Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Королівські клейноди Богемії (чес.: korunovační klenoty) - набір церемоніальних коштовних предметів із колекції скарбів Кафедрального Собору Святого Віта в Празі, що слугували знаками (інсігніями) королівського правління та влади королів Богемії. Їх передавали новому королю під урочистостей коронації.
До коронних клейнодів Богемії, які також називаються коронними коштовностями, належать Корона Святого Вацлава, королівська куля та жезл, коронаційні вбрання Богемських королів, золотий королівський хрест та меч Святого Вацлава. Корона Св. Вацлава була зроблена між 1345 та 1346 роком для коронації Карла IV, що робить її четвертою найстарішою короною у Європі.
Коронаційні клейноди є пам'яткою національної культури Чеської республіки. Їх було проголошено на другому місці за значенням, після Празького замку, в 1962 році. Зберігаються в коронній палаті церкви св. Віта в Празі, звідки їх вивозять лише з особливих випадках.
Історія
Першими знаками (клейнодами) королівської влади в Богемії у князів з династії Пржемисловичів були: хоругва, щит, меч і шоломом або коштовний клобук (шапка). У 1059 або 1060 рр. чеський князь Спитігнєв II отримав від Папи Римського Миколи II, за щорічну плату в розмірі 100 гривень срібла (приблизно 20 кг), право на носіння спеціальної митри. Таке ж право отримав і його брат Вратислав II.
Титул короля Вратислав II отримав у 1085 р. за військову допомогу імператору Священної Римської імперії. З цієї нагоди він був коронований на спеціальній церемонії в Майнці імператором Генріхом IV. Повторна урочиста церемонія коронації Вроцлава II та його дружини Святослави відбулися 15 червня 1086 року в базиліці св. Віта в Празькому замку.
Другим королем Богемії був Володислав II, якого 1158 р. в Регенсбурзі коронував імператор Священної Римської імперії Фрідріх І Барбаросса. За військову допомогу, імператор увінчав його вдруге того ж року в завойованому Мілані. Володиславу було дозволено носити корону лише п’ять разів на рік, з нагоди свят Божих: Різдва, Великодня і Трійці та свят святих Вацлава та Войцеха.
Спадковим королівський титул у королів Богемії став 1198 р. за короля Пржемисла Отокара І. Спадковість королівського титулу остаточно була підтверджена у 1212 р. Золотою сицилійською булою імператора Фрідріха II.
Друга коронація короля Богемії в Празі відбулася до 1228 року, коли Пржемисл Отокар I коронував свого сина Вацлава I на «молодшого короля», тим самим забезпечивши його наступність.
Церемонія коронації короля мала не лише велике символічне, але й юридичне значення в Середні віки. Коронація готувалась заздалегідь, мала проходити в особливому місці, зі спеціальними клейнодами та проводитись уповноваженою особою.
Пржемисл Отокар II та Вацлав II використовували титул короля лише після коронації. До цього вони титулувались Володар та спадкоємець Чеського королівства (dědic a pán Království českého).
Королівські корони Пржемислів не збереглися, а їх форму можна вивести із зображень на печатках, монетах, фресках, хроніках і т.п. Згідно з цими зображеннями, корона першого короля Вратислава II використовувалася неодноразово й модифікувалась кілька разів його наступниками. Корона Пржемислів востаннє згадується під час коронації другої дружини короля Яна Люксембурга Беатрікс де Бурбон у 1337 р.
Поступово назва корони "corona regni Bohemiae" стає також символом й означенням усього Королівства Богемії.
Королівська корона Пржемислів служила королю Карлу IV, як основа та прототип для створення нової корони. Не виключено, що вона ще існувала, коли він створював нові королівські клейноди Богемії.
Під час Тридцятилітньої війни (1631) королівські клейноди спочатку вивезли до Чеської Будейовици, а потім таємно переправили до Імператорської Скарбниця у Відень (1637). Поки Коштовності зберігалися у Відні, історичні золоту кулю та жезл 14 століття замінили на нинішні. Нову кулю та жезл виготовили на замовлення Фердинанда I у 1533 році.
