyetsya Ale ce zvuzhennya zgladzhuyetsya azhurnimi gratami dekorativnimi vazami kutovimi pilyastrami V pishne spletinnya grat vpisana cifra 1743 Visota p yatogo yarusu vdvichi mensha vid chetvertogo Silueti vezh zavershuyutsya sholomami cibulepodibnoyi formi Kompoziciyu golovnogo fasadu harakterizuye ritmichna rivnovaga vertikalnih linij pilyastriv i gorizontalnih linij karniziv Po obidva boki vikna drugogo yarusu znahodyatsya nishi u yakih rozmisheni statuyi svyatogo Benedikta i svyatoyi Katerini Vitonchenij dekorativnij fronton buv zvedenij takozh nad presbiteriyem Vuzhchij i nizhchij nizh korpus navi presbiterij zavershuyetsya napivkrugloyu apsidoyu nbsp Kaplicya Visota navi 20 m Bichna nava bula peretvorena v koridor i u plani cerkva stala odnonefnoyu j asimetrichnoyu V inter yeri sklepinnya cilindrichni z lyunetami dev yat pishnih vivtariv piznogo baroko i amvon nbsp Kostel u panorami mista Chotirikutna kaplicya Promislu Gospodnogo bilya pivdennogo bichnogo fasadu pribudovana na pochatku XVIII stolittya perebudovana v 1746 u shestistinnu zovni i napivkruglu vseredini Po kutah na visokomu cokoli stoyat parni bili koloni Nad karnizom pidnositsya baraban nad kupolom z dvanadcyatikutnim dahom shestikutnij lihtar Prilegli budivli kolishnogo monastirya benediktinok z zhitlovimi i gospodarskimi primishennyami shkoloyu zbereglisya z XVI XIX stolit Voni vidriznyayutsya osoblivo skladnim planom dekilkoh korpusiv i dvoriv riznoyi ploshi ta konfiguraciyi Primitkired Benediktiniu vienuolyno ansamblis Kulturos vertybiu registras lit Kulturos paveldo departamentas prie Kulturos ministerijos Arhiv originalu za 6 chervnya 2020 Procitovano 16 grudnya 2016 Vilniaus buve benediktiniu vienuolynas ir Sv Kotrynos baznycia Arhivovano 25 lyutogo 2020 u Wayback Machine lit Tomas Venclova Stati o Brodskom Moskva Baltrus Novoe izdatelstvo 2005 ISBN 5 98379 026 9 S 8 9 Restauruota Sv Kotrynos baznycia Vilniuje atveria duris lankytojams Arhivovano 10 kvitnya 2021 u Wayback Machine lit Literaturared Wilno Przewodnik krajoznawczy Juliusza Klosa Prof Uniwersytetu St Batorego Wydanie trzecie poprawione po zgonie autora Wilno 1937 S 214 215 polsk Lietuvos architekturos istorija T II Nuo XVII a pradzios iki XIX a vidurio Vilnius Mokslo ir enciklopediju leidykla 1994 ISBN 5 420 00583 3 oshiboch P 129 133 lit Pamyatniki iskusstva Sovetskogo Soyuza Belorussiya Litva Latviya Estoniya Spravochnik putevoditel Moskva Iskusstvo 1986 ISBN 5 210 00094 X S 401 402 Posilannyared Vilniaus buve benediktiniu vienuolynas ir Sv Kotrynos baznycia Arhivovano 25 lyutogo 2020 u Wayback Machine lit Otrimano z https uk wikipedia org wiki Kostel svyatoyi Katerini Vilnyus