Олекса́ндр Фе́дорович Коня́кін (*1915, Грушківка — †9 березня 1944) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу.
Олександр Федорович Конякін | |
---|---|
Народження | 1915 Грушківка |
Смерть | 9 березня 1944 Луцький район, Волинська область, Українська РСР, СРСР |
Поховання | Луцьк |
Країна | СРСР |
Вид збройних сил | сухопутні війська |
Рід військ | стрілецькі війська |
Роки служби | 1939–1944 |
Партія | КПРС |
Звання | капітан |
Війни / битви | німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографія
Народився у 1915 році в селі Грушківці (нині Кам'янського району Черкаської області) в родині робітника. Українець. В 1936 році закінчив технікум харчової промисловості в місті Смілі Черкаської області. Працював на цукровому заводі в селищі Красній Ярузі.
В Червоній армії з 1939 року. Закінчив курси молодших лейтенантів. В боях німецько-радянської війни з 1942 року. Член ВКП(б) з 1943 року.
Командир батальйону 271-го стрілецького полку 181-ї стрілецької дивізії 13-ї армії 1-го Українського фронту капітан Конякін відрізнився в боях за плацдарм на лівому березі річки Стиру. 22 лютого 1944 його року його батальйон відбив 12 контратак противника и знищив близько 600 солдатів та офіцерів противника.
9 березня 1944 року батальйон Конякіна оволодів шосейною дорогою Ковель—Луцьк у селі Сирниках. Командир батальйону завжди йшов попереду, долучаючи солдатів особистим прикладом в бою. В жорстокій сутичці батальйон знищив 350 ворожих солдатів та офіцерів, змусив ворога втікати. В цьому бою був поранений і 9 березня 1944 року помер від ран. Похований на меморіальному комплексі Вічної слави в місті Луцьку.
Нагороди
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 25 серпня 1944 року за мужність, відвагу та героїзм, проявлені в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками, капітану Конякіну Олександру Федоровичу посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Нагороджений орденами Леніна, Вітчизняної війни 2-го ступеня.
Вшанування пам'яті
В сквері біля школи селища міського типу Красної Яруги встановлений бюст Героя. Його ім'ям названа вулиця в Луцьку, на якій встановлена анотаційна дошка.
Посилання
- Koniakin [ 10 вересня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksa ndr Fe dorovich Konya kin 1915 Grushkivka 9 bereznya 1944 radyanskij oficer Geroj Radyanskogo Soyuzu Oleksandr Fedorovich KonyakinNarodzhennya1915 1915 GrushkivkaSmert9 bereznya 1944 1944 03 09 Luckij rajon Volinska oblast Ukrayinska RSR SRSRPohovannyaLuckKrayina SRSRVid zbrojnih silsuhoputni vijskaRid vijskstrilecki vijskaRoki sluzhbi1939 1944PartiyaKPRSZvannyakapitanVijni bitvinimecko radyanska vijnaNagorodiBiografiyaNadgrobok Oleksandru Konyakinu na Memoriali Vichnoyi Slavi u Lucku Narodivsya u 1915 roci v seli Grushkivci nini Kam yanskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti v rodini robitnika Ukrayinec V 1936 roci zakinchiv tehnikum harchovoyi promislovosti v misti Smili Cherkaskoyi oblasti Pracyuvav na cukrovomu zavodi v selishi Krasnij Yaruzi V Chervonij armiyi z 1939 roku Zakinchiv kursi molodshih lejtenantiv V boyah nimecko radyanskoyi vijni z 1942 roku Chlen VKP b z 1943 roku Komandir bataljonu 271 go strileckogo polku 181 yi strileckoyi diviziyi 13 yi armiyi 1 go Ukrayinskogo frontu kapitan Konyakin vidriznivsya v boyah za placdarm na livomu berezi richki Stiru 22 lyutogo 1944 jogo roku jogo bataljon vidbiv 12 kontratak protivnika i znishiv blizko 600 soldativ ta oficeriv protivnika 9 bereznya 1944 roku bataljon Konyakina ovolodiv shosejnoyu dorogoyu Kovel Luck u seli Sirnikah Komandir bataljonu zavzhdi jshov poperedu doluchayuchi soldativ osobistim prikladom v boyu V zhorstokij sutichci bataljon znishiv 350 vorozhih soldativ ta oficeriv zmusiv voroga vtikati V comu boyu buv poranenij i 9 bereznya 1944 roku pomer vid ran Pohovanij na memorialnomu kompleksi Vichnoyi slavi v misti Lucku NagorodiUkazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 25 serpnya 1944 roku za muzhnist vidvagu ta geroyizm proyavleni v borotbi z nimecko fashistskimi zagarbnikami kapitanu Konyakinu Oleksandru Fedorovichu posmertno prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Nagorodzhenij ordenami Lenina Vitchiznyanoyi vijni 2 go stupenya Vshanuvannya pam yatiV skveri bilya shkoli selisha miskogo tipu Krasnoyi Yarugi vstanovlenij byust Geroya Jogo im yam nazvana vulicya v Lucku na yakij vstanovlena anotacijna doshka PosilannyaKoniakin 10 veresnya 2011 u Wayback Machine