Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Ко́ростівці — село в Україні, у Жмеринській міській громаді Жмеринського району Вінницької області.
село Коростівці | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Вінницька область |
Район | Жмеринський район |
Громада | Жмеринська міська громада |
Основні дані | |
Населення | 551 |
Площа | 1,45 км² |
Густота населення | 380 осіб/км² |
Поштовий індекс | 23150 |
Телефонний код | +380 4332 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°01′43″ пн. ш. 28°01′55″ сх. д. / 49.02861° пн. ш. 28.03194° сх. д.Координати: 49°01′43″ пн. ш. 28°01′55″ сх. д. / 49.02861° пн. ш. 28.03194° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 301 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 23100, Україна, Вінницька область, м. Жмеринка, вул. Центральна, 4 |
Карта | |
Коростівці | |
Коростівці | |
Мапа | |
Розташування
Приміське село Коростівці знаходиться на південний захід від Жмеринки, за 1 км від Могилів-Подільської траси. Сусідні населені пункти — Слобода-Носковецька і Малі Коростівці. До райцентру і автобусної зупинки міського автотранспорту можна дійти пішки. Населення — 551 особа.
Історія села
XV—XIX століття
Коростівці існували до першої письмової згадки про нього під назвою «Урочище Хорошовець». За розповідями старожилів, назва села походить від першої хати, збудованої з хворосту посеред лісу. Назва видозмінювалась: хворост-хорошовець → Хворостівці → Коростівці. Власники цих ґрунтів отримали прізвища Хворостівських.
Урочище Хорошовец шляхтичу Данилу пожаловано в грамоте 1448 г. Но первое документальное упоминание о них я нашел в грамоте 1591 г., у которой король Польщи жалует для заселення «на сером корне» урочище Хоростову: Луке, Симону, Федору, Прокопию, Протасию и Иосифу Хворостовским. Грамота как бы вновь жалуемая. Своим содержанием показывает, что они уже обитали на этих грунтах и получили от его имени прозвище. Позже от имени владельцев село називалось Коростовцами. (М. Грушевський) |
Хворостівські володіли ним до кінця XVII ст. У 1739 році було дві сім'ї Хворостівських — Івана і Григорія, одинадцять же інших шляхтичів володіли тут земельними ділянками, придбавши їх від Хворостівських. Іван Хворостівський виступав проти уніатства. З 1739 року землевласники перейменували свої прізвища Хворостівських на Коростівських, а село на Коростівці. Згідно з документами, рід був великий:
От 1448 г. мы имели жалованную грамоту Казимира на пустиню хоровца или хорошовца при впадении какого-то потока в реку Мурахву около Межирова. (М. Грушевський) |
У списку сіл Барського старостатства значаться такі села району: Біликівці, Головченці (Кармалюкове), Молохов (переселений у Северинівку) — 1808 рік, Коростівці, Межирів, Кудівці (Кудіївці), Лопатинці, Петрановці (Ромна), Радзеповци (Рожепи), Сербинівці (Куманівка, Радуловці), Стодульці — 1548—1570 рр.
За люстрацією 1615 року Коростівці належать до сіл, що мають декілька конкурентів на їх володіння, проте у 1669 році називаються запустілим селом.
Села Лопатинці, Коростівці, Мовчани, хутір Майдан Головченецький і в наш час належать до сіл, де проживає значна частина людей католицької віри. Частина села Коростівець носить назву «Варшава». Тут проживають люди, частина яких католики, вони відвідують костьол у м. Жмеринці. Культових будівель у селі немає. У дореволюційний час існували церква, збудована у 1715 році. її закрили, коли у 1935 році в районі закривались культові храми.
У 1891 році відкрито церковно-приходську школу. За історією, у селі крім поміщиків Коростивців було чимало інших землевласників. Народна пам'ять відзначає серед них жорстокого поміщика Ценкеля. Проти нього у 1907 році виступили селяни і підпалили маєток. Організатора Олександра Андрійовича Попадюка було ув'язнено вислано на каторгу, ще шість чоловік засудженно. Після цих подій другий поміщик Брелевич у 1910 році продав свої землі. 150 десятин землі поміщика Кушніровського селяни розділили між собою після Жовтневої революції.
