Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (пол. kościół parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii) — культова споруда, колишній парафіяльний костел у колишньому містечку Білий Камінь Золочівського району Львівщини. Пам'ятка архітектури.
| Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії | |
|---|---|
 | |
| 49°53′ пн. ш. 24°51′ сх. д. / 49.883° пн. ш. 24.850° сх. д.Координати: 49°53′ пн. ш. 24°51′ сх. д. / 49.883° пн. ш. 24.850° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування |  Україна, Білий Камінь |
| Стиль | бароко |
| Стан | руїна |
  Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (Білий Камінь) (Україна) | |
 Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії у Вікісховищі | |
Коротка історія
Через два роки після закінчення будови замку князь Юрій Корибут Вишневецький, його дружина Тереза Чапличівна вирішили заснувати латинську парафію. Зведений ними скромний однонавний костел із спадистим двосхилим дахом, що закінчувався невеликим ліхтарем, датується 1613 роком. У 1618 році князь Юрій Корибут Вишневецький помер, не залишивши спадкоємців, Білий Камінь перейшов до князя Яреми-Михайла Вишневецького — нащадка старшого брата його батька Михайла Вишневецького.
Власник міста Ярема Вишневецький разом з дружиною Ґризельдою із Замойських у 1640 році збільшили парафію, сприяли упорядкуванню, вдосконаленню тодішнього храму. Парафія була великою: належали парафіяни шести сіл (Белзець, Черемошня, Почапи, Скварява, Ушня, Жуличі), пізніше приєднався Бужок. Внаслідок національно-визвольної війни українського народу 1648—1657 років, подальших нападів татар, турків у 1667, 1672, 1675 роках костел зазнав значних руйнувань.
Польський історик Александер Чоловський писав, що костел збудований у 1700 році, наступна реконструкція відбулася у 1737 році, 25 жовтня (на порталі західного фасаду викарбувана дата: «Anos Dni MDCCXXXVII Dic XXV octobris») цього року відновлений костел був освячений (консекрований) в ім'я Внебовзяття Пресвятої Діви Марії. Кошти були надані власником міста, краківським каштеляном Янушем Антонієм Вишневецьким та дружиною Теофілією з Лєщиньських (1681—1757).
Костел був декорований у стилі бароко, набув свого сучасного вигляду. У 1766 році був відновлений та розширений: до апсиди з півночі було прибудовано ризницю. Очевидно, у цей час подвір'я було оточене цегляною огорожею та двома кутовими дзвіницями, брамою та капличкою-входом в стіні. Після реконструкцій XVIII століття костел, побудований Юрієм Корибутом Вишневецьким у 1613 році, втратив свій первісний вигляд. Усередині XVIII століття польський краєзнавець Еварист Анджей Куропатніцький у своїй книзі «Geografia albo dokladne opisanie Krolestw Galicyi i Lodomeryi» описує костел у Білому Камені як «чудовий» і «мурований».
У 1910-х роках будівлю було оновлено, інтер'єр прикрашено настінними розписами.
Авторитетний дослідник українського образотворчого мистецтва Володимир Овсійчук у своїй праці «Українське мистецтво ІІ половини XVI століття — І половини XVII століття» зазначав, що костел у Білому Камені має оборонний вигляд, що «більшість храмів рубежа XVI—XVII століть були зведені за консервативними схемами ремісниками-мулярами, не обізнаними з новою програмою класицизму. В таких спорудах переважає готичний тип костелу — однонефний, з високим дахом, позбавлений продуманої системи декоративних прикрас, з практично вираженою обороноздатністю. Вони фундувалися заможними верствами, можновладцями, новоприйнятими в лоно католицької церкви, на доказ своєї правовірності. Тому, незважаючи на вкраплення скупих ренесансних декоративних оздоб, готичні риси залишаються визначальними в ряді провінційних костелів». До таких, між іншим, автор відносить костел у Білому Камені.
Польський релігійний діяч та публіцист отець Юзеф Анчарський, у своїй праці «Kronikarskie zapisy z lat cierpień i grozy w Małopolsce Wschodniej 1939—1946» описує настоятеля храму отця Вільгельма Вродарчика у лихолітті війни: «Парохом в Білому Камені є старенький отець Вільгельм Вродарчик, моїм батькам давав шлюб, а мене охрестив. Розповідав мені про трафунки, що трапилися за останніх декілька місяців, і про постійний жах смерті, що нависла над ним і людьми. Цей старий священик, вже близький до смерті — є для мене зразком. Він приймає людей, тому що він знає, що вони дійсно його потребують, так дуже, як зрідка, коли в історії народу, вірні потребували священика». 19 червня 1942 року отець Вільгельм знов очолив парафію у Білому Камені, залишився вірний своїй пастві до кінця своїх днів (за його сприянням був побудований костел у Скваряві).
