Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Корисні копалини Південної Кореї
Загальна характеристика
Надра Південної Кореї багаті різноманітними корисними копалинами. Розвідані родов. вугілля, залізних, марганцевих, мідних, свинцево-цинкових, вольфрамових, молібденових і інш. руд, родов. неметал. к.к. та нерудних буд. матеріалів (табл.).
Таблиця. — Основні корисні копалини Південної Кореї станом на 1998–1999 рр.
Корисні копалини | Запаси | Вміст корисного компоненту в рудах, % | Частка у світі, % | |
Підтверджені | Загальні | |||
Барит, тис. т | 1100 | 2000 | 92 (BaSO4) | 0,3 |
Вольфрам, тис. т | 58 | 77 | 0,5 (WO3) | 2,2 |
Залізні руди, млн т | 177 | 200 | 35 (Fe) | 0,1 |
Золото, т | 17 | 22 | 0,7 — 5 г/т |
|
Марганцеві руди, млн т | 1 | 1 | 35 (Mn) |
|
Мідь, тис. т | 225 | 225 | 1,13 (Cu) |
|
Олово, тис. т | 7 | 12 | 0,4 |
|
Плавиковий шпат, млн т | 1 | 1,2 | 45 (CaF2) | 0,5 |
Свинець, тис. т | 1426 | 2000 | 3,9 (Pb) | 1,2 |
Срібло, т | 3000 | 4000 | 70 г/т | 0,5 |
Вугілля, млн т | 700 | 1520 |
|
|
Цинк, тис. т | 2680 | 4300 | 7,2 (Zn) | 1 |
Основні види корисних копалин
Вугілля представлене г.ч. антрацитами. Осн. антрацитові басейни — на сході центр. частини країни, приурочені до областей розвитку верхньопалеозойських відкладів. У зах. частині пров. Кьонсан-Пукто знаходиться бас. Мунгьон, в пров. Чолла-Намдо — бас. Хвасун. Басейни антрацитів мезозойської доби Кімпхо, Чуннам і Вегван розташовані відповідно в пров. Кьонгідо, Чхунчхон-Намдо і Кенсан-Пукто. К-ть вугільних пластів 4-6, потужність 4-9 м. У Канвонському бас., глибина залягання вугільних пластів 350–570 м. Питома нижча теплота згоряння вугілля 21-30 МДж/кг, вихід летких 3,5-9,15%, вміст сірки 0,44-0,5%, зольність 10-41%. Осн. родов. бурого вугілля розташовані на півд.-сході країни. Басейни Йоніль та Ульсан виконані піщано-сланцевими товщами палеогенової та неогенової доби. Вугільні пласти малопотужні і невитримані за простяганням.
Уран. Родов. урану відомі в зоні масиву метаморфічних порід Янпхьон-Капхьон, в Окчхонському прогині і у западині Кьонсан. Масив Янпхьон-Капхьон складений докембрійськими кварцитами, мармурами, амфіболітами, гнейсами і кристалічними сланцями. Уранова мінералізація приурочена до кварцитів та гнейсів, їх контактів. Окчхонський прогин виконаний пізньопротерозойськими вапняками, філітами з лінзовими прошарками чорних графітистих сланців, кварцитами. Ураноносні чорні сланці прослідковані за простяганням на ~80 км. Крім урану в сланцях є V, Ag, Cd. В прогині найбільше родов. — Кимсан із запасами 12,6 млн т руди при вмісті U3O8 0,03-0,04%. У півн.-східній частині прогину відомі родов. в районах мм. Чхонджу, Квесан, Чинчхон. У западині Кьонсан бідна уранова мінералізація встановлена в пісковиках крейди.
