Гірнича промисловість Південної Кореї
Загальна характеристика
Основу гірн. промисловості країни наприкінці XX ст. складала паливно-енергетична галузь та видобуток неметалічних к.к. На рудну галузь припадає бл. 10% вартості продукції гірничої промисловості в цілому. Наприкінці XX ст. у Півд. К. було бл. 13 тис. рудників і копалень (більша частина не функціонуючі). Наприкінці 2000 р в країні загалом працювало 552 основних рудників: 11 — вугільних; 27 — металічних і 514 — неметалічних. З останніх: 169 — каолінові; 141 — вапнякові, 62 — кварцові підприємства. У 2001 загальний видобуток мінеральної сировини в країні склав US$1162 млн, включаючи US$324 млн металічних руд (28%), US$636 млн неметалічних корисних копалин (55%) і US$202 млн вугілля (17%).
У паливній промисловості країни домінуюче положення займає вугільна. Гірничорудна пром-сть представлена переважно видобутком вольфрамових, залізних, мідних, марганцевих, молібденових, свинцево-цинкових руд, золота і срібла. Добуваються також графіт, каолін, пірофіліт, тальк, флюорит, польові шпати, інші неметалічні к.к. Півд. К. — великий імпортер мінеральної сировини і палива, пром-сть країни залежить від імпорту 20 видів мінеральної сировини, зокрема бокситів, залізної і нікелевої руди. Осн. постачальники — країни Півд.-Сх. Азії, Канада і Австралія, палива — країни Бл. Сходу і Півд. Сх. Азії. Експортуються в осн. вольфрам, молібден, тальк, каолін, графіт.
Імпорт руд у 2001 р становив загалом US$2 194 млн (+16% до 2000), експорт — US$13 млн (-34% до 2000). Структура імпорту в 2001: US$1 090 млн — залізна руда; US$663 млн — мідна руда; US$235 млн — цинкова руда; US$166 млн — поташ; US$138 млн — збагачений уран і US$98 млн — поліметалічні руди.
Окремі галузі
Вугільна галузь — одна з найбільш економічно значущих. Шахти знаходяться переважно на північному сході країни (пров. Канвондо), а також на західному узбережжі. Майже вся продукція витрачається всередині країни, родовища бурого вугілля не експлуатуються. Корейський видобуток антрациту на початку XXI ст. зменшувався: 3.8 млн т в 2001 порівняно з 4.19 млн т у 2000. Близько 35% антрациту видобуває компанія Dai Han Coal Corp. (1.3 млн т від трьох рудників — Changsong, Hwasoon і Dogae). Компанія Kyungdong Coal Mining Co. видобуває 1.0 млнт/рік.
Найважливіше вугільне родов., що розробляється — Самчхок (бл. 11 млн т на рік). Потужність пластів коливається в межах 0,8-2,0 м, кут падіння в сер. 40о. Розробка ведеться підземним способом. Сер. глибина шахт 200–300 м, макс. 700 м. Шахти газові. Переважає буропідривний спосіб виймання в довгих очисних вибоях з використанням діагональних свердловин довж. до 7 м. Підготовчі виробки проводяться буропідривним способом. Для тр-ту застосовують електровози і конвеєри. Частина вугілля збагачується. Бл. 50% вугілля брикетують.
Протягом 2001 р Південна Корея імпортувала бітумінозного вугілля на US$2,157 млрд (+6.1% до 2000), г.ч. з Австралії, Китаю, Канади, Індонезії. Основний південно-корейський оператор на ринку енергетичного вугілля — державна компанія Korea Electric Power Corp. (KEPCO).
Нафта і газ. Енергетика країни все більше орієнтується на імпортну нафту. Південнокорейська компанія Korea National Oil Corp. (KNOC) продовжує підготовку до введення в експлуатацію газового родовища Донхе-1 (Donhae-1) в «басейні» Уллеунґ (Ulleung), за 60 км від м. Ульсан. Це перший досвід промислового видобутку вуглеводнів у Південній Кореї. KNOC підписала контракт з СП, в яке входять компанії Fluor Corp. of Aliso Viejo, Calif і AMEC plc з штаб-квартирою в Лондоні, на проведення робіт по технічному обслуговуванню свердловин. Розробка родовища Донхе-1 буде вестися за допомогою трьох підводних свердловин, пов'язаних з фіксованою морською експлуатаційною платформою. Та, в свою чергу, за допомогою підводного трубопроводу пов'язана з новим наземним терміналом в м. Ульсан на узбережжі Південної Кореї. Перший газ з родовища повинен поступити наприкінці 2003 р. [Oil and Gas Journal. 2003. V.101].
