Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Церква святих апостолів Петра і Павла — культова споруда у Львові. Пам'ятка архітектури XVII століття. Розташований в історичній місцевості Личаків, на вул. Личаківській, 82а.
| Церква святих апостолів Петра і Павла | |
|---|---|
 Вигляд з вулиці Личаківської | |
| 49°50′17.88″ пн. ш. 24°3′17.01″ сх. д. / 49.8383000° пн. ш. 24.0547250° сх. д. | |
| Тип споруди | православний храм |
| Розташування | Україна, Львів |
| Кінець будівництва | 1668 |
| Будівельна система | цегла |
| Стиль | бароко |
| Належність | Православна церква України |
| Стан | пам'ятка архітектури національного значення України |
| Епонім | День апостолів Петра і Павла |
  Церква святих апостолів Петра і Павла (Львів) (Україна) | |
 Церква святих апостолів Петра і Павла у Вікісховищі | |
Історія
Спорудження, перша згадка
Точних даних про дату побудови церкви нема. Будівля була на Глинянському шляху, який з кінця XVI ст. почали називати вулицею Личаківською. Перша згадка про храм датована 13 жовтня 1648 року, коли у своєму листі львівський лавник і писар Самійло Кушевич писав про делегацію католицького «патриціату» Львова на переговори з Богданом Хмельницьким, який отаборився під містом: «…їхали наші посли через саме згоріле передмістя. Відразу ж від міської хвіртки аж до шляха за костелом св. Петра ліворуч якого розташувалася величезна купа татар, а праворуч жив у господі Хмельнцький разом з Тугай-Беєм…». У листі вжито термін «костел», однак тодішня конфесія та належність церкви невідома.
Оскільки храм не згаданий у жодних тодішніх хроніках, дослідник Микола Бандрівський припускає, що тодішнє Галицьке передмістя ще не охоплювало територію, де була церква, відповідно храми за межами міста мали меншу ймовірність потрапляння до тодішніх документів. Дослідник також уважає, що Петро-Павлівський храм був, найімовірніше, православною церквою, бо в тодішньому населенні Львова загалом і вулиці Личаківської зокрема переважали «русини» (тобто українці), а поляки приїхали до цього району пізніше, коли споруджували Костел святого Антонія. За документами, які цитує Іван Крип'якевич, на місці сучасного храму ще до 1660 року існувала «невеличка придорожна каплиця з бароковим фасадом, який завершувався невеликою бароковою вежею». Згадка про бароковий фасад наштовхує на висновок, що споруда була мурованою, а оскільки латинників, які могли дати кошти на спорудження такої споруди, в цьому районі в XVII сторіччі не було, то радше за все, це був православний храм. Однією з причин, чому замість традиційних дерев'яних церков збудовано муровану, на що були потрібно значні ресурси, могла оборонна важливість і стратегічне розташування. І. Вагилевич, І. Шараневич та деякі інші дослідники зустрічали в архівах дані про оборонні споруди, які були розташовані саме в цьому районі, в чотирикутнику між Личаківським цвинтарем, Кайзервальдом, Стрільницею (сучасною вул. Лисенка) і вул. Пекарською. Саме це, східне, передмістя найчастіше зазнавало набігів татар, які спалювали багато будинків, тому побудова мурованої споруди з оборонними функціями була би логічна. Версію про належність українській громаді може також підтверджувати факт, що 1612 року татари спалили єдину в районі православну українську церкву Воздвиження Чесного Хреста (між сучасними вулицями Харківською та Лисенка), а магістрат виділив ділянку на відбудову церкви лише 1615 року. Передмістя тоді нараховувало кількасот будинків і більшість населення становили українці, які мусили мати власний храм, тому ймовірно, що в час відбудови Хрестовоздвиженської церкви віряни всього Галицького передмістя ходили молитися саме до церкви Петра та Павла. Однак територія навколо Петро-Павлівської церкви археологічно недостатньо вивчена, тому нема прямих доказів, які підтверджують, чи заперечують вищенаведені припущення. Також через відсутність археологічних досліджень невідомо, чи здійснювали на території храму поховання.