Клейноди були привезені до Праги з нагоди коронації Леопольда II, як короля Богемії у 1791 р. В той час була встановлена нинішня традиція семи ключів, хоча власники ключів з часом змінювалися відповідно до політичних подій та адміністративні структури Богемії. Коштовності продовжували зберігатися у Відні через загрозу з боку прусської армії, й були остаточно повернені до Праги, прибувши до міста 28 серпня 1867 року.
Відповідно до історичної традиції та правил, встановлених Карлом IV у XIV столітті, короліські клейноди Богемії виставляються лише в особливих випадках. Експозиція може відбуватися лише в Празькому замку. У 20 столітті було лише дев'ять таких моментів. Президент Чеської Республіки має виключне право приймати рішення про показ коронних клейнодів.
Опис
У набір королівських клейнодів входять: корона Св. Вацлава, королівський жезл (скіпетр), королівська куля (глобус), шкіряні футляри для корони, жезла і кулі, подушка під корону, коронаційний плащ з аксесуарами, стіл, пояс і так званий маніпул. До королівських клейнодів також відносять більш древні: золотий коронаційний хрест та церемоніальний коронаційний меч св. Вацлава.
Корона Св. Вацлава була створена Карлом IV у 1346 р., після створення архієпископства в Празі (1344 р.). Папа Римський Климент VI надав архієпископам Праги право урочистого помазання та коронування королів Богемії. На прохання Карла, 6 травня 1346 р. Папа видав булу для захисту корони, якою забороняв крадіжку, продаж або заставу корони. За рішення Карла IV корона стала власністю Святого Вацлава, на голові якого (бюст у каплиці св. Вацлава) слід було її постійно зберігати.
Королівська куля (яблуко) була створена 1527 року для короля Фердинанда I Габсбурзького. Виготовлена чистого золота. Глобус трохи сплющений, діаметром 11,9 см і висотою 9,8 см. Разом з хрестом на вершині він висотою 22 см. Він важить 780 гр. Загалом має 8 сапфірів, 6 шпинелів та 31 перлину. У верхній частині під хрестом - латинський напис DOMINE IN VIRTUTE TUA LETABITUR REX ET SUPER SALUTARE TUAM EXULTABIT (Господь, Твоїй силі радіє король, а допомогу твою славить). На задній частині хреста, вгорі - напис DEUS CELUS REGNAT ET REGES TERRE (Бог править небом і королями землі).
Королівський жезл (скіпетр) був створений аугсбурзьким ювеліром Гансом Галлером у 1533 р. для короля Фердинанда I Габсбурґа. Він виготовлений із чистого золота, завдовжки 67 см і важить 1013 г. Прикрашений 4 сапфірами, 5 шпинелями та 62 перлами. Надвеликий шпінель встановлений нагорі жезла. Складається з чотирьох частин. Ручка покрита емалевим листям, квітками, гілочками і закінчена з обох боків вінком з перлів. Середина скіпетра також прикрашена рослинним декором. Верх жезла стилізований у формі квітки між спіралями і оздоблений перлами, сапфірами та рубінами на тернях.
Обидві півкулі глобусу прикрашені рельєфними сценами зі Старого Завіту з життєпису короля Давида: 1. Помазання Давида царем; 2. поєдинок Давида з Голіафом. У нижній півкулі три сцени з книги Буття: 1. Адам на колінах перед Богом Творцем, 2. приведення Адама до раю, 3. Бог Творець попереджає Адама та Єву перед деревом пізнання.