Уран. Видобуток уранової руди в Півд. Кореї стримується невеликим вмістом урану в руді (0,038%). З 1978 діє з-д по виробництву збагаченого урану.
Залізо. У Республіці Корея розробляються родовища залізняку, які знаходяться переважно в північно-східних і південно-східних районах. Наприкінці XX ст. видобуток зал. руд здійснювали бл. 60 невеликих підприємств. Розробка родов. ведеться підземним способом. Найважливіший центр залізорудної промисловості — рудник «Яньян» в пров. Канвондо, де добувається понад 50% зал. руди. При руднику є збагач. ф-ка. Розробляються родов. Сосан, Кімхе, Ульсан, Вонджу, Кванджу. Видобуток залізної руди в 2001 склав 11 тис.т, динаміка негативна.
Імпорт Fe — руд в Південну Корею в 2001 р. (в дужках за 2000 р.) склав (в млн т): 46,5 (39,0); [Mining J. — 2002. — 339, № 8693. — Р. 25-27].
Виробництво сирої сталі в 2001 р склало 43.8 млн т (43.1 млн т у 2000). В той же час гарячий прокат — 44.3 млн т.
Титан. Видобуток титанових руд у 2001 р — 169 705 т.
Марганець. Видобуток марганцевої руди організовано на бл. 60 невеликих ділянках родов. в р-нах Йонхва і Кьонджу, пров. Кьонсан-Пукто. Крім того, марганцеві руди імпортуються.
Вольфрам. Півд. К. — важлива сировинна база вольфрамових руд і продуцент вольфраму. В країні наприкінці XX ст. діяли 11 вольфрамових рудників. Осн. центр видобутку — один з найбільших у світі підземний рудник «Сандон». Шеєлітоносні скарни розкриті на глиб. до 250 м. Руду (WO3 0,52%) збагачують з отриманням концентрату із вмістом WO3 70%. Інші великі родов. Тальсон (пров. Кьонсан-Намдо) і Теджон (пров. Чхунчхон-Намдо). Вольфрамовий концентрат експортується в Японію, ФРН, Швецію, США і інші країни.
Молібден. Видобуток молібденової руди здійснюється попутно з вольфрамовою і мідною. У руді вольфрамово-молібденових родов. Сандон, Тальсон і Теджон міститься 1-1,5% Мо. Розробляються також молібденово-мідні родов. Чечхон (пров. Чхунчхон-Пукто), Чансу (пров. Чолла-Пукто). Експортні потоки руди і концентрату молібдену йдуть у ФРН, Нідерланди, Бельгію і інш.
Видобуток руд благородних металів. У Півд. К. є бл. 1350 ділянок виявів золото-срібних і 500 мідно-золото-срібних руд, придатних для експлуатації. Корінні родов. золота розробляють на копальнях «Чокче» (родов. Ансон в пров. Кьонгідо), «Кубон» і «Самкван» (родов. Чхоньян в пров. Чхунчхон-Пукто). Видобуток розсипного золота ведеться на родов. Понхва (пров. Кьонсан-Пукто) і Кімдже (пров. Чолла-Пукто), найбільший рудник з видобутку мідно-золото-срібних руд — «Кваньян» (пров. Чолла-Намдо). Поліметалічні родов. Чінджу (пров. Кьонсан-Намдо) розробляють підземним способом. Руда містить 1-4% Cu, до 30 г/т Au і бл. 100 г/т Ag. У 1983 видобуто 2240 кг Au і 66,6 т Ag.
Видобуток руд кольорових металів. Бл. 50% міді в 1990-х роках добувалося з мідно-вольфрамових руд родов. Тальсон. Значна частина — на руднику «Кумпук» (пров. Кьонсан-Намдо). Мідні руди добуваються також попутно при експлуатації мідно-золото-срібних і свинцево-цинкових родовищ. Але основна частина потреб країни в міді покривається за рахунок імпорту. За даними International Copper Study Group (ICSG) у Південній Кореї в найближчі роки стане до ладу мідеплавильний завод Онсан-II. Компанія LG Nikko Copper виробила в 2001 р 473 тис.т електролітичної міді.
Південна Корея не продукує алюміній. Імпорт первинного алюмінію становив 880–850 тис.т в 2000–2001 роках.
