Георгій Петрович Косміаді 24 березня 1886 18860324 Нальчик 22 травня 1967 Гамбург український художник архітектор виклад

Георгій Петрович Косміаді (24 березня 1886(18860324), Нальчик — 22 травня 1967, Гамбург) — український художник, архітектор, викладач. Зробив вагомий вклад в розвиток образотворчого мистецтва на теренах західної України, а саме міста Рівного.

Георгій Петрович Косміаді

Георгій Петрович Косміаді

Народження	24 березня 1886(1886-03-24) м. Нальчик, Російська імперія, (нині Кабардино-Балкарія)
Смерть	22 травня 1967(1967-05-22) (81 рік)
	м. Гамбург, Німеччина
Країна	Російська імперія
Навчання	художня студія Серова
Діяльність	художник



Косміаді Георгій Петрович у Вікісховищі

Життєпис

Народився 24 березня 1886 року у місті Нальчик, (нині Кабардино-Балкарія). У 1901—1904 роках навчався в архітектурній школі в Баку. З 1905 року навчання в художній студії Серова у Москві.

У 1905—1912 роках Косміаді — помічник окружного архітектора Москви, здійснював архітектурний догляд за Кремлем. Був добре знайомий із Сергієм Рахманіновим.

У 1914 році відряджений до Рівного у складі 5-ї російської армії, 6-го Будівельного загону, що прикривав тили царської армії під час Першої світової війни. Працював на потреби армії, зводячи мости, лазні, тимчасові казарми. У 1916 році був нагороджений орденом св. Станіслава III ступеня.

У 1915 одружився з етнічною німкенею Фрідою-Бріґіттою Герман.

У 1917 році після Жовтневого перевороту у Росії, Георгій Косміаді приймає рішення залишитися в Рівному. Через деякий час до нього з Москви приїжджає молода дружина. Художник проживав з родиною по вул. Круча 3 (тепер не існує) аж до еміграції в Німеччину. Зараз провулок носить ім'я кобзаря Остапа Вересая, будинок № 3 знесли. Старожили пам'ятають шикарні різьблені двері які були в цьому будинку. Тут у Рівному народилися їхні діти.

Два каштани, які росли ще в часи Георгія Косміаді перед входом в його помешкання збереглися досі.

Подружжя швидко вивчили українську і польську мови і легко інтегрувалися в місцеве соціальне середовище. Георгій починає працювати викладачем малювання, креслення, каліграфії у всіх 5 гімназіях міста (українській, російській, польській, єврейській).

Пам'ятний знак Георгію Косміаді. Автор — скульптор М. Сівак. Рівне вул. 16 Липня, 31

Організовував поетичні вечори, театральні вистави, вчив дітей ліпити, вишивати, різьбі по дереву, постійно організовував і проводив виставки дитячих робіт. За сприяння Георгія Косміаді в Рівному було відкрито дитячу художню школу, в яку він був призначений керівником.

У 1923 році в сім'ї народжується дочка Надія, потім син Володимир.

У 1936 році в Варшавській художній академії організовується велика виставка картин учнів рівненських гімназій. Журі відбирає 67 кращих дитячих робіт на першу Міжнародну виставку дитячого малюнка в Парижі, яка відбулася в 1937 році.

Георгій Петрович пробував себе у Рівному і як архітектор. Сьогодні у місті збережена двоповерхова споруда з мансардою, проект якої розробив Г. П. Косміаді. У 30-х роках Георгій Петрович проектував кінотеатр «Ампір», розписаний у грецькому стилі. Ця будівля, відома мешканцям Рівного як кінотеатр «Партизан», була зруйнована у 2007 році.

У 1939 році після приходу Червоної армії до Рівного, родина виїхала до німецької Польщі, а згодом емігрувала до Гамбурга.

У 1940—1945 рр. працював художником-оформлювачем Державної опери.

З 1945 року після виходу на пенсію працює як вільний художник. Багато картин пише в техніці — монотипії та олійному живописі, акварелі, гуаші. Георгій Петрович помер 22 травня 1967 року.

Творчий доробок

Щороку, починаючи з 1940 року, організовує власні виставки в художніх залах, приватних галереях, музеях, учбових закладах, банках Німеччини (всього 60 експозицій). За 27 років свого перебування в Німеччині художник презентував понад 40 мистецьких виставок. Переважна частина картин Г. Косміаді нині зберігається у Гамбурзі.

Дослідники стверджують, що у проектуванні та розписі кінотеатру "Партизан" в Рівному брав участь відомий архітектор та художник Георгій Косміаді.

Основні роботи

«Колона святих» (1930)
«Вечір у Рівному» (1940)
«Куточок для молитви» (1942)
«Останні піхти» (1945)
«Північне озеро» (1946)
«Вечірній настрій» (1947)
«Блага вість» (1948)
«Вівтар» (1950)
«Українське село» (1951)
«Бузок на дачі» (1952)
«Погляд на сільську землю» (1952)
«Два хрести біля ставка» (1952)
«Після розп'яття» (1954)
«Час для чаювання» (1956)
«Рудий» (1957)
«Старі оборонні вежі» (1958)
«Св. Георгій» (1958)
«Автопортрет» (1959)
«Два апостоли» (1960)
«Різдво» (1960)
«Великодня ніч» (1962)
«Місячна ніч» (1963)
«Чорне небо» (1965)
«Оливковий гай» (1966)
Поо
Пам'ятний знак Георгію Косміаді в м. Рівне по вулиці 16 липня.

Примітки

Косміаді Георгій Петрович [ 23 грудня 2018 у Wayback Machine.] матеріал сайту ЕНЦИКЛОПЕДІЯ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ [ 9 серпня 2018 у Wayback Machine.]
Де в Рівному була круча? [ 10 грудня 2018 у Wayback Machine.] матеріал сайту Телеканал «РІВНЕ 1» [ 4 квітня 2008 у Wayback Machine.]
Шпак Л. В. науковий співробітник Рівненського обласного краєзнавчого музею. Г. П. КОСМІАДІ -ХУДОЖНИК І ПЕДАГОГ [ 11 грудня 2018 у Wayback Machine.] матеріал сайту Енциклопедія історії України [ 6 грудня 2018 у Wayback Machine.]
. rivne-future.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 22 вересня 2020.

Посилання

«ВОЛИНЬ У СПОГАДАХ Г. КОСМІАДІ» В РІВНЕНСЬКОМУ КРАЄЗНАВЧОМУ МУЗЕЇ [ 1 грудня 2018 у Wayback Machine.] РІВНЕНСЬКИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ.
Г. П. КОСМІАДІ — ХУДОЖНИК І ПЕДАГОГ [ 11 грудня 2018 у Wayback Machine.]
У Рівному вшанували пам'ять знаменитого художника [ 21 листопада 2018 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про українського художника.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Косміаді Георгій Петрович [ 23 грудня 2018 у Wayback Machine.] матеріал сайту ЕНЦИКЛОПЕДІЯ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ [ 9 серпня 2018 у Wayback Machine.]

[2] Де в Рівному була круча? [ 10 грудня 2018 у Wayback Machine.] матеріал сайту Телеканал «РІВНЕ 1» [ 4 квітня 2008 у Wayback Machine.]

[3] Шпак Л. В. науковий співробітник Рівненського обласного краєзнавчого музею. Г. П. КОСМІАДІ -ХУДОЖНИК І ПЕДАГОГ [ 11 грудня 2018 у Wayback Machine.] матеріал сайту Енциклопедія історії України [ 6 грудня 2018 у Wayback Machine.]

[4] . rivne-future.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 22 вересня 2020.