Під час німецької окупації села, у 1941—1944 роках, богослужіння в храмі припиняються, костел і територія навколо нього перетворюється окупантами на склади зброї та боєприпасів. У 1944 році УПА влаштувало акцію проти поляків, у результаті якої загинуло близько 30 чоловіків з польських, мішаних українсько-польських родин. Це стало останнім приводом для еміграції представників місцевої польської громади.
Після закінчення війни 80-літній отець В. Вродарчик добровільно залишився у Львівській архидієцезії зі своєю нечисельною паствою. Коли, у 1947 році костел остаточно закрили та перетворили на колгоспну комору, а садибу пароха, збудовану на кошти прихожан та особисті збереження В. Вродарчика, було відібрано та у 1946 році переобладнане під лікарню, котра проіснувала там до 1989 року. Отець був змушений оселитися у приватному будинку парафіян: спочатку в будинку Павліковських, потім — в родині Рибаків. У парафіян відправляв службу Божу, виконував всі обов'язки священика. Можливо, проводив реєстрацію хрещень та інших таїнств. Відійшов на вічний спочинок В. Вродарчик 19 грудня 1950 року у віці 82 років. Траурну церемонію від будинку померлого до місця поховання очолював о. Ян Ценський — парох Золочева.
У післявоєнні роки культову споруду перетворили як колгоспну комору, прилеглу до костелу територію перетворено на склад міндобрив, гаражі.
1963 року костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії став пам'яткою архітектури, отримав охоронний № 430.
9 квітня 1975 року обласна комісія констатувала, що технічний стан споруди був жахливим: тиньк, на значній площі поверхні стін, відшарувався та відлетів, склепіння будівлі впали або пошкоджені, тобто у аварійному стані, віконні цегляні обрамлення пошкоджені, віконне скло повністю відсутнє, дверне полотно вимагає значного ремонту, частина карнизу втрачена, а та, що залишилася, у аварійному стані, у такому самому становищі покрівля, елементи внутрішнього оздоблення цілком втрачені. Реставрацію здійснювала Львівська міжобласна спеціалізована науково-реставраційна виробнича майстерня. В процесі реставрації костелу в 1977—1982 роках, під керівництвом архітектора І. Піхурко, було розібрано прибудову, відновлено декор, прибито арочні отвори в огорожі, у них вставлено металеві решітки. Та найбільше ремонтно-реставраційних робіт проведено на даху: замінено частину поперечних балок, стінок, відкосів, крокв, повністю замінено всі опорні елементи під дерев'яними конструкціями даху, конструкції сигнатурки та запроектовано втрачену верхню її частину, поміняно більшу частину покрівельної бляхи. В інтер'єрі сильно знищені розписи було замальовано білим вапном, встановлено парове опалення. Проведено благоустрій території.
Пам'ятку архітектури було віддано Львівській картинній галереї. Виставковий зал було відкрито наприкінці грудня 1982 року. Виступаючи на мітингу, з нагоди його відкриття, заступник голови Львівського облвиконкому І. Алаєва, директор Львівської картинної галереї Борис Возницький, місцева мешканка Галина Бохонко, казали про важливість відновлення костелу, створення в ньому музею. Після перерізання червоної стрічки присутні оглянули виставку творів радянських художників, присвячену 60-літтю утворення СРСР. Першими відвідувачами музею стали мешканці Білого Каменя та навколишніх сіл, учні місцевої школи ім. І. С. Конєва. Експозиція виставкового залу змінювалася чотири рази на рік, загальна площа експозиції становила 500 м². Завідувала музеєм колишня вчителька О. Куйбіда, пізніше — Я. Куйбіда.
Білий Камінь було внесено до туристичного маршруту по історичних, архітектурних та культурних пам'ятках Львівщини. За 14 років існування виставкового залу його відвідали багато зарубіжних делегацій, залишили схвальні записи у книзі відгуків. У 1987 році село відвідав колишній директор Білокамінської школи, доцент Львівського університету А.Кухта; в книзі відгуків зробив запис: «Хорошу справу зробила Львівська картинна галерея, відкривши філію у славному Білому Камені. Щира подяка правлінню колгоспу та селянам за турботу про популяризацію творів мистецтва серед народу».
