Космос 1870 автоматична орбітальна станція створена за програмою Алмаз Т з метою виконання програм наукового та економіч

Космос-1870 — автоматична орбітальна станція, створена за програмою «Алмаз-Т» з метою виконання програм наукового та економічного призначення, міжнародного співробітництва Міністерством оборони СРСР. Основним призначенням станції був радіолокаційний огляд Землі за допомогою РСА «Меч-К».

Космос-1870

NSSDC ID	1987-064A
COSPAR ID	18225
дата запуску	25 липня 1987 9:00:00 UTC
космодром	Байконур, стартовий майданчик 81/23
схід з орбіти	29 липня 1989
маса	~ 20 т
ширина	4,5 м
діаметр	4,15 м
об’єм	100 м³
апогей	282 км
перигей	168 км
нахил орбіти	71,9 °
висота орбіти	260 км
орбітальний період	88,7 хв
діб на орбіті	2 роки
станом на	увійшов в атмосферу

Корисне навантаження

РСА «Меч-К» — радіолокатор з синтезованою апертурою антени розробки НВО «Вега».

Радіолокаційна система включала в себе дві хвилеводно-щілинні антени, розташовані вздовж лівого і правого борту КА, розміром 1,5×15 м, що формують два окремих променя. Кожна антена складалася з трьох секцій із центральним живленням для формування стоячої хвилі.

Спочатку у 1963—1965 рр. у НВО «Вега» була розроблена РСА космічного базування «Меч-А» для орбітальної пілотованої станції (ОПС) «Алмаз». Передбачалася участь екіпажу ОПС в обслуговуванні РСА, до складу якої входив бортовий фотореєструючий пристрій для запису радіоголограм на восьмисантиметрову фотоплівку. Періодично раз в три місяці касети із записами підлягали скиданню в капсулах на Землю, де мав забезпечуватися синтез радіолокаційних зображень (РЛЗ). У завдання екіпажу входила перезарядка касет з фотоплівкою, їх установка в капсулу, а також контроль працездатності бортової апаратури.

Станції «Алмаз» так і не стали пілотованими, а заділ при створенні РСА «Меч-А» був використаний при виготовленні повністю автоматичної РСА «Меч-К».

Характеристики РСА «Меч-К»:

Робоча частота — 3 ГГЦ;
Просторова роздільна здатність — 25 … 30 м;
Поляризація сигналів — лінійна горизонтальна;
Ширина смуги захоплення — 2х300 км;
Протяжність записи РЛ-зображення уздовж траси — 20-240 км.

Склад:

Резервний приймач;
Пристрої запам'ятовування інформації — аналоговий відемагнітофон;
Аналогова радіолінія;
Вимірювач доплеровской частоти.

Звершення роботи

Роботу КА «Космос-1870» завершив у липні 1989 р., а йому на зміну в березні 1991 р. був запущений аналогічний КА , який мав вищу орбіту (260… 275 км) з нахилом 72,5°.

Джерела

С. В. Гарбук, В. Е. Гершинзон «Космические системы дистанционного зондирования Земли». -М., 1997год.
В. С. Верба, Л. Б. Неронский, И. Г. Осипов, В. Э. Турук «Радиолокационные системы замлеобзора космического базирования». Изд.: «Радиотехника», 2010год.
Орбитальные станции «Алмаз» и «Салют» (ЦКБМ И ЦКБЭМ) [ 5 березня 2018 у Wayback Machine.] Афанасьев И. Б. Неизвестные корабли
Четверть века «Алмазу» [ 5 березня 2012 у Wayback Machine.]
http://www.popmech.ru/article/4395-artilleriya-na-orbite/ [ 25 квітня 2011 у Wayback Machine.]
НВО Машинобудування [ 1 квітня 2010 у Wayback Machine.]