Поліметали. У Півд. К. нараховується бл. 200 рудників з видобутку свинцево-цинкових руд. Рудник «Сіхин» розробляє родов. Ічхон (пров. Кьонгідо). На руднику «Йонхва-1» та «Йонхва-2» у 1990-х роках добували бл. 1,3 млн т руди на рік. Крім того, цинкова та свинцева рудна сировина імпортувалася. У 2000 р. компанія Південної Кореї Korea Zinc збільшила виробництво Zn до 750 тис. т, що становить 10% від всього постачання на світовий ринок. На початку XXI ст. Півд. Корея має в своєму розпорядженні ряд невеликих родовищ свинцево-цинкових руд, з яких видобувають 5 тис. т свинцю і 10 тис. т цинку в концентратах на рік, що забезпечує тільки 3,3% виробництва свинцю і 2,5% — цинку в країні. Інша сировина імпортується з інших країн (Австралії, Китаю, США). Крім того, Півд. Корея вивчає ресурси Тихого океану, який стає потенційним джерелом нетрадиційної мінеральної сировини. Зокрема на початку XXI ст. Південна Корея провадить пошуки і вивчення сульфідних утворень дна моря Бісмарка поблизу о. Нова Британія.
За 11 місяців 2001 р виробництво концентратів цинку склало 10 259 т, свинцю — 1957 т. Одні з найбільших світових продуцентів цинку — фірма Korea Zinc Co. Ltd. і Young Poong Corp. виробили 501 141 т металу в 2001, динаміка позитивна (474 180 т в 2000). У 2001 компанія Korea Zinc Co. виробила 395 847 т рафінованого цинку.
Бісмутовий концентрат отримують попутно при переробці руд вольфрамових родов. Сандон, Тальсон і Теджон. У рудах родов. Сандон відношення Bi: W становить 1:8.
Видобуток нерудної індустріальної сировини включає азбест, графіт, польові шпати та пірофіліт. Найбільший азбестовий рудник «Кванчхон» (пров. Чхунчхон-Намдо). Осн. рудники аморфного графіту «Вольмьон» і «Понмьон» (пров. Канвондо). Розробляються також родов. Поин і Йондон в пров. Чхунчхон-Пукто, родов. Санджу в пров. Кьонсан-Пукто. Поклади кристалічного графіту є в пров. Кьонгідо. Півд. К. — експортер графіту в Японію, Індонезію та інш. країни.
З нерудних буд. матеріалів у Півд. К. видобувають вапняк, каолін, агальтоліт, кіаніт, слюду, кварцит. Головним неметалічним мінералом, який видобувають в країні, є вапняк. У 2001 р для цементної промисловості було видобуто 74.7 млн т вапняка. Країна повністю забезпечує вапняком свою цем. пром-сть, експортує цемент і клінкер.
Найбільший рудник по видобутку каоліну — «Хадон» (пров. Кьонсан-Намдо). Найбільші рудники кварциту знаходяться в Чханчхондоні, Янгу, Чхунджу. У 2001 р видобули 2.1 млн т каоліну, 2.1 млн т кварцу.
Інші корисні копалини. У Півд. К. видобувають також барит, пірит, флюорит, арсен та ін.