Залізні руди. У Півд. Кореї є осадово-метаморфічні гематитові, контактово-метасоматичні, скарнові, магнетит-гематитові, гідротермальні жильні гематитові і магматичні титаномагнетитові родов. зал. руд. Найважливіші центри видобутку зал. руд — рудники «Яньян» (пров. Канвондо) із запасами 3,1 млн т руди, «Мульгим», 2 млн т руди і «Ульсан» (обидва в пров. Кьонсан-Намдо). Зал. руди добувають також на родов. Самхва, Хончхун'ян, Самчхок, Окке (пров. Канвондон), Кваньян (пров. Кьонгідо), Сосан, Йондон (пров. Чхунчхон-Пукто), Кімхе, Пусан (пров. Кьонсан-Намдо) і на о-вах Сайонпхьондо і Поримдо. Родовища представлені пласто- і лінзовими покладами масивних руд із вмістом Fe 30-51%.
Марганець. Незначні родов. марганцевих руд представлені жильними тілами в різноманітних породах (родов. Кьонджу, Йонхва та ін.), окисненими рудами серед родохрозитових вапняків (рудник «Янгу», родов. Чонсон).
Вольфрам. У Півд. К. є бл. 100 дрібних родов. вольфрамових руд, які представлені кварц-вольфрамітовими жилами. Основна частина запасів вольфраму зосереджена на великому шеєлітовому родов. Сандон (пров. Канвондо). Шеєлітові скарни залягають серед метаморфізованих карбонатних порід. Головне рудне тіло простягається на 1,5 км та глиб. 250 м при потужності 4-5 м. Вміст WO3, в рудах 0,5-2,5%, Bi і Мо 1-1,5%. На мідно-вольфрамовому родов. Тальсон (пров. Кьонсан-Пукто) руди містять 0,35% WO3.
Благородні метали. У Півд. К. розробляється бл. 300 дрібних родов. золота і срібла. Родов. корінних руд представлені кварцовими золото-срібними жилами з сульфідами, що залягають переважно серед докембрійських слюдистих сланців, гнейсів і гранітів. В півд. частині країни золотоносні жили відомі серед кембро-ордовикських вапняків і юрсько-нижньокрейдових піщано-сланцевих товщ. Сер. вміст (г/т) Au в рудах 10, Ag 50. На мідно-золоторудному родов. Кунбук вміст (г/т) Au в рудах до 30, Ag 100. Осн. родов. корінних руд знаходяться в провінціях Канвондо (Хончхон, Хвоінсон), Кьонгідо (Йоджу, Ансон), Чхунчхон-Пукто (Мугик, Тея, Йондон), Чхунчхон-Намдо (Чхоньян, Імчхон) і Кьонсан-Пукто (Кімчхон). Розсипи золота відомі в провінціях Чхунчхон-Пукго (Чіксан), Чолла-Пукто (Кімдже), Кьонсан-Пукто (Йондок, Понхва).
Мідь. Родов. мідних руд представлені гідротермальними кварц-халькопіритовими жилами, мінералізованими брекчієвими трубами, прожилково-вкрапленими рудами мідно-порфірового типу, пластовими і лінзовими покладами прожилково-вкраплених руд серед алунітизованих ефузивів та інш. порід. Все мідні родов. дрібні, в осн. комплексні. Найважливіше — мідно-вольфрамове родов. Тальсон. Крім того, розробляють мідно-золоторудні родов. Кунбук (пров. Кьонсан-Намдо), мідно-свинцево-цинкове родов. Сіхин (в пров. Кьонгідо). Руди цих родов. містять відповідно до 9%, 1-4% і 0,5% Cu.
Молібденові руди добуваються попутно на вольфрамовому родов. Сандон і на мідних родов. мідно-порфірового типу. Невеликі молібденові родов. відомі в провінціях Канвондо (Чечхон), Чхунчхон-Пукто (Суні), Чолла-Пукто (Чансу), Кьонсан-Намдо (Кочхан, Самдон), Кьонсан-Пукто (Сусонні, Панхьон) і Чолла-Намдо (Оксан). Нікель. Невеликі нікелеві родов. (Копьюн, Хонсон, Комсон, Сонне), представлені зонами прожилково-вкраплених руд серед основних інтрузивних порід докембрійського віку. Рудні мінерали — нікельвмісний піротин і пентландит.
