Кори тня село в Україні у Монастирищенській міській громаді Уманського району Черкаської області Розташоване за 17 км на

Кори́тня — село в Україні, у Монастирищенській міській громаді Уманського району Черкаської області. Розташоване за 17 км на північний захід від міста Монастирище та 10 км від залізничної станції Монастирище. Населення становить 1 008 осіб.

село Коритня

Країна	Україна
Область	Черкаська область
Район	Уманський район
Громада	Монастирищенська міська громада
Облікова картка	картка
Основні дані
Засноване	1600
Населення	1008
Поштовий індекс	19130
Телефонний код	+380 4746
Географічні дані
Географічні координати	49°04′09″ пн. ш. 29°40′45″ сх. д. / 49.06917° пн. ш. 29.67917° сх. д. / 49.06917; 29.67917Координати: 49°04′09″ пн. ш. 29°40′45″ сх. д. / 49.06917° пн. ш. 29.67917° сх. д. / 49.06917; 29.67917
Середня висота над рівнем моря	239 м
Найближча залізнична станція	Монастирище
Відстань до залізничної станції	10 км


Місцева влада
Адреса ради	с. Коритня, вул. Центральна, 15
Сільський голова	Іщук Сергій Іванович
Карта
Коритня
Коритня
Мапа

Коритня у Вікісховищі

Історія

Село було засноване у XVIII столітті як Коритнянські хутори.

На карті французького інженера Боплана, яка створювалась на замовлення польського короля в 1600-х роках, ми знаходимо Монастирище, Терлицю, Коритню, Цибулів, Зюбриху (Зобрик).

В 20-30-х роках ХХ століття Коритня налічувало 405 дворів, в яких проживало більше 2000 жителів. Розкуркулено 21 заможну родину. В селі утворено 3 колгоспи – «Промінь», «Добробут» і «Нове життя».

Під час Голодомору 1932-1933 років померло приблизно 600 мешканців, які поховані на сільському кладовищі. Встановлено пам'ятний знак жертвам Голодомору у 2006 році з ініціативи сільської ради.

У роки Радянського союзу село Коритня — село, центр сільської ради. Населення — 1581 чоловік. Сільраді підпорядковане с. Жовтневе.

У Жовтневому з вересня 1942 року діяла підпільна партійна організація на чолі з П.О. Саморухою, яка виконувала роль районного комітету КП(б) України. Крім неї, в Коритні діяли підпільна група, очолювана П.П. Янишевським, та підпільна комсомольська організація під керівництвом М.П. Прудиуса. У боях з гітлерівцями брало участь 385 жителів села, з них 189 — віддало свое життя, 106 — нагороджено орденами й медалями. 1957 року в Коритні встановлено обеліск Слави воїнам, які загинули в боротьбі з німецько-нацистськими загарбниками. В селі розміщена центральна садиба колгоспу ім. С.М. Кірова, за яким закріплено 3051 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 2763 га орної землі. Напрям господарства — зерновий з розвинутим тваринництвом. У Коритні є середня школа, будинок культури на 400 місць, бібліотека з фондом 10,8 тис. книг, медичний пункт з пологовим відділенням на 7 ліжок, дитячі ясла на 150 місць. Партійна організація об'єднує 62 комуністи, дві комсомольські — 93 члени ВЛКСМ. За досягнення у праці 58 трудівників села відзначено орденами й медалями СРСР. Телятниці Монастирищенського колгоспу ^[ru] присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.

Список жертв Голодомору 1932-1933 років по с. Коритня

Дімна, селянка, її дочка Марійка, 5 років, дитина, її дочка Хвіля, 17 років, селянка, 1932-1933 роки.

Багрій Теофан Фокович, 30 років, селянин, його син, дитина, 2 місяці, його син Вася, його син Костик, дитина, його дружина Людмила Денисівна, 32 роки, селянка, 1932-1933 роки.

Багрій Фока Васильович, 62 роки, селянин, 1932-1933 роки.

Іщук Макар, селянин, 1932-1933 роки.

Іщук Меланка, селянка, 1932-1933 роки.

Іщук Порфило, селянин, 1932-1933 роки.

Капітанчук Гапка, селянка, Капітанчук Лук’ян Тифонович, селянин, їх син Максим, селянин, 1932-1933 роки.

Ковтун Єлизавета, селянка, її син, дитина, 1932-1933 роки.

Лазаренко Параска, селянка, її дитина, 1932-1933 роки.

Мати Ігумен Тодоськи Іванівни, селянка, її батько, селянин, її 2 братм, селяни, її сестра, селянка, 1932-1933 роки.

Підопригора Іван, селянин, 1932-1933 роки.

Підопригора Семен, селянин, 1932-1933 роки.

Родина Поліщук Анастасії Григорівни, селянка, 1932-1933 роки.

Родина Русявої Аніли Павлівни, селянка, 1932-1933 роки.

Відомі люди

Білоконь Олена Олексіївна (3 березня 1979) — українська співачка, артистка хору пісенно-танцювального ансамблю «Полтава» Полтавської обласної філармонії, заслужений артист України.
Гончарук Захар Власович [ 23 травня 2021 у Wayback Machine.] (23 лютого 1921 — 19 листопада 1993) — поет, перекладач.
Колотніцький Юрій Анастасійович (* 1944) — заслужений працівник сфери послуг України, ліквідатор наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Мартинюк Василь Дмитрович (8 січня 1959) — український військовик, генерал-майор. Перший заступник Головного інспектора Міністерства оборони України.
Мартинюк Михайло Тадейович (17 листопада 1944) — доктор педагогічних наук, професор, академік НАПН України, Заслужений працівник освіти України.
Мельник Юрій Вікторович (нар. 1 січня 1972 в с. Коритня, Монастирищенський район, Черкаська область — пом. 7 січня 2015, у районі м. Дебальцеве, Донецька область) — учасник російсько-української війни, старший солдат 51-ї окремої механізованої бригади. Загинув 7 січня 2015-го в боях за Дебальцеве.
^[ru] (27 жовтня 1927 — 30 травня 2006) — радянський передовик виробництва в сільському господарстві. Герой Соціалістичної Праці (1971).
Покотило Олексій Іванович (25 лютого 1960) — український військовик, генерал-майор. Керівник Головного управління з питань воєнної безпеки Директорату з питань національної безпеки та оборони Офісу Президента України.
Фартушний Іван Дмитрович [ 24 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (1976) — кандидат фізико-математичних наук, доцент по кафедрі економічної кібернетики НТУУ «КПІ», заступник декана з навчально-методичної роботи ФММ.
Яловенко Віталій Олексійович (22 січня 1960) — генерал-полковник запасу.

Галерея

Вулиця Центральна
Сільська рада
Школа
Будинок культури
Фельдшерський пункт
Магазин
Церква
Ставок
Пам'ятник воїнам-односельцям (новий)
Пам'ятник воїнам-односельцям (старий)
Пам'ятний знак жертвам Голодомору
Пам'ятний знак жертвам репресій

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Черкаська область)
Макаров П.Г. «Спогади про діяльність підпільних комсомольських організацій у с. Халаїдове та с. Коритня Монастирищенського району під час Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.» (1961-1965).
Коритня : поема / Захар Гончарук // Київ. – 1993. – №10. – С. 14 – 34.

Примітки

(ru-RU) . Архів оригіналу за 14 червня 2015. Процитовано 23 травня 2021.
. Архів оригіналу за 23 травня 2021. Процитовано 23 травня 2021.
. Архів оригіналу за 22 травня 2017. Процитовано 19 січня 2018.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
. mses.kpi.ua. Архів оригіналу за 24 жовтня 2018. Процитовано 17 квітня 2021.
. www.ck.archives.gov.ua. Архів оригіналу за 27 червня 2019. Процитовано 23 травня 2021.
. library.ck.ua. Архів оригіналу за 23 травня 2021. Процитовано 23 травня 2021.

Посилання

Коритня у сестринських Вікіпроєктах
	Портал
	Теми у Вікіджерелах^?
	Проєкт
	Проєкт
	Коритня у Вікісховищі^?

Погода в селі Коритня [ 26 березня 2008 у Wayback Machine.]
Репортажі телеканалу 1+1 програми ТСН про освіту в селі [ 19 січня 2012 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про Черкаську область.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] (ru-RU) . Архів оригіналу за 14 червня 2015. Процитовано 23 травня 2021.

[2] . Архів оригіналу за 23 травня 2021. Процитовано 23 травня 2021.

[3] . Архів оригіналу за 22 травня 2017. Процитовано 19 січня 2018.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[4] . mses.kpi.ua. Архів оригіналу за 24 жовтня 2018. Процитовано 17 квітня 2021.

[5] . www.ck.archives.gov.ua. Архів оригіналу за 27 червня 2019. Процитовано 23 травня 2021.

[6] . library.ck.ua. Архів оригіналу за 23 травня 2021. Процитовано 23 травня 2021.