З документів відомо, що 1660 року святиню перебудовано. Основа того храму дійшла до сьогодні, попри перебудову наступного століття.
Під юрисдикцією ордену Паулінів
1750 року до Львова прибули двоє монахів-паулінів. Тогочасний львівський канонік Ксаверій Стефан Вежейський, за згодою латинського архієпископа Миколая Іґнатія Вижицького, віддав ченцям церкву Петра і Павла. Крім коштів свого ордену, ченці отримували значні пожертви від міщан, шляхти. Руський воєвода Станіслав-Ян Яблоновський (†1702) 1751[] року заповів до кінця свого життя платити щорічно кожному з монахів по 1 тисячі золотих, а мешканець Кошицький, який жив біля храму, заповів ордену весь свій маєток, що дозволило розширити територію навколо костелу. 1753 року брати-пауліни отримали дозвіл на перебудову храму в монастир. 1762 року розпочато побудову монастиря; на той час ченців було вже четверо. Будівництво завершено близько 1776 року. На карті міста «Lemberg nach einer Österreichische Geometer in Jahre 1775 ausgeführten Aufname» є схематичний план монастиря. Будівля мала «П»-подібну форму й північним боком прибудована до бічної західної фасадної стіни храму. Протилежне крило монастиря «огинало» вівтарну частину з півдня й закінчувалося прямокутним торцем. На плані видно прилеглу земельну ділянку, яка займала частину сучасного дитячого садочка на вулиці Мечникова. 1780 року ченстоховський провінціал ордену наказав розібрати щойно збудований монастир. Причини такого рішення невідомі. З 1764 року, за вказівкою архієпископа Сєраковського, монахи мали крім чернецьких ще й парафіяльні обов'язки.
1777 року храм обкрадено — грабіжники винесли з нього все срібло. 1780 року наново освячений, щоб змити попереднє осквернення.
Після поділу Речі Посполитої австрійська влада вирішила підпорядкувати церковне життя державі, централізувати його й ослабити вплив Церкви. У рамках реформ було ліквідовано чернечі ордени. 1786 року цісар Йозеф ІІ своїм декретом ліквідував орден паулінів імперії Габсбургів. Відповідний декрет Львівського губернаторства від 4 квітня 1788 року ліквідував і монастир ордену паулінів при Петро-Павлівському храмі.
Під юрисдикцією Української греко-католицької церкви
Секуляризаційні реформи Йосифа II спричинили перенесення осідку римо-католицької парафії (одна з шести латинських парафій Львова) з Петро-Павлівського храму до Костелу святого Антонія, який був недалеко, також при вулиці Личаківській. Натомість церкву Петра та Павла передано Українській греко-католицькій церкві.
Сучасна назва —Храм Святих апостолів Петра і Павла. 1891 року Вікторія Шімзер подарувала храмові статую святого Петра, виконану Абелем Марією Пер'є у 1865—1870 роках в майстерні Л. Шімзера. Її встановлено праворуч від храму.
Отець-доктор Петро Крип'якевич — батько вченого Івана Крип'якевича, священик УГКЦ, доктор теології, народився 1857 року, висвячений 1885, був адміністратором парафії святих Петра і Павла у Львові в 1887-91 роках, у Гнилицях в 1891-95 роках, в 1895–1914 роках професор гімназії у Львові.
Під юрисдикцією Російської православної церкви
Під юрисдикцією Української автокефальної православної церкви
19 серпня 1989 року настоятель церкви протоієрей Володимир Ярема (1915–2000) оголосив про перехід до Української автокефальної православної церкви. У 1993 році він став патріархом УАПЦ, прийнявши ім'я Димитрія. У 2000 році похований у дворі храму.
Під юрисдикцією Православної церкви України
З 15 грудня 2018 року перебуває під юрисдикцією Православної церкви України.