Поліметали. В Півд. К. є ряд невеликих, переважно гідротермальних родов. свинцево-цинкових руд. із запасами в дек. десятків тис. т металу на кожному родовищі. Руди містять 1,5-15% Pb, 4-13% Zn. Найбільша к-ть Pb добувається на мідно-свинцево-цинковому родов. Сіхин (пров. Кьонгідо), в рудних жилах, що залягають серед вапняків, до 10% Pb і 4% Zn. Руди свинцево-цинкових родов. Йонхва (пров. Кьонсан-Пукто) містять до 7% Pb і 3-14% Zn. Розробляються також родов. Ільгон, Танян, Сонмек, Чангун і інші.
Кобальт, олово, бісмут. Родов. руд кобальту (Мірян, Кьонсан і інш.), стибію (Мьондон, Чхонан), олова (Самчун), бісмуту (Пхеньйон, Чонджу) незначні за запасами і розробляються періодично. Осн. запаси бісмутових руд знаходяться в шеєлітових скарнах вольфрамового родов. Сандон (до 1,5% Bi) і добуваються попутно.
Графіт. У Півд. К. відомі великі родов. аморфного і мікрокристалічного графіту. Найрозвиненіші родов. аморфного графіту, пов'язані з метаморфізованим вугіллям від пермі до юри. Поклади пластові, невеликі, але з високою якістю руд. Сер. вміст графіту в рудах до 80%. Мікрокристалічний графіт утворює родов. серед метаморфічних порід архею і ниж. протерозою. Руди містять домішки кварцу, польових шпатів, глинистого матеріалу і є важкозбагачуваними.
Інші корисні копалини Серед родов. неметалічних корисних копалин відомі великі родов. тальку, флюориту, каоліну. Є також родов. азбесту, бариту, алуніту, нерудних буд. матеріалів (вапняки, гравій, кварцові піски, цегельні глини, агальматоліт, діатоміт, кварцити).
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.], https://doi.org/10.3133/mcs2020.
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korisni kopalini Pivdennoyi KoreyiZagalna harakteristikaNadra Pivdennoyi Koreyi bagati riznomanitnimi korisnimi kopalinami Rozvidani rodov vugillya zaliznih margancevih midnih svincevo cinkovih volframovih molibdenovih i insh rud rodov nemetal k k ta nerudnih bud materialiv tabl Tablicya Osnovni korisni kopalini Pivdennoyi Koreyi stanom na 1998 1999 rr Korisni kopalini Zapasi Vmist korisnogo komponentu v rudah Chastka u sviti Pidtverdzheni Zagalni Barit tis t 1100 2000 92 BaSO4 0 3 Volfram tis t 58 77 0 5 WO3 2 2 Zalizni rudi mln t 177 200 35 Fe 0 1 Zoloto t 17 22 0 7 5 g t Margancevi rudi mln t 1 1 35 Mn Mid tis t 225 225 1 13 Cu Olovo tis t 7 12 0 4 Plavikovij shpat mln t 1 1 2 45 CaF2 0 5 Svinec tis t 1426 2000 3 9 Pb 1 2 Sriblo t 3000 4000 70 g t 0 5 Vugillya mln t 700 1520 Cink tis t 2680 4300 7 2 Zn 1Osnovni vidi korisnih kopalinVugillya predstavlene g ch antracitami Osn antracitovi basejni na shodi centr chastini krayini priurocheni do oblastej rozvitku verhnopaleozojskih vidkladiv U zah chastini prov Konsan Pukto znahoditsya bas Mungon v prov Cholla Namdo bas Hvasun Basejni antracitiv mezozojskoyi dobi Kimpho Chunnam i Vegvan roztashovani vidpovidno v prov Kongido Chhunchhon Namdo i Kensan Pukto K t vugilnih plastiv 4 6 potuzhnist 4 9 m U Kanvonskomu bas glibina zalyagannya vugilnih plastiv 350 570 m Pitoma nizhcha teplota zgoryannya vugillya 21 