Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Коряцьке нагір'я (рос. Корякское нагорье) — гірський хребет у Чукотському автономному окрузі та Камчатському краї, Росія. Це другий за величиною гірський хребет у всьому Сибіру. Найвища точка хребта — гора Ледяна (2562 м), розташована на хребті [ru], у центральній частині нагір'я.
| Коряцьке нагір'я | ||||
 | ||||
| 62°30′ пн. ш. 172°00′ сх. д. / 62.500° пн. ш. 172.000° сх. д.Координати: 62°30′ пн. ш. 172°00′ сх. д. / 62.500° пн. ш. 172.000° сх. д. | ||||
| Країна |  Росія | |||
|---|---|---|---|---|
| Тип | гірський хребет | |||
| Висота | 2562 м | |||
| Площа | 225 000 км² | |||
  Коряцьке нагір'я Коряцьке нагір'я (Росія) | ||||
Географічне розташування
З південного сходу Коряцьке нагір'я омивається Беринговим морем, де є незначний шельф; неподалік від берега глибина сягає 3000 м і більше. На північ від [ru] до Корякії примикає великий шельф, глибина моря тут не перевищує 30-40 м. На південному заході район омивається водами мілководної Пенжинської затоки Охотського моря, на північному сході — також мілководною Анадирською затокою. На північному заході Корякське нагір'я обмежує , на півночі — річка Анадир.
Рельєф
Коряцьке нагір'я складається з коротких хребтів, пасм і кряжів середньої висоти. Основна гірська система орієнтована переважно з північного сходу на південний захід і тягнеться на 880—1200 км при ширині від 80 до 270 км із загальною площею понад 500 000 км². Висота коливається від 600 до 1800 м (найвища точка в центральній частині 2453 м — гора Ледяна).
Осьова частина Коряцького хребта має типовий альпотипний рельєф, вершини — досить гострі з виходами скель і розвитком осипів. Гірські схили, в більшості своїй, — урвисті (30-70°) і увігнуті, що показує переважання обвально-осипових процесів.
Основні хребти: [ru] (висота до 1443 м); Пахачинський (до 1715 м); [ru] (до 1355 м), що вдається в море півостровом Говена; Олюторський (до 1558 м), що утворює Олюторський півострів і має продовження у Беринговому морі підводним хребтом Ширшова; (до 1450 м); [ru]; (до 1062 м); (до 1265 м), що впирається в (плато ).
Льодовики
Станом на 2001 рік, на Коряцькому нагір'ї зафіксовано 1451 льодовиків загальною площею 303,5 км². Більшість орієнтовані на північ, північний схід і північний захід. Найбільші: льодовик Сніговий (довжина — 2,9 км, площа — 4,8 км²) на Снігововому хребті і льодовик Складний (4,1 км, 4,4 км²). Близько половини льодовиків мають площу менше 0,1 км², велика частина яких — карові. Є сильна тенденція до їх танення. Всі льодовики Коряцького нагір'я дають стік в річки, що впадають в Берингове море.
Гідромережа
В горах Корякії беруть початок найбільші річки регіону [en], [en], Вивєнка, , Апука, Пахача. У верхів'ях всіх гірських річок утворюються велика кількість криги, довжина яких іноді перевищує 1-2 км (частіше — до 600 м), при цьому всі вони розташовані на ділянках, що знаходяться нижче припливів. Утворення криги викликає деформацію річища — в результаті воно розбивається на кілька водотіків, блукаючих по налідному полю. Його краями нерідко відбувається руйнування нижньої частини схилів.
Клімат
Клімат в районі нагір'я — приокеаничний холодний. Літо — прохолодне, з затяжними дощами і туманами; можливі снігопади. Взимку — сильні вітри при відносно невеликих морозах. Річна кількість опадів: на південно-східному схилі — понад 700 мм, на північно-західному — 400 мм.
Сніг не тане протягом року на висотах понад 1400 м на північних схилах і 1980 м — на південних. Ущелини північної і північно-західної частини заповнені щільним снігом аж до серпня.