Архітектура
Перебудований 1660 року храм був прямокутний у плані, з видовженим пресбітерієм та прямокутним притвором з триярусною дзвіницею на ньому. Основа того храму дійшла до сьогодні, попри перебудову наступного століття. Храм перекритий двосхилим дахом. Завдовжки сягав до 24 м, ширина нави доходила до 11 м, а ширина вівтарної частини — близько 7.5 м. Церква зберегла частково фортифікаційний вигляд: невеликі півкруглі вікна розташовані аж 6 м над долівкою. На вікнах вмонтовано залізні ковані ґрати, а на вході були обкуті залізними листами ковані двері, зовнішня обшивка яких збереглася до сьогодні.
Невелика однонавова будівля не зберегла первісного вигляду через перебудови XVIII століття. Притвор з дзвіницею на ньому споруджено 1798 року за проєктом Клеменса Фесінґера. У нішах притвору були фрески Луки Долинського, затерті пізнішими перемальовуваннями.
Примітки
- Бандрівський М. З історії церкви, 2009.
- Historia: od powstania Zakonu do jego kasaty [Архівовано 25 вересня 2015 у Wayback Machine.] (пол.)
- Biriulow J. Rzeźba lwowska od połowy XVIII wieku do 1939 roku: Od zapowiedzi klasycyzmu do awangardy. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 75. — . (пол.)
- Dmytro Blazejowskyj Historical Šematism of the Archeparchy of L'viv (1832–1944). — Kyiv: Publishing house «KM Akademia», 2004. — 570 p. — P. 226. — . (англ.)
Література
- Бандрівський М. З історії церкви святих апостолів Петра і Павла у Львові: літературно-історичне видання / Микола Бандрівський; літературно-науковий редактор Р. Зорівчак; коректор Ю. Юречко; світлини: художник А. Кирчів. — Львів, 2009. — 40 с.
- Вуйцик В. С., Липка Р. М. Зустріч зі Львовом: Путівник / Худож. О. І. Дмитрієв, Б. Р. Пікулицький. — Львів : Каменяр, 1987. — С. 77—80.
- Крип'якевич І. Історичні проходи по Львові / Авт. передм. Я. Д. Ісаєвич; Упоряд., текстолог, опрац. і прим. Б. З. Якимовича; Упоряд. іл. матеріалу Р. І. Крип'якевича; Худож. В. М. Павлик. — Львів : Каменяр, 1991. — С. 94. — ISBN 5-7745-0316-Х.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Cerkva Petra i Pavla Cerkva svyatih apostoliv Petra i Pavla kultova sporuda u Lvovi Pam yatka arhitekturi XVII stolittya Roztashovanij v istorichnij miscevosti Lichakiv na vul Lichakivskij 82a Cerkva svyatih apostoliv Petra i PavlaViglyad z vulici Lichakivskoyi49 50 17 88 pn sh 24 3 17 01 sh d 49 8383000 pn sh 24 0547250 sh d 49 8383000 24 0547250Tip sporudipravoslavnij hramRoztashuvannyaUkrayina LvivKinec budivnictva1668Budivelna sistemaceglaStilbarokoNalezhnistPravoslavna cerkva UkrayiniStanpam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya UkrayiniEponimDen apostoliv Petra i PavlaCerkva svyatih apostoliv Petra i Pavla Lviv Ukrayina Cerkva svyatih apostoliv Petra i Pavla u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 1 1 Sporudzhennya persha zgadka 1 2 Pid yurisdikciyeyu ordenu Pauliniv 1 3 Pid yurisdikciyeyu Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi 1 4 Pid yurisdikciyeyu Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi 1 5 Pid yurisdikciyeyu