Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гірнича промисловість ІспаніїЗагальна характеристикаСтруктурно у 1990 х рр переважала вугільна бл 40 промисловість на 2

Гірнича промисловість Іспанії

Гірнича промисловість Іспанії

Гірнича промисловість Іспанії

Загальна характеристика

Структурно у 1990-х рр. переважала вугільна (бл. 40%) промисловість, на 2-у місці була гірничорудна (бл. 25%). На межі ХХ-XXI ст. видобували ртуть, пірити, калійні солі, свинцево-цинкові, вольфрамові, уранові руди, залізняк, вугілля (табл. 1-3). Гол. імпортні товари — вугілля, фосфати, зал. руда, боксити і глинозем, мідний концентрат і азбест. Загалом імпорт у 1990-х рр. досягав 40% необхідної гірничої сировини. З мінеральної сировини І. експортує г.ч. ртуть, свинець, цинкові руди і концентрати, вольфрамовий концентрат, барит, бентоніт, каолін, флюорит, кам'яну сіль, срібло. Осн. ринки збуту — країни Західної Європи і Японія.

Вся мінеральна продукція до 2010 р. буде продаватися швейцарській компанії Glencore International AG [Mining Journal. 2003. V.340]. Ртуть видобувають на тер. І. декілька тисячоліть. Особливо інтенсивно її видобували з XV ст. Основний р-н розробки — пров. Сьюдад-Реаль. Основу ртутної промисловості складає унікальне за масштабами та якістю руд родов. Альмаден (на його частку у 1990-х припадало понад 30% світового видобутку ртуті).

На початку XXI ст. видобуток ртуті ведеться на найбільшому у світі родовищі Альмаден шахтним способом. Система розробки стелеуступна з селективною виїмкою. У 1981 поблизу Альмадену почала діяти відкрита копальня Ентредічо (продуктивність до 1 тис. т металу на рік). Забезпеченість загальними запасами ртуті максимального рівня її виробництва, досягнутого в 1995–1997 рр., з урахуванням 5%-них втрат при металургійному переділі складає в Іспанії 48 років.

Таблиця 1. — Динаміка видобутку паливно-енергетичних мінералів у Іспанії, тис.т.

Мінерали

1999

2000

2001

Антрацит

5436

5160

4694

Вугілля

6295

6173

5798

3695

3630

3475

8831

8103

8718

Нафта

306

233

344

Природний газ, Mm3

112

179

556

Таблиця 2. — Динаміка видобутку металічних мінералів у Іспанії, тис.т.

Таблиця 3. — Динаміка видобутку металічних мінералів у Іспанії, тис.т.

Мінерали

1999

2000

2001

Мідь

3,5

23,6

10,9

Цинк

153

200

160,7

Свинець

28

58,5

35,5

Золото, кг

5 200

4 310

4 400

Срібло (т)

129

221

89

Ртуть (т)

433

236

524

Олово (т)

11

1

0,5

Пірит

853

206

152

Магнетит

64

67

55

Таблиця 3. — Динаміка видобутку неметалічних мінералів у Іспанії, тис.т.

Мінерали

1999

2000

2001

Флюорит, CaF2

133

135

126

Оксид калію, К2О

656

653

569

Сіль

3 620

5 500

3 900

Кремнезем

250

300

350

1 030

1 000

900

183

160

214

Барит, BaSO4

60

22

44

Тальк

111

121

115

Лепідоліт

10

10

10

Діатоміт

55

55

57

Сульфат натрію, Na2SO4

1 000

1 000

1 065

Целестин

110

130

134

Каолін

350

450

460

Польовий шпат

430

550

650

Карбонат кальцію

1 880

2 000

2 200

Окремі галузі

Нафта і газ. Промисловий видобуток нафти в І. ведуть з 1967 р. До 1974 найбільшим було родовище Айолуенго. У 1970-75 рр відкриті і стали до ладу морські родовища Ампоста-Маріно, Дорадо та Касабланка. Це обумовило збільшення видобутку до 2 млн т у 1975. Одним з найбільших у 1980-х роках було родовища Касабланка, за ним — родов. Таррако в пров. Костельон-де-ла-Плана. У 1983 р видобували 3 млн т нафти. Надалі видобуток нафти суттєво скоротився, зокрема внаслідок вичерпання запасів.

В перші роки XXI ст. видобуток нафти дещо зростає, що зумовлено розробкою родовищ в Середземному морі (переважно Casablanca, Chipiron, Boqueron, Rodaballo). На Іберійському п-ові (поле Ayolenguo) видобувають бл. 2% нафти.

В країні у 1990-х роках діяло 10 нафтопереробних заводи загальною потужністю 7,6 млн т/рік.

Видобуток природного газу на початку XXI ст. стійко зростає, г.ч. за рахунок розробок родовищ Guadalquivir Valley і Huelva.

Вугілля. Видобуток вугілля в Іспанії почався у XIX ст., в 1860 видобуток склав 0,45 млн т, у 1984 — 40 млн т. Приріст видобутку забезпечено г.ч. за рахунок бурого вугілля, яке видобували відкритим способом. Основні р-ни видобутку бурого вугілля — Галісія, Арагона та Каталонія. Найбільшим у 1990-х роках був кар'єр на родов. Пуентес-де-Гарсія-Родрігес.

Основні р-ни видобутку кам. вугілля — пров. Астурія, Леон, Паленсія, Кордова. Шахтним способом розроблялися пласти кам. вугілля потужністю 0,5-3,0 м. Бл. 90% пластів — крутого падіння (70-80о). Глибина розробки 400–500 м.

На початку XXI ст. загальний видобуток вугілля скоротився приблизно в 2,2-2,4 разів (табл. 2), динаміка видобутку кам. вугілля по країні негативна.

Залізні руди. Видобуток зал. руд в І. почався в кінці XIX ст. для експорту в країни Західної Європи. Осн. залізорудний р-н — Більбао в пров. Біскайя. Зал. руди видобувають комбінованим способом.

Свинець і мідь. Іспанія на межі ХХ-XXI ст. — один з найбільших у ЄС виробників свинцю і міді. Бл. 50% мідної руди в 1990-х роках видобували на родов. Серро-Колорадо. В країні застосовували як відкритий так і підземний спосіб видобутку мідних руд. На межі ХХ-XXI ст. видобуток міді нестабільний (див. табл. 1).

У 2-й половині XIX ст. І. відігравала головну роль світовій свинцеводобувній промисловості. У 1975 р почали відкритим способом розробляти родовище Асналь-Кольяр (продуктивність ГЗК — понад 3 млн т руди на рік). З 1980 великим свинцево-цинковим рудником стає «Руб'ялес» (проектна потужність 1 млн т руди на рік). Розробку поліметалічних руд здійснюють г.ч. шахтним способом. Збагачення руд здійснюють за гравітаційно-флотаційними схемами з отриманням селективних концентратів. У 1983 р. видобували металу: Pb — 82 тис. т, Zn — 175 тис. т. На межі ХХ-XXI ст. ці показники нижчі, особливо по свинцю.

На єдиному відомому в Іспанії сульфідному мідно-нікелевому родовищі Агуабланка в 2002 р. була закінчена детальна розвідка зі складанням ТЕО освоєння родовища, підтверджені запаси якого становлять 15.7 млн т руди з середнім вмістом нікелю 0,66%, міді — 0,46%, МПГ і золота — 0.47 г/т. Родовище буде відпрацьовуватися відкритим способом. Проектна потужність гірничо-збагачувального підприємства по видобутку руди — 1.5 млн т, виробництву нікелю — 9 тис. т, міді — 7 тис. т, благородних металів в концентратах 0.6-0.8 т на рік.

Уран. Видобуток уранової руди розпочато у 1950-і роки. У 1982 р одержано бл. 175 т уранового концентрату. В кінці XX ст. розробляли такі уранові родовища: Сьюдад-Родріго (пров. Саламанка), Ель-Педрегаль (пров. Бадахос). Надалі спостерігалася негативна динаміка видобутку уранової руди. На межі ХХ-XXI ст. зі згортанням потужностей Майна Fe (Mina Fe) в пров. Саламанка, традиційне виробництво уранової руди в Іспанії припинилася.

Золото та срібло вилучають попутно при переробці поліметалічних руд. Єдиний продуцент золота в Іспанії — компанія Rio Narcea Gold Mines. Бл. 50% золота в країні видобувають в пров. Уельва. У 1983 р. видобуток золота становив 3,8 т, срібла — 184,7 т. На межі ХХ-XXI ст. видобуток золота зріс, а срібла — знизився (табл. 1).

Рідкісні та розсіяні елементи вилучають як попутні компоненти при переробці сульфідних руд.

Стронцій. Найбільше в країні родовище — Моктевівес біля Ґранади. На ньому в 1990-х роках видобували щорічно бл. 40 тис. т руди.

Гірничохімічна сировина. Пірит з метою вилучення з нього золота та срібла видобували в країні ще в VI ст. до н. е. У XIX ст. поклади піриту в Іспанії стали одним з найважливіших джерел сировини в Європі для виробництва сірчаної кислоти, заліза, міді, цинку, золота та срібла. В 1990-х роках розробку піриту вели відкритим та частково шахтним способом 6 компаній. На межі ХХ-XXI ст. динаміка видобутку піриту різко негативна.

Калійні солі. Найбільший рудник з видобутку калійних солей в країні — «Памплона» в пров. Наварра. Застосовують камерно-стовпову систему з гідрозакладенням. За оцінкою Геологічної служби США в 2000 р. (в дужках дані за 1999 р.) у Іспанії видобуто 450(656) тис. т калійних солей в перерахунку на K[2]О (9-е місце після Канади, Бєларусі, Росії, ФРН, Ізраїлю, США, Йорданії), у світі — 25,552(25,239) млн т.

Кухонну сіль видобувають як кам'яну, з підземних розсолів та шляхом випарювання морської води. На родов. Піносо та Поланко застосовують підземне вилуговування. Родов. Торрес-де-Беррельєн розробляють шахтним способом, застосовують камерно-стовпову систему. Найбільший в Зах. Європі солевидобувний комплекс з підземним видобутком — Піносо.

Сульфат натрію. Іспанія — єдиний в Зах. Європі виробник природного сульфату натрію, який одержують з ґлаубериту. У 1983 р. одержано 180 тис. т сульфату натрію. На межі ХХ-XXI ст. його видобуток перевищив 1 млн т/рік.

Флюорит видобувають в пров. Жерона, Овьєдо, Кордова та Ґранада. Виробляють кислотний та металургійний сорти флюориту. Забезпеченість країни загальними і підтвердженими запасами флюориту при рівні виробництва 1997 р. складає, відповідно (років) — 67 і 50.

Боксити видобувають відкритим способом в пров. Астурія, Наварра, Арагон, Каталонія. Магнезит видобувають в пров. Наварра, Луго та Мадрид. У 1983 р. видобуто 170 тис. т магнезиту. Цей же рівень видобутку має місце і на 1999–2000 рр, при позитивній динаміці на початку XXI ст.

Нерудна індустріальні сировина. Каолін, бентоніт, сепіоліт, аттапульгіт видобувають в пров. Галісія, Астурія, Валенсія, Сорія, Гвадалахара, Теруель (всього бл. 200 родовищ). Видобуток ведуть г.ч. відкритим способом, застосовують гідромонітори.

Нерудні будівельні матеріали. Вапняк, мармур та крейду інтенсивно видобувають з 1980-х років. Вапняк видобувають у пров. Валенсія, Барселона, Малага. Мармур — в пров. Жерона, Аліканте, Ґранада, Малага. Високоякісну крейду — в пров. Таррагона.

Мінеральні води. На базі бікарбонатних, залізистих, хлоридно-натрієвих, сульфідних та сульфатно-кальцієвих вод в країні діє ряд курортів.

Наукові установи. Геологічна служба. Підготовка кадрів. Друк

Наук. дослідження в галузі геології в І. організує і координує Вища рада наук. досліджень (з 1939). З нею пов'язані Ін-т геології і гірництва (Мадрид), Ін-т геол. досліджень (Барселона), ун-ти Овьєдо, Ґранади, Саламанкі, Мадриду; Нац. ін-т геофізики (1941), Нац. ін-т нафти і газу (1981). Наук. дослідження в галузі гірництва проводить також держ. підприємство «Empresa Nacional de Investigaciones Mineras, S. А.» («ADARO»). Освіту в галузі геології і гірн. справи в І. отримують перев. в ун-тах і в спец. школах при ун-тах. Осн. періодичні видання в галузі геології і гірн. справи: «Boletin Geologico у Minero» (з 1874), «Mineria у Metalurgia» (з 1941), «Metal» (з 1942), «Revista de Geofisica» (з 1942), «Industria Minera» (з 1958), «Acta Geologica Hispanica» (з 1966), «Rocas у Minerales» (з 1972), «Tecniterrae Revista espańola de geologia у mineria Tecniterrae» (з 1974).

Див. також

Джерела

  • Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
  • Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
  • Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Girnicha promislovist IspaniyiZagalna harakteristikaStrukturno u 1990 h rr perevazhala vugilna bl 40 promislovist na 2 u misci bula girnichorudna bl 25 Na mezhi HH XXI st vidobuvali rtut piriti kalijni soli svincevo cinkovi volframovi uranovi rudi zaliznyak vugillya tabl 1 3 Gol importni tovari vugillya fosfati zal ruda boksiti i glinozem midnij koncentrat i azbest Zagalom import u 1990 h rr dosyagav 40 neobhidnoyi girnichoyi sirovini Z mineralnoyi sirovini I eksportuye g ch rtut svinec cinkovi rudi i koncentrati volframovij koncentrat barit bentonit kaolin flyuorit kam yanu sil sriblo Osn rinki zbutu krayini Zahidnoyi Yevropi i Yaponiya Vsya mineralna produkciya do 2010 r bude prodavatisya shvejcarskij kompaniyi Glencore International AG Mining Journal 2003 V 340 Rtut vidobuvayut na ter I dekilka tisyacholit Osoblivo intensivno yiyi vidobuvali z XV st Osnovnij r n rozrobki prov Syudad Real Osnovu rtutnoyi promislovosti skladaye unikalne za masshtabami ta yakistyu rud rodov Almaden na jogo chastku u 1990 h pripadalo ponad 30 svitovogo vidobutku rtuti Na pochatku XXI st vidobutok rtuti vedetsya na najbilshomu u sviti rodovishi Almaden shahtnim sposobom Sistema rozrobki steleustupna z selektivnoyu viyimkoyu U 1981 poblizu Almadenu pochala diyati vidkrita kopalnya Entredicho produktivnist do 1 tis t metalu na rik Zabezpechenist zagalnimi zapasami rtuti maksimalnogo rivnya yiyi virobnictva dosyagnutogo v 1995 1997 rr z urahuvannyam 5 nih vtrat pri metalurgijnomu peredili skladaye v Ispaniyi 48 rokiv Tablicya 1 Dinamika vidobutku palivno energetichnih mineraliv u Ispaniyi tis t Minerali 1999 2000 2001Antracit 5436 5160 4694Vugillya 6295 6173 57983695 3630 34758831 8103 8718Nafta 306 233 344Prirodnij gaz Mm3 112 179 556 Tablicya 2 Dinamika vidobutku metalichnih mineraliv u Ispaniyi tis t Tablicya 3 Dinamika vidobutku metalichnih mineraliv u Ispaniyi tis t Minerali 1999 2000 2001Mid 3 5 23 6 10 9Cink 153 200 160 7Svinec 28 58 5 35 5Zoloto kg 5 200 4 310 4 400Sriblo t 129 221 89Rtut t 433 236 524Olovo t 11 1 0 5Pirit 853 206 152Magnetit 64 67 55 Tablicya 3 Dinamika vidobutku nemetalichnih mineraliv u Ispaniyi tis t Minerali 1999 2000 2001Flyuorit CaF2 133 135 126Oksid kaliyu K2O 656 653 569Sil 3 620 5 500 3 900Kremnezem 250 300 3501 030 1 000 900183 160 214Barit BaSO4 60 22 44Talk 111 121 115Lepidolit 10 10 10Diatomit 55 55 57Sulfat natriyu Na2SO4 1 000 1 000 1 065Celestin 110 130 134Kaolin 350 450 460Polovij shpat 430 550 650Karbonat kalciyu 1 880 2 000 2 200Okremi galuziNafta i gaz Promislovij vidobutok nafti v I vedut z 1967 r Do 1974 najbilshim bulo rodovishe Ajoluengo U 1970 75 rr vidkriti i stali do ladu morski rodovisha Amposta Marino Dorado ta Kasablanka Ce obumovilo zbilshennya vidobutku do 2 mln t u 1975 Odnim z najbilshih u 1980 h rokah bulo rodovisha Kasablanka za nim rodov Tarrako v prov Kostelon de la Plana U 1983 r vidobuvali 3 mln t nafti Nadali vidobutok nafti suttyevo skorotivsya zokrema vnaslidok vicherpannya zapasiv V pershi roki XXI st vidobutok nafti desho zrostaye sho zumovleno rozrobkoyu rodovish v Seredzemnomu mori perevazhno Casablanca Chipiron Boqueron Rodaballo Na Iberijskomu p ovi pole Ayolenguo vidobuvayut bl 2 nafti V krayini u 1990 h rokah diyalo 10 naftopererobnih zavodi zagalnoyu potuzhnistyu 7 6 mln t rik Vidobutok prirodnogo gazu na pochatku XXI st stijko zrostaye g ch za rahunok rozrobok rodovish Guadalquivir Valley i Huelva Vugillya Vidobutok vugillya v Ispaniyi pochavsya u XIX st v 1860 vidobutok sklav 0 45 mln t u 1984 40 mln t Pririst vidobutku zabezpecheno g ch za rahunok burogo vugillya yake vidobuvali vidkritim sposobom Osnovni r ni vidobutku burogo vugillya Galisiya Aragona ta Kataloniya Najbilshim u 1990 h rokah buv kar yer na rodov Puentes de Garsiya Rodriges Osnovni r ni vidobutku kam vugillya prov Asturiya Leon Palensiya Kordova Shahtnim sposobom rozroblyalisya plasti kam vugillya potuzhnistyu 0 5 3 0 m Bl 90 plastiv krutogo padinnya 70 80o Glibina rozrobki 400 500 m Na pochatku XXI st zagalnij vidobutok vugillya skorotivsya priblizno v 2 2 2 4 raziv tabl 2 dinamika vidobutku kam vugillya po krayini negativna Zalizni rudi Vidobutok zal rud v I pochavsya v kinci XIX st dlya eksportu v krayini Zahidnoyi Yevropi Osn zalizorudnij r n Bilbao v prov Biskajya Zal rudi vidobuvayut kombinovanim sposobom Svinec i mid Ispaniya na mezhi HH XXI st odin z najbilshih u YeS virobnikiv svincyu i midi Bl 50 midnoyi rudi v 1990 h rokah vidobuvali na rodov Serro Kolorado V krayini zastosovuvali yak vidkritij tak i pidzemnij sposib vidobutku midnih rud Na mezhi HH XXI st vidobutok midi nestabilnij div tabl 1 U 2 j polovini XIX st I vidigravala golovnu rol svitovij svincevodobuvnij promislovosti U 1975 r pochali vidkritim sposobom rozroblyati rodovishe Asnal Kolyar produktivnist GZK ponad 3 mln t rudi na rik Z 1980 velikim svincevo cinkovim rudnikom staye Rub yales proektna potuzhnist 1 mln t rudi na rik Rozrobku polimetalichnih rud zdijsnyuyut g ch shahtnim sposobom Zbagachennya rud zdijsnyuyut za gravitacijno flotacijnimi shemami z otrimannyam selektivnih koncentrativ U 1983 r vidobuvali metalu Pb 82 tis t Zn 175 tis t Na mezhi HH XXI st ci pokazniki nizhchi osoblivo po svincyu Na yedinomu vidomomu v Ispaniyi sulfidnomu midno nikelevomu rodovishi Aguablanka v 2002 r bula zakinchena detalna rozvidka zi skladannyam TEO osvoyennya rodovisha pidtverdzheni zapasi yakogo stanovlyat 15 7 mln t rudi z serednim vmistom nikelyu 0 66 midi 0 46 MPG i zolota 0 47 g t Rodovishe bude vidpracovuvatisya vidkritim sposobom Proektna potuzhnist girnicho zbagachuvalnogo pidpriyemstva po vidobutku rudi 1 5 mln t virobnictvu nikelyu 9 tis t midi 7 tis t blagorodnih metaliv v koncentratah 0 6 0 8 t na rik Uran Vidobutok uranovoyi rudi rozpochato u 1950 i roki U 1982 r oderzhano bl 175 t uranovogo koncentratu V kinci XX st rozroblyali taki uranovi rodovisha Syudad Rodrigo prov Salamanka El Pedregal prov Badahos Nadali sposterigalasya negativna dinamika vidobutku uranovoyi rudi Na mezhi HH XXI st zi zgortannyam potuzhnostej Majna Fe Mina Fe v prov Salamanka tradicijne virobnictvo uranovoyi rudi v Ispaniyi pripinilasya Zoloto ta sriblo viluchayut poputno pri pererobci polimetalichnih rud Yedinij producent zolota v Ispaniyi kompaniya Rio Narcea Gold Mines Bl 50 zolota v krayini vidobuvayut v prov Uelva U 1983 r vidobutok zolota stanoviv 3 8 t sribla 184 7 t Na mezhi HH XXI st vidobutok zolota zris a sribla znizivsya tabl 1 Ridkisni ta rozsiyani elementi viluchayut yak poputni komponenti pri pererobci sulfidnih rud Stroncij Najbilshe v krayini rodovishe Moktevives bilya Granadi Na nomu v 1990 h rokah vidobuvali shorichno bl 40 tis t rudi Girnichohimichna sirovina Pirit z metoyu viluchennya z nogo zolota ta sribla vidobuvali v krayini she v VI st do n e U XIX st pokladi piritu v Ispaniyi stali odnim z najvazhlivishih dzherel sirovini v Yevropi dlya virobnictva sirchanoyi kisloti zaliza midi cinku zolota ta sribla V 1990 h rokah rozrobku piritu veli vidkritim ta chastkovo shahtnim sposobom 6 kompanij Na mezhi HH XXI st dinamika vidobutku piritu rizko negativna Kalijni soli Najbilshij rudnik z vidobutku kalijnih solej v krayini Pamplona v prov Navarra Zastosovuyut kamerno stovpovu sistemu z gidrozakladennyam Za ocinkoyu Geologichnoyi sluzhbi SShA v 2000 r v duzhkah dani za 1999 r u Ispaniyi vidobuto 450 656 tis t kalijnih solej v pererahunku na K 2 O 9 e misce pislya Kanadi Byelarusi Rosiyi FRN Izrayilyu SShA Jordaniyi u sviti 25 552 25 239 mln t Kuhonnu sil vidobuvayut yak kam yanu z pidzemnih rozsoliv ta shlyahom viparyuvannya morskoyi vodi Na rodov Pinoso ta Polanko zastosovuyut pidzemne vilugovuvannya Rodov Torres de Berrelyen rozroblyayut shahtnim sposobom zastosovuyut kamerno stovpovu sistemu Najbilshij v Zah Yevropi solevidobuvnij kompleks z pidzemnim vidobutkom Pinoso Sulfat natriyu Ispaniya yedinij v Zah Yevropi virobnik prirodnogo sulfatu natriyu yakij oderzhuyut z glauberitu U 1983 r oderzhano 180 tis t sulfatu natriyu Na mezhi HH XXI st jogo vidobutok perevishiv 1 mln t rik Flyuorit vidobuvayut v prov Zherona Ovyedo Kordova ta Granada Viroblyayut kislotnij ta metalurgijnij sorti flyuoritu Zabezpechenist krayini zagalnimi i pidtverdzhenimi zapasami flyuoritu pri rivni virobnictva 1997 r skladaye vidpovidno rokiv 67 i 50 Boksiti vidobuvayut vidkritim sposobom v prov Asturiya Navarra Aragon Kataloniya Magnezit vidobuvayut v prov Navarra Lugo ta Madrid U 1983 r vidobuto 170 tis t magnezitu Cej zhe riven vidobutku maye misce i na 1999 2000 rr pri pozitivnij dinamici na pochatku XXI st Nerudna industrialni sirovina Kaolin bentonit sepiolit attapulgit vidobuvayut v prov Galisiya Asturiya Valensiya Soriya Gvadalahara Teruel vsogo bl 200 rodovish Vidobutok vedut g ch vidkritim sposobom zastosovuyut gidromonitori Nerudni budivelni materiali Vapnyak marmur ta krejdu intensivno vidobuvayut z 1980 h rokiv Vapnyak vidobuvayut u prov Valensiya Barselona Malaga Marmur v prov Zherona Alikante Granada Malaga Visokoyakisnu krejdu v prov Tarragona Mineralni vodi Na bazi bikarbonatnih zalizistih hloridno natriyevih sulfidnih ta sulfatno kalciyevih vod v krayini diye ryad kurortiv Naukovi ustanovi Geologichna sluzhba Pidgotovka kadriv DrukNauk doslidzhennya v galuzi geologiyi v I organizuye i koordinuye Visha rada nauk doslidzhen z 1939 Z neyu pov yazani In t geologiyi i girnictva Madrid In t geol doslidzhen Barselona un ti Ovyedo Granadi Salamanki Madridu Nac in t geofiziki 1941 Nac in t nafti i gazu 1981 Nauk doslidzhennya v galuzi girnictva provodit takozh derzh pidpriyemstvo Empresa Nacional de Investigaciones Mineras S A ADARO Osvitu v galuzi geologiyi i girn spravi v I otrimuyut perev v un tah i v spec shkolah pri un tah Osn periodichni vidannya v galuzi geologiyi i girn spravi Boletin Geologico u Minero z 1874 Mineria u Metalurgia z 1941 Metal z 1942 Revista de Geofisica z 1942 Industria Minera z 1958 Acta Geologica Hispanica z 1966 Rocas u Minerales z 1972 Tecniterrae Revista espanola de geologia u mineria Tecniterrae z 1974 Div takozhKorisni kopalini Ispaniyi Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Ispaniyi Gidrogeologiya Ispaniyi Geologiya Ispaniyi Ekonomika IspaniyiDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s

Дата публікації:
Топ