Константину де Браганса (порт. Constantino de Bragança; 1528—1575) — португальський дворянин, конкістадор і колоніальний адміністратор Португальської імперії. Походив з могутнього Браганського дому. На посаді віцекороля Португальської Індії (1558—1561) ініціював початок завоювання португальцями Шрі-Ланки.
Константину де Браганса | |
---|---|
порт. Constantino de Bragança | |
Народився | 1528 Португальське королівство |
Помер | 14 червня 1575 Португальське королівство |
Країна | Португальське королівство |
Діяльність | аристократ, політик |
Посада | Віцекороль Португальської Індії[d] |
Рід | Браганський дім |
Батько | d |
Брати, сестри | Теодозіу I Браганський і d |
|
Біографія
Константину був сином Жайме, 4-го герцога Браганси, від його другого шлюбу з Жоаною де Мендоса, дочкою Діого де Мендоса, алкайда Морана і братом по батьку Теодозіу I де Браганза.
Коли Константину було 19 років, він був призначений спеціальним послом короля Португалії Жуана III на церемонію хрещення сина короля Франції Генріха II.
У березні 1558 року Катерина Австрійська, вдова короля Жуана III і регент при малолітньому королі Себаштіані призначила Константину віцекоролем Португальської Індії. Він покинув Лісабон 7 квітня 1558 року і прибув до Гоа 3 вересня.
Константину покинув Лісабон з завданням повідомити португальські володіння в Азії про смерть короля Жуана III і початок правління короля Себаштіана. Його інструкції також містили дуже чітку програму Контрреформації. Період його перебування на посаді (1558-1561) відзначився багатьма важливими подіями для історії Португальської Індії: завоюванням Дамана (на узбережжі Гуджарату) у 1559 році та Джафанапатану (на Цейлоні) у 1560; захистом від османської облоги португальського Бахрейна у 1559 р.; направленням португальських представників до Ефіопії; і війною між заморином Калікута та раджею Кананору, якого підтримували португальці в 1560-61 роках. Константину також відомий тим, що запровадив в Індії інквізіцію та заснував у Гоа архієпископство. Крім того, єпископства були створені в Кочіні та Малакці, обидва в 1560 році. Константину був особливо близький до місіонерських проектів і підтримував політику політичної та релігійної жорсткості щодо мусульман, індуїстів, євреїв та протестантів. Був відомий як «місіонер».
Константину поклав початок португальському підкоренню острова Цейлон (сучасна Шрі-Ланка). Перша експедиція, очолювана ним в 1560 році, не змогла підкорити Джафну, але призвела до захоплення острова Маннар. Проте до червня 1619 року, незважаючи на гострий опір Чанкілі II з Джафни, відбулося ще дві португальські експедиції; морська експедиція, яку відбили малабарські корсари, та інша експедиція Філіпе де Олівейра та його 5-тисячної сухопутної армії, яка перемогла Чанкілі та завоювала Джафну, зміцнивши португальський контроль над морськими шляхами через Полкську протоку.
Константину обіймав посаду віцекороля Португальської Індії три роки і вісім днів і протягом цього періоду провів важливі адміністративні і фінансові реформи. Історик Ч. Р. Боксер вважав його одним із найвідданіших і найефективніших португальських губернаторів Індії разом із Франсішку Баррету (1555—1558). Він захищав португальського поета Луїша де Камойнш, який під час свого перебування в Індії зазнав переслідувань від попередника Константину за критичні твори.
З 1562 року був губернатором міста Рібейра-Гранді, на острові Санту-Антау в архіпелазі Кабо-Верде,
Після повернення до Португалії, одружився зі своєю двоюрідною сестрою Марією де Мело, дочкою 1-го маркіза Феррейри та 1-го графа Тентугаля, Родріго де Мело і доньї Брітес де Мінезіш (дочки Антана де Алмада, 3-го графа Авранша). У пари не було нащадків. Король Португалії Себаштіан планував у 1571 році призначити Константину довічним віцекоролем Індії, але той відмовився.
Реліквія «Зуб Будди»
За словами Муту Кумара Свамі, Константину стверджував, що брав участь у захопленні та знищенні реліквії "Зуб Ґаутами Будди" під час війн за Шрі-Ланку. Однак місцева влада стверджувала, що реліквію зберегли від пошкоджень.
Див. також
Посилання
- Генеалогія Константину де Браганса (порт.)
- Константину де Браганса у християнсько-мусульманських відносинах (англ.)
Примітки
- Vila-Santa, Nuno. "Constantino de Bragança" in Christian-Muslim Relations. A Bibliographical History, vol. 7, eds. David Thomas and John Chesworth, Leiden - Boston, Brill, 2015, pp. 841-845. Процитовано 8 серпня 2022.
- Abeysinghe, T. Jaffna Under the Portuguese, p.3
- Kunarasa, K The Jaffna Dynasty, p. 115
- Mutu Coomara Swamy. The Dathavansa, Or The History of the Tooth-relic of Gotama Buddha. Trübner & Co. с. xix.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Konstantinu de Bragansa port Constantino de Braganca 1528 1575 portugalskij dvoryanin konkistador i kolonialnij administrator Portugalskoyi imperiyi Pohodiv z mogutnogo Braganskogo domu Na posadi vicekorolya Portugalskoyi Indiyi 1558 1561 iniciyuvav pochatok zavoyuvannya portugalcyami Shri Lanki Konstantinu de Bragansaport Constantino de BragancaNarodivsya1528 Portugalske korolivstvoPomer14 chervnya 1575 Portugalske korolivstvoKrayina Portugalske korolivstvoDiyalnistaristokrat politikPosadaVicekorol Portugalskoyi Indiyi d RidBraganskij dimBatkodBrati sestriTeodoziu I Braganskij i d Mediafajli u VikishovishiBiografiyaKonstantinu buv sinom Zhajme 4 go gercoga Bragansi vid jogo drugogo shlyubu z Zhoanoyu de Mendosa dochkoyu Diogo de Mendosa alkajda Morana i bratom po batku Teodoziu I de Braganza Koli Konstantinu bulo 19 rokiv vin buv priznachenij specialnim poslom korolya Portugaliyi Zhuana III na ceremoniyu hreshennya sina korolya Franciyi Genriha II U berezni 1558 roku Katerina Avstrijska vdova korolya Zhuana III i regent pri malolitnomu koroli Sebashtiani priznachila Konstantinu vicekorolem Portugalskoyi Indiyi Vin pokinuv Lisabon 7 kvitnya 1558 roku i pribuv do Goa 3 veresnya Konstantinu pokinuv Lisabon z zavdannyam povidomiti portugalski volodinnya v Aziyi pro smert korolya Zhuana III i pochatok pravlinnya korolya Sebashtiana Jogo instrukciyi takozh mistili duzhe chitku programu Kontrreformaciyi Period jogo perebuvannya na posadi 1558 1561 vidznachivsya bagatma vazhlivimi podiyami dlya istoriyi Portugalskoyi Indiyi zavoyuvannyam Damana na uzberezhzhi Gudzharatu u 1559 roci ta Dzhafanapatanu na Cejloni u 1560 zahistom vid osmanskoyi oblogi portugalskogo Bahrejna u 1559 r napravlennyam portugalskih predstavnikiv do Efiopiyi i vijnoyu mizh zamorinom Kalikuta ta radzheyu Kananoru yakogo pidtrimuvali portugalci v 1560 61 rokah Konstantinu takozh vidomij tim sho zaprovadiv v Indiyi inkviziciyu ta zasnuvav u Goa arhiyepiskopstvo Krim togo yepiskopstva buli stvoreni v Kochini ta Malakci obidva v 1560 roci Konstantinu buv osoblivo blizkij do misionerskih proektiv i pidtrimuvav politiku politichnoyi ta religijnoyi zhorstkosti shodo musulman induyistiv yevreyiv ta protestantiv Buv vidomij yak misioner Konstantinu poklav pochatok portugalskomu pidkorennyu ostrova Cejlon suchasna Shri Lanka Persha ekspediciya ocholyuvana nim v 1560 roci ne zmogla pidkoriti Dzhafnu ale prizvela do zahoplennya ostrova Mannar Prote do chervnya 1619 roku nezvazhayuchi na gostrij opir Chankili II z Dzhafni vidbulosya