Ukrayinskoyi avtokefalnoyi pravoslavnoyi cerkvi 1 6 Pid yurisdikciyeyu Pravoslavnoyi cerkvi Ukrayini 2 Arhitektura 3 Primitki 4 LiteraturaIstoriyared Sporudzhennya persha zgadkared Tochnih danih pro datu pobudovi cerkvi nema Budivlya bula na Glinyanskomu shlyahu yakij z kincya XVI st pochali nazivati vuliceyu Lichakivskoyu Persha zgadka pro hram datovana 13 zhovtnya 1648 roku koli u svoyemu listi lvivskij lavnik i pisar Samijlo Kushevich pisav pro delegaciyu katolickogo patriciatu Lvova na peregovori z Bogdanom Hmelnickim yakij otaborivsya pid mistom yihali nashi posli cherez same zgorile peredmistya Vidrazu zh vid miskoyi hvirtki azh do shlyaha za kostelom sv Petra livoruch yakogo roztashuvalasya velichezna kupa tatar a pravoruch zhiv u gospodi Hmelnckij razom z Tugaj Beyem U listi vzhito termin kostel odnak todishnya konfesiya ta nalezhnist cerkvi nevidoma Oskilki hram ne zgadanij u zhodnih todishnih hronikah doslidnik Mikola Bandrivskij pripuskaye sho todishnye Galicke peredmistya she ne ohoplyuvalo teritoriyu de bula cerkva vidpovidno hrami za mezhami mista mali menshu jmovirnist potraplyannya do todishnih dokumentiv 1 Doslidnik takozh uvazhaye sho Petro Pavlivskij hram buv najimovirnishe pravoslavnoyu cerkvoyu bo v todishnomu naselenni Lvova zagalom i vulici Lichakivskoyi zokrema perevazhali rusini tobto ukrayinci a polyaki priyihali do cogo rajonu piznishe koli sporudzhuvali Kostel svyatogo Antoniya Za dokumentami yaki cituye Ivan Krip yakevich na misci suchasnogo hramu she do 1660 roku isnuvala nevelichka pridorozhna kaplicya z barokovim fasadom yakij zavershuvavsya nevelikoyu barokovoyu vezheyu Zgadka pro barokovij fasad nashtovhuye na visnovok sho sporuda bula murovanoyu a oskilki latinnikiv yaki mogli dati koshti na sporudzhennya takoyi sporudi v comu rajoni v XVII storichchi ne bulo to radshe za vse ce buv pravoslavnij hram Odniyeyu z prichin chomu zamist tradicijnih derev yanih cerkov zbudovano murovanu na sho buli potribno znachni resursi mogla oboronna vazhlivist i strategichne roztashuvannya I Vagilevich I Sharanevich ta deyaki inshi doslidniki zustrichali v arhivah dani pro oboronni sporudi yaki buli roztashovani same v comu rajoni v chotirikutniku mizh Lichakivskim cvintarem Kajzervaldom Strilniceyu suchasnoyu vul Lisenka i vul Pekarskoyu 1 Same ce shidne peredmistya najchastishe zaznavalo nabigiv tatar yaki spalyuvali bagato budinkiv tomu pobudova murovanoyi sporudi z oboronnimi funkciyami bula bi logichna Versiyu pro nalezhnist ukrayinskij gromadi mozhe takozh pidtverdzhuvati fakt sho 1612 roku tatari spalili yedinu v rajoni pravoslavnu ukrayinsku cerkvu Vozdvizhennya Chesnogo Hresta mizh suchasnimi vulicyami Harkivskoyu ta Lisenka a magistrat vidiliv dilyanku na vidbudovu cerkvi lishe 1615 roku Peredmistya todi narahovuvalo kilkasot budinkiv i bilshist naselennya stanovili ukrayinci yaki musili mati vlasnij hram tomu jmovirno sho v chas vidbudovi Hrestovozdvizhenskoyi cerkvi viryani vsogo Galickogo peredmistya hodili molitisya same do cerkvi Petra ta