«Диво» закінчилося у червні 1996 року: виставковий зал було зачинено, відтоді споруда не використовується. Римо-католицької громади у Білому Камені немає. Людська недбалість, природні явища поволі знищують цей пам'ятник сакральної архітектури. Проте, старовинний костел разом з ажурною арочною огорожею і далі залишається яскравим твором, у якому переплелися риси архітектури ренесансу і бароко.
Опис
Костел однонавовий, у плані хрестоподібний з п'ятигранною апсидою. Фундамент виконано з бутового каменю з цоколем із тесаних кам'яних блоків. Стіни муровані з цегли з вкрапленнями білокам'яних тесаних блоків. Фасади костелу розчленовані пілястрами композитного ордеру, кути бокових гілок на половині висоти відмічені діамантовим рустом. Карниз викладено з лекальної цегли. Головний, західний, вхід костелу оздоблений білокам'яним порталом та декорований фігурним бароковим фронтоном з пружними волютами. Розчленовані маси споруди утворюють динамічну композицію, що завершується ажурною сигнатуркою.
В інтер'єрі простір має бокові відгалуження — каплиці. Будівля перекрита системою хрестових і напівциркулярних склепінь. Апсида має зімкнуте склепіння з розпалубками, що сходяться у центрі. За розділення фасадів інтер'єрів відповідають пілястри тосканського ордеру. Хори муровані, складаються з 3-х аркад, які опираються на філяри з пілястрами тосканського ордеру. Облямування більшості вікон — цегляне, нескладне за конфігурацією. Двері дерев'яні оздоблені багатою різьбою. Під костелом (крипти — під раменами трансепту) знаходиться система підвалів та підземних ходів, які, скоріше за все, сполучали споруду із замком.
Портрети Януша Антонія Вишневецького (сарматський) та дружини Теофілії з Лєщиньських зараз знаходяться в Олеському замку (філія Львівської картинної галереї).
Світлини
-
![image]()
літо 2010 -
![image]()
весна 2012
Див. також
Примітки
- іноді можна зустріти назву, притаманну східному обряду — костел Успіння Пресвятої Богородиці
- Kuczman K. Kościoł parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Białym Kamieniu… — S. 13.
- Kuczman K. Kościół parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Białym Kamieniu… — S. 14.
- Kuczman K. Kościół parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Białym Kamieniu… — S. 18.
Джерела
- Kuczman K. Kościół parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Białym Kamieniu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, Drukarnia narodowa, 1996. — T. 4. — 211 s., 402 il. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — . (пол.)
Посилання
- Замки та храми України. Фото костелу [ 24 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kostel Vnebovzyattya Presvyatoyi Divi Mariyi Kostel Vnebovzyattya Presvyatoyi Divi Mariyi pol kosciol parafialny p w Wniebowziecia Najswietszej Panny Marii kultova sporuda kolishnij parafiyalnij kostel u kolishnomu mistechku Bilij Kamin Zolochivskogo rajonu Lvivshini Pam yatka arhitekturi Kostel Vnebovzyattya Presvyatoyi Divi Mariyi49 53 pn sh 24 51 sh d 49 883 pn sh 24 850 sh d 49 883 24 850 Koordinati 49 53 pn sh 24 51 sh d 49 883 pn sh 24 850 sh d 49 883 24 850Tip sporudicerkvaRoztashuvannya Ukrayina Bilij KaminStilbarokoStanruyinaKostel Vnebovzyattya Presvyatoyi Divi Mariyi Bilij Kamin Ukrayina Kostel Vnebovzyattya Presvyatoyi Divi Mariyi u VikishovishiKorotka istoriyaCherez dva roki pislya zakinchennya budovi zamku knyaz Yurij Koribut Vishneveckij jogo druzhina Tereza Chaplichivna virishili zasnuvati latinsku parafiyu Zvedenij nimi skromnij