Ко́совська Митровиця або Митровиця (серб. Косовска Митровица, Kosovska Mitrovica, алб. Mitrovica/Mitrovicë) — місто на півночі Косова. Нині місто охороняється, як і всі міста Косова, поліцейськими загонами KFOR.
Косовська Митровиця серб. Косовска Митровица, Kosovska Mitrovica алб. Mitrovica | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Міст через річку Ібар розділяє місто на дві частини. | ||||
| ||||
Основні дані | ||||
42°53′ пн. ш. 20°52′ сх. д. / 42.883° пн. ш. 20.867° сх. д.Координати: 42°53′ пн. ш. 20°52′ сх. д. / 42.883° пн. ш. 20.867° сх. д. | ||||
Країна | Косово | |||
Регіон | Косовсько-Митровицький округ | |||
Столиця для | Косовськомітровацький округ, d і d | |||
Площа | 350 км² | |||
Населення | 71 601 | |||
Висота НРМ | 500 м | |||
Міста-побратими | Тирана, Ельбасан, Шенджин, Вучитрн, Кендарі, Корча, d[1] | |||
Телефонний код | (+381) 28 | |||
Часовий пояс | ЦЄЧ , Літній час | |||
GeoNames | 789225 | |||
OSM | ↑1332167 ·R (Mitrovica Municipality) | |||
Поштові індекси | 40000 | |||
Міська влада | ||||
Вебсайт | mitrovica-komuna.org | |||
Мапа | ||||
Косовська Митровиця Косовська Митровиця (Земля) | ||||
| ||||
| ||||
Косовська Митровиця у Вікісховищі |
Історія
Місто було, первинно, середньовічним поселенням, яке дуже швидко перетворилось на місто.
Назва Митровиця, вочевидь, з'явилось у XIV столітті, й походить від церкви св. Димитрія Солунського, яку сербський король Стефан Урош II Милутин у 1315 році подарував своєму .
У 1576 році вперше згадується Devi-монастир, будівництво якого замовив тодішній сербський король Джурадж Бранкович.
Тривалий час містом володіли османи: з кінця XIV століття й до першої балканської війни 1912—1913 років. Під час османського володарювання Митровиця входила до вілайяту (провінції) Косово.
1981 року в місті проживало 105.000 осіб, з яких 66.500 албанців, 20.000 сербів та чорногорців.
До 1989 року називалось Тітова Митровиця (серб. Титова Митровица, Titova Mitrovica, алб. Mitrovica e Titos).
Після косівської війни, місто розділилося на південну, з майже виключно албанським населенням (близько 60.000 жителів) та північну частини з переважно сербським (близько 13.000 жителів) населенням. Обидва райони пов'язані двома вуличними мостами через річку Ібар. Після розділення міста сербський православний храм Святого Димитрія опинився в албанській частині міста й був недоступним для сербів. З цієї причини було зведено й урочисто відкрито 2005 року нову церкву на пагорбі у сербському районі.
У березні 2004 року в місті пройшли масові заворушення, під час яких було спалено й розкрадено будинки сербів.
У західній частині міста, на міжнародні кошти, були відновлені будинки для біженців, що зазнали руйнування у дні цих подій. До вересня 2007 року було завершено будівництво більшості цегляних будинків.
У березні 2008 року, після проголошення незалежності Косова (17 лютого 2008 року), у місті відбулись збройні сутички між групою сербів та поліцією.
Економіка
Місто є центром гірничої промисловості й кольорової металургії району: видобуток свинцево-цинкової руди, лігніту, виплавка свинцю й цинку. Працюють хімічний комбінат, деревообробні й паперові підприємства, а також виробництво гірськорудного обладнання та сільськогосподарських машин.
Освіта
У північній частині міста функціонує Технічний інститут Митровиця, єдиний вищий навчальний заклад у Косово з переважно сербсько-мовним курсом. У липні тут діє англомовна школа Summer School.
1999 року до північної частини міста переїхали сербські викладачі й студенти Приштинського університету, створивши тут «Університет у Приштині з тимчасовим перебуванням у Косовській Митровиці».
Видатні уродженці
- Еніс Алуші (* 1985) — косовський та німецький футболіст.
- Різа Лушта (1916—1997) — футболіст албанського походження.
- Байрам Реджепі (нар. 1954) — албанець, політик і перший прем'єр-міністр після війни 1999 року.
- Милош Красич — сербський футболіст, півзахисник туринського Ювентусу і збірної Сербії.
- Валон Беграмі — швейцарський футболіст албанського походження, півзахисник. Гравець національної збірної Швейцарії.
- Сулейман Углянін (нар. 1953) — сербський політик і лікар.
- Алі Шукрія (1919—2005) — югославський політик албанського походження.
- Вйоса Османі (нар. 1982) - косовська політична діячка та юристка. З 4 квітня 2021 року 5-ий Президент Косова.
Див. також
Посилання
- Газета.ru [ 19 січня 2012 у Wayback Machine.]
Примітки
- https://www.inegol.bel.tr/inegol/kardes-sehirlerimiz/mitrovica/?ai=26
- . Архів оригіналу за 18 лютого 2010. Процитовано 21 червня 2011.