Pavla Odnak teritoriya navkolo Petro Pavlivskoyi cerkvi arheologichno nedostatno vivchena tomu nema pryamih dokaziv yaki pidtverdzhuyut chi zaperechuyut vishenavedeni pripushennya Takozh cherez vidsutnist arheologichnih doslidzhen nevidomo chi zdijsnyuvali na teritoriyi hramu pohovannya Z dokumentiv vidomo sho 1660 roku svyatinyu perebudovano Osnova togo hramu dijshla do sogodni popri perebudovu nastupnogo stolittya Pid yurisdikciyeyu ordenu Paulinivred Dokladnishe Orden Otciv Pauliniv 1750 roku do Lvova pribuli dvoye monahiv pauliniv Togochasnij lvivskij kanonik Ksaverij Stefan Vezhejskij za zgodoyu latinskogo arhiyepiskopa Mikolaya Ignatiya Vizhickogo viddav chencyam cerkvu Petra i Pavla Krim koshtiv svogo ordenu chenci otrimuvali znachni pozhertvi vid mishan shlyahti Ruskij voyevoda Stanislav Yan Yablonovskij 1702 1751 dzherelo roku zapoviv do kincya svogo zhittya platiti shorichno kozhnomu z monahiv po 1 tisyachi zolotih a meshkanec Koshickij yakij zhiv bilya hramu zapoviv ordenu ves svij mayetok sho dozvolilo rozshiriti teritoriyu navkolo kostelu 1753 roku brati paulini otrimali dozvil na perebudovu hramu v monastir 1762 roku rozpochato pobudovu monastirya na toj chas chenciv bulo vzhe chetvero Budivnictvo zaversheno blizko 1776 roku Na karti mista Lemberg nach einer Osterreichische Geometer in Jahre 1775 ausgefuhrten Aufname ye shematichnij plan monastirya Budivlya mala P podibnu formu j pivnichnim bokom pribudovana do bichnoyi zahidnoyi fasadnoyi stini hramu Protilezhne krilo monastirya oginalo vivtarnu chastinu z pivdnya j zakinchuvalosya pryamokutnim torcem Na plani vidno prileglu zemelnu dilyanku yaka zajmala chastinu suchasnogo dityachogo sadochka na vulici Mechnikova 1780 roku chenstohovskij provincial ordenu nakazav rozibrati shojno zbudovanij monastir Prichini takogo rishennya nevidomi Z 1764 roku za vkazivkoyu arhiyepiskopa Syerakovskogo monahi mali krim cherneckih she j parafiyalni obov yazki 1777 roku hram obkradeno grabizhniki vinesli z nogo vse sriblo 1780 roku nanovo osvyachenij shob zmiti poperednye oskvernennya Pislya podilu Rechi Pospolitoyi avstrijska vlada virishila pidporyadkuvati cerkovne zhittya derzhavi centralizuvati jogo j oslabiti vpliv Cerkvi U ramkah reform bulo likvidovano chernechi ordeni 1786 roku cisar Jozef II svoyim dekretom likviduvav orden pauliniv imperiyi Gabsburgiv 2 Vidpovidnij dekret Lvivskogo gubernatorstva vid 4 kvitnya 1788 roku likviduvav i monastir ordenu pauliniv pri Petro Pavlivskomu hrami Pid yurisdikciyeyu Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvired Sekulyarizacijni reformi Josifa II sprichinili perenesennya osidku rimo katolickoyi parafiyi odna z shesti latinskih parafij Lvova z Petro Pavlivskogo hramu do Kostelu svyatogo Antoniya yakij buv nedaleko takozh pri vulici Lichakivskij Natomist cerkvu Petra ta Pavla peredano Ukrayinskij greko katolickij cerkvi Suchasna nazva Hram Svyatih apostoliv Petra i Pavla 1891 roku Viktoriya Shimzer podaruvala hramovi statuyu svyatogo Petra vikonanu Abelem Mariyeyu Per ye