odnonavnij kostel iz spadistim dvoshilim dahom sho zakinchuvavsya nevelikim lihtarem datuyetsya 1613 rokom U 1618 roci knyaz Yurij Koribut Vishneveckij pomer ne zalishivshi spadkoyemciv Bilij Kamin perejshov do knyazya Yaremi Mihajla Vishneveckogo nashadka starshogo brata jogo batka Mihajla Vishneveckogo Vlasnik mista Yarema Vishneveckij razom z druzhinoyu Grizeldoyu iz Zamojskih u 1640 roci zbilshili parafiyu spriyali uporyadkuvannyu vdoskonalennyu todishnogo hramu Parafiya bula velikoyu nalezhali parafiyani shesti sil Belzec Cheremoshnya Pochapi Skvaryava Ushnya Zhulichi piznishe priyednavsya Buzhok Vnaslidok nacionalno vizvolnoyi vijni ukrayinskogo narodu 1648 1657 rokiv podalshih napadiv tatar turkiv u 1667 1672 1675 rokah kostel zaznav znachnih rujnuvan Polskij istorik Aleksander Cholovskij pisav sho kostel zbudovanij u 1700 roci nastupna rekonstrukciya vidbulasya u 1737 roci 25 zhovtnya na portali zahidnogo fasadu vikarbuvana data Anos Dni MDCCXXXVII Dic XXV octobris cogo roku vidnovlenij kostel buv osvyachenij konsekrovanij v im ya Vnebovzyattya Presvyatoyi Divi Mariyi Koshti buli nadani vlasnikom mista krakivskim kashtelyanom Yanushem Antoniyem Vishneveckim ta druzhinoyu Teofiliyeyu z Lyeshinskih 1681 1757 Kostel buv dekorovanij u stili baroko nabuv svogo suchasnogo viglyadu U 1766 roci buv vidnovlenij ta rozshirenij do apsidi z pivnochi bulo pribudovano riznicyu Ochevidno u cej chas podvir ya bulo otochene ceglyanoyu ogorozheyu ta dvoma kutovimi dzvinicyami bramoyu ta kaplichkoyu vhodom v stini Pislya rekonstrukcij XVIII stolittya kostel pobudovanij Yuriyem Koributom Vishneveckim u 1613 roci vtrativ svij pervisnij viglyad Useredini XVIII stolittya polskij krayeznavec Evarist Andzhej Kuropatnickij u svoyij knizi Geografia albo dokladne opisanie Krolestw Galicyi i Lodomeryi opisuye kostel u Bilomu Kameni yak chudovij i murovanij U 1910 h rokah budivlyu bulo onovleno inter yer prikrasheno nastinnimi rozpisami Avtoritetnij doslidnik ukrayinskogo obrazotvorchogo mistectva Volodimir Ovsijchuk u svoyij praci Ukrayinske mistectvo II polovini XVI stolittya I polovini XVII stolittya zaznachav sho kostel u Bilomu Kameni maye oboronnij viglyad sho bilshist hramiv rubezha XVI XVII stolit buli zvedeni za konservativnimi shemami remisnikami mulyarami ne obiznanimi z novoyu programoyu klasicizmu V takih sporudah perevazhaye gotichnij tip kostelu odnonefnij z visokim dahom pozbavlenij produmanoyi sistemi dekorativnih prikras z praktichno virazhenoyu oboronozdatnistyu Voni funduvalisya zamozhnimi verstvami mozhnovladcyami novoprijnyatimi v lono katolickoyi cerkvi na dokaz svoyeyi pravovirnosti Tomu nezvazhayuchi na vkraplennya skupih renesansnih dekorativnih ozdob gotichni risi zalishayutsya viznachalnimi v ryadi provincijnih kosteliv Do takih mizh inshim avtor vidnosit kostel u Bilomu Kameni Polskij religijnij diyach ta publicist otec Yuzef Ancharskij u svoyij praci Kronikarskie zapisy z lat cierpien i grozy w Malopolsce Wschodniej 1939 1946 opisuye nastoyatelya hramu otcya Vilgelma Vrodarchika u liholitti vijni Parohom v Bilomu Kameni ye starenkij otec Vilgelm Vrodarchik moyim batkam davav shlyub a mene ohrestiv Rozpovidav meni pro trafunki sho trapilisya za ostannih dekilka misyaciv i pro postijnij zhah smerti sho navisla nad nim i lyudmi Cej starij svyashenik vzhe blizkij do smerti ye dlya mene zrazkom Vin prijmaye lyudej tomu sho vin znaye sho voni dijsno jogo potrebuyut tak duzhe yak zridka koli v istoriyi narodu virni potrebuvali