Коронаційна мантія (плащ) була зроблена для коронації Фердинанда II на короля Богемії в 1617 році; і згодом використовувався для богемський коронацій до 1836 року, коли відбулася остання коронація австрійського імператора Фердинанда I. Марія-Терезія була першою жінкою, яку одягли в 1743 році під час королівської коронації у цю мантію. Дружини королів були короновані королевами Богемії в розкішних сукнях за модою свого часу, але без одягання королівської мантії. Мантію було виготовлено з дорогоцінного червоного шовкового матеріалу, який був вишитий золотими нитками і оздоблений хутром горностая. Мантія напівкругла, витягнута ззаду і не має рукавів. Шириною 312 см і довжиною 236 см. Зараз зберігається окремо від ювелірних виробів у спеціальному сховищі зі спеціальним мікрокліматом.
Шкіряні чохли для клейнодів також є окремими церемоніальними речами. Найдавніший - це шкіряний чохол для корони, часів Карла IV, виготовлений у 1347 р. Корпус має майже кулясту форму, верхня та нижня частини - коштовно прикрашені. На корпусі є 4 символи. У верхній частині два: імператорський орел та богемський лев, у нижній частині - родинний герб Арноста Пардубіцького, першого архієпископа Праги, та герб Празького архієпископства. По всьому периметру - чотирирядковий червоний напис ANNO DOMINI MCCCXLVII DOMINUS KAROLUS ROMANORUM REX ET BOHEMIAE REX ME FECIT AD HONOREM DEI ET BEATI WENCESLAI MARTIRIS GLORIOSI (Року Божого 1347 пан Кароль, Римський король і король Богемії, зробив мене на честь Бога і славу мученика блаженного Вацлава).
Чохол для жезла, датується 17 століттям. Він має циліндричну форму, розширену на одному кінці для голови скіпетра. Він виготовлений з гладкої шкіри і складається з двох частин, з'єднаних невеликими петлями.
Оригінальний чохол для глобуса має форму кулі з великим хрестом. Оскільки під час Першої республіки держава не хотіла використовувати «католицьку» символіку, у 1929 році було виготовлений новий чохол. На ньому зображена емблема Чехословацької Республіки, вгорі - дати тисячоліття Святого Вацлава 929 та 1929 рр. По всьому периметру напис: Дванадцять восьме вересня.
Для обрядів коронації королів Богемії використовувались також інші предмети, наприклад, меч Святого Вацлава, Коронаційний хрест, тощо.
Галерея
-
![image]()
Меч Св. Вацлава -
![image]()
Двері в костьолі Св. Віта -
![image]()
Копії королівських клейнодів -
![image]()
Копії королівських клейнодів -
![image]()
Корона Св. Вацлава -
![image]()
Королівський жезл Богемії -
![image]()
Королівська куля Богемії
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Королівські клейноди Богемії
- The Bohemian Crown Jewels [ 4 листопада 2015 у Wayback Machine.] - Prague Castle website
- České korunovační klenoty [ 18 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- Průvodce výstavou [ 27 березня 2022 у Wayback Machine.]
