Конститу́ція Вели́кої Япо́нської Імпе́рії (яп. 大日本帝国憲法, だいにほんていこくけんぽう, Dai-Nippon Teikoku Kenpō) — основний закон Японської імперії. Прийнятий і проголошений 11 лютого 1889 року. Був чинний з 29 листопада 1890. Втратив чинність після 2 травня 1947 року у зв'язку з утвердженням нової Конституції Японії 1947 року.
Конституція Великої Японської імперії | |
---|---|
Скорочено | Конституція Мейдзі Колишня конституція Імперська конституція |
Чинність | 1889—1947 |
Тип | Конституція |
Зміст | Встановлення конституційної монархії, визначення прав і обов'язків громадян |
Дотичні | Конституція Японії |
Посилання | Текст закону |
Процес прийняття
Після реставрації Мейдзі 1868 року Імператорський уряд Японії, який успішно ліквідував попередню систему влади сьоґунату Токугава, перебував під тиском громадського , а тому почав схилятися до створення всеяпонської конституції. У 1876 році було наказано випрацювати чорновий проєкт основного закону. Вона сформувала Комітет дослідження Конституції, ознайомилась із основними законами іноземних країн і у жовтні 1876 року подала на розгляд уряду перший конституційний проєкт, а у 1878 році — другий. Обидва проєкти укладалися під впливом демократичної конституції Бельгії 1831 року і виклали сувору критику лідера японської аристократії Івакури Томомі. У 1880 році спеціалісти Палати Старійшин упорядкували третій проєкт японської конституції, але і його не було затверджено.
У конституційному процесі взяли також активну участь пересічні японці, які стали складати громадські проєкти основного закону та подавати їх уряду. Серед таких робіт особливим радикалізмом відзначився «Проєкт Державної Конституції Східноазійської Великої Японії» авторства , який змусив японських високопосадовців пришвидшити хід прийняття конституції і пообіцяти громадським діячам скликати Всеяпонський Парламент після її затвердження.
У таких умовах було упорядковано новий урядовий проєкт основного закону 1888 року. Його автором став перший прем'єр-міністр Японії Іто Хіробумі. Цей політик пройшов стажування у Пруссії під керівництвом юристів та і вважав прусську модель конституційної монархії найбільш пасуючою для японської владної системи. Після повернення на батьківщину, Іто разом з та склав у 1880 році перший конституційний проєкт, а 1888 році — остаточний. Деталі написання і редагування цих робіт не повідомлялися громадськості. Остаточний проєкт Іто пройшов обговорення у Таємній Раді і був затверджений Імператором Японії 11 лютого 1889 року як «Конституція Великої Японської Імперії». Вона набрала чинності з 29 листопада 1890 року і діяла без поправок до утвердження нової Конституції Японії 1947 року.
Структура і особливості
За змістом Конституція поділяється на власне Конституцію Великої Японської Імперії та Закон про Імператорський дім. Вона складається з Імператорського Привілею, 7 параграфів і 76 статей. Текст Конституції простий, не чіткий і ситуативний, що давало змогу японському уряду трактувати його на власний розсуд залежно від обставин. Як і у прусській моделі конституційної монархії, японська Конституція поєднувала ліберально-демократичні цінності з абсолютною владою монарха, але також містила оригінальні положення про божественність природи Імператорської влади, відображені у статтях 1 і 4, що надавало основному закону Японії відтінку теократичності.
Серед демократичних нововведень Конституції було скликання Парламенту для контролю уряду, введення системи міністрів-радників для запобігання монаршому авторитаризму, проголошення незалежності судової влади і визначення базових прав громадян. У результаті 1912–1913 років, який ставив на меті захист і дотримання цих положень, в Японії міжвоєнного періоду набули розвитку демократичні перетворення у період Тайсьо, а також з'явилися перші багатопартійні Кабінети міністрів.
Разом з цим носієм суверенітету Японії і наглядачем, що мав право управління усіма сферами життя країни, проголошувався Імператор Японії. Розпорядження видані ним мали силу закону без ухвали Парламенту. При Імператорі встановлювалися дорадчі органи Таємна Рада та , члени яких брали участь у вирішенні політичних питань, але знаходилися поза контролем громадян Японії. Управління військом також перебувало у формальній компетенції Імператора, але фактично було незалежним. Ці положення обумовили недорозвиненість демократичних інститутів Японії і спричинили появу теократично-мілітаристської диктатури у 1930-х роках.
Примітки
Джерела та література
- Офіційна сторінка Національної парламентської бібліотеки Японії:
- (яп.) Конституція Великої Японської Імперії //Народження Конституції Японії [ 22 січня 2009 у Wayback Machine.]
- (англ.) Конституція Великої Японської Імперії //Народження Конституції Японії [ 2 березня 2009 у Wayback Machine.]
- Офіційна сторінка Національного архіву Японії:
- (яп.)
- (англ.)
- (яп.) 伊藤博文 『帝国憲法皇室典範義解[недоступне посилання з квітня 2019]』 国家学会、1889年(岩波文庫版『憲法義解』)
Посилання
- (яп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Konstitu ciya Veli koyi Yapo nskoyi Impe riyi yap 大日本帝国憲法 だいにほんていこくけんぽう Dai Nippon Teikoku Kenpō osnovnij zakon Yaponskoyi imperiyi Prijnyatij i progoloshenij 11 lyutogo 1889 roku Buv chinnij z 29 listopada 1890 Vtrativ chinnist pislya 2 travnya 1947 roku u zv yazku z utverdzhennyam novoyi Konstituciyi Yaponiyi 1947 roku Konstituciya Velikoyi Yaponskoyi imperiyiSkorochenoKonstituciya Mejdzi Kolishnya konstituciya Imperska konstituciyaChinnist1889 1947TipKonstituciyaZmistVstanovlennya konstitucijnoyi monarhiyi viznachennya prav i obov yazkiv gromadyanDotichniKonstituciya YaponiyiPosilannyaTekst zakonu1 storinka Imperatorskij Privilej 2 storinka Imperatorskij Privilej 3 storinka Imperatorska pechatka i pidpisi ministriv 4 storinka Pochatok osnovnogo tekstu Proces prijnyattyaPislya restavraciyi Mejdzi 1868 roku Imperatorskij uryad Yaponiyi yakij uspishno likviduvav poperednyu sistemu vladi sogunatu Tokugava perebuvav pid tiskom gromadskogo a tomu pochav shilyatisya do stvorennya vseyaponskoyi konstituciyi U 1876 roci bulo nakazano vipracyuvati chornovij proyekt osnovnogo zakonu Vona sformuvala Komitet doslidzhennya Konstituciyi oznajomilas iz osnovnimi zakonami inozemnih krayin i u zhovtni 1876 roku podala na rozglyad uryadu pershij konstitucijnij proyekt a u 1878 roci drugij Obidva proyekti ukladalisya pid vplivom demokratichnoyi konstituciyi Belgiyi 1831 roku i viklali suvoru kritiku lidera yaponskoyi aristokratiyi Ivakuri Tomomi U 1880 roci specialisti Palati Starijshin uporyadkuvali tretij proyekt yaponskoyi konstituciyi ale i jogo ne bulo zatverdzheno U konstitucijnomu procesi vzyali takozh aktivnu uchast peresichni yaponci yaki stali skladati gromadski proyekti osnovnogo zakonu ta podavati yih uryadu Sered takih robit osoblivim radikalizmom vidznachivsya Proyekt Derzhavnoyi Konstituciyi Shidnoazijskoyi Velikoyi Yaponiyi avtorstva yakij zmusiv yaponskih visokoposadovciv prishvidshiti hid prijnyattya konstituciyi i poobicyati gromadskim diyacham sklikati Vseyaponskij Parlament pislya yiyi zatverdzhennya U takih umovah bulo uporyadkovano novij uryadovij proyekt osnovnogo zakonu 1888 roku Jogo avtorom stav pershij prem yer ministr Yaponiyi Ito Hirobumi Cej politik projshov stazhuvannya u Prussiyi pid kerivnictvom yuristiv ta i vvazhav prussku model konstitucijnoyi monarhiyi najbilsh pasuyuchoyu dlya yaponskoyi vladnoyi sistemi Pislya povernennya na batkivshinu Ito razom z ta sklav u 1880 roci pershij konstitucijnij proyekt a 1888 roci ostatochnij Detali napisannya i redaguvannya cih robit ne povidomlyalisya gromadskosti Ostatochnij proyekt Ito projshov obgovorennya u Tayemnij Radi i buv zatverdzhenij Imperatorom Yaponiyi 11 lyutogo 1889 roku yak Konstituciya Velikoyi Yaponskoyi Imperiyi Vona nabrala chinnosti z 29 listopada 1890 roku i diyala bez popravok do utverdzhennya novoyi Konstituciyi Yaponiyi 1947 roku Struktura i osoblivostiZa zmistom Konstituciya podilyayetsya na vlasne Konstituciyu Velikoyi Yaponskoyi Imperiyi ta Zakon pro Imperatorskij dim Vona skladayetsya z Imperatorskogo Privileyu 7 paragrafiv i 76 statej Tekst Konstituciyi prostij ne chitkij i situativnij sho davalo zmogu yaponskomu uryadu traktuvati jogo na vlasnij rozsud zalezhno vid obstavin Yak i u prusskij modeli konstitucijnoyi monarhiyi yaponska Konstituciya poyednuvala liberalno demokratichni cinnosti z absolyutnoyu vladoyu monarha ale takozh mistila originalni polozhennya pro bozhestvennist prirodi Imperatorskoyi vladi vidobrazheni u stattyah 1 i 4 sho nadavalo osnovnomu zakonu Yaponiyi vidtinku teokratichnosti Sered demokratichnih novovveden Konstituciyi bulo sklikannya Parlamentu dlya kontrolyu uryadu vvedennya sistemi ministriv radnikiv dlya zapobigannya monarshomu avtoritarizmu progoloshennya nezalezhnosti sudovoyi vladi i viznachennya bazovih prav gromadyan U rezultati 1912 1913 rokiv yakij staviv na meti zahist i dotrimannya cih polozhen v Yaponiyi mizhvoyennogo periodu nabuli rozvitku demokratichni peretvorennya u period Tajso a takozh z yavilisya pershi bagatopartijni Kabineti ministriv Razom z cim nosiyem suverenitetu Yaponiyi i naglyadachem sho mav pravo upravlinnya usima sferami zhittya krayini progoloshuvavsya Imperator Yaponiyi Rozporyadzhennya vidani nim mali silu zakonu bez uhvali Parlamentu Pri Imperatori vstanovlyuvalisya doradchi organi Tayemna Rada ta chleni yakih brali uchast u virishenni politichnih pitan ale znahodilisya poza kontrolem gromadyan Yaponiyi Upravlinnya vijskom takozh perebuvalo u formalnij kompetenciyi Imperatora ale faktichno bulo nezalezhnim Ci polozhennya obumovili nedorozvinenist demokratichnih institutiv Yaponiyi i sprichinili poyavu teokratichno militaristskoyi diktaturi u 1930 h rokah Primitkiyap 明治憲法 めいじけんぽう Meiji Kenpō yap 旧憲法 きゅうけんぽう Kyu Kenpō yap 帝国憲法 ていこくけんぽう Teikoku Kenpō yap 私擬憲法 yap 東洋大日本国国憲按 Dzherela ta literaturaOficijna storinka Nacionalnoyi parlamentskoyi biblioteki Yaponiyi yap Konstituciya Velikoyi Yaponskoyi Imperiyi Narodzhennya Konstituciyi Yaponiyi 22 sichnya 2009 u Wayback Machine angl Konstituciya Velikoyi Yaponskoyi Imperiyi Narodzhennya Konstituciyi Yaponiyi 2 bereznya 2009 u Wayback Machine Oficijna storinka Nacionalnogo arhivu Yaponiyi yap angl yap 伊藤博文 帝国憲法皇室典範義解 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 国家学会 1889年 岩波文庫版 憲法義解 Posilannya yap