Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Автономний край Косово і Метохія (серб. Autonomna Pokrajina Kosovo i Metohija, серб. кир. Аутономна Покрајина Косово и Метохија) — автономний край Сербії, розташований на півдні країни.
| Косово і Метохія | |||
|---|---|---|---|
| серб. Аутономна Покрајина Косово и Метохија / Autonomna Pokrajina Kosovo i Metohija | |||
| | |||
 | |||
| Адм. центр | Приштина | ||
| Країна |  Сербія | ||
| Офіційна мова | сербська і албанська | ||
| Населення | |||
| - повне | 1 808 195 осіб (2018) | ||
| Площа | |||
| - повна | 10 939 км² | ||
| Часовий пояс | і | ||
| Дата заснування | 28 вересня 1990 | ||
| Код ISO 3166-2 | RS-KM | ||
 | |||
 | |||
| |||
| Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (квітень 2020) |
Під час антибюрократичної революції на чолі зі Слободаном Мілошевичем у результаті скорочення повноважень Соціалістичного автономного краю Косово в 1990 році фактично відбулося повернення до статусу Косова і Метохії зразка до 1974 року — таким чином провінція з 1990 року стала автономною частиною Соціалістичної Республіки Сербії в рамках ширшої Соціалістичної Федеративної Республіки Югославія. У 1992 році внаслідок розпаду Югославії край став автономною частиною нової Республіки Сербія у складі новоствореної Союзної Республіки Югославія.
У червні 1999 року, згідно з резолюцією Ради Безпеки ООН № 1244, край перетворився на протекторат ООН — Тимчасову адміністрацію ООН в Косові, але, як і раніше, офіційно залишався частиною Сербії.
Після 1999 року Сербія та югославський уряд не мали контролю над територією, а в 2008 році в односторонньому порядку було проголошено Республіку Косово. Республіка Сербія не визнає Косово як незалежну державу та зберігає за собою адміністративний апарат для автономної провінції.
Історія
1990 року (під час розпаду СФРЮ) автономні права регіону були зменшені через заснування Автономного краю Косово (серб. Аутономна Покрајина Косово и Метохија) та «деградацію» основного закону провінції з рівня «Конституції краю» до рівня «Статуту краю». У відповідь група албанських політиків створює «Конституцію Республіки Косово» та проголошує незалежність провінції. Центральна влада оголосила надзвичайний стан і в липні розпустила парламент Косова.
Надалі почалися негаразди з югославським і сербським керівництвом та заворушення на етнічному ґрунті. Більша частина албанців у Косові бойкотує перепис населення 1991 року, так само як і всі вибори. Пізніше косовари обрали тимчасовий уряд на чолі з Буджаром Букоші, визнаний Албанією в жовтні 1991 року. На неконституційному референдумі 1992 року більшість сказала «так» незалежності Косова.
У 1992 році Косово стало частиною Республіки Сербія Союзної Республіки Югославія.
Ситуація загострилася в 1996 році та перейшла в фазу відкритої громадянської війни між Армією визволення Косова (алб. Ushtria Çlirimtare e Kosovës) й албанськими військовими підрозділами з одного боку та сербсько-югославськими з іншого.
Це призвело до виїзду з Косова близько 500 тис. албанських біженців та спричинило 12 тис. загиблих.
У 1999 році НАТО примусило сербсько-югославські війська вийти з Косова та передало край під контроль ООН. Це призвело до повернення албанців у Косово та приходу нових 100 тисяч із самої Албанії, кордону з якою Косово фактично не мало.
Визнання
Офіційно Україна проводить консультації з міжнародними партнерами (2008) та займає позицію вичікування (2008) і невизнання (2010 — дотепер), юридично не приймаючи жодного рішення стосовно визнання незалежності Косово (2008).