u 1865 1870 rokah v majsterni L Shimzera Yiyi vstanovleno pravoruch vid hramu 3 Otec doktor Petro Krip yakevich batko vchenogo Ivana Krip yakevicha svyashenik UGKC doktor teologiyi narodivsya 1857 roku visvyachenij 1885 buv administratorom parafiyi svyatih Petra i Pavla u Lvovi v 1887 91 rokah u Gnilicyah v 1891 95 rokah v 1895 1914 rokah profesor gimnaziyi u Lvovi 4 Pid yurisdikciyeyu Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvired Pid yurisdikciyeyu Ukrayinskoyi avtokefalnoyi pravoslavnoyi cerkvired 19 serpnya 1989 roku nastoyatel cerkvi protoiyerej Volodimir Yarema 1915 2000 ogolosiv pro perehid do Ukrayinskoyi avtokefalnoyi pravoslavnoyi cerkvi U 1993 roci vin stav patriarhom UAPC prijnyavshi im ya Dimitriya U 2000 roci pohovanij u dvori hramu Pid yurisdikciyeyu Pravoslavnoyi cerkvi Ukrayinired Z 15 grudnya 2018 roku perebuvaye pid yurisdikciyeyu Pravoslavnoyi cerkvi Ukrayini Arhitekturared Perebudovanij 1660 roku hram buv pryamokutnij u plani z vidovzhenim presbiteriyem ta pryamokutnim pritvorom z triyarusnoyu dzviniceyu na nomu Osnova togo hramu dijshla do sogodni popri perebudovu nastupnogo stolittya Hram perekritij dvoshilim dahom Zavdovzhki syagav do 24 m shirina navi dohodila do 11 m a shirina vivtarnoyi chastini blizko 7 5 m Cerkva zberegla chastkovo fortifikacijnij viglyad neveliki pivkrugli vikna roztashovani azh 6 m nad dolivkoyu Na viknah vmontovano zalizni kovani grati a na vhodi buli obkuti zaliznimi listami kovani dveri zovnishnya obshivka yakih zbereglasya do sogodni Nevelika odnonavova budivlya ne zberegla pervisnogo viglyadu cherez perebudovi XVIII stolittya Pritvor z dzviniceyu na nomu sporudzheno 1798 roku za proyektom Klemensa Fesingera U nishah pritvoru buli freski Luki Dolinskogo zaterti piznishimi peremalovuvannyami Primitkired a b Bandrivskij M Z istoriyi cerkvi 2009 Historia od powstania Zakonu do jego kasaty Arhivovano 25 veresnya 2015 u Wayback Machine pol Biriulow J Rzezba lwowska od polowy XVIII wieku do 1939 roku Od zapowiedzi klasycyzmu do awangardy Warszawa Neriton 2007 S 75 ISBN 978 83 7543 009 7 pol Dmytro Blazejowskyj Historical Sematism of the Archeparchy of L viv 1832 1944 Kyiv Publishing house KM Akademia 2004 570 p P 226 ISBN 966 518 225 0 angl Literaturared Cerkva Petra i Pavla u sestrinskih Vikiproyektah nbsp Portal Lviv nbsp Cerkva Petra i Pavla u Vikishovishi Bandrivskij M Z istoriyi cerkvi svyatih apostoliv Petra i Pavla u Lvovi literaturno istorichne vidannya Mikola Bandrivskij literaturno naukovij redaktor R Zorivchak korektor Yu Yurechko svitlini hudozhnik A Kirchiv Lviv 2009 40 s Vujcik V S Lipka R M Zustrich zi Lvovom Putivnik Hudozh O I Dmitriyev B R Pikulickij Lviv Kamenyar 1987 S 77 80 Krip yakevich I Istorichni prohodi po Lvovi Avt peredm Ya D Isayevich Uporyad tekstolog oprac i prim B Z Yakimovicha Uporyad il materialu R I Krip yakevicha Hudozh V M Pavlik Lviv Kamenyar 1991 S 94 ISBN 5 7745 0316 H Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Cerkva svyatih apostoliv Petra i Pavla Lviv amp oldid 35186710