Повсюдно поширена вічна мерзлота. Потужність багаторічномерзлих порід досягає 100—300 м і більше на ділянках зі здуваємим сніговим покривом. В заплавах великих річок і під великими озерами іноді зустрічаються наскрізні талики.
Корисні копалини
В Коряцький горах відкриті родовища корінного (Аметистове) і розсипного золота, кам'яного і бурого вугілля (Берінговське і Корфське), сірки; знайдені рудопрояви, срібла, олова, [ru], міді, поліметалів, молібдену, пов'язаних з крейдовими, палеогеновими і неогеновими гранітоїдами і неогеновими ефузивними і субвулканічними породами. Також виявлені прояви нафтогазоносності.
Флора
Найбільше поширення набули гірські тундри і гірські пустелі, в долинах переважає трав'янисто-чагарничкова тундра. На північних схилах нагір'я до висоти 200 м і на південних до 400 м поширений кедровий сланець. Уздовж водотоку річок іноді зустрічаються заплавні ліси з тополею, і чагарниками.
Примітки
- Rundqvist N. Caprice of the wandering finger. Koryak Highlands // Walking Wide. — Yekaterinburg: Quist, 2014 .-- 576 p.
- Koryak Highlands // (Great Soviet Encyclopedia): [in 30 vols.] / Ch. ed. A.M. Prokhorov . — 3rd ed. — M .: Soviet Encyclopedia, 1969—1978
- Г. Б. Осипова. Корякское нагорье (ледниковая система). — статья из научно-популярной энциклопедии «Вода России».
- А. В. Беликович. Растительный покров северной части Корякского нагорья. — Дальнаука. — Владивосток, 2001. — 420 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koryacke nagir ya ros Koryakskoe nagore girskij hrebet u Chukotskomu avtonomnomu okruzi ta Kamchatskomu krayi Rosiya Ce drugij za velichinoyu girskij hrebet u vsomu Sibiru Najvisha tochka hrebta gora Ledyana 2562 m roztashovana na hrebti ru u centralnij chastini nagir ya Koryacke nagir ya62 30 pn sh 172 00 sh d 62 500 pn sh 172 000 sh d 62 500 172 000 Koordinati 62 30 pn sh 172 00 sh d 62 500 pn sh 172 000 sh d 62 500 172 000Krayina RosiyaTip girskij hrebetVisota 2562 mPlosha 225 000 km Koryacke nagir yaKoryacke nagir ya Rosiya Geografichne roztashuvannyaZ pivdennogo shodu Koryacke nagir ya omivayetsya Beringovim morem de ye neznachnij shelf nepodalik vid berega glibina syagaye 3000 m i bilshe Na pivnich vid ru do Koryakiyi primikaye velikij shelf glibina morya tut ne perevishuye 30 40 m Na pivdennomu zahodi rajon omivayetsya vodami milkovodnoyi Penzhinskoyi zatoki Ohotskogo morya na pivnichnomu shodi takozh milkovodnoyu Anadirskoyu zatokoyu Na pivnichnomu zahodi Koryakske nagir ya obmezhuye na pivnochi richka Anadir RelyefKoryacke nagir ya skladayetsya z korotkih hrebtiv pasm i kryazhiv serednoyi visoti Osnovna girska sistema oriyentovana perevazhno z pivnichnogo shodu na pivdennij zahid i tyagnetsya na 880 1200 km pri shirini vid 80 do 270 km iz zagalnoyu plosheyu ponad 500 000 km Visota kolivayetsya vid 600 do 1800 m najvisha tochka v centralnij chastini 2453 m gora Ledyana Osova chastina Koryackogo hrebta maye tipovij alpotipnij relyef vershini dosit gostri z vihodami skel i rozvitkom osipiv Girski shili v bilshosti svoyij urvisti 30 70 i uvignuti sho pokazuye perevazhannya obvalno osipovih