Еміль Антоні Коритко (пол. Emil Antoni Korytko, 7 вересня 1813, с. Жежава, тепер Зелений Гай, Заліщицький район, Тернопільська область, Україна — 31 січня 1839, Любляна, тепер Словенія) — польський науковець, один із перших дослідників етнографії та фольклору словенського народу.
Коритко Еміль Станіславович | |
---|---|
Народився | 7 вересня 1813 Зелений Гай, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія або Львів, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія |
Помер | 31 січня 1839 (25 років) Любляна, Крайна, Австрійська імперія ·тиф |
Поховання | Любляна |
Країна | Австрійська імперія |
Діяльність | антрополог, мовознавець, перекладач, філолог, етнограф |
Галузь | етнографія[1] і політична діяльність[1] |
Alma mater | ЛНУ ім. І. Франка |
Знання мов | польська[1][2] |
Рід | Коритки |
|
Біографія
Народився у с. Жежава (нині — Зелений Гай) біля Заліщик. Походив із полонізованого руського шляхетського роду Коритків. Його батько Йосиф Станіслав Коритко був власником маєтків у селах Жежава та Рожанівка. Мати — Рудольфіна з Рубчинських.
Вивчав філософію у Львівському університеті.
За деякими даними, був учасником листопадового повстання (1830—1831). Активний учасник польського конспіративного руху в Галичині.
1837 — внаслідок доносу був заарештований австрійською поліцією за підозрою в друкуванні нелеґальної літератури в друкарні Оссолінеуму. Після тривалого слідства був разом з Богуславом Городинським за вироком суду висланий на поселення до Любляни (тоді центр провінції Крайна).
Оселившись у Любляні у впливового місцевого адвоката Блажа Кробата, одруженого з полькою, домівка якого була осередком словенського національного руху, Коритко швидко ввійшов у місцеве інтелектуальне середовище. Зокрема, подружився з Франце Прешерном, якого вважають найвидатнішим класиком словенської літератури. Познайомившися з учасниками ілірійського руху, став його палким прихильником.
Невдовзі почав збирати місцевий фольклор, вивчати словенську етнографію. 23 червня 1838 опублікував звернення до словенців (Der freuden des Slaventhums in Krain), у якому закликав збирати словенську національну спадщину. У своєму питальнику з 12 пунктів просив респондентів надсилати йому інформацію про життя і побут місцевого населення: обряди, танці, музику, забобони, природні прикмети, магію, народну медицину, символіку, пісні, казки, оповіді, народний одяг і домашній побут.
На основі зібраних матеріалів видав розвідку, присвячену словенській народній культурі — Ein Wort über das Volkslied in Krain (була опублікована в 1838 в часопису Ost und West як проспект майбутньої ширшої праці). Його етнографічна колекція стала основою відділу народного вбрання люблінського музею «Rudolphinum».
Найціннішою працею Коритка є Sloveńske pésni krajnskiga naroda («Словенські пісні країнського народу»), видана в 5 томах у 1839–1844 після його смерті.
Передчасно пішов із життя, захворівши на тиф. Похований у Любляні, на цвинтарі Нав'є. 10 січня 1839 стараннями батьків отримав дозвіл повернутись додому.
У сучасній Словенії високо цінують доробок Коритка, його «Словенські пісні країнського народу» регулярно перевидають, біографію вивчають у школах. У Любляні є вулиця Korytkova, названа так на честь Еміля Коритка.
Примітки
- Czech National Authority Database
- CONOR.Sl
- Maślanka Julian. Korytko Emil… — S. 146.
Джерела
- Дубецький І., Олійник В. Коритко Еміль Станіславович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 176. — .
- Мельник І. Еміль Коритко — словенський етнограф із Галичини [ 2 лютого 2014 у Wayback Machine.] // Збруч, 06.09.2013.
- Франко І. Еміль Коритко, забутий слов'янський етнограф // Записки НТШ, 1908, т. 86, кн. 6, С. 82—122.
- Korespondenca z družino II, ur. M.Leeming, H.Leeming, Ljubljana 1983.
- Ivan Prijatelj: Emil Korytko. IMK 19, 1909.
- France Kidrič: Paberki o Korytku in dobi njegovega delovanja v Ljubljani. LZ 30, Ljubljana 1928.
- France Kidrič: Korytkova smrt in ostalina. LZ 30, Ljubljana 1947.
- Maślanka Julian. Korytko Emil (1813—1839) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968. — Tom XIV/1, zeszyt 60. — S. 145—146. (пол.)
- Maria Statonik, Niko Jež: Nekaj folklornih zapiskov iz zapuščine Emila Korytka. Tradiciones 14, 1985.
- Vilko Novak: Raziskovalci slovenskega življenja. Ljubljana 1986.
- Bożena Ostromęcka-Frączak: Iz našega književnega izročila. Poljski izgnanec Emil Korytko in slovenski pesnik France Prešeren. Celovški zvon 4, 1986.
- Bożena Ostromęcka-Frączak: Personality of Emil Korytko in the Light of His Poems, Letters and Ethnographic Notes. Etnološka stičišča I, Ljubljana, Portorož 1988.
- Salamander in druge pemi. — Ljubljana, 1990.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Emil Antoni Koritko pol Emil Antoni Korytko 7 veresnya 1813 s Zhezhava teper Zelenij Gaj Zalishickij rajon Ternopilska oblast Ukrayina 31 sichnya 1839 Lyublyana teper Sloveniya polskij naukovec odin iz pershih doslidnikiv etnografiyi ta folkloru slovenskogo narodu Koritko Emil StanislavovichNarodivsya7 veresnya 1813 1813 09 07 Zelenij Gaj Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstrijska imperiya abo Lviv Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstrijska imperiyaPomer31 sichnya 1839 1839 01 31 25 rokiv Lyublyana Krajna Avstrijska imperiya tifPohovannyaLyublyanaKrayina Avstrijska imperiyaDiyalnistantropolog movoznavec perekladach filolog etnografGaluzetnografiya 1 i politichna diyalnist 1 Alma materLNU im I FrankaZnannya movpolska 1 2 RidKoritki Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Koritko BiografiyaNarodivsya u s Zhezhava nini Zelenij Gaj bilya Zalishik Pohodiv iz polonizovanogo ruskogo shlyahetskogo rodu Koritkiv Jogo batko Josif Stanislav Koritko buv vlasnikom mayetkiv u selah Zhezhava ta Rozhanivka Mati Rudolfina z Rubchinskih Vivchav filosofiyu u Lvivskomu universiteti Za deyakimi danimi buv uchasnikom listopadovogo povstannya 1830 1831 Aktivnij uchasnik polskogo konspirativnogo ruhu v Galichini 1837 vnaslidok donosu buv zaareshtovanij avstrijskoyu policiyeyu za pidozroyu v drukuvanni nelegalnoyi literaturi v drukarni Ossolineumu Pislya trivalogo slidstva buv razom z Boguslavom Gorodinskim za virokom sudu vislanij na poselennya do Lyublyani todi centr provinciyi Krajna Oselivshis u Lyublyani u vplivovogo miscevogo advokata Blazha Krobata odruzhenogo z polkoyu domivka yakogo bula oseredkom slovenskogo nacionalnogo ruhu Koritko shvidko vvijshov u misceve intelektualne seredovishe Zokrema podruzhivsya z France Preshernom yakogo vvazhayut najvidatnishim klasikom slovenskoyi literaturi Poznajomivshisya z uchasnikami ilirijskogo ruhu stav jogo palkim prihilnikom Nevdovzi pochav zbirati miscevij folklor vivchati slovensku etnografiyu 23 chervnya 1838 opublikuvav zvernennya do slovenciv Der freuden des Slaventhums in Krain u yakomu zaklikav zbirati slovensku nacionalnu spadshinu U svoyemu pitalniku z 12 punktiv prosiv respondentiv nadsilati jomu informaciyu pro zhittya i pobut miscevogo naselennya obryadi tanci muziku zaboboni prirodni prikmeti magiyu narodnu medicinu simvoliku pisni kazki opovidi narodnij odyag i domashnij pobut Nadgrobok Emilya Koritka na cvintari Nav ye Lyublyana Na osnovi zibranih materialiv vidav rozvidku prisvyachenu slovenskij narodnij kulturi Ein Wort uber das Volkslied in Krain bula opublikovana v 1838 v chasopisu Ost und West yak prospekt majbutnoyi shirshoyi praci Jogo etnografichna kolekciya stala osnovoyu viddilu narodnogo vbrannya lyublinskogo muzeyu Rudolphinum Najcinnishoyu praceyu Koritka ye Slovenske pesni krajnskiga naroda Slovenski pisni krayinskogo narodu vidana v 5 tomah u 1839 1844 pislya jogo smerti Peredchasno pishov iz zhittya zahvorivshi na tif Pohovanij u Lyublyani na cvintari Nav ye 10 sichnya 1839 starannyami batkiv otrimav dozvil povernutis dodomu U suchasnij Sloveniyi visoko cinuyut dorobok Koritka jogo Slovenski pisni krayinskogo narodu regulyarno perevidayut biografiyu vivchayut u shkolah U Lyublyani ye vulicya Korytkova nazvana tak na chest Emilya Koritka PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 CONOR Sl d Track Q16744133 Maslanka Julian Korytko Emil S 146 DzherelaDubeckij I Olijnik V Koritko Emil Stanislavovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 176 ISBN 966 528 199 2 Melnik I Emil Koritko slovenskij etnograf iz Galichini 2 lyutogo 2014 u Wayback Machine Zbruch 06 09 2013 Franko I Emil Koritko zabutij slov yanskij etnograf Zapiski NTSh 1908 t 86 kn 6 S 82 122 Korespondenca z druzino II ur M Leeming H Leeming Ljubljana 1983 Ivan Prijatelj Emil Korytko IMK 19 1909 France Kidric Paberki o Korytku in dobi njegovega delovanja v Ljubljani LZ 30 Ljubljana 1928 France Kidric Korytkova smrt in ostalina LZ 30 Ljubljana 1947 Maslanka Julian Korytko Emil 1813 1839 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1968 Tom XIV 1 zeszyt 60 S 145 146 pol Maria Statonik Niko Jez Nekaj folklornih zapiskov iz zapuscine Emila Korytka Tradiciones 14 1985 Vilko Novak Raziskovalci slovenskega zivljenja Ljubljana 1986 Bozena Ostromecka Fraczak Iz nasega knjizevnega izrocila Poljski izgnanec Emil Korytko in slovenski pesnik France Preseren Celovski zvon 4 1986 Bozena Ostromecka Fraczak Personality of Emil Korytko in the Light of His Poems Letters and Ethnographic Notes Etnoloska sticisca I Ljubljana Portoroz 1988 Salamander in druge pemi Ljubljana 1990