У період масової колективізації земля, тяглова сила, коні, воли, реманент було усуспільнено, все стало колгоспно-кооперативною власністю. Розпаювали її в роки незалежності України, в 2000 році. До 1954 року в селі був місцевий колгосп, потім його і бригади Слобода-Носковецька, Чапаївки приєднали до колгоспу ім. Т. Г. Шевченка с. Северинівки.
Колгосп «Зоря»
Після роз'єднання бригад у 1982 році утворилось місцеве господарство «Зоря». Тривалий час його очолювала Лідія Гнатівна Щербатюк. Вона заново організувала всі виробничі підрозділи. Придбала необхідну техніку. Частина людей, що працювали у м. Жмеринці, повернулися до села. Був збудований дитячий садок. Його і школу перевели на центральне опалення. За кошти обласної ради збудували 4-квартирний будинок для спеціалістів сільського господарства. Провели асфальтовані дороги до сіл Слобода-Носківецька, Чапаївка.
Колективне господарство мало 2200 га орної землі, дві комплексні бригади — Коростівецька і Слободо-Носківецька. На вирощуванні цукрових буряків працювало два механізованих загони вправних і знаючих механізаторів. Серед них Муляр Павло, він розпушував, сіяв, збирав урожай бурякових коренеплодів комбайном. Діхтярук Віктор Іванович, Бондарчук Павло Самійлович виконували весь комплекс механізованих робіт на цукрових плантаціях. Баран Василь Харитонович готував бурякові сівалки, причіпний інвентар. Дві ланки, по 7-8 жінок кожна, вели ручні просапні роботи (ланкові Підбільська Марія Андріївна і Мельник Віра Іванівна). Механізатори загонів спільно з членами буряківничих ланок вели обробіток цукрових буряків на площі 220 га, отримуючи на глинистих сірих опідзолених ґрунтах врожай від 270 до 320 центнерів буряків з одного гектара землі. Господарство було одним із тих, що мало власну вівцеферму на 600 голів. Завідувачем ферми, одночасно й доглядачем, був Городецький Василь Миколайович. Великої рогатої худоби було 800 голів, з них дійних корів — 350. Попадюк Ксенія Григорівна пропрацювала в колгоспі дояркою 37 років. Її середньорічний удій на фуражну корову склав 2700—2800 л молока. Зараз Ксенія Григорівна перебуває на пенсії за віком. За своє життя виростила без чоловіка трьох дітей, поставити всіх на ноги, одружити, дочекатись восьми онуків, чотирьох правнуків. Надоїла за життя цистерни молока. При цьому зберегла здоров'я, життєвий оптимізм і врівноваженість. Доярки Тодосюк Євгена Андріївна, Сас Надія Філімонівна та інші в житті наслідують Ксенію Григорівну Попадюк. Серед механізаторів відзначився Василь Гордійович Лучко. Він трактором Т-74 щорічно переорював 800 га землі, що належали комплексній бригаді в Слободі-Носковецькій. Його син, Микола Васильович Лучко, пішов слідами батька. Сказане стосується й механізатора широкого профілю Валерія Михайловича Агапова.
Школа була і залишається єдиним культосвітнім центром на селі. У 1959 році збудовано існуюче приміщення школи за кошти місцевого бюджету. Будинок має шість класних кімнат, хімкабінет, кімнату з обслуговуючої праці, майстерню, спортивний зал, шкільну їдальню, бібліотеку, допоміжні приміщення, подвір'я обнесене металевою огорожею. Школа опалюється централізовано.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Жмеринської міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Жмеринського району (1923—2020), село увійшло до складу новоутвореного Жмеринського району.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 96,01% |
російська | 2,36% |
румунська | 1,09% |
інші | 0,54% |
Відомі люди
Прославив рідне село в роки Німецько-радянської війни Герой Радянського Союзу Данило Петрович Тиквач. Залишок свого життя прожив у м. Одесі.
Найшанованішими людьми в селі є:
- Петро Никифорович Педешко — художник-пейзажист, постійний житель села;
- Володимир Артемович Цілінський — колишній директор Коростівецької школи;
- Лідія Гнатівна Щербатюк — у минулому голова колгоспу «Зоря»;
- Любенко Леонід Олександрович — провідний хірург у лікарні № 10 м. Києва;
- Маланчук Станіслав Васильович — столяр у майстерні колгоспу;
- Бондарчук Анатолій Іванович — столяр;
- Бохенко Віктор Іванович — муляр;
- Журавський Віктор Володимирович — майстер з ремонту побутової техніки.