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korolivski klejnodi Bogemiyi ches korunovacni klenoty nabir ceremonialnih koshtovnih predmetiv iz kolekciyi skarbiv Kafedralnogo Soboru Svyatogo Vita v Prazi sho sluguvali znakami insigniyami korolivskogo pravlinnya ta vladi koroliv Bogemiyi Yih peredavali novomu korolyu pid urochistostej koronaciyi Koronacijni klejnodi 2016 r Malyunok korolivskih klejnodiv 19 st Do koronnih klejnodiv Bogemiyi yaki takozh nazivayutsya koronnimi koshtovnostyami nalezhat Korona Svyatogo Vaclava korolivska kulya ta zhezl koronacijni vbrannya Bogemskih koroliv zolotij korolivskij hrest ta mech Svyatogo Vaclava Korona Sv Vaclava bula zroblena mizh 1345 ta 1346 rokom dlya koronaciyi Karla IV sho robit yiyi chetvertoyu najstarishoyu koronoyu u Yevropi Koronacijni klejnodi ye pam yatkoyu nacionalnoyi kulturi Cheskoyi respubliki Yih bulo progolosheno na drugomu misci za znachennyam pislya Prazkogo zamku v 1962 roci Zberigayutsya v koronnij palati cerkvi sv Vita v Prazi zvidki yih vivozyat lishe z osoblivih vipadkah IstoriyaPershimi znakami klejnodami korolivskoyi vladi v Bogemiyi u knyaziv z dinastiyi Przhemislovichiv buli horugva shit mech i sholomom abo koshtovnij klobuk shapka U 1059 abo 1060 rr cheskij knyaz Spitignyev II otrimav vid Papi Rimskogo Mikoli II za shorichnu platu v rozmiri 100 griven sribla priblizno 20 kg pravo na nosinnya specialnoyi mitri Take zh pravo otrimav i jogo brat Vratislav II Titul korolya Vratislav II otrimav u 1085 r za vijskovu dopomogu imperatoru Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Z ciyeyi nagodi vin buv koronovanij na specialnij ceremoniyi v Majnci imperatorom Genrihom IV Povtorna urochista ceremoniya koronaciyi Vroclava II ta jogo druzhini Svyatoslavi vidbulisya 15 chervnya 1086 roku v bazilici sv Vita v Prazkomu zamku Drugim korolem Bogemiyi buv Volodislav II yakogo 1158 r v Regensburzi koronuvav imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Fridrih I Barbarossa Za vijskovu dopomogu imperator uvinchav jogo vdruge togo zh roku v zavojovanomu Milani Volodislavu bulo dozvoleno nositi koronu lishe p yat raziv na rik z nagodi svyat Bozhih Rizdva Velikodnya i Trijci ta svyat svyatih Vaclava ta Vojceha Spadkovim korolivskij titul u koroliv Bogemiyi stav 1198 r za korolya Przhemisla Otokara I Spadkovist korolivskogo titulu ostatochno bula pidtverdzhena u 1212 r Zolotoyu sicilijskoyu buloyu imperatora Fridriha II Druga koronaciya korolya Bogemiyi v Prazi vidbulasya do 1228 roku koli Przhemisl Otokar I koronuvav svogo sina Vaclava I na molodshogo korolya tim samim zabezpechivshi jogo nastupnist Ceremoniya koronaciyi korolya mala ne lishe velike simvolichne ale j yuridichne znachennya v Seredni viki Koronaciya gotuvalas zazdalegid mala prohoditi v osoblivomu misci zi specialnimi klejnodami ta provoditis upovnovazhenoyu osoboyu Przhemisl Otokar II ta Vaclav II vikoristovuvali titul korolya lishe pislya koronaciyi Do cogo voni tituluvalis Volodar ta spadkoyemec Cheskogo korolivstva dedic a pan Kralovstvi ceskeho Korolivski koroni Przhemisliv ne zbereglisya a yih formu mozhna vivesti iz zobrazhen na pechatkah monetah freskah hronikah i t p Zgidno z cimi zobrazhennyami korona pershogo korolya Vratislava II vikoristovuvalasya neodnorazovo j modifikuvalas kilka raziv jogo nastupnikami Korona Przhemisliv vostannye zgaduyetsya pid chas koronaciyi drugoyi druzhini korolya Yana Lyuksemburga Beatriks de Burbon u 1337 r Postupovo nazva koroni corona regni Bohemiae staye takozh simvolom j oznachennyam usogo Korolivstva Bogemiyi Korolivska korona Przhemisliv sluzhila korolyu Karlu