Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Корисні копалини Іспанії.
Загальна характеристика
Надра І. багаті різноманітними корисними копалинами, зокрема, тут є мідь, залізна руда, олово, свинець, цинк, ртуть, пірит, каолін, флюорит, вапняк (табл. 1).
Таблиця 1. — Основні корисні копалини Іспанії станом на 1998—1999 рр.
Запаси | Вміст корисного компоненту в рудах, % | Частка у світі, % | ||
Підтверджені | Загальні | |||
Боксити, млн т | 63 | 107 | 53 (Al2O3) | 0,2 |
Барит, тис. т | 800 | 1800 | 95 (BaSO4) | 0,2 |
Вольфрам, тис. т | 20 | 36 | 0,3 (WO3) | 0,8 |
Залізні руди, млн т | 500 | 1450 | 45 | 0,3 |
Золото, т | 120 | 200 | 0,4 –3,6 г/т | 0,2 |
Калійні солі, млн т (в перерахунку на К2О) | 20 | 75 | 13 (К2О) | 0,3 |
Марганцеві руди, млн т | 1 | 1 | 25 (Mn) |
|
Мідь, тис. т | 3420 | 5624 | 0,48 | 0,5 |
Нафта, млн т | 4,1 | 18 |
|
|
Олово, тис. т | 45 | 65 | 0,7 |
|
Плавиковий шпат, млн т | 6 | 8 | 33 (CaF2) | 3,2 |
Природний газ, млрд м3 | 17 | 23 |
|
|
Ртуть, тис. т |
| 76 | 1,9 | 56,7 |
Свинець, тис. т | 2292 | 4297 | 1,5 | 1,9 |
Срібло, т | 14000 | 15000 | 40 г/т | 2,6 |
Тантал, т | 200 | 350 | 0,03 | 0,26 |
Вугілля, млн т | 2455 | 5548 |
|
|
Апатити, млн т | 5,3 | 32,8 | 20 (Р2О5) | 0,1 |
Фосфорити, млн т |
| 0,5 | 25 (Р2О5) |
|
Цинк, тис. т | 5363 | 8683 | 5,3 | 1,9 |
Уран, тис. т | 4,65 | 4,65 | 0,07 | 0,2 |
Окремі види корисних копалин
Нафта і газ. У межах І. та її акваторій в Атлантичному ок. і Середземному м. знаходиться три нафтогазоносних басейни (заг. запаси нафти бл.18 млн т., газу 23 млрд м3). Всі басейни пов'язані з областю розвитку герцинського масиву і його зчленуванням з альпійськими гірськими складчастими спорудами Піреней та Кордильєрою-Бетика. У 1964 була знайдена нафта за 65 км на північ від Бургоса, а на початку 1970-х років — біля Ампости в дельті Ебро.
Вугілля. За заг. запасами вугілля (кам'яне 3,5 млрд т., буре 1,7 млрд т.) І. займає одне з провідних місць серед країн Західної Європи. Осн. вугільні басейни І. розташовані в пров. Ов'єдо, Леон, Паленсія, Севілья, Ла-Корунья, Леріда і Теруель. На півночі відомі Астурійський кам'яновугільний бас. і бас. півд. схилу Кантабрійських гір, на півдні — кам.-вугільний бас. в Сьєрра-Морена, на півн.-сх. — Каталонський і Теруельський буровугільний бас. Кам. вугілля перших двох районів належить до карбону, буре вугілля (лігніти) — до палеогену. Найбільше значення має вугілля карбонової доби. Продуктивна товща потужністю 2000-4000 м складена вапняками, мергелями, пісковиками, конґломератами і глинистими сланцями. Вугленосна світа має потужність до 2500 м. Товщина вугільних пластів 0,6-12 м (середня — 2 м).
Уран. За заг. запасами уранових руд І. займає помітне місце серед країн Західної Європи. Осн. значення мають родовища приурочені до кембрійських і докембрійських сланців. 12 уранових родовищ утворюють широку дугу субширотного напряму (пров. Саламанка, Касерес, Бадахос, Хаен, Леріда), що продовжується на тер. Португалії. Найбільше родов. — Сьюдад-Родріго (Саламанка) жильного типу. Рудні мінерали — уранова смолка, кофініт, уранова чернь, стеніт, торберніт, які виповнюють тріщини в тектонічних зонах, супроводжуються сульфідами кольорових металів (халькопірит, сфалерит, галеніт, а також пірит і марказит). Родов. урану в пров. Сеговія, Сорія, Гвадалахара, Касерес, Бадахос, Хаен представлені мінералами настураном і урановою черню. Рудоносні тріасові пісковики.
Залізо. Більша частина залізних руд містить в середньому 50 % Fe і нерідко шкідливі домішки, наприклад, Р до 0,7 %. Відомі три типи залізорудних родовищ: гідротермально-метасоматичні (тип Більбао), на які припадає бл. 53 % запасів руди в країні; контактово-метасоматичні — 19 % запасів; осадові оолітові руди — 28 % запасів. Родовище Маркесадо розробляється відкритим способом.
Вольфрам. Осн. родов. вольфрамових руд розташовані в пров. Ла-Корунья, Самора, Касерес, Бадахос і інш. Найчастіше зустрічаються 2 типи родов.: кварцово-жильний і скарновий. До першого типу належать Санта-Барбара, Маноліта, Касуалідад, Барруекопардо. Родов. другого типу знаходяться г.ч. в рудному районі Морільє. Вмісні породи — гнейси, сланці, кварцити. Більшість родов. характеризуються комплексною олов'яно-вольфрамовою мінералізацією.
Мідь. За запасами мідних руд І. займає 3-є місце серед країн Європи (після Польщі і Болгарії, 1999). Мідноносні сульфідні руди І. пов'язані з метаморфічними породами докембрію, а також з карбонатними, ефузивними та інтрузивними породами середнього складу. Відомі 2 гол. типи сульфідних родов.: піритних руд з ґаленітом, сфалеритом, халькопіритом, халькозином і родов. мідно-порфірових руд з підвищеними концентраціями золота та срібла в зонах повторного сульфідного збагачення.
Олово. За запасами олов'яних руд І. займає 3-є місце серед країн Західної Європи (після Португалії і Франції, 1999). Осн. родов. олов'яних руд пов'язані з т. зв. олов'яним поясом, що тягнеться від Ла-Коруньї до Бадахоса.
Ртуть. За запасами ртутних руд І. займає 1-е місце серед країн світу (2003). Частина загальних запасів ртуті зосереджена в Іспанії становить 57 % світових. Осн. запаси ртуті знаходяться в родов. Альмаден, розташованому в Іберійській Месеті. Вміст ртуті в руді 2-5 %, на окр. ділянках — до 20 %. Склад руд: кіновар, самородна ртуть, пірит, барит, кварц. Руди масивні, прожилкові та вкраплені. Найбільше у світі родовище ртуті Альмаден розташоване в провінції Сьюдад-Реаль, за декілька кілометрів на заходу від м. Альмаден. Родовище належить до телетермального генетичного класу, до кварцово-дикітового промислового типу. Його безперервна експлуатація ведеться вже понад 2000 років; оцінки сумарного видобутку за цей період коливаються від 250 до 500 тис. т ртуті. Зруденіння приурочене до трьох крутоспадних пластів кварцито-пісковиків і пісковиків ордовика нижнього силуру, розділених прошарками вуглистих сланців, загальною потужністю до 40-60 м. Середній вміст ртуті в рудах Альмадену з 1900 по 1932 рр., становив 5.5 %; сьогодні в запасах родовища він не перевищує 1 %. Загальні запаси родовища з урахуванням видобутого металу оцінюються в 0.5-1.0 млн т ртуті.
За запасами свинцевих руд І. займає 2-е місце в Зах. Європі (після Польщі), а цинкових руд — 3-є місце в Зах. Європі (після Ірландії та Польщі, 1999). Родов. руд свинцю і цинку зосереджені в пров. Хаен, Сантандер, Альмерія, Мурсія, Леон, Сьюдад-Реаль, Кордова, Бадахос, Ґранада. Виділено 3 осн. типи родов.: субвулканогенно-гідротермальні і жильні (Ла-Уньйон); стратиформні осадові (Ахіла); ексгаляційно-осадові (Реосін). Останнє — одне з найбільших поліметалічних родов. Європи. Рудні мінерали: ґаленіт, сфалерит, інш. сульфіди, що містять домішку срібла, а також вюртцит, кальцит.
Стибій, титан, арсен. Родов. сурм'яних руд, розташовані в золото-сурм'яному поясі. Відомі також корінні і розсипні родов. титанових руд (Галісія), родов. руд арсену (Боньяр в пров. Леон, Кастро-де-Рей в пров. Луго).
Золото, срібло, руди рідкісних металів і розсіяних елементів укладені в родов. сульфідних руд. Наприклад, золото — в мідних рудах родов. Серро-Колорадо, срібло — в свинцево-цинкових рудах родов. Реосін, Руб'ялес, Ріо-Тінто.
Платиноїди. Прогнозні ресурси МГП Іспанії незначні і складають до 300 т(~ 0,6 % світових).
Гірничохімічна сировина представлена піритом, калійними і кам. солями, баритом, фосфоритами. За загальними запасами піриту (550 млн т., вміст в руді 45 %) І. займає 1-е місце серед країн Західної Європи. Осн. запаси зосереджені в родовищах пров. Уельва і Севілья. Прогнозні запаси піриту тут оцінюються в 1 млрд т. Найбільші родов. — Ріо-Тінто, Тарсіс, Ла-Сарса, Серро-Колорадо. Рудні тіла, як правило, вулканогенного походження. Сульфідні руди мають комплексний склад: пірит, марказит, піротин, халькопірит, ґаленіт, сфалерит, а також домішки золота, срібла, іридію, телуру, кобальту, арсену.
Калійні солі. За запасами калійних солей І. займає 2-3-є місце серед країн Західної Європи (після Німеччини, 1999). Родов. приурочені до відкладів еоцену-олігоцену. Солі представлені сильвіном і карналітом. Глибина залягання пластів солі в Каталонії (Каталонське родовище калійних солей) 275—1500 м; сер. вміст К2О в руді 15-29 %. У Наваррі глибина залягання пластів — 100—1200 м, вміст K2O 14-20 %; поклади майже виснажені. Родов. кам. солі (р-н м. Піносо, Поланко, поблизу м. Сантандер і поблизу м. Сарагоса, Ремолінос і Торрес-де-Беррельєн) приурочені до кейперу (ниж. перм) і міоцену. Є родовища тенардитів і ґлауберитів.
Нерудна індустріальна сировина представлена родовищами флюориту, кварцового піску, діатоміту, магнезиту, тальку. За запасами флюориту Іспанія поділяє з Італією 2-3-є місце серед країн Європи (після Франції, 1999). Це переважно жильні родов., що містять 40-45 % CaF2 (пров. Жерона, Овьєдо, Кордова і Ґранада). Родов. кварцу є в пров. Ла-Корунья, Бургос, Леон, в Країні Басків. Осн. родов. діатоміту знаходяться в пров. Леон, Жерона, Малага. Достовірні запаси магнезиту — понад 110 млн т (Галісія, Наварре, Мадрид). Родов. тальку є в пров. Леон, Жерона, Малага.
Нерудні будівельні матеріали представлені каоліном, доломітом, вапняком, мармуром, крейдою і інш. Осн. родов. розташовані в пров. Галісія і Астурія, Валенсія, Сорія, Гвадалахара, Понтеведра, Теруель (бл. 200 родов.). Найбільше родов. каоліну — Гвадалахара (вміст каоліну 15 %). Родов. доломіту відомі в пров. Овьєдо, Сантандер, Ґранада, родов. вапняку в пров. Валенсія, Барселона, Малага, мармуру — в пров. Жерона, Аліканте, Ґранада, Малага, крейди — в пров. Тарагона, гіпсу — в пров. Барселона, Мадрид, Толедо, Бургос, Леон.
Мінеральні і термальні води. У І. є численні джерела карбонатних і термальних вод, на базі яких функціонує понад 130 курортів.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
- U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.], https://doi.org/10.3133/mcs2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korisni kopalini Ispaniyi Korisni kopalini IspaniyiZagalna harakteristikaNadra I bagati riznomanitnimi korisnimi kopalinami zokrema tut ye mid zalizna ruda olovo svinec cink rtut pirit kaolin flyuorit vapnyak tabl 1 Tablicya 1 Osnovni korisni kopalini Ispaniyi stanom na 1998 1999 rr Korisni kopalini Zapasi Vmist korisnogo komponentu v rudah Chastka u sviti Pidtverdzheni ZagalniBoksiti mln t 63 107 53 Al2O3 0 2Barit tis t 800 1800 95 BaSO4 0 2Volfram tis t 20 36 0 3 WO3 0 8Zalizni rudi mln t 500 1450 45 0 3Zoloto t 120 200 0 4 3 6 g t 0 2Kalijni soli mln t v pererahunku na K2O 20 75 13 K2O 0 3Margancevi rudi mln t 1 1 25 Mn Mid tis t 3420 5624 0 48 0 5Nafta mln t 4 1 18 Olovo tis t 45 65 0 7 Plavikovij shpat mln t 6 8 33 CaF2 3 2Prirodnij gaz mlrd m3 17 23 Rtut tis t 76 1 9 56 7Svinec tis t 2292 4297 1 5 1 9Sriblo t 14000 15000 40 g t 2 6Tantal t 200 350 0 03 0 26Vugillya mln t 2455 5548 Apatiti mln t 5 3 32 8 20 R2O5 0 1Fosforiti mln t 0 5 25 R2O5 Cink tis t 5363 8683 5 3 1 9Uran tis t 4 65 4 65 0 07 0 2Okremi vidi korisnih kopalinNafta i gaz U mezhah I ta yiyi akvatorij v Atlantichnomu ok i Seredzemnomu m znahoditsya tri naftogazonosnih basejni zag zapasi nafti bl 18 mln t gazu 23 mlrd m3 Vsi basejni pov yazani z oblastyu rozvitku gercinskogo masivu i jogo zchlenuvannyam z alpijskimi girskimi skladchastimi sporudami Pirenej ta Kordilyeroyu Betika U 1964 bula znajdena nafta za 65 km na pivnich vid Burgosa a na pochatku 1970 h rokiv bilya Amposti v delti Ebro Vugillya Za zag zapasami vugillya kam yane 3 5 mlrd t bure 1 7 mlrd t I zajmaye odne z providnih misc sered krayin Zahidnoyi Yevropi Osn vugilni basejni I roztashovani v prov Ov yedo Leon Palensiya Sevilya La Korunya Lerida i Teruel Na pivnochi vidomi Asturijskij kam yanovugilnij bas i bas pivd shilu Kantabrijskih gir na pivdni kam vugilnij bas v Syerra Morena na pivn sh Katalonskij i Teruelskij burovugilnij bas Kam vugillya pershih dvoh rajoniv nalezhit do karbonu bure vugillya ligniti do paleogenu Najbilshe znachennya maye vugillya karbonovoyi dobi Produktivna tovsha potuzhnistyu 2000 4000 m skladena vapnyakami mergelyami piskovikami konglomeratami i glinistimi slancyami Vuglenosna svita maye potuzhnist do 2500 m Tovshina vugilnih plastiv 0 6 12 m serednya 2 m Uran Za zag zapasami uranovih rud I zajmaye pomitne misce sered krayin Zahidnoyi Yevropi Osn znachennya mayut rodovisha priurocheni do kembrijskih i dokembrijskih slanciv 12 uranovih rodovish utvoryuyut shiroku dugu subshirotnogo napryamu prov Salamanka Kaseres Badahos Haen Lerida sho prodovzhuyetsya na ter Portugaliyi Najbilshe rodov Syudad Rodrigo Salamanka zhilnogo tipu Rudni minerali uranova smolka kofinit uranova chern stenit torbernit yaki vipovnyuyut trishini v tektonichnih zonah suprovodzhuyutsya sulfidami kolorovih metaliv halkopirit sfalerit galenit a takozh pirit i markazit Rodov uranu v prov Segoviya Soriya Gvadalahara Kaseres Badahos Haen predstavleni mineralami nasturanom i uranovoyu chernyu Rudonosni triasovi piskoviki Zalizo Bilsha chastina zaliznih rud mistit v serednomu 50 Fe i neridko shkidlivi domishki napriklad R do 0 7 Vidomi tri tipi zalizorudnih rodovish gidrotermalno metasomatichni tip Bilbao na yaki pripadaye bl 53 zapasiv rudi v krayini kontaktovo metasomatichni 19 zapasiv osadovi oolitovi rudi 28 zapasiv Rodovishe Markesado rozroblyayetsya vidkritim sposobom Volfram Osn rodov volframovih rud roztashovani v prov La Korunya Samora Kaseres Badahos i insh Najchastishe zustrichayutsya 2 tipi rodov kvarcovo zhilnij i skarnovij Do pershogo tipu nalezhat Santa Barbara Manolita Kasualidad Barruekopardo Rodov drugogo tipu znahodyatsya g ch v rudnomu rajoni Morilye Vmisni porodi gnejsi slanci kvarciti Bilshist rodov harakterizuyutsya kompleksnoyu olov yano volframovoyu mineralizaciyeyu Mid Za zapasami midnih rud I zajmaye 3 ye misce sered krayin Yevropi pislya Polshi i Bolgariyi 1999 Midnonosni sulfidni rudi I pov yazani z metamorfichnimi porodami dokembriyu a takozh z karbonatnimi efuzivnimi ta intruzivnimi porodami serednogo skladu Vidomi 2 gol tipi sulfidnih rodov piritnih rud z galenitom sfaleritom halkopiritom halkozinom i rodov midno porfirovih rud z pidvishenimi koncentraciyami zolota ta sribla v zonah povtornogo sulfidnogo zbagachennya Olovo Za zapasami olov yanih rud I zajmaye 3 ye misce sered krayin Zahidnoyi Yevropi pislya Portugaliyi i Franciyi 1999 Osn rodov olov yanih rud pov yazani z t zv olov yanim poyasom sho tyagnetsya vid La Korunyi do Badahosa Rtut Za zapasami rtutnih rud I zajmaye 1 e misce sered krayin svitu 2003 Chastina zagalnih zapasiv rtuti zoseredzhena v Ispaniyi stanovit 57 svitovih Osn zapasi rtuti znahodyatsya v rodov Almaden roztashovanomu v Iberijskij Meseti Vmist rtuti v rudi 2 5 na okr dilyankah do 20 Sklad rud kinovar samorodna rtut pirit barit kvarc Rudi masivni prozhilkovi ta vkrapleni Najbilshe u sviti rodovishe rtuti Almaden roztashovane v provinciyi Syudad Real za dekilka kilometriv na zahodu vid m Almaden Rodovishe nalezhit do teletermalnogo genetichnogo klasu do kvarcovo dikitovogo promislovogo tipu Jogo bezperervna ekspluataciya vedetsya vzhe ponad 2000 rokiv ocinki sumarnogo vidobutku za cej period kolivayutsya vid 250 do 500 tis t rtuti Zrudeninnya priurochene do troh krutospadnih plastiv kvarcito piskovikiv i piskovikiv ordovika nizhnogo siluru rozdilenih prosharkami vuglistih slanciv zagalnoyu potuzhnistyu do 40 60 m Serednij vmist rtuti v rudah Almadenu z 1900 po 1932 rr stanoviv 5 5 sogodni v zapasah rodovisha vin ne perevishuye 1 Zagalni zapasi rodovisha z urahuvannyam vidobutogo metalu ocinyuyutsya v 0 5 1 0 mln t rtuti Za zapasami svincevih rud I zajmaye 2 e misce v Zah Yevropi pislya Polshi a cinkovih rud 3 ye misce v Zah Yevropi pislya Irlandiyi ta Polshi 1999 Rodov rud svincyu i cinku zoseredzheni v prov Haen Santander Almeriya Mursiya Leon Syudad Real Kordova Badahos Granada Vidileno 3 osn tipi rodov subvulkanogenno gidrotermalni i zhilni La Unjon stratiformni osadovi Ahila eksgalyacijno osadovi Reosin Ostannye odne z najbilshih polimetalichnih rodov Yevropi Rudni minerali galenit sfalerit insh sulfidi sho mistyat domishku sribla a takozh vyurtcit kalcit Stibij titan arsen Rodov surm yanih rud roztashovani v zoloto surm yanomu poyasi Vidomi takozh korinni i rozsipni rodov titanovih rud Galisiya rodov rud arsenu Bonyar v prov Leon Kastro de Rej v prov Lugo Zoloto sriblo rudi ridkisnih metaliv i rozsiyanih elementiv ukladeni v rodov sulfidnih rud Napriklad zoloto v midnih rudah rodov Serro Kolorado sriblo v svincevo cinkovih rudah rodov Reosin Rub yales Rio Tinto Platinoyidi Prognozni resursi MGP Ispaniyi neznachni i skladayut do 300 t 0 6 svitovih Girnichohimichna sirovina predstavlena piritom kalijnimi i kam solyami baritom fosforitami Za zagalnimi zapasami piritu 550 mln t vmist v rudi 45 I zajmaye 1 e misce sered krayin Zahidnoyi Yevropi Osn zapasi zoseredzheni v rodovishah prov Uelva i Sevilya Prognozni zapasi piritu tut ocinyuyutsya v 1 mlrd t Najbilshi rodov Rio Tinto Tarsis La Sarsa Serro Kolorado Rudni tila yak pravilo vulkanogennogo pohodzhennya Sulfidni rudi mayut kompleksnij sklad pirit markazit pirotin halkopirit galenit sfalerit a takozh domishki zolota sribla iridiyu teluru kobaltu arsenu Kalijni soli Za zapasami kalijnih solej I zajmaye 2 3 ye misce sered krayin Zahidnoyi Yevropi pislya Nimechchini 1999 Rodov priurocheni do vidkladiv eocenu oligocenu Soli predstavleni silvinom i karnalitom Glibina zalyagannya plastiv soli v Kataloniyi Katalonske rodovishe kalijnih solej 275 1500 m ser vmist K2O v rudi 15 29 U Navarri glibina zalyagannya plastiv 100 1200 m vmist K2O 14 20 pokladi majzhe visnazheni Rodov kam soli r n m Pinoso Polanko poblizu m Santander i poblizu m Saragosa Remolinos i Torres de Berrelyen priurocheni do kejperu nizh perm i miocenu Ye rodovisha tenarditiv i glauberitiv Nerudna industrialna sirovina predstavlena rodovishami flyuoritu kvarcovogo pisku diatomitu magnezitu talku Za zapasami flyuoritu Ispaniya podilyaye z Italiyeyu 2 3 ye misce sered krayin Yevropi pislya Franciyi 1999 Ce perevazhno zhilni rodov sho mistyat 40 45 CaF2 prov Zherona Ovyedo Kordova i Granada Rodov kvarcu ye v prov La Korunya Burgos Leon v Krayini Baskiv Osn rodov diatomitu znahodyatsya v prov Leon Zherona Malaga Dostovirni zapasi magnezitu ponad 110 mln t Galisiya Navarre Madrid Rodov talku ye v prov Leon Zherona Malaga Nerudni budivelni materiali predstavleni kaolinom dolomitom vapnyakom marmurom krejdoyu i insh Osn rodov roztashovani v prov Galisiya i Asturiya Valensiya Soriya Gvadalahara Pontevedra Teruel bl 200 rodov Najbilshe rodov kaolinu Gvadalahara vmist kaolinu 15 Rodov dolomitu vidomi v prov Ovyedo Santander Granada rodov vapnyaku v prov Valensiya Barselona Malaga marmuru v prov Zherona Alikante Granada Malaga krejdi v prov Taragona gipsu v prov Barselona Madrid Toledo Burgos Leon Mineralni i termalni vodi U I ye chislenni dzherela karbonatnih i termalnih vod na bazi yakih funkcionuye ponad 130 kurortiv Div takozhGirnicha promislovist Ispaniyi Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Ispaniyi Priroda Ispaniyi Gidrogeologiya Ispaniyi Geologiya Ispaniyi Ekonomika IspaniyiDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s U S Geological Survey 2021 Mineral commodity summaries 2021 U S Geological Survey 200 p 7 serpnya 2020 u Wayback Machine https doi org 10 3133 mcs2020