- Дворянчикова Галина Петрівна- в минулому директор школи.
Перспективи
Розширення і розвиток села в перспективі залежить від двох основних факторів: як піде реалізація земельної реформи на селі, які форми власності знайдуть своїх прибічників серед селян і приміських жителів, і наскільки м. Жмеринка швидко і якісно відновить свій виробничий потенціал, а ринок праці буде мати потребу в припливі людських ресурсів з оточуючих сіл.
Примітки
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Джерела
- Михайло Антонюк «Через віхи історії» видавництво Вінниця «О.Власюк» — 2004 р. — ст. 85-91
- Бінківський М. І., Овчарук М. М., Райчук М. М. «На перехресті шляхів і доль» видавництво Київ «ЕксОб»-2002 р. — С. 219—221.
Література
- Севери́нівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.238
Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin kviten 2011 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti kviten 2011 Ko rostivci selo v Ukrayini u Zhmerinskij miskij gromadi Zhmerinskogo rajonu Vinnickoyi oblasti selo Korostivci Krayina Ukrayina Oblast Vinnicka oblast Rajon Zhmerinskij rajon Gromada Zhmerinska miska gromada Osnovni dani Naselennya 551 Plosha 1 45 km Gustota naselennya 380 osib km Poshtovij indeks 23150 Telefonnij kod 380 4332 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 01 43 pn sh 28 01 55 sh d 49 02861 pn sh 28 03194 sh d 49 02861 28 03194 Koordinati 49 01 43 pn sh 28 01 55 sh d 49 02861 pn sh 28 03194 sh d 49 02861 28 03194 Serednya visota nad rivnem morya 301 m Misceva vlada Adresa radi 23100 Ukrayina Vinnicka oblast m Zhmerinka vul Centralna 4 Karta Korostivci Korostivci MapaRoztashuvannyaPrimiske selo Korostivci znahoditsya na pivdennij zahid vid Zhmerinki za 1 km vid Mogiliv Podilskoyi trasi Susidni naseleni punkti Sloboda Noskovecka i Mali Korostivci Do rajcentru i avtobusnoyi zupinki miskogo avtotransportu mozhna dijti pishki Naselennya 551 osoba Istoriya selaXV XIX stolittya Korostivci isnuvali do pershoyi pismovoyi zgadki pro nogo pid nazvoyu Urochishe Horoshovec Za rozpovidyami starozhiliv nazva sela pohodit vid pershoyi hati zbudovanoyi z hvorostu posered lisu Nazva vidozminyuvalas hvorost horoshovec Hvorostivci Korostivci Vlasniki cih gruntiv otrimali prizvisha Hvorostivskih Urochishe Horoshovec shlyahtichu Danilu pozhalovano v gramote 1448 g No pervoe dokumentalnoe upominanie o nih ya nashel v gramote 1591 g u kotoroj korol Polshi zhaluet dlya zaselennya na serom korne urochishe Horostovu Luke Simonu Fedoru Prokopiyu Protasiyu i Iosifu Hvorostovskim Gramota kak by vnov zhaluemaya Svoim soderzhaniem pokazyvaet chto oni uzhe obitali na etih gruntah i poluchili ot ego imeni prozvishe Pozzhe ot imeni vladelcev selo nazivalos Korostovcami M Grushevskij Hvorostivski volodili nim do kincya XVII st U 1739 roci bulo dvi sim yi Hvorostivskih Ivana i Grigoriya odinadcyat zhe inshih shlyahtichiv volodili tut zemelnimi dilyankami pridbavshi yih vid Hvorostivskih Ivan Hvorostivskij vistupav proti uniatstva Z 1739 roku zemlevlasniki perejmenuvali svoyi prizvisha Hvorostivskih na Korostivskih a selo na Korostivci Zgidno z dokumentami rid buv velikij Ot 1448 g my imeli zhalovannuyu gramotu Kazimira na pustinyu horovca ili horoshovca pri vpadenii kakogo to potoka v reku Murahvu okolo Mezhirova M Grushevskij U spisku sil Barskogo starostatstva znachatsya taki sela rajonu Bilikivci Golovchenci Karmalyukove Molohov pereselenij u Severinivku 1808 rik Korostivci Mezhiriv Kudivci Kudiyivci Lopatinci Petranovci Romna Radzepovci Rozhepi Serbinivci Kumanivka Radulovci Stodulci 1548 1570 rr Za lyustraciyeyu 1615 roku Korostivci nalezhat do sil sho mayut dekilka konkurentiv na yih volodinnya prote u 1669 roci nazivayutsya zapustilim selom Sela Lopatinci Korostivci Movchani hutir Majdan Golovcheneckij i v nash chas nalezhat do sil de prozhivaye znachna chastina lyudej katolickoyi viri Chastina sela Korostivec nosit nazvu Varshava Tut prozhivayut lyudi chastina yakih katoliki voni vidviduyut kostol u m Zhmerinci Kultovih budivel u seli nemaye U dorevolyucijnij chas isnuvali cerkva zbudovana u 1715 roci yiyi zakrili koli u 1935 roci v rajoni zakrivalis kultovi hrami U 1891 roci vidkrito cerkovno prihodsku shkolu Za istoriyeyu u seli krim pomishikiv Korostivciv bulo chimalo inshih zemlevlasnikiv Narodna pam yat vidznachaye sered nih zhorstokogo pomishika Cenkelya Proti nogo u 1907 roci vistupili selyani i pidpalili mayetok Organizatora Oleksandra Andrijovicha Popadyuka bulo uv yazneno vislano na katorgu she shist cholovik zasudzhenno Pislya cih podij drugij pomishik Brelevich u 1910 roci prodav svoyi zemli 150 desyatin zemli pomishika Kushnirovskogo selyani rozdilili mizh soboyu pislya Zhovtnevoyi revolyuciyi U period masovoyi kolektivizaciyi zemlya tyaglova sila koni voli remanent bulo ususpilneno vse stalo kolgospno kooperativnoyu vlasnistyu Rozpayuvali yiyi v roki nezalezhnosti Ukrayini v 2000 roci Do 1954 roku v seli buv miscevij kolgosp potim jogo i brigadi Sloboda Noskovecka Chapayivki priyednali do kolgospu im T G Shevchenka s Severinivki Kolgosp Zorya Pislya roz yednannya brigad u 1982 roci utvorilos misceve gospodarstvo Zorya Trivalij chas jogo ocholyuvala Lidiya Gnativna Sherbatyuk Vona zanovo organizuvala vsi virobnichi pidrozdili Pridbala neobhidnu tehniku Chastina lyudej sho pracyuvali u m Zhmerinci povernulisya do sela Buv zbudovanij dityachij sadok Jogo i shkolu pereveli na centralne opalennya Za koshti oblasnoyi radi zbuduvali 4 kvartirnij budinok dlya specialistiv silskogo gospodarstva Proveli asfaltovani dorogi do sil Sloboda Noskivecka Chapayivka Kolektivne gospodarstvo malo 2200 ga ornoyi zemli dvi kompleksni brigadi Korostivecka i Slobodo Noskivecka Na viroshuvanni cukrovih buryakiv pracyuvalo dva mehanizovanih zagoni vpravnih i znayuchih mehanizatoriv Sered nih Mulyar Pavlo vin rozpushuvav siyav zbirav urozhaj buryakovih koreneplodiv kombajnom Dihtyaruk Viktor Ivanovich Bondarchuk Pavlo Samijlovich vikonuvali ves kompleks mehanizovanih robit na cukrovih plantaciyah Baran Vasil Haritonovich gotuvav buryakovi sivalki prichipnij inventar Dvi lanki po 7 8 zhinok kozhna veli ruchni prosapni roboti lankovi Pidbilska Mariya Andriyivna i Melnik Vira Ivanivna Mehanizatori zagoniv spilno z chlenami buryakivnichih lanok veli obrobitok cukrovih buryakiv na ploshi 220 ga otrimuyuchi na glinistih sirih opidzolenih gruntah vrozhaj vid 270 do 320 centneriv buryakiv z odnogo gektara zemli Gospodarstvo bulo odnim iz tih sho malo vlasnu vivcefermu na 600 goliv Zaviduvachem fermi odnochasno j doglyadachem buv Gorodeckij Vasil Mikolajovich Velikoyi rogatoyi hudobi bulo 800 goliv z nih dijnih koriv 350 Popadyuk Kseniya Grigorivna propracyuvala v kolgospi doyarkoyu 37 rokiv Yiyi serednorichnij udij na furazhnu korovu sklav 2700 2800 l moloka Zaraz Kseniya Grigorivna perebuvaye na pensiyi za vikom Za svoye zhittya virostila bez cholovika troh ditej postaviti vsih na nogi odruzhiti dochekatis vosmi onukiv chotiroh pravnukiv Nadoyila za zhittya cisterni moloka Pri comu zberegla zdorov ya zhittyevij optimizm i vrivnovazhenist Doyarki Todosyuk Yevgena Andriyivna Sas Nadiya Filimonivna ta inshi v zhitti nasliduyut Kseniyu Grigorivnu Popadyuk Sered mehanizatoriv vidznachivsya Vasil Gordijovich Luchko Vin traktorom T 74 shorichno pereoryuvav 800 ga zemli sho nalezhali kompleksnij brigadi v Slobodi Noskoveckij Jogo sin Mikola Vasilovich Luchko pishov slidami batka Skazane stosuyetsya j mehanizatora shirokogo profilyu Valeriya Mihajlovicha Agapova Shkola bula i zalishayetsya yedinim kultosvitnim centrom na seli U 1959 roci zbudovano isnuyuche primishennya shkoli za koshti miscevogo byudzhetu Budinok maye shist klasnih kimnat himkabinet kimnatu z obslugovuyuchoyi praci majsternyu sportivnij zal shkilnu yidalnyu biblioteku dopomizhni primishennya podvir ya obnesene metalevoyu ogorozheyu Shkola opalyuyetsya centralizovano 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 707 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Vinnickoyi oblasti uvijshlo do skladu Zhmerinskoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Zhmerinskogo rajonu 1923 2020 selo uvijshlo do skladu novoutvorenogo Zhmerinskogo rajonu NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 96 01 rosijska 2 36 rumunska 1 09 inshi 0 54 Vidomi lyudiProslaviv ridne selo v roki Nimecko radyanskoyi vijni Geroj Radyanskogo Soyuzu Danilo Petrovich Tikvach Zalishok svogo zhittya prozhiv u m Odesi Najshanovanishimi lyudmi v seli ye Petro Nikiforovich Pedeshko hudozhnik pejzazhist postijnij zhitel sela Volodimir Artemovich Cilinskij kolishnij direktor Korostiveckoyi shkoli Lidiya Gnativna Sherbatyuk u minulomu golova kolgospu Zorya Lyubenko Leonid Oleksandrovich providnij hirurg u likarni 10 m Kiyeva Malanchuk Stanislav Vasilovich stolyar u majsterni kolgospu Bondarchuk Anatolij Ivanovich stolyar Bohenko Viktor Ivanovich mulyar Zhuravskij Viktor Volodimirovich majster z remontu pobutovoyi tehniki Dvoryanchikova Galina Petrivna v minulomu direktor shkoli PerspektiviRozshirennya i rozvitok sela v perspektivi zalezhit vid dvoh osnovnih faktoriv yak pide realizaciya zemelnoyi reformi na seli yaki formi vlasnosti znajdut svoyih pribichnikiv sered selyan i primiskih zhiteliv i naskilki m Zhmerinka shvidko i yakisno vidnovit svij virobnichij potencial a rinok praci bude mati potrebu v priplivi lyudskih resursiv z otochuyuchih sil Primitki www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 4 bereznya 2021 Procitovano 31 zhovtnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihDzherelaMihajlo Antonyuk Cherez vihi istoriyi vidavnictvo Vinnicya O Vlasyuk 2004 r st 85 91 Binkivskij M I Ovcharuk M M Rajchuk M M Na perehresti shlyahiv i dol vidavnictvo Kiyiv EksOb 2002 r S 219 221 LiteraturaSeveri nivka Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788s S 238 Ce nezavershena stattya z geografiyi Vinnickoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi