Королівський філармонічний оркестр Стокгольма (швед. Kungliga Filharmoniska Orkestern i Stockholm) — симфонічний оркестр, який базується в Стокгольмі. Починаючи із 1926 року, основним концертним майданчиком оркестру є Стокгольмський концертний зал.
Був заснований в 1902 як оркестр Стокгольмського концертного товариства, а з 1914 набув статус завдяки державному муніципальну фінансуванню. У 1937 році оркестр став основним оркестром Шведського радіо, з 1957 — Стокгольмський філармонічний оркестр, з 1992 — сучасна назва. У різні роки оркестром керували відомі диригенти (в тому числі, іноземці) — Тур Аулін, Фріц Буш, Антал Дораті, Геннадій Рождественський, Вацлав Таліх, Ганс Шмідт-Іссерштедт. Починаючи з 2008 року, головний диригент Стокгольмської філармонії — фін Сакарі Орамо.
У виконанні оркестру відбулися прем'єри багатьох оркестрових творів шведських та іноземних композиторів, серед них Третя симфонія Ф. Бервальда (1905), Перша (1904), Четверта (1930) і П'ята (1934) симфонії В. Петерсона-Бергера, «Cinq reflets de l'Amour de loin» К. Сааріахо (2002), увертюри «First-Pieces» С. Д. Сандстрема (1994), Сьомої симфонії Я. Сібеліуса (1924).
Серед відомих виступів оркестру — щорічно проходять в травні Стокгольмський міжнародний фестиваль композиторів і Композиторський тиждень, які присвячені творчості одного відповідно іноземного або шведського сучасного композитора, музичний супровід вручення Нобелівських премій та Polar Music Prize.
Головні диригенти
- Тур Аулін (1902—1910)
- Георг Шнеєвойгт (1915—1924)
- Вацлав Таліх (1926—1936)
- Фріц Буш (1937—1940)
- Карл фон Гарагуй (1942—1953)
- Ганс Шмідт-Іссерштедт (1955—1964)
- Антал Дораті (1966—1974)
- Геннадій Рождественський (1974—1977, 1991—1995)
- Юрій Аронович (1982—1987)
- Пааво Берглунд (1987—1990)
- Ендрю Девіс і Пааво Ярві (1995—1998)
- Алан Гілберт (2000—2008)
- Сакарі Орамо (з 2008)
Посилання
- Офіційний сайт [ 9 грудня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korolivskij filarmonichnij orkestr Stokgolma shved Kungliga Filharmoniska Orkestern i Stockholm simfonichnij orkestr yakij bazuyetsya v Stokgolmi Pochinayuchi iz 1926 roku osnovnim koncertnim majdanchikom orkestru ye Stokgolmskij koncertnij zal Buv zasnovanij v 1902 yak orkestr Stokgolmskogo koncertnogo tovaristva a z 1914 nabuv status zavdyaki derzhavnomu municipalnu finansuvannyu U 1937 roci orkestr stav osnovnim orkestrom Shvedskogo radio z 1957 Stokgolmskij filarmonichnij orkestr z 1992 suchasna nazva U rizni roki orkestrom keruvali vidomi dirigenti v tomu chisli inozemci Tur Aulin Fric Bush Antal Dorati Gennadij Rozhdestvenskij Vaclav Talih Gans Shmidt Issershtedt Pochinayuchi z 2008 roku golovnij dirigent Stokgolmskoyi filarmoniyi fin Sakari Oramo U vikonanni orkestru vidbulisya prem yeri bagatoh orkestrovih tvoriv shvedskih ta inozemnih kompozitoriv sered nih Tretya simfoniya F Bervalda 1905 Persha 1904 Chetverta 1930 i P yata 1934 simfoniyi V Petersona Bergera Cinq reflets de l Amour de loin K Saariaho 2002 uvertyuri First Pieces S D Sandstrema 1994 Somoyi simfoniyi Ya Sibeliusa 1924 Sered vidomih vistupiv orkestru shorichno prohodyat v travni Stokgolmskij mizhnarodnij festival kompozitoriv i Kompozitorskij tizhden yaki prisvyacheni tvorchosti odnogo vidpovidno inozemnogo abo shvedskogo suchasnogo kompozitora muzichnij suprovid vruchennya Nobelivskih premij ta Polar Music Prize Golovni dirigentiTur Aulin 1902 1910 Georg Shneyevojgt 1915 1924 Vaclav Talih 1926 1936 Fric Bush 1937 1940 Karl fon Garaguj 1942 1953 Gans Shmidt Issershtedt 1955 1964 Antal Dorati 1966 1974 Gennadij Rozhdestvenskij 1974 1977 1991 1995 Yurij Aronovich 1982 1987 Paavo Berglund 1987 1990 Endryu Devis i Paavo Yarvi 1995 1998 Alan Gilbert 2000 2008 Sakari Oramo z 2008 PosilannyaPortal Muzika Oficijnij sajt 9 grudnya 2019 u Wayback Machine