Адміністративний поділ
Частково визнана Республіка Косово поділена на 7 округів і 30 муніципалітетів. Інформація про них є у статті Адміністративний поділ Косова.
| Округ | Адмін. центр | Населення 2002 | Муніципалітети та міста |
|---|---|---|---|
| (Kosovski okrug Косовски округ)  | Приштина | 672,292 | |
| (Kosovsko-Pomoravski okrug Косовско-Поморавски округ)  | Гнілане | 217,726 | |
| Косовсько-Митровицький (Kosovsko — Mitrovački okrug Косовско — Митровачки округ)  | Косовська Митровиця | 275,904 | |
| Пецький (Pećki okrug Пећки округ)  | Печ | 414,187 | |
| Призренський (Prizrenski okrug Призренски округ)  | Призрен | 376,085 |
Демографія
Населення
| Рік | Албанці | Серби | Решта |
|---|---|---|---|
| 1871 | 32 | 64 | 4 |
| 1899 | 48 | 44 | 8 |
| 1921 | 66 | 26 | 8 |
| 1931 | 69 | ?? | ? |
| 1939 | 60 | 34 | 5 |
| 1948 | 68 | 27 | 5 |
| 1953 | 67 | 27 | 6 |
| 1961 | 67 | 27 | 6 |
| 1971 | 74 | 21 | 5 |
| 1981 | 77 | 15 | 8 |
| 1991 | 82 | 11 | 7 |
| 2000 | 88 | 7 | 5 |
| 2007 | 92 | 5 | 3 |
Міста
| Місто | Міська територія | Муніципальний округ | ||
|---|---|---|---|---|
| 2011 | № | 2011 | № | |
| Приштина | 145 149 | 198 897 | ||
| Призрен | 85 119 | 177 781 | ||
| Гнілане | 54 239 | 90 178 | ||
| Печ | 48 962 | 96 450 | ||
| Косовська Митровиця | 46 230 | 84 235 | ||
| Урошевац | 42 628 | 108 610 | ||
| Джяковіца | 40 827 | 94 556 | ||
Адміністративно-територіальний поділ Югославії та її складових (1943—2010)
| 1943 | 1946 | 19631 | 19741 | 1991 | 1992 | 1999 | 2003 | 2006 | 2008 |
| ДФЮ | ФНРЮ | СФРЮ | розпущена | ||||||
| ФД БіГ | НР БіГ | СР Боснія і Герцеговина | Боснія і Герцеговина | ||||||
| ФД Хорватія | НР Хорватія | СР Хорватія | Республіка Хорватія | ||||||
| ФД Македонія | НР Македонія | СР Македонія | Північна Македонія | ||||||
| ФРЮ | Сербія і Чорногорія2 | розпущена | |||||||
| ФД Чорногорія | НР Чорногорія | СР Чорногорія | Р Чорногорія (федеративна) | Чорногорія | |||||
| ФД Сербія | НР Сербія | СР Сербія | Р Сербія (федеративна) | Сербія | |||||
| • АК Воєводина | • САК Воєводина | • АР Воєводина | |||||||
| • АК Косово 3 | • САК Косово | • АК Космет 3 | Протекторат ООН | Республіка Косово | |||||
| ФД Словенія | НР Словенія | СР Словенія | Республіка Словенія | ||||||
| ФНР | «Федеративна Народна Республіка» | НР | «Народна Республіка» | ||
| АК | «Автономний Край» | ФР | «Федеративна Республіка» | САК | «Соціалістичний Автономний Край» |
| БіГ | Боснія і Герцеговина | Р | «Республіка» | СФР | «Соціалістична Федеративна Республіка» |
| ДФ | «Демократична Федерація» | ФД | «Федеральна Держава» | СР | «Соціалістична Республіка» |
1 Роки, коли вступила в дію Конституція СФРЮ та були внесені зміни.
2 Союзна Республіка Югославія.
3 Космет скорочення від Косово і Метохія.
Див. також
Примітки
- Україна визначиться щодо Косова після консультацій із США, Росією та ЄС [ 3 березня 2008 у Wayback Machine.] // ua.korrespondent.net. — 19.02.2008.
- Міжнародне визнання Республіки Косово
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Avtonomnij kraj Kosovo i Metohiya serb Autonomna Pokrajina Kosovo i Metohija serb kir Autonomna Pokraјina Kosovo i Metohiјa avtonomnij kraj Serbiyi roztashovanij na pivdni krayini Kosovo i Metohiya serb Autonomna Pokraјina Kosovo i Metohiјa Autonomna Pokrajina Kosovo i Metohija alb Krahina Autonome e Kosoves dhe Metohise Adm centr Prishtina Krayina Serbiya Oficijna mova serbska i albanska Naselennya povne 1 808 195 osib 2018 Plosha povna 10 939 km Chasovij poyas UTC 1 i UTC 2 Data zasnuvannya 28 veresnya 1990 Kod ISO 3166 2 RS KM Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Avtonomnij kraj Kosovo i Metohiya U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kosovo znachennya U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Metohiya znachennya Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami kviten 2020 Pid chas antibyurokratichnoyi revolyuciyi na choli zi Slobodanom Miloshevichem u rezultati skorochennya povnovazhen Socialistichnogo avtonomnogo krayu Kosovo v 1990 roci faktichno vidbulosya povernennya do statusu Kosova i Metohiyi zrazka do 1974 roku takim chinom provinciya z 1990 roku stala avtonomnoyu chastinoyu Socialistichnoyi Respubliki Serbiyi v ramkah shirshoyi Socialistichnoyi Federativnoyi Respubliki Yugoslaviya U 1992 roci vnaslidok rozpadu Yugoslaviyi kraj stav avtonomnoyu chastinoyu novoyi Respubliki Serbiya u skladi novostvorenoyi Soyuznoyi Respubliki Yugoslaviya U chervni 1999 roku zgidno z rezolyuciyeyu Radi Bezpeki OON 1244 kraj peretvorivsya na protektorat OON Timchasovu administraciyu OON v Kosovi ale yak i ranishe oficijno zalishavsya chastinoyu Serbiyi Pislya 1999 roku Serbiya ta yugoslavskij uryad ne mali kontrolyu nad teritoriyeyu a v 2008 roci v odnostoronnomu poryadku bulo progolosheno Respubliku Kosovo Respublika Serbiya ne viznaye Kosovo yak nezalezhnu derzhavu ta zberigaye za soboyu administrativnij aparat dlya avtonomnoyi provinciyi Istoriya1990 roku pid chas rozpadu SFRYu avtonomni prava regionu buli zmensheni cherez zasnuvannya Avtonomnogo krayu Kosovo serb Autonomna Pokraјina Kosovo i Metohiјa ta degradaciyu osnovnogo zakonu provinciyi z rivnya Konstituciyi krayu do rivnya Statutu krayu U vidpovid grupa albanskih politikiv stvoryuye Konstituciyu Respubliki Kosovo ta progoloshuye nezalezhnist provinciyi Centralna vlada ogolosila nadzvichajnij stan i v lipni rozpustila parlament Kosova Nadali pochalisya negarazdi z yugoslavskim i serbskim kerivnictvom ta zavorushennya na etnichnomu grunti Bilsha chastina albanciv u Kosovi bojkotuye perepis naselennya 1991 roku tak samo yak i vsi vibori Piznishe kosovari obrali timchasovij uryad na choli z Budzharom Bukoshi viznanij Albaniyeyu v zhovtni 1991 roku Na nekonstitucijnomu referendumi 1992 roku bilshist skazala tak nezalezhnosti Kosova U 1992 roci Kosovo stalo chastinoyu Respubliki Serbiya Soyuznoyi Respubliki Yugoslaviya Situaciya zagostrilasya v 1996 roci ta perejshla v fazu vidkritoyi gromadyanskoyi vijni mizh Armiyeyu vizvolennya Kosova alb Ushtria Clirimtare e Kosoves j albanskimi vijskovimi pidrozdilami z odnogo boku ta serbsko yugoslavskimi z inshogo Ce prizvelo do viyizdu z Kosova blizko 500 tis albanskih bizhenciv ta sprichinilo 12 tis zagiblih U 1999 roci NATO primusilo serbsko yugoslavski vijska vijti z Kosova ta peredalo kraj pid kontrol OON Ce prizvelo do povernennya albanciv u Kosovo ta prihodu novih 100 tisyach iz samoyi Albaniyi kordonu z yakoyu Kosovo faktichno ne malo ViznannyaOficijno Ukrayina provodit konsultaciyi z mizhnarodnimi partnerami 2008 ta zajmaye poziciyu vichikuvannya 2008 i neviznannya 2010 doteper yuridichno ne prijmayuchi zhodnogo rishennya stosovno viznannya nezalezhnosti Kosovo 2008 Administrativnij podilChastkovo viznana Respublika Kosovo podilena na 7 okrugiv i 30 municipalitetiv Informaciya pro nih ye u statti Administrativnij podil Kosova Okrug Admin centr Naselennya 2002 Municipaliteti ta mista Kosovski okrug Kosovski okrug Prishtina 672 292 Prishtina Glogovac Kosovo Pole sr sr Poduyevo Uroshevac sr Kachanik Shtrpce Kosovsko Pomoravski okrug Kosovsko Pomoravski okrug Gnilane 217 726 Novo Brdo Gnilane Vitina Kosovsko Mitrovickij Kosovsko Mitrovacki okrug Kosovsko Mitrovachki okrug Kosovska Mitrovicya 275 904 Kosovska Mitrovicya Vuchitrn Zvechan Peckij Pecki okrug Peћki okrug Pech 414 187 Pech Istok Klina Dzhyakovica Dechani Prizrenskij Prizrenski okrug Prizrenski okrug Prizren 376 085 Orahovac Prizren GoraDemografiyaNaselennya Dokladnishe Naselennya Kosova Movi Kosova ta Religiya u Kosovi Etnichna mapa Kosova Etnichnij sklad Kosova ta Metohiyi po rokah u Rik Albanci Serbi Reshta 1871 32 64 4 1899 48 44 8 1921 66 26 8 1931 69 1939 60 34 5 1948 68 27 5 1953 67 27 6 1961 67 27 6 1971 74 21 5 1981 77 15 8 1991 82 11 7 2000 88 7 5 2007 92 5 3 Religijna mapa Kosova Mista Dokladnishe Mista Kosova Prizren Kachanik Misto Miska teritoriya Municipalnij okrug 2011 2011 Prishtina 145 149 1 198 897 1 Prizren 85 119 2 177 781 2 Gnilane 54 239 3 90 178 6 Pech 48 962 4 96 450 4 Kosovska Mitrovicya 46 230 5 84 235 7 Uroshevac 42 628 6 108 610 3 Dzhyakovica 40 827 7 94 556 5Administrativno teritorialnij podil Yugoslaviyi ta yiyi skladovih 1943 2010 Yugoslaviya 1943 1946 19631 19741 1991 1992 1999 2003 2006 2008 DFYu FNRYu SFRYu rozpushena FD BiG NR BiG SR Bosniya i Gercegovina Bosniya i Gercegovina FD Horvatiya NR Horvatiya SR Horvatiya Respublika Horvatiya FD Makedoniya NR Makedoniya SR Makedoniya Pivnichna Makedoniya FRYu Serbiya i Chornogoriya2 rozpushena FD Chornogoriya NR Chornogoriya SR Chornogoriya R Chornogoriya federativna Chornogoriya FD Serbiya NR Serbiya SR Serbiya R Serbiya federativna Serbiya AK Voyevodina SAK Voyevodina AR Voyevodina AK Kosovo 3 SAK Kosovo AK Kosmet 3 Protektorat OON Respublika Kosovo FD Sloveniya NR Sloveniya SR Sloveniya Respublika Sloveniya FNR Federativna Narodna Respublika NR Narodna Respublika AK Avtonomnij Kraj FR Federativna Respublika SAK Socialistichnij Avtonomnij Kraj BiG Bosniya i Gercegovina R Respublika SFR Socialistichna Federativna Respublika DF Demokratichna Federaciya FD Federalna Derzhava SR Socialistichna Respublika 1 Roki koli vstupila v diyu Konstituciya SFRYu ta buli vneseni zmini 2 Soyuzna Respublika Yugoslaviya 3 Kosmet skorochennya vid Kosovo i Metohiya Div takozhPivnichne KosovoPrimitkiUkrayina viznachitsya shodo Kosova pislya konsultacij iz SShA Rosiyeyu ta YeS 3 bereznya 2008 u Wayback Machine ua korrespondent net 19 02 2008 Mizhnarodne viznannya Respubliki Kosovo