30 MDzh kg vihid letkih 3 5 9 15 vmist sirki 0 44 0 5 zolnist 10 41 Osn rodov burogo vugillya roztashovani na pivd shodi krayini Basejni Jonil ta Ulsan vikonani pishano slancevimi tovshami paleogenovoyi ta neogenovoyi dobi Vugilni plasti malopotuzhni i nevitrimani za prostyagannyam Uran Rodov uranu vidomi v zoni masivu metamorfichnih porid Yanphon Kaphon v Okchhonskomu progini i u zapadini Konsan Masiv Yanphon Kaphon skladenij dokembrijskimi kvarcitami marmurami amfibolitami gnejsami i kristalichnimi slancyami Uranova mineralizaciya priurochena do kvarcitiv ta gnejsiv yih kontaktiv Okchhonskij progin vikonanij piznoproterozojskimi vapnyakami filitami z linzovimi prosharkami chornih grafitistih slanciv kvarcitami Uranonosni chorni slanci proslidkovani za prostyagannyam na 80 km Krim uranu v slancyah ye V Ag Cd V progini najbilshe rodov Kimsan iz zapasami 12 6 mln t rudi pri vmisti U3O8 0 03 0 04 U pivn shidnij chastini proginu vidomi rodov v rajonah mm Chhondzhu Kvesan Chinchhon U zapadini Konsan bidna uranova mineralizaciya vstanovlena v piskovikah krejdi Zalizni rudi U Pivd Koreyi ye osadovo metamorfichni gematitovi kontaktovo metasomatichni skarnovi magnetit gematitovi gidrotermalni zhilni gematitovi i magmatichni titanomagnetitovi rodov zal rud Najvazhlivishi centri vidobutku zal rud rudniki Yanyan prov Kanvondo iz zapasami 3 1 mln t rudi Mulgim 2 mln t rudi i Ulsan obidva v prov Konsan Namdo Zal rudi dobuvayut takozh na rodov Samhva Honchhun yan Samchhok Okke prov Kanvondon Kvanyan prov Kongido Sosan Jondon prov Chhunchhon Pukto Kimhe Pusan prov Konsan Namdo i na o vah Sajonphondo i Porimdo Rodovisha predstavleni plasto i linzovimi pokladami masivnih rud iz vmistom Fe 30 51 Marganec Neznachni rodov margancevih rud predstavleni zhilnimi tilami v riznomanitnih porodah rodov Kondzhu Jonhva ta in okisnenimi rudami sered rodohrozitovih vapnyakiv rudnik Yangu rodov Chonson Volfram U Pivd K ye bl 100 dribnih rodov volframovih rud yaki predstavleni kvarc volframitovimi zhilami Osnovna chastina zapasiv volframu zoseredzhena na velikomu sheyelitovomu rodov Sandon prov Kanvondo Sheyelitovi skarni zalyagayut sered metamorfizovanih karbonatnih porid Golovne rudne tilo prostyagayetsya na 1 5 km ta glib 250 m pri potuzhnosti 4 5 m Vmist WO3 v rudah 0 5 2 5 Bi i Mo 1 1 5 Na midno volframovomu rodov Talson prov Konsan Pukto rudi mistyat 0 35 WO3 Blagorodni metali U Pivd K rozroblyayetsya bl 300 dribnih rodov zolota i sribla Rodov korinnih rud predstavleni kvarcovimi zoloto sribnimi zhilami z sulfidami sho zalyagayut perevazhno sered dokembrijskih slyudistih slanciv gnejsiv i granitiv V pivd chastini krayini zolotonosni zhili vidomi sered kembro ordovikskih vapnyakiv i yursko nizhnokrejdovih pishano slancevih tovsh Ser vmist g t Au v rudah 10 Ag 50 Na midno zolotorudnomu rodov Kunbuk vmist g t Au v rudah do 30 Ag 100 Osn rodov korinnih rud znahodyatsya v provinciyah Kanvondo Honchhon Hvoinson Kongido Jodzhu Anson Chhunchhon Pukto Mugik Teya Jondon Chhunchhon Namdo Chhonyan Imchhon i Konsan Pukto Kimchhon Rozsipi zolota vidomi v provinciyah Chhunchhon Pukgo Chiksan Cholla Pukto Kimdzhe Konsan Pukto Jondok Ponhva Mid Rodov midnih rud predstavleni gidrotermalnimi kvarc halkopiritovimi zhilami mineralizovanimi brekchiyevimi trubami prozhilkovo vkraplenimi rudami midno porfirovogo tipu plastovimi i linzovimi pokladami prozhilkovo vkraplenih rud sered alunitizovanih efuziviv ta insh porid Vse midni rodov dribni v osn kompleksni Najvazhlivishe midno volframove rodov Talson Krim togo rozroblyayut midno zolotorudni rodov Kunbuk prov Konsan Namdo midno svincevo cinkove rodov Sihin v prov Kongido Rudi cih rodov mistyat vidpovidno do 9 1 4 i 0 5 Cu Molibdenovi rudi dobuvayutsya poputno na volframovomu rodov Sandon i na midnih rodov midno porfirovogo tipu Neveliki molibdenovi rodov vidomi v provinciyah Kanvondo Chechhon Chhunchhon Pukto Suni Cholla Pukto Chansu Konsan Namdo Kochhan Samdon Konsan Pukto Susonni Panhon i Cholla Namdo Oksan Nikel Neveliki nikelevi rodov Kopyun Honson Komson Sonne predstavleni zonami prozhilkovo vkraplenih rud sered osnovnih intruzivnih porid dokembrijskogo viku Rudni minerali nikelvmisnij pirotin i pentlandit Polimetali V Pivd K ye ryad nevelikih perevazhno gidrotermalnih rodov svincevo cinkovih rud iz zapasami v dek desyatkiv tis t metalu na kozhnomu rodovishi Rudi mistyat 1 5 15 Pb 4 13 Zn Najbilsha k t Pb dobuvayetsya na midno svincevo cinkovomu rodov Sihin prov Kongido v rudnih zhilah sho zalyagayut sered vapnyakiv do 10 Pb i 4 Zn Rudi svincevo cinkovih rodov Jonhva prov Konsan Pukto mistyat do 7 Pb i 3 14 Zn Rozroblyayutsya takozh rodov Ilgon Tanyan Sonmek Changun i inshi Kobalt olovo bismut Rodov rud kobaltu Miryan Konsan i insh stibiyu Mondon Chhonan olova Samchun bismutu Phenjon Chondzhu neznachni za zapasami i rozroblyayutsya periodichno Osn zapasi bismutovih rud znahodyatsya v sheyelitovih skarnah volframovogo rodov Sandon do 1 5 Bi i dobuvayutsya poputno Grafit U Pivd K vidomi veliki rodov amorfnogo i mikrokristalichnogo grafitu Najrozvinenishi rodov amorfnogo grafitu pov yazani z metamorfizovanim vugillyam vid permi do yuri Pokladi plastovi neveliki ale z visokoyu yakistyu rud Ser vmist grafitu v rudah do 80 Mikrokristalichnij grafit utvoryuye rodov sered metamorfichnih porid arheyu i nizh proterozoyu Rudi mistyat domishki kvarcu polovih shpativ glinistogo materialu i ye vazhkozbagachuvanimi Inshi korisni kopalini Sered rodov nemetalichnih korisnih kopalin vidomi veliki rodov talku flyuoritu kaolinu Ye takozh rodov azbestu baritu alunitu nerudnih bud materialiv vapnyaki gravij kvarcovi piski cegelni glini agalmatolit diatomit kvarciti Div takozhGeologiya Respubliki Koreya Gidrogeologiya Respubliki Koreya Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Koreyi Girnicha promislovist Pivdennoyi Koreyi DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X U S Geological Survey 2021 Mineral commodity summaries 2021 U S Geological Survey 200 p 7 serpnya 2020 u Wayback Machine https doi org 10 3133 mcs2020 Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s