IV yak osnova ta prototip dlya stvorennya novoyi koroni Ne viklyucheno sho vona she isnuvala koli vin stvoryuvav novi korolivski klejnodi Bogemiyi Pid chas Tridcyatilitnoyi vijni 1631 korolivski klejnodi spochatku vivezli do Cheskoyi Budejovici a potim tayemno perepravili do Imperatorskoyi Skarbnicya u Viden 1637 Poki Koshtovnosti zberigalisya u Vidni istorichni zolotu kulyu ta zhezl 14 stolittya zaminili na ninishni Novu kulyu ta zhezl vigotovili na zamovlennya Ferdinanda I u 1533 roci Klejnodi buli privezeni do Pragi z nagodi koronaciyi Leopolda II yak korolya Bogemiyi u 1791 r V toj chas bula vstanovlena ninishnya tradiciya semi klyuchiv hocha vlasniki klyuchiv z chasom zminyuvalisya vidpovidno do politichnih podij ta administrativni strukturi Bogemiyi Koshtovnosti prodovzhuvali zberigatisya u Vidni cherez zagrozu z boku prusskoyi armiyi j buli ostatochno poverneni do Pragi pribuvshi do mista 28 serpnya 1867 roku Vidpovidno do istorichnoyi tradiciyi ta pravil vstanovlenih Karlom IV u XIV stolitti koroliski klejnodi Bogemiyi vistavlyayutsya lishe v osoblivih vipadkah Ekspoziciya mozhe vidbuvatisya lishe v Prazkomu zamku U 20 stolitti bulo lishe dev yat takih momentiv Prezident Cheskoyi Respubliki maye viklyuchne pravo prijmati rishennya pro pokaz koronnih klejnodiv OpisU nabir korolivskih klejnodiv vhodyat korona Sv Vaclava korolivskij zhezl skipetr korolivska kulya globus shkiryani futlyari dlya koroni zhezla i kuli podushka pid koronu koronacijnij plash z aksesuarami stil poyas i tak zvanij manipul Do korolivskih klejnodiv takozh vidnosyat bilsh drevni zolotij koronacijnij hrest ta ceremonialnij koronacijnij mech sv Vaclava Korona Sv Vaclava bula stvorena Karlom IV u 1346 r pislya stvorennya arhiyepiskopstva v Prazi 1344 r Papa Rimskij Kliment VI nadav arhiyepiskopam Pragi pravo urochistogo pomazannya ta koronuvannya koroliv Bogemiyi Na prohannya Karla 6 travnya 1346 r Papa vidav bulu dlya zahistu koroni yakoyu zaboronyav kradizhku prodazh abo zastavu koroni Za rishennya Karla IV korona stala vlasnistyu Svyatogo Vaclava na golovi yakogo byust u kaplici sv Vaclava slid bulo yiyi postijno zberigati Korolivska kulya yabluko bula stvorena 1527 roku dlya korolya Ferdinanda I Gabsburzkogo Vigotovlena chistogo zolota Globus trohi splyushenij diametrom 11 9 sm i visotoyu 9 8 sm Razom z hrestom na vershini vin visotoyu 22 sm Vin vazhit 780 gr Zagalom maye 8 sapfiriv 6 shpineliv ta 31 perlinu U verhnij chastini pid hrestom latinskij napis DOMINE IN VIRTUTE TUA LETABITUR REX ET SUPER SALUTARE TUAM EXULTABIT Gospod Tvoyij sili radiye korol a dopomogu tvoyu slavit Na zadnij chastini hresta vgori napis DEUS CELUS REGNAT ET REGES TERRE Bog pravit nebom i korolyami zemli Korolivskij zhezl skipetr buv stvorenij augsburzkim yuvelirom Gansom Gallerom u 1533 r dlya korolya Ferdinanda I Gabsburga Vin vigotovlenij iz chistogo zolota zavdovzhki 67 sm i vazhit 1013 g Prikrashenij 4 sapfirami 5 shpinelyami ta 62 perlami Nadvelikij shpinel vstanovlenij nagori zhezla Skladayetsya z chotiroh chastin Ruchka pokrita emalevim listyam kvitkami gilochkami i zakinchena z oboh bokiv vinkom z perliv Seredina skipetra takozh prikrashena roslinnim dekorom Verh zhezla stilizovanij u formi kvitki