svyashenika 19 chervnya 1942 roku otec Vilgelm znov ocholiv parafiyu u Bilomu Kameni zalishivsya virnij svoyij pastvi do kincya svoyih dniv za jogo spriyannyam buv pobudovanij kostel u Skvaryavi Pid chas nimeckoyi okupaciyi sela u 1941 1944 rokah bogosluzhinnya v hrami pripinyayutsya kostel i teritoriya navkolo nogo peretvoryuyetsya okupantami na skladi zbroyi ta boyepripasiv U 1944 roci UPA vlashtuvalo akciyu proti polyakiv u rezultati yakoyi zaginulo blizko 30 cholovikiv z polskih mishanih ukrayinsko polskih rodin Ce stalo ostannim privodom dlya emigraciyi predstavnikiv miscevoyi polskoyi gromadi Pislya zakinchennya vijni 80 litnij otec V Vrodarchik dobrovilno zalishivsya u Lvivskij arhidiyeceziyi zi svoyeyu nechiselnoyu pastvoyu Koli u 1947 roci kostel ostatochno zakrili ta peretvorili na kolgospnu komoru a sadibu paroha zbudovanu na koshti prihozhan ta osobisti zberezhennya V Vrodarchika bulo vidibrano ta u 1946 roci pereobladnane pid likarnyu kotra proisnuvala tam do 1989 roku Otec buv zmushenij oselitisya u privatnomu budinku parafiyan spochatku v budinku Pavlikovskih potim v rodini Ribakiv U parafiyan vidpravlyav sluzhbu Bozhu vikonuvav vsi obov yazki svyashenika Mozhlivo provodiv reyestraciyu hreshen ta inshih tayinstv Vidijshov na vichnij spochinok V Vrodarchik 19 grudnya 1950 roku u vici 82 rokiv Traurnu ceremoniyu vid budinku pomerlogo do miscya pohovannya ocholyuvav o Yan Censkij paroh Zolocheva U pislyavoyenni roki kultovu sporudu peretvorili yak kolgospnu komoru prileglu do kostelu teritoriyu peretvoreno na sklad mindobriv garazhi 1963 roku kostel Vnebovzyattya Presvyatoyi Divi Mariyi stav pam yatkoyu arhitekturi otrimav ohoronnij 430 9 kvitnya 1975 roku oblasna komisiya konstatuvala sho tehnichnij stan sporudi buv zhahlivim tink na znachnij ploshi poverhni stin vidsharuvavsya ta vidletiv sklepinnya budivli vpali abo poshkodzheni tobto u avarijnomu stani vikonni ceglyani obramlennya poshkodzheni vikonne sklo povnistyu vidsutnye dverne polotno vimagaye znachnogo remontu chastina karnizu vtrachena a ta sho zalishilasya u avarijnomu stani u takomu samomu stanovishi pokrivlya elementi vnutrishnogo ozdoblennya cilkom vtracheni Restavraciyu zdijsnyuvala Lvivska mizhoblasna specializovana naukovo restavracijna virobnicha majsternya V procesi restavraciyi kostelu v 1977 1982 rokah pid kerivnictvom arhitektora I Pihurko bulo rozibrano pribudovu vidnovleno dekor pribito arochni otvori v ogorozhi u nih vstavleno metalevi reshitki Ta najbilshe remontno restavracijnih robit provedeno na dahu zamineno chastinu poperechnih balok stinok vidkosiv krokv povnistyu zamineno vsi oporni elementi pid derev yanimi konstrukciyami dahu konstrukciyi signaturki ta zaproektovano vtrachenu verhnyu yiyi chastinu pominyano bilshu chastinu pokrivelnoyi blyahi V inter yeri silno znisheni rozpisi bulo zamalovano bilim vapnom vstanovleno parove opalennya Provedeno blagoustrij teritoriyi Pam yatku arhitekturi bulo viddano Lvivskij kartinnij galereyi Vistavkovij zal bulo vidkrito naprikinci grudnya 1982 roku Vistupayuchi na mitingu z nagodi jogo vidkrittya zastupnik golovi Lvivskogo oblvikonkomu I Alayeva direktor Lvivskoyi kartinnoyi galereyi Boris Voznickij misceva meshkanka Galina Bohonko kazali pro vazhlivist vidnovlennya kostelu stvorennya v nomu muzeyu Pislya pererizannya chervonoyi strichki prisutni oglyanuli vistavku tvoriv radyanskih hudozhnikiv prisvyachenu 60 littyu utvorennya SRSR Pershimi vidviduvachami muzeyu stali meshkanci Bilogo Kamenya ta navkolishnih sil uchni miscevoyi shkoli im I S Konyeva Ekspoziciya vistavkovogo zalu zminyuvalasya chotiri razi na rik zagalna plosha ekspoziciyi stanovila 500 m Zaviduvala muzeyem kolishnya vchitelka O Kujbida piznishe Ya Kujbida Bilij Kamin bulo vneseno do turistichnogo marshrutu po istorichnih arhitekturnih ta kulturnih pam yatkah Lvivshini Za 14 rokiv isnuvannya vistavkovogo zalu jogo vidvidali bagato zarubizhnih delegacij zalishili shvalni zapisi u knizi vidgukiv U 1987 roci selo vidvidav kolishnij direktor Bilokaminskoyi shkoli docent Lvivskogo universitetu A Kuhta v knizi vidgukiv zrobiv zapis Horoshu spravu zrobila Lvivska kartinna galereya vidkrivshi filiyu u slavnomu Bilomu Kameni Shira podyaka pravlinnyu kolgospu ta selyanam za turbotu pro populyarizaciyu tvoriv mistectva sered narodu Divo zakinchilosya u chervni 1996 roku vistavkovij zal bulo zachineno vidtodi sporuda ne vikoristovuyetsya Rimo katolickoyi gromadi u Bilomu Kameni nemaye Lyudska nedbalist prirodni yavisha povoli znishuyut cej pam yatnik sakralnoyi arhitekturi Prote starovinnij kostel razom z azhurnoyu arochnoyu ogorozheyu i dali zalishayetsya yaskravim tvorom u yakomu pereplelisya risi arhitekturi renesansu i baroko OpisKostel odnonavovij u plani hrestopodibnij z p yatigrannoyu apsidoyu Fundament vikonano z butovogo kamenyu z cokolem iz tesanih kam yanih blokiv Stini murovani z cegli z vkraplennyami bilokam yanih tesanih blokiv Fasadi kostelu rozchlenovani pilyastrami kompozitnogo orderu kuti bokovih gilok na polovini visoti vidmicheni diamantovim rustom Karniz vikladeno z lekalnoyi cegli Golovnij zahidnij vhid kostelu ozdoblenij bilokam yanim portalom ta dekorovanij figurnim barokovim frontonom z pruzhnimi volyutami Rozchlenovani masi sporudi utvoryuyut dinamichnu kompoziciyu sho zavershuyetsya azhurnoyu signaturkoyu V inter yeri prostir maye bokovi vidgaluzhennya kaplici Budivlya perekrita sistemoyu hrestovih i napivcirkulyarnih sklepin Apsida maye zimknute sklepinnya z rozpalubkami sho shodyatsya u centri Za rozdilennya fasadiv inter yeriv vidpovidayut pilyastri toskanskogo orderu Hori murovani skladayutsya z 3 h arkad yaki opirayutsya na filyari z pilyastrami toskanskogo orderu Oblyamuvannya bilshosti vikon ceglyane neskladne za konfiguraciyeyu Dveri derev yani ozdobleni bagatoyu rizboyu Pid kostelom kripti pid ramenami transeptu znahoditsya sistema pidvaliv ta pidzemnih hodiv yaki skorishe za vse spoluchali sporudu iz zamkom Portreti Yanusha Antoniya Vishneveckogo sarmatskij ta druzhini Teofiliyi z Lyeshinskih zaraz znahodyatsya v Oleskomu zamku filiya Lvivskoyi kartinnoyi galereyi Svitlinilito 2010 vesna 2012Div takozhKosteli Zolochivskogo rajonuPrimitkiinodi mozhna zustriti nazvu pritamannu shidnomu obryadu kostel Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Kuczman K Kosciol parafialny p w Wniebowziecia Najswietszej Panny Marii w Bialym Kamieniu S 13 Kuczman K Kosciol parafialny p w Wniebowziecia Najswietszej Panny Marii w Bialym Kamieniu S 14 Kuczman K Kosciol parafialny p w Wniebowziecia Najswietszej Panny Marii w Bialym Kamieniu S 18 DzherelaKuczman K Kosciol parafialny p w Wniebowziecia Najswietszej Panny Marii w Bialym Kamieniu Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego Praca zbiorowa Krakow Miedzynarodowe Centrum Kultury Drukarnia narodowa 1996 T 4 211 s 402 il Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej Cz I ISBN 83 85739 34 3 pol PosilannyaZamki ta hrami Ukrayini Foto kostelu 24 grudnya 2011 u Wayback Machine