Геологічна служба. Наукові установи
Геол. і гірн. роботи в Півд. К. проводяться під керівництвом Гірн. бюро Мін-ва торгівлі і промисловості, Корейської гірничорудної корпорації сприяння, гірничо-реєструючими установами при адміністрації перспективного пром. планування. Наукові дослідження в галузі геології і гірн. справи ведуться в Корейському інституті енергетики і мінеральних ресурсів (Сеул), а також в Сеульському, Кьонбукському (в Тегу), Пусанському і Чонбукському (в Чонджу) ун-тах.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Girnicha promislovist Pivdennoyi KoreyiZagalna harakteristikaOsnovu girn promislovosti krayini naprikinci XX st skladala palivno energetichna galuz ta vidobutok nemetalichnih k k Na rudnu galuz pripadaye bl 10 vartosti produkciyi girnichoyi promislovosti v cilomu Naprikinci XX st u Pivd K bulo bl 13 tis rudnikiv i kopalen bilsha chastina ne funkcionuyuchi Naprikinci 2000 r v krayini zagalom pracyuvalo 552 osnovnih rudnikiv 11 vugilnih 27 metalichnih i 514 nemetalichnih Z ostannih 169 kaolinovi 141 vapnyakovi 62 kvarcovi pidpriyemstva U 2001 zagalnij vidobutok mineralnoyi sirovini v krayini sklav US 1162 mln vklyuchayuchi US 324 mln metalichnih rud 28 US 636 mln nemetalichnih korisnih kopalin 55 i US 202 mln vugillya 17 U palivnij promislovosti krayini dominuyuche polozhennya zajmaye vugilna Girnichorudna prom st predstavlena perevazhno vidobutkom volframovih zaliznih midnih margancevih molibdenovih svincevo cinkovih rud zolota i sribla Dobuvayutsya takozh grafit kaolin pirofilit talk flyuorit polovi shpati inshi nemetalichni k k Pivd K velikij importer mineralnoyi sirovini i paliva prom st krayini zalezhit vid importu 20 vidiv mineralnoyi sirovini zokrema boksitiv zaliznoyi i nikelevoyi rudi Osn postachalniki krayini Pivd Sh Aziyi Kanada i Avstraliya paliva krayini Bl Shodu i Pivd Sh Aziyi Eksportuyutsya v osn volfram molibden talk kaolin grafit Import rud u 2001 r stanoviv zagalom US 2 194 mln 16 do 2000 eksport US 13 mln 34 do 2000 Struktura importu v 2001 US 1 090 mln zalizna ruda US 663 mln midna ruda US 235 mln cinkova ruda US 166 mln potash US 138 mln zbagachenij uran i US 98 mln polimetalichni rudi Okremi galuziVugilna galuz odna z najbilsh ekonomichno znachushih Shahti znahodyatsya perevazhno na pivnichnomu shodi krayini prov Kanvondo a takozh na zahidnomu uzberezhzhi Majzhe vsya produkciya vitrachayetsya vseredini krayini rodovisha burogo vugillya ne ekspluatuyutsya Korejskij vidobutok antracitu na pochatku XXI st zmenshuvavsya 3 8 mln t v 2001 porivnyano z 4 19 mln t u 2000 Blizko 35 antracitu vidobuvaye kompaniya Dai Han Coal Corp 1 3 mln t vid troh rudnikiv Changsong Hwasoon i Dogae Kompaniya Kyungdong Coal Mining Co vidobuvaye 1 0 mlnt rik Najvazhlivishe vugilne rodov sho rozroblyayetsya Samchhok bl 11 mln t na rik Potuzhnist plastiv kolivayetsya v mezhah 0 8 2 0 m kut padinnya v ser 40o Rozrobka vedetsya pidzemnim sposobom Ser glibina shaht 200 300 m maks 700 m Shahti gazovi Perevazhaye buropidrivnij sposib vijmannya v dovgih ochisnih viboyah z vikoristannyam diagonalnih sverdlovin dovzh do 7 m Pidgotovchi virobki provodyatsya buropidrivnim sposobom Dlya tr tu zastosovuyut elektrovozi i konveyeri Chastina vugillya zbagachuyetsya Bl 50 vugillya briketuyut Protyagom 2001 r Pivdenna Koreya importuvala bituminoznogo vugillya na US 2 157 mlrd 6 1 do 2000 g ch z Avstraliyi Kitayu Kanadi Indoneziyi Osnovnij pivdenno korejskij operator na rinku energetichnogo vugillya derzhavna kompaniya Korea Electric Power Corp KEPCO Nafta i gaz Energetika krayini vse bilshe oriyentuyetsya na importnu naftu Pivdennokorejska