mizh spiralyami i ozdoblenij perlami sapfirami ta rubinami na ternyah Obidvi pivkuli globusu prikrasheni relyefnimi scenami zi Starogo Zavitu z zhittyepisu korolya Davida 1 Pomazannya Davida carem 2 poyedinok Davida z Goliafom U nizhnij pivkuli tri sceni z knigi Buttya 1 Adam na kolinah pered Bogom Tvorcem 2 privedennya Adama do rayu 3 Bog Tvorec poperedzhaye Adama ta Yevu pered derevom piznannya Koronacijna mantiya plash bula zroblena dlya koronaciyi Ferdinanda II na korolya Bogemiyi v 1617 roci i zgodom vikoristovuvavsya dlya bogemskij koronacij do 1836 roku koli vidbulasya ostannya koronaciya avstrijskogo imperatora Ferdinanda I Mariya Tereziya bula pershoyu zhinkoyu yaku odyagli v 1743 roci pid chas korolivskoyi koronaciyi u cyu mantiyu Druzhini koroliv buli koronovani korolevami Bogemiyi v rozkishnih suknyah za modoyu svogo chasu ale bez odyagannya korolivskoyi mantiyi Mantiyu bulo vigotovleno z dorogocinnogo chervonogo shovkovogo materialu yakij buv vishitij zolotimi nitkami i ozdoblenij hutrom gornostaya Mantiya napivkrugla vityagnuta zzadu i ne maye rukaviv Shirinoyu 312 sm i dovzhinoyu 236 sm Zaraz zberigayetsya okremo vid yuvelirnih virobiv u specialnomu shovishi zi specialnim mikroklimatom Shkiryani chohli dlya klejnodiv takozh ye okremimi ceremonialnimi rechami Najdavnishij ce shkiryanij chohol dlya koroni chasiv Karla IV vigotovlenij u 1347 r Korpus maye majzhe kulyastu formu verhnya ta nizhnya chastini koshtovno prikrasheni Na korpusi ye 4 simvoli U verhnij chastini dva imperatorskij orel ta bogemskij lev u nizhnij chastini rodinnij gerb Arnosta Pardubickogo pershogo arhiyepiskopa Pragi ta gerb Prazkogo arhiyepiskopstva Po vsomu perimetru chotiriryadkovij chervonij napis ANNO DOMINI MCCCXLVII DOMINUS KAROLUS ROMANORUM REX ET BOHEMIAE REX ME FECIT AD HONOREM DEI ET BEATI WENCESLAI MARTIRIS GLORIOSI Roku Bozhogo 1347 pan Karol Rimskij korol i korol Bogemiyi zrobiv mene na chest Boga i slavu muchenika blazhennogo Vaclava Chohol dlya zhezla datuyetsya 17 stolittyam Vin maye cilindrichnu formu rozshirenu na odnomu kinci dlya golovi skipetra Vin vigotovlenij z gladkoyi shkiri i skladayetsya z dvoh chastin z yednanih nevelikimi petlyami Originalnij chohol dlya globusa maye formu kuli z velikim hrestom Oskilki pid chas Pershoyi respubliki derzhava ne hotila vikoristovuvati katolicku simvoliku u 1929 roci bulo vigotovlenij novij chohol Na nomu zobrazhena emblema Chehoslovackoyi Respubliki vgori dati tisyacholittya Svyatogo Vaclava 929 ta 1929 rr Po vsomu perimetru napis Dvanadcyat vosme veresnya Dlya obryadiv koronaciyi koroliv Bogemiyi vikoristovuvalis takozh inshi predmeti napriklad mech Svyatogo Vaclava Koronacijnij hrest tosho GalereyaMech Sv Vaclava Dveri v kostoli Sv Vita Kopiyi korolivskih klejnodiv Kopiyi korolivskih klejnodiv Korona Sv Vaclava Korolivskij zhezl Bogemiyi Korolivska kulya BogemiyiDzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Korolivski klejnodi Bogemiyi The Bohemian Crown Jewels 4 listopada 2015 u Wayback Machine Prague Castle website Ceske korunovacni klenoty 18 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Pruvodce vystavou 27 bereznya 2022 u Wayback Machine Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij