Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Конституційні акти Західноукраїнської Народної Республіки — комплекс документів, ухвалених 1918–19 Українською національною радою Західноукраїнської Народної Республіки (див. Українська національна рада ЗУНР). Це, зокрема, «Статут Української національної ради» (18 жовтня 1918), «Прокламація Української національної ради» (19 жовтня 1918), «Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель колишньої Австро-Угорської монархії» (13 листопада 1918), «Про Виділ Української національної ради» (4 січня 1919) та ін.
Статут Української національної ради
«Статут Української національної ради» визначив Українську національну раду як конституанту (колегіальний представницький орган з розроблення і прийняття конституції) «тієї частини українського народу, яка живе в Австро-Угорській монархії, на цілій етнографічній українській території», а також як законодавчий та адміністративий орган. До її складу увійшли члени Палати панів австрійської Державної ради «української народності», від Галичини та Буковини, українські посли крайових соймів та по 3 представники від політичних партій, що діяли на західноукраїнських землях. Українська національна рада «іменем українського народу Австро-Угорської монархії» мала реалізувати «його право самоозначення та рішити про державну долю всіх областей, заселених тим народом». Безпосереднє керівництво роботою цього органу покладалося на Президію (обрана 26 жовтня) у складі 9 осіб на чолі з головою Української парламентської репрезентації в австро-угорському парламенті Є.Петрушевичем.
Прокламація Української національної ради
«Прокламація Української національної ради» проголосила українську етнографічну область Австро-Угорщини — «Східну Галичину з граничною лінією Сяну з влученням Лемківщини, північно-західну Буковину та українську полосу північно-східної Угорщини» — «одноцілою українською територією» і поклала на Українську національну раду обов'язок розроблення конституції для новоствореної держави на основах «загального, рівного, таємного і безпосереднього голосування з пропорціональним заступництвом, з правом національно-культурної автономії та з правом заступництва в правительстві для національних меншин».
Тимчасовий основний закон
«Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель бувшої австро-угорської монархії» — конституційний акт, ухвалений Укр. нац. радою. Містив 5 статей (артикулів), у яких визначалися назва й основні засади державності Західноукр. Нар. Республіки. До скликання Установчих зборів уся повнота законодавчої влади передавалася Укр. нац. раді, а виконавчої — створюваному нею 9 листоп. Державному секретаріатові Західноукраїнської Народної Республіки.
Автором проекту конституції ЗУНР був один з найближчих співробітників митрополита А.Шептицького о. Платонід Філяс (чин св. Василія Великого). Безпосередню участь у розробленні документа брали митрополит А.Шептицький, єпископи І.Коциловський та Г.Хомишин.
Закон «Про Виділ Української національної ради» встановлював, що виділ виконуватиме «функції, які звичайно входять в обсяг уповноважень президента держави». До першого складу виділу увійшли: Є.Петрушевич (президент), Л.Бачинський, С.Вітик, А.Горбачевський, Г.Дувірняк, М.Новаковський, Т.Окуневський, О.Попович, А.Шмигельський, о. С.Юрик, секретарі: д-р С.Витвицький, С.Силецький, О.Устимович.
Закон про внесення змін до Статуту Української національної ради покладав поточну роботу виділу на Президію Ради у складі президента Є.Петрушевича, чотирьох його заст., двох секретарів та заст. секретаря. Одночасно було ухвалено закон про недоторканність членів Укр. нац. ради.
Ще один конституційний документ — «Передвступний договір» про злуку двох частин України в «одне державне тіло» (підписано 1 груд. 1918, ратифіковано Укр. нац. радою 3 січ. 1919) — оголошував, що ЗУНР та Українська Народна Республіка заявили про свої наміри створити єдину д-ву; ЗУНР зберігала права «територіальної автономії». Фактично «соборна» УНР була конфедеративним об'єднанням: ЗУНР зберегла свої органи законодавчої та виконавчої влади, сферу й обсяг їх компетенції.
На сесії, яка тривала 25 берез. — 15 квіт. 1919, Укр. нац. рада ухвалила закон про утворення повноцінного легітимного законодавчого органу для ЗУНР — сойму, який мав замінити Укр. нац. раду після виборів, призначених на черв. 1919. До новообраного парламенту мали увійти 226 осіб, у тому числі 160 українців, 33 поляки, 27 євреїв, 6 німців — відповідно до нац. складу нас. Східної Галичини. Вибори до сойму повинні були проводитися на засадах заг., рівного, безпосереднього, таємного та пропорційного виборчого права, що надавалося: активне (право обирати) — з 20-річного, пасивне (право бути обраним) — з 28-річного віку. Нац. громади мали 23 нац. виборчих округи виключно для громадян даної національності. 14 квіт. 1919 був ухвалений відповідний виборчий закон.
15 лют. 1919 ухвалено закон «Про державну мову». Він проголошував держ. статус української мови, її мали вживати у внутр. і зовн. управлінні «всі державні власті і уряди, публічні інституції та державні підприємства». Водночас нац. меншини мали «свободу уживати як усно, так і в письмі їхню рідну мову в зносинах з державними властями і урядами, публічними інституціями та державними підприємствами».
20 квітня 1919 Українська національна рада ухвалила закон про громадянство, який визнавав усіх громадян Західної області Української Народної Республіки громадянами Української Народної Республіки, а всіх громадян УНР — громадянами ЗОУНР (окремого громадянства ЗОУНР не встановлювалося).
24 трав. Виділ Укр. нац. ради та Рада держ. секретарів ухвалили закон про передачу повноти влади в ЗОУНР держ. секретарям О.Бурачинському, М.Мартинцеву, а також «в разі потреби» — А.Артимовичу, М.Казаневичу, В.Паненкові, М. М. Лозинському. Цим особам надавалося право «заступати правительство Західної Області Української Народної Республіки, діяти від імені цього правительства і справляти урядові правні акти».
9 черв. 1919, за умов військ. поразки та держ. розвалу Зх. Області, Президія Виділу Укр. нац. ради та Держ. секретаріат ухвалили рішення «надати право виконувати всю військову і цивільну владу, яку виконував досі на основі конституції Виділ Української Національної Ради і Державний Секретаріат, уповновласненому Диктаторові Євгену Петрушевичу». Для втілення в життя покладених на нього функцій диктатор ЗОУНР утворив інститут уповноважених, які в практичній роботі керувалися виключно його вказівками. Уповноваженими були призначені С.Голубович (внутр. справи), С.Витвицький (закордонні справи), ген. В.Курманович (оборона д-ви), І.Мирон (транспортні справи); ген.-поручник О.Греков став начальним вождем Української Галицької армії.
У серед. лип. 1919 залишки УГА перейшли р. Збруч (прит. Дністра) і з'єдналися з військами Директорії УНР. ЗУНР припинила своє існування de-facto. Є.Петрушевич у супроводі найближчого оточення перебрався на тер. Румунії, звідки виїхав до Відня. Там він організував новий закордонний центр Західноукр. Нар. Республіки (назва «Західна Область Української Народної Республіки» була відкинута).
Див. також
Джерела та література
- Яневський Д. Б. Конституційні акти Західноукраїнської Народної Республіки // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — 528 с. : іл. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Konstitucijni akti Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki kompleks dokumentiv uhvalenih 1918 19 Ukrayinskoyu nacionalnoyu radoyu Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki div Ukrayinska nacionalna rada ZUNR Ce zokrema Statut Ukrayinskoyi nacionalnoyi radi 18 zhovtnya 1918 Proklamaciya Ukrayinskoyi nacionalnoyi radi 19 zhovtnya 1918 Timchasovij osnovnij zakon pro derzhavnu samostijnist ukrayinskih zemel kolishnoyi Avstro Ugorskoyi monarhiyi 13 listopada 1918 Pro Vidil Ukrayinskoyi nacionalnoyi radi 4 sichnya 1919 ta in Statut Ukrayinskoyi nacionalnoyi radi Statut Ukrayinskoyi nacionalnoyi radi viznachiv Ukrayinsku nacionalnu radu yak konstituantu kolegialnij predstavnickij organ z rozroblennya i prijnyattya konstituciyi tiyeyi chastini ukrayinskogo narodu yaka zhive v Avstro Ugorskij monarhiyi na cilij etnografichnij ukrayinskij teritoriyi a takozh yak zakonodavchij ta administrativij organ Do yiyi skladu uvijshli chleni Palati paniv avstrijskoyi Derzhavnoyi radi ukrayinskoyi narodnosti vid Galichini ta Bukovini ukrayinski posli krajovih sojmiv ta po 3 predstavniki vid politichnih partij sho diyali na zahidnoukrayinskih zemlyah Ukrayinska nacionalna rada imenem ukrayinskogo narodu Avstro Ugorskoyi monarhiyi mala realizuvati jogo pravo samooznachennya ta rishiti pro derzhavnu dolyu vsih oblastej zaselenih tim narodom Bezposerednye kerivnictvo robotoyu cogo organu pokladalosya na Prezidiyu obrana 26 zhovtnya u skladi 9 osib na choli z golovoyu Ukrayinskoyi parlamentskoyi reprezentaciyi v avstro ugorskomu parlamenti Ye Petrushevichem Proklamaciya Ukrayinskoyi nacionalnoyi radi Proklamaciya Ukrayinskoyi nacionalnoyi radi progolosila ukrayinsku etnografichnu oblast Avstro Ugorshini Shidnu Galichinu z granichnoyu liniyeyu Syanu z vluchennyam Lemkivshini pivnichno zahidnu Bukovinu ta ukrayinsku polosu pivnichno shidnoyi Ugorshini odnociloyu ukrayinskoyu teritoriyeyu i poklala na Ukrayinsku nacionalnu radu obov yazok rozroblennya konstituciyi dlya novostvorenoyi derzhavi na osnovah zagalnogo rivnogo tayemnogo i bezposerednogo golosuvannya z proporcionalnim zastupnictvom z pravom nacionalno kulturnoyi avtonomiyi ta z pravom zastupnictva v pravitelstvi dlya nacionalnih menshin Timchasovij osnovnij zakon Timchasovij osnovnij zakon pro derzhavnu samostijnist ukrayinskih zemel buvshoyi avstro ugorskoyi monarhiyi konstitucijnij akt uhvalenij Ukr nac radoyu Mistiv 5 statej artikuliv u yakih viznachalisya nazva j osnovni zasadi derzhavnosti Zahidnoukr Nar Respubliki Do sklikannya Ustanovchih zboriv usya povnota zakonodavchoyi vladi peredavalasya Ukr nac radi a vikonavchoyi stvoryuvanomu neyu 9 listop Derzhavnomu sekretariatovi Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Avtorom proektu konstituciyi ZUNR buv odin z najblizhchih spivrobitnikiv mitropolita A Sheptickogo o Platonid Filyas chin sv Vasiliya Velikogo Bezposerednyu uchast u rozroblenni dokumenta brali mitropolit A Sheptickij yepiskopi I Kocilovskij ta G Homishin Zakon Pro Vidil Ukrayinskoyi nacionalnoyi radi vstanovlyuvav sho vidil vikonuvatime funkciyi yaki zvichajno vhodyat v obsyag upovnovazhen prezidenta derzhavi Do pershogo skladu vidilu uvijshli Ye Petrushevich prezident L Bachinskij S Vitik A Gorbachevskij G Duvirnyak M Novakovskij T Okunevskij O Popovich A Shmigelskij o S Yurik sekretari d r S Vitvickij S Sileckij O Ustimovich Zakon pro vnesennya zmin do Statutu Ukrayinskoyi nacionalnoyi radi pokladav potochnu robotu vidilu na Prezidiyu Radi u skladi prezidenta Ye Petrushevicha chotiroh jogo zast dvoh sekretariv ta zast sekretarya Odnochasno bulo uhvaleno zakon pro nedotorkannist chleniv Ukr nac radi She odin konstitucijnij dokument Peredvstupnij dogovir pro zluku dvoh chastin Ukrayini v odne derzhavne tilo pidpisano 1 grud 1918 ratifikovano Ukr nac radoyu 3 sich 1919 ogoloshuvav sho ZUNR ta Ukrayinska Narodna Respublika zayavili pro svoyi namiri stvoriti yedinu d vu ZUNR zberigala prava teritorialnoyi avtonomiyi Faktichno soborna UNR bula konfederativnim ob yednannyam ZUNR zberegla svoyi organi zakonodavchoyi ta vikonavchoyi vladi sferu j obsyag yih kompetenciyi Na sesiyi yaka trivala 25 berez 15 kvit 1919 Ukr nac rada uhvalila zakon pro utvorennya povnocinnogo legitimnogo zakonodavchogo organu dlya ZUNR sojmu yakij mav zaminiti Ukr nac radu pislya viboriv priznachenih na cherv 1919 Do novoobranogo parlamentu mali uvijti 226 osib u tomu chisli 160 ukrayinciv 33 polyaki 27 yevreyiv 6 nimciv vidpovidno do nac skladu nas Shidnoyi Galichini Vibori do sojmu povinni buli provoditisya na zasadah zag rivnogo bezposerednogo tayemnogo ta proporcijnogo viborchogo prava sho nadavalosya aktivne pravo obirati z 20 richnogo pasivne pravo buti obranim z 28 richnogo viku Nac gromadi mali 23 nac viborchih okrugi viklyuchno dlya gromadyan danoyi nacionalnosti 14 kvit 1919 buv uhvalenij vidpovidnij viborchij zakon 15 lyut 1919 uhvaleno zakon Pro derzhavnu movu Vin progoloshuvav derzh status ukrayinskoyi movi yiyi mali vzhivati u vnutr i zovn upravlinni vsi derzhavni vlasti i uryadi publichni instituciyi ta derzhavni pidpriyemstva Vodnochas nac menshini mali svobodu uzhivati yak usno tak i v pismi yihnyu ridnu movu v znosinah z derzhavnimi vlastyami i uryadami publichnimi instituciyami ta derzhavnimi pidpriyemstvami 20 kvitnya 1919 Ukrayinska nacionalna rada uhvalila zakon pro gromadyanstvo yakij viznavav usih gromadyan Zahidnoyi oblasti Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki gromadyanami Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki a vsih gromadyan UNR gromadyanami ZOUNR okremogo gromadyanstva ZOUNR ne vstanovlyuvalosya 24 trav Vidil Ukr nac radi ta Rada derzh sekretariv uhvalili zakon pro peredachu povnoti vladi v ZOUNR derzh sekretaryam O Burachinskomu M Martincevu a takozh v razi potrebi A Artimovichu M Kazanevichu V Panenkovi M M Lozinskomu Cim osobam nadavalosya pravo zastupati pravitelstvo Zahidnoyi Oblasti Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki diyati vid imeni cogo pravitelstva i spravlyati uryadovi pravni akti 9 cherv 1919 za umov vijsk porazki ta derzh rozvalu Zh Oblasti Prezidiya Vidilu Ukr nac radi ta Derzh sekretariat uhvalili rishennya nadati pravo vikonuvati vsyu vijskovu i civilnu vladu yaku vikonuvav dosi na osnovi konstituciyi Vidil Ukrayinskoyi Nacionalnoyi Radi i Derzhavnij Sekretariat upovnovlasnenomu Diktatorovi Yevgenu Petrushevichu Dlya vtilennya v zhittya pokladenih na nogo funkcij diktator ZOUNR utvoriv institut upovnovazhenih yaki v praktichnij roboti keruvalisya viklyuchno jogo vkazivkami Upovnovazhenimi buli priznacheni S Golubovich vnutr spravi S Vitvickij zakordonni spravi gen V Kurmanovich oborona d vi I Miron transportni spravi gen poruchnik O Grekov stav nachalnim vozhdem Ukrayinskoyi Galickoyi armiyi U sered lip 1919 zalishki UGA perejshli r Zbruch prit Dnistra i z yednalisya z vijskami Direktoriyi UNR ZUNR pripinila svoye isnuvannya de facto Ye Petrushevich u suprovodi najblizhchogo otochennya perebravsya na ter Rumuniyi zvidki viyihav do Vidnya Tam vin organizuvav novij zakordonnij centr Zahidnoukr Nar Respubliki nazva Zahidna Oblast Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki bula vidkinuta Div takozhProekt Konstituciyi Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi RespublikiDzherela ta literaturaYanevskij D B Konstitucijni akti Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom 528 s il ISBN 978 966 00 0692 8