Хребет Ширшова океанічний хребет у Беринговому морі розташований уздовж 170 171 E Хребет Ширшова57 пн ш 170 сх д 57 пн ш

Хребет Ширшова — океанічний хребет у Беринговому морі, розташований уздовж 170—171° E.

Хребет Ширшова
57° пн. ш. 170° сх. д. / 57° пн. ш. 170° сх. д. / 57; 170Координати: 57° пн. ш. 170° сх. д. / 57° пн. ш. 170° сх. д. / 57; 170
Тип	^d
Хребет Ширшова Хребет Ширшова (Камчатський край)

Хребет Ширшова простягається у субмеридіональному напрямку від Олюторського півострова на 670 км S. Є підводним продовженням Олюторського хребта Коряцького нагір'я. Олюторсько-Ширшовський гірський пояс витягнутий з півночі на південь на 900 км до Алеутської дуги у східній частині Берингового моря. Хребет обмежує зі сходу Командорський басейн та височіє на 2–2,5 км над навколишніми басейнами.

Геологічна структура хребта, складається з ряду хаотично впорядкованих шарів тектонічних плит із кори давнього океанічного басейну. Вік північної частини оцінюється у 95 млн років, а південної — 33 млн років. Геологічна структура також відрізняється між обома частинами.

Ширина хребта Ширшова зменшується з 200 км на півночі до 25 км на півдні. У південній частині хребет змінює орієнтування на субширотне і майже змикається з хребтом Бауерса. Хребет складний і флішевими породами крейдового періоду

Хребет отримав свою назву на честь радянського вченого П. П. Ширшова, він був виявлений і досліджений під час 8-го і 16-го рейсів НДС ^[ru] (1951 і 1953 рр. відповідно)

Примітки

Федорчук, 1985.
E. V. Verzhbitsky, M. V. Kononov and V. D. Kotelkin; Plate Tectonics of the Northern Part of the Pacific Ocean; Oceanology, 2007, Vol. 47, No. 5, pp. 705—717; DOI:10.1134/S000143700705013X
Рельеф дна Берингова моря [ 16 липня 2020 у Wayback Machine.].
Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978.
Алехина Г. Н., Ушакова М. Г., Агапова Г. В. Имена ученых и научных судов Института океанологии на карте Мирового океана // Природа. — 2016. — № 8. — С. 6—14.

Література

Федорчук А. В. Геология кремнисто-вулканогенных образований Олюторского хребта: часть автореферата диссертации. — Москва, 1985.

[FOOTNOTEФедорчук1985-1] Федорчук, 1985.

[Verz2007-2] E. V. Verzhbitsky, M. V. Kononov and V. D. Kotelkin; Plate Tectonics of the Northern Part of the Pacific Ocean; Oceanology, 2007, Vol. 47, No. 5, pp. 705—717; DOI:10.1134/S000143700705013X

[3] Рельеф дна Берингова моря [ 16 липня 2020 у Wayback Machine.].

[4] Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978.

[5] Алехина Г. Н., Ушакова М. Г., Агапова Г. В. Имена ученых и научных судов Института океанологии на карте Мирового океана // Природа. — 2016. — № 8. — С. 6—14.