Королівська опера (Валетта)(It-Teatru Rjal) — мальтійський театр, розміщений в мальтійської столиці Валлетті, побудований в 1866 році за проєктом британця
Королівська опера (Валетта) | |
---|---|
35°53′47″ пн. ш. 14°30′37″ сх. д | |
Тип | оперний театр[1] d і організація |
Країна | Мальта |
Розташування | Валлетта[1] |
Архітектор | d |
Засновано | 1866 |
Будівництво | 1866 |
Адреса | м. Валлетта, Мальта |
Сайт | culture.gov.mt/en/pjazzateatrurjal/Pages/main.aspx |
Королівська опера (Валетта) (Мальта) | |
Королівська опера у Вікісховищі[1] |
Історія
Архітектором будівлі є , який проєктував Королівський театр Ковент-Гарден. У 1861 році були готові плани зовнішнього вигляду театру. Початкові плани довелося скорегувати в зв'язку з тим, що вулиці по боках від театру не враховувалися в плані, і результатом коригувань стала поява тераси на боці Страда-Реалі (нині вулиця Республіки). Будівництво почалося в 1862 році після знесення будинку «Каса делла Джорната». Довжина театру була 63 м, ширина — 34 м. Через 4 роки Оперний театр мав 1095 сидячих місць і 200 стоячих. Він був урочисто відкритий на церемонії 9 жовтня 1866 року. 25 травня 1873 року сталася сильна пожежа, внаслідок якої постраждав інтер'єр театру. Відновили театр у 1877 році, відкриття відбулося 11 жовтня 1877 р: на сцені була поставлена «Аїда» Джузеппе Верді. Цей театр був однією з найбільш красивих пам'яток Мальти. Пророблялися варіанти його знесення, проте в 2013 році за проєктом Ренцо Піано театр був відновлений: в даний час він відомий як Пьяцца Театру Рьяль
Руйнування
У вівторок увечері 7 квітня 1942 року сили люфтваффе здійснили авіаналіт на Валетту: бомби потрапили прямо в будівлю і зруйнували його. Були знищені портик і зал для глядачів; вціліла тільки частина заднього крила недалеко від колонади. У 1950-ті роки частина руїн була знищена задля безпеки. Про театр нагадували тільки залишки тераси і колони. Місце, де стояв театр, згодом розчистили від сміття і уламків, однак неодноразово уряди післявоєнних років робили спроби відновити театр. У 1953 році було запропоновано шість проектів, спеціально створений комітет зупинився на проекті Дзавеллані-Росси і рекомендував його прийняття Уряду, проте Лейбористська партія виступила проти будівництва з фінансових міркувань, незважаючи на виділення 280 тисяч фунтів. У 1957 році цей проект був згорнутий. З 1961 року про реконструкцію ніяких обговорень не велося. У 1980-і роки мальтійці зв'язалися з Ренцо Піано і почали обговорювати питання будівництва нової будівлі на місці театру і поновлення Міської брами. У 1990 році пропозиції Піано були схвалені урядом, але до роботи ніхто так і не приступив. У 1996 році лейбористський уряд оголосив про спорудження комерційного і культурного комплексу з підземною парковкою на місці театру до початку нового тисячоліття. У кінці десятиліття свої плани зі спорудження культурного центру запропонував і місцевий архітектор .
Відбудова театру
У 2006 році уряд прийняв до розгляду проєкт будівництва нової будівлі парламенту: на той момент парламент засідав в будівлі колишньої збройової при Палаці гросмейстерів. Розгляд закінчилося відхиленням проєкту, оскільки всі вважали, що на місці театру може стояти тільки культурна установа. До обговорення проєкту про будівництво нової споруди підключився знову Ренцо Піано. Проєкт не обговорювався аж до парламентських виборів, а 1 грудня 2008 року прем'єр-міністр Лоренс Гонці відновив обговорення проєкту бюджетом 80 млн. Євро. Піано переконав не будувати парламент на місці Королівського театру, запропонувавши перенести будинок на територію Площі Свободи і відновити Міську браму. Він запропонував на місці зруйнованого оперного театру побудувати театр під відкритим небом (амфітеатр). Рішення Піано за тими мірками було досить сміливим, однак уряд схвалив ці плани. 8 серпня 2013 року театр був офіційно відкритий і отримав назву Пьяцца Театру Рьяль.
Література
- George Percy Badger. Historical Guide to Malta and Gozo. — 1869. — С. 218–219.
- M. Gauci. [1] // Proceedings of History Week (PHW). — Т. 12, вип. 9. — С. 137–150. — .
Посилання
- Официальный сайт [ 8 серпня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- A brief history of the Opera House (англ.)
- (англ.)
- archINFORM — 1994.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korolivska opera Valetta It Teatru Rjal maltijskij teatr rozmishenij v maltijskoyi stolici Valletti pobudovanij v 1866 roci za proyektom britancyaKorolivska opera Valetta 35 53 47 pn sh 14 30 37 sh dTipopernij teatr 1 d i organizaciyaKrayina Malta ISO3166 1 alpha 3 MLT ISO3166 1 cifrovij 470 RoztashuvannyaValletta 1 ArhitektordZasnovano1866Budivnictvo1866Adresam Valletta MaltaSajtculture gov mt en pjazzateatrurjal Pages main aspxKorolivska opera Valetta Malta Korolivska opera u Vikishovishi 1 IstoriyaArhitektorom budivli ye yakij proyektuvav Korolivskij teatr Kovent Garden U 1861 roci buli gotovi plani zovnishnogo viglyadu teatru Pochatkovi plani dovelosya skoreguvati v zv yazku z tim sho vulici po bokah vid teatru ne vrahovuvalisya v plani i rezultatom koriguvan stala poyava terasi na boci Strada Reali nini vulicya Respubliki Budivnictvo pochalosya v 1862 roci pislya znesennya budinku Kasa della Dzhornata Dovzhina teatru bula 63 m shirina 34 m Cherez 4 roki Opernij teatr mav 1095 sidyachih misc i 200 stoyachih Vin buv urochisto vidkritij na ceremoniyi 9 zhovtnya 1866 roku 25 travnya 1873 roku stalasya silna pozhezha vnaslidok yakoyi postrazhdav inter yer teatru Vidnovili teatr u 1877 roci vidkrittya vidbulosya 11 zhovtnya 1877 r na sceni bula postavlena Ayida Dzhuzeppe Verdi Cej teatr buv odniyeyu z najbilsh krasivih pam yatok Malti Proroblyalisya varianti jogo znesennya prote v 2013 roci za proyektom Renco Piano teatr buv vidnovlenij v danij chas vin vidomij yak Pyacca Teatru RyalRujnuvannyaU vivtorok uvecheri 7 kvitnya 1942 roku sili lyuftvaffe zdijsnili avianalit na Valettu bombi potrapili pryamo v budivlyu i zrujnuvali jogo Buli znisheni portik i zal dlya glyadachiv vcilila tilki chastina zadnogo krila nedaleko vid kolonadi U 1950 ti roki chastina ruyin bula znishena zadlya bezpeki Pro teatr nagaduvali tilki zalishki terasi i koloni Misce de stoyav teatr zgodom rozchistili vid smittya i ulamkiv odnak neodnorazovo uryadi pislyavoyennih rokiv robili sprobi vidnoviti teatr U 1953 roci bulo zaproponovano shist proektiv specialno stvorenij komitet zupinivsya na proekti Dzavellani Rossi i rekomenduvav jogo prijnyattya Uryadu prote Lejboristska partiya vistupila proti budivnictva z finansovih mirkuvan nezvazhayuchi na vidilennya 280 tisyach funtiv U 1957 roci cej proekt buv zgornutij Z 1961 roku pro rekonstrukciyu niyakih obgovoren ne velosya U 1980 i roki maltijci zv yazalisya z Renco Piano i pochali obgovoryuvati pitannya budivnictva novoyi budivli na misci teatru i ponovlennya Miskoyi brami U 1990 roci propoziciyi Piano buli shvaleni uryadom ale do roboti nihto tak i ne pristupiv U 1996 roci lejboristskij uryad ogolosiv pro sporudzhennya komercijnogo i kulturnogo kompleksu z pidzemnoyu parkovkoyu na misci teatru do pochatku novogo tisyacholittya U kinci desyatilittya svoyi plani zi sporudzhennya kulturnogo centru zaproponuvav i miscevij arhitektor Vidbudova teatruU 2006 roci uryad prijnyav do rozglyadu proyekt budivnictva novoyi budivli parlamentu na toj moment parlament zasidav v budivli kolishnoyi zbrojovoyi pri Palaci grosmejsteriv Rozglyad zakinchilosya vidhilennyam proyektu oskilki vsi vvazhali sho na misci teatru mozhe stoyati tilki kulturna ustanova Do obgovorennya proyektu pro budivnictvo novoyi sporudi pidklyuchivsya znovu Renco Piano Proyekt ne obgovoryuvavsya azh do parlamentskih viboriv a 1 grudnya 2008 roku prem yer ministr Lorens Gonci vidnoviv obgovorennya proyektu byudzhetom 80 mln Yevro Piano perekonav ne buduvati parlament na misci Korolivskogo teatru zaproponuvavshi perenesti budinok na teritoriyu Ploshi Svobodi i vidnoviti Misku bramu Vin zaproponuvav na misci zrujnovanogo opernogo teatru pobuduvati teatr pid vidkritim nebom amfiteatr Rishennya Piano za timi mirkami bulo dosit smilivim odnak uryad shvaliv ci plani 8 serpnya 2013 roku teatr buv oficijno vidkritij i otrimav nazvu Pyacca Teatru Ryal LiteraturaGeorge Percy Badger Historical Guide to Malta and Gozo 1869 S 218 219 M Gauci 1 Proceedings of History Week PHW T 12 vip 9 S 137 150 ISBN 978 99932 7 400 1 PosilannyaOficialnyj sajt 8 serpnya 2020 u Wayback Machine angl A brief history of the Opera House angl angl archINFORM 1994 d Track Q265049