kompaniya Korea National Oil Corp KNOC prodovzhuye pidgotovku do vvedennya v ekspluataciyu gazovogo rodovisha Donhe 1 Donhae 1 v basejni Ulleung Ulleung za 60 km vid m Ulsan Ce pershij dosvid promislovogo vidobutku vuglevodniv u Pivdennij Koreyi KNOC pidpisala kontrakt z SP v yake vhodyat kompaniyi Fluor Corp of Aliso Viejo Calif i AMEC plc z shtab kvartiroyu v Londoni na provedennya robit po tehnichnomu obslugovuvannyu sverdlovin Rozrobka rodovisha Donhe 1 bude vestisya za dopomogoyu troh pidvodnih sverdlovin pov yazanih z fiksovanoyu morskoyu ekspluatacijnoyu platformoyu Ta v svoyu chergu za dopomogoyu pidvodnogo truboprovodu pov yazana z novim nazemnim terminalom v m Ulsan na uzberezhzhi Pivdennoyi Koreyi Pershij gaz z rodovisha povinen postupiti naprikinci 2003 r Oil and Gas Journal 2003 V 101 Uran Vidobutok uranovoyi rudi v Pivd Koreyi strimuyetsya nevelikim vmistom uranu v rudi 0 038 Z 1978 diye z d po virobnictvu zbagachenogo uranu Zalizo U Respublici Koreya rozroblyayutsya rodovisha zaliznyaku yaki znahodyatsya perevazhno v pivnichno shidnih i pivdenno shidnih rajonah Naprikinci XX st vidobutok zal rud zdijsnyuvali bl 60 nevelikih pidpriyemstv Rozrobka rodov vedetsya pidzemnim sposobom Najvazhlivishij centr zalizorudnoyi promislovosti rudnik Yanyan v prov Kanvondo de dobuvayetsya ponad 50 zal rudi Pri rudniku ye zbagach f ka Rozroblyayutsya rodov Sosan Kimhe Ulsan Vondzhu Kvandzhu Vidobutok zaliznoyi rudi v 2001 sklav 11 tis t dinamika negativna Import Fe rud v Pivdennu Koreyu v 2001 r v duzhkah za 2000 r sklav v mln t 46 5 39 0 Mining J 2002 339 8693 R 25 27 Virobnictvo siroyi stali v 2001 r sklalo 43 8 mln t 43 1 mln t u 2000 V toj zhe chas garyachij prokat 44 3 mln t Titan Vidobutok titanovih rud u 2001 r 169 705 t Marganec Vidobutok margancevoyi rudi organizovano na bl 60 nevelikih dilyankah rodov v r nah Jonhva i Kondzhu prov Konsan Pukto Krim togo margancevi rudi importuyutsya Volfram Pivd K vazhliva sirovinna baza volframovih rud i producent volframu V krayini naprikinci XX st diyali 11 volframovih rudnikiv Osn centr vidobutku odin z najbilshih u sviti pidzemnij rudnik Sandon Sheyelitonosni skarni rozkriti na glib do 250 m Rudu WO3 0 52 zbagachuyut z otrimannyam koncentratu iz vmistom WO3 70 Inshi veliki rodov Talson prov Konsan Namdo i Tedzhon prov Chhunchhon Namdo Volframovij koncentrat eksportuyetsya v Yaponiyu FRN Shveciyu SShA i inshi krayini Molibden Vidobutok molibdenovoyi rudi zdijsnyuyetsya poputno z volframovoyu i midnoyu U rudi volframovo molibdenovih rodov Sandon Talson i Tedzhon mistitsya 1 1 5 Mo Rozroblyayutsya takozh molibdenovo midni rodov Chechhon prov Chhunchhon Pukto Chansu prov Cholla Pukto Eksportni potoki rudi i koncentratu molibdenu jdut u FRN Niderlandi Belgiyu i insh Vidobutok rud blagorodnih metaliv U Pivd K ye bl 1350 dilyanok viyaviv zoloto sribnih i 500 midno zoloto sribnih rud pridatnih dlya ekspluataciyi Korinni rodov zolota rozroblyayut na kopalnyah Chokche rodov Anson v prov Kongido Kubon i Samkvan rodov Chhonyan v prov Chhunchhon Pukto Vidobutok rozsipnogo zolota vedetsya na rodov Ponhva prov Konsan Pukto i Kimdzhe prov Cholla Pukto najbilshij rudnik z vidobutku midno zoloto sribnih rud Kvanyan prov Cholla Namdo Polimetalichni rodov Chindzhu prov Konsan Namdo rozroblyayut pidzemnim sposobom Ruda mistit 1 4 Cu do 30 g t Au i bl 100 g t Ag U 1983 vidobuto 2240 kg Au i 66 6 t Ag Vidobutok rud kolorovih metaliv Bl 50 midi v 1990 h rokah dobuvalosya z midno volframovih rud rodov Talson Znachna chastina na rudniku Kumpuk prov Konsan Namdo Midni rudi dobuvayutsya takozh poputno pri ekspluataciyi midno zoloto sribnih i svincevo cinkovih rodovish Ale osnovna chastina potreb krayini v midi pokrivayetsya za rahunok importu Za danimi International Copper Study Group ICSG u Pivdennij Koreyi v najblizhchi roki stane do ladu mideplavilnij zavod Onsan II Kompaniya LG Nikko Copper virobila v 2001 r 473 tis t elektrolitichnoyi midi Pivdenna Koreya ne produkuye alyuminij Import pervinnogo alyuminiyu stanoviv 880 850 tis t v 2000 2001 rokah Polimetali U Pivd K narahovuyetsya bl 200 rudnikiv z vidobutku svincevo cinkovih rud Rudnik Sihin rozroblyaye rodov Ichhon prov Kongido Na rudniku Jonhva 1 ta Jonhva 2 u 1990 h rokah dobuvali bl 1 3 mln t rudi na rik Krim togo cinkova ta svinceva rudna sirovina importuvalasya U 2000 r kompaniya Pivdennoyi Koreyi Korea Zinc zbilshila virobnictvo Zn do 750 tis t sho stanovit 10 vid vsogo postachannya na svitovij rinok Na pochatku XXI st Pivd Koreya maye v svoyemu rozporyadzhenni ryad nevelikih rodovish svincevo cinkovih rud z yakih vidobuvayut 5 tis t svincyu i 10 tis t cinku v koncentratah na rik sho zabezpechuye tilki 3 3 virobnictva svincyu i 2 5 cinku v krayini Insha sirovina importuyetsya z inshih krayin Avstraliyi Kitayu SShA Krim togo Pivd Koreya vivchaye resursi Tihogo okeanu yakij staye potencijnim dzherelom netradicijnoyi mineralnoyi sirovini Zokrema na pochatku XXI st Pivdenna Koreya provadit poshuki i vivchennya sulfidnih utvoren dna morya Bismarka poblizu o Nova Britaniya Za 11 misyaciv 2001 r virobnictvo koncentrativ cinku sklalo 10 259 t svincyu 1957 t Odni z najbilshih svitovih producentiv cinku firma Korea Zinc Co Ltd i Young Poong Corp virobili 501 141 t metalu v 2001 dinamika pozitivna 474 180 t v 2000 U 2001 kompaniya Korea Zinc Co virobila 395 847 t rafinovanogo cinku Bismutovij koncentrat otrimuyut poputno pri pererobci rud volframovih rodov Sandon Talson i Tedzhon U rudah rodov Sandon vidnoshennya Bi W stanovit 1 8 Vidobutok nerudnoyi industrialnoyi sirovini vklyuchaye azbest grafit polovi shpati ta pirofilit Najbilshij azbestovij rudnik Kvanchhon prov Chhunchhon Namdo Osn rudniki amorfnogo grafitu Volmon i Ponmon prov Kanvondo Rozroblyayutsya takozh rodov Poin i Jondon v prov Chhunchhon Pukto rodov Sandzhu v prov Konsan Pukto Pokladi kristalichnogo grafitu ye v prov Kongido Pivd K eksporter grafitu v Yaponiyu Indoneziyu ta insh krayini Z nerudnih bud materialiv u Pivd K vidobuvayut vapnyak kaolin agaltolit kianit slyudu kvarcit Golovnim nemetalichnim mineralom yakij vidobuvayut v krayini ye vapnyak U 2001 r dlya cementnoyi promislovosti bulo vidobuto 74 7 mln t vapnyaka Krayina povnistyu zabezpechuye vapnyakom svoyu cem prom st eksportuye cement i klinker Najbilshij rudnik po vidobutku kaolinu Hadon prov Konsan Namdo Najbilshi rudniki kvarcitu znahodyatsya v Chhanchhondoni Yangu Chhundzhu U 2001 r vidobuli 2 1 mln t kaolinu 2 1 mln t kvarcu Inshi korisni kopalini U Pivd K vidobuvayut takozh barit pirit flyuorit arsen ta in Geologichna sluzhba Naukovi ustanoviGeol i girn roboti v Pivd K provodyatsya pid kerivnictvom Girn byuro Min va torgivli i promislovosti Korejskoyi girnichorudnoyi korporaciyi spriyannya girnicho reyestruyuchimi ustanovami pri administraciyi perspektivnogo prom planuvannya Naukovi doslidzhennya v galuzi geologiyi i girn spravi vedutsya v Korejskomu instituti energetiki i mineralnih resursiv Seul a takozh v Seulskomu Konbukskomu v Tegu Pusanskomu i Chonbukskomu v Chondzhu un tah Div takozhKorisni kopalini Pivdennoyi Koreyi Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Koreyi Ekonomika Pivdennoyi KoreyiDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s