- РБК daily від 18.03.2008 :: У фокусі :: Битва за Митровицю. оригіналу за 21.03.2008. Процитовано 21.03.2008.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ko sovska Mitrovicya abo Mitrovicya serb Kosovska Mitrovica Kosovska Mitrovica alb Mitrovica Mitrovice misto na pivnochi Kosova Nini misto ohoronyayetsya yak i vsi mista Kosova policejskimi zagonami KFOR Kosovska Mitrovicya serb Kosovska Mitrovica Kosovska Mitrovica alb Mitrovica poperedni nazvi Mist cherez richku Ibar rozdilyaye misto na dvi chastini Mist cherez richku Ibar rozdilyaye misto na dvi chastini Osnovni dani42 53 pn sh 20 52 sh d 42 883 pn sh 20 867 sh d 42 883 20 867 Koordinati 42 53 pn sh 20 52 sh d 42 883 pn sh 20 867 sh d 42 883 20 867 Krayina KosovoRegion Kosovsko Mitrovickij okrugStolicya dlya Kosovskomitrovackij okrug d i dPlosha 350 km Naselennya 71 601Visota NRM 500 mMista pobratimi Tirana Elbasan Shendzhin Vuchitrn Kendari Korcha d 1 Telefonnij kod 381 28Chasovij poyas CYeCh UTC 1 Litnij chas UTC 2GeoNames 789225OSM 1332167 R Mitrovica Municipality Poshtovi indeksi 40000 Miska vlada Vebsajt mitrovica komuna org Mapa Kosovska MitrovicyaKosovska Mitrovicya Zemlya Kosovska Mitrovicya u VikishovishiIstoriyaMisto bulo pervinno serednovichnim poselennyam yake duzhe shvidko peretvorilos na misto Nazva Mitrovicya vochevid z yavilos u XIV stolitti j pohodit vid cerkvi sv Dimitriya Solunskogo yaku serbskij korol Stefan Urosh II Milutin u 1315 roci podaruvav svoyemu U 1576 roci vpershe zgaduyetsya Devi monastir budivnictvo yakogo zamoviv todishnij serbskij korol Dzhuradzh Brankovich Trivalij chas mistom volodili osmani z kincya XIV stolittya j do pershoyi balkanskoyi vijni 1912 1913 rokiv Pid chas osmanskogo volodaryuvannya Mitrovicya vhodila do vilajyatu provinciyi Kosovo 1981 roku v misti prozhivalo 105 000 osib z yakih 66 500 albanciv 20 000 serbiv ta chornogorciv Do 1989 roku nazivalos Titova Mitrovicya serb Titova Mitrovica Titova Mitrovica alb Mitrovica e Titos Pislya kosivskoyi vijni misto rozdililosya na pivdennu z majzhe viklyuchno albanskim naselennyam blizko 60 000 zhiteliv ta pivnichnu chastini z perevazhno serbskim blizko 13 000 zhiteliv naselennyam Obidva rajoni pov yazani dvoma vulichnimi mostami cherez richku Ibar Pislya rozdilennya mista serbskij pravoslavnij hram Svyatogo Dimitriya opinivsya v albanskij chastini mista j buv nedostupnim dlya serbiv Z ciyeyi prichini bulo zvedeno j urochisto vidkrito 2005 roku novu cerkvu na pagorbi u serbskomu rajoni Mist cherez richku Ibar mizh oboma polovinami mista z vidom na pivnichnu chastinu U berezni 2004 roku v misti projshli masovi zavorushennya pid chas yakih bulo spaleno j rozkradeno budinki serbiv U zahidnij chastini mista na mizhnarodni koshti buli vidnovleni budinki dlya bizhenciv sho zaznali rujnuvannya u dni cih podij Do veresnya 2007 roku bulo zaversheno budivnictvo bilshosti ceglyanih budinkiv U berezni 2008 roku pislya progoloshennya nezalezhnosti Kosova 17 lyutogo 2008 roku u misti vidbulis zbrojni sutichki mizh grupoyu serbiv ta policiyeyu EkonomikaMisto ye centrom girnichoyi promislovosti j kolorovoyi metalurgiyi rajonu vidobutok svincevo cinkovoyi rudi lignitu viplavka svincyu j cinku Pracyuyut himichnij kombinat derevoobrobni j paperovi pidpriyemstva a takozh virobnictvo girskorudnogo obladnannya ta silskogospodarskih mashin OsvitaU pivnichnij chastini mista funkcionuye Tehnichnij institut Mitrovicya yedinij vishij navchalnij zaklad u Kosovo z perevazhno serbsko movnim kursom U lipni tut diye anglomovna shkola Summer School 1999 roku do pivnichnoyi chastini mista pereyihali serbski vikladachi j studenti Prishtinskogo universitetu stvorivshi tut Universitet u Prishtini z timchasovim perebuvannyam u Kosovskij Mitrovici Vidatni urodzhenciEnis Alushi 1985 kosovskij ta nimeckij futbolist Riza Lushta 1916 1997 futbolist albanskogo pohodzhennya Bajram Redzhepi nar 1954 albanec politik i pershij prem yer ministr pislya vijni 1999 roku Milosh Krasich serbskij futbolist pivzahisnik turinskogo Yuventusu i zbirnoyi Serbiyi Valon Begrami shvejcarskij futbolist albanskogo pohodzhennya pivzahisnik Gravec nacionalnoyi zbirnoyi Shvejcariyi Sulejman Uglyanin nar 1953 serbskij politik i likar Ali Shukriya 1919 2005 yugoslavskij politik albanskogo pohodzhennya Vjosa Osmani nar 1982 kosovska politichna diyachka ta yuristka Z 4 kvitnya 2021 roku 5 ij Prezident Kosova Div takozhMista Kosova Pivnichne Kosovo Istoriya Serbiyi KFORPosilannyaGazeta ru 19 sichnya 2012 u Wayback Machine Primitkihttps www inegol bel tr inegol kardes sehirlerimiz mitrovica ai 26 Arhiv originalu za 18 lyutogo 2010 Procitovano 21 chervnya 2011 RBK daily vid 18 03 2008 U fokusi Bitva za Mitrovicyu originalu za 21 03 2008 Procitovano 21 03 2008