procesiv Osnovni hrebti ru visota do 1443 m Pahachinskij do 1715 m ru do 1355 m sho vdayetsya v more pivostrovom Govena Olyutorskij do 1558 m sho utvoryuye Olyutorskij pivostriv i maye prodovzhennya u Beringovomu mori pidvodnim hrebtom Shirshova do 1450 m ru do 1062 m do 1265 m sho vpirayetsya v plato LodovikiStanom na 2001 rik na Koryackomu nagir yi zafiksovano 1451 lodovikiv zagalnoyu plosheyu 303 5 km Bilshist oriyentovani na pivnich pivnichnij shid i pivnichnij zahid Najbilshi lodovik Snigovij dovzhina 2 9 km plosha 4 8 km na Snigovovomu hrebti i lodovik Skladnij 4 1 km 4 4 km Blizko polovini lodovikiv mayut ploshu menshe 0 1 km velika chastina yakih karovi Ye silna tendenciya do yih tanennya Vsi lodoviki Koryackogo nagir ya dayut stik v richki sho vpadayut v Beringove more GidromerezhaV gorah Koryakiyi berut pochatok najbilshi richki regionu en en Vivyenka Apuka Pahacha U verhiv yah vsih girskih richok utvoryuyutsya velika kilkist krigi dovzhina yakih inodi perevishuye 1 2 km chastishe do 600 m pri comu vsi voni roztashovani na dilyankah sho znahodyatsya nizhche pripliviv Utvorennya krigi viklikaye deformaciyu richisha v rezultati vono rozbivayetsya na kilka vodotikiv blukayuchih po nalidnomu polyu Jogo krayami neridko vidbuvayetsya rujnuvannya nizhnoyi chastini shiliv KlimatKlimat v rajoni nagir ya priokeanichnij holodnij Lito proholodne z zatyazhnimi doshami i tumanami mozhlivi snigopadi Vzimku silni vitri pri vidnosno nevelikih morozah Richna kilkist opadiv na pivdenno shidnomu shili ponad 700 mm na pivnichno zahidnomu 400 mm Snig ne tane protyagom roku na visotah ponad 1400 m na pivnichnih shilah i 1980 m na pivdennih Ushelini pivnichnoyi i pivnichno zahidnoyi chastini zapovneni shilnim snigom azh do serpnya Povsyudno poshirena vichna merzlota Potuzhnist bagatorichnomerzlih porid dosyagaye 100 300 m i bilshe na dilyankah zi zduvayemim snigovim pokrivom V zaplavah velikih richok i pid velikimi ozerami inodi zustrichayutsya naskrizni taliki Korisni kopaliniV Koryackij gorah vidkriti rodovisha korinnogo Ametistove i rozsipnogo zolota kam yanogo i burogo vugillya Beringovske i Korfske sirki znajdeni rudoproyavi sribla olova ru midi polimetaliv molibdenu pov yazanih z krejdovimi paleogenovimi i neogenovimi granitoyidami i neogenovimi efuzivnimi i subvulkanichnimi porodami Takozh viyavleni proyavi naftogazonosnosti FloraNajbilshe poshirennya nabuli girski tundri i girski pusteli v dolinah perevazhaye trav yanisto chagarnichkova tundra Na pivnichnih shilah nagir ya do visoti 200 m i na pivdennih do 400 m poshirenij kedrovij slanec Uzdovzh vodotoku richok inodi zustrichayutsya zaplavni lisi z topoleyu i chagarnikami PrimitkiRundqvist N Caprice of the wandering finger Koryak Highlands Walking Wide Yekaterinburg Quist 2014 576 p Koryak Highlands Great Soviet Encyclopedia in 30 vols Ch ed A M Prokhorov 3rd ed M Soviet Encyclopedia 1969 1978 G B Osipova Koryakskoe nagore lednikovaya sistema statya iz nauchno populyarnoj enciklopedii Voda Rossii A V Belikovich Rastitelnyj pokrov severnoj chasti Koryakskogo nagorya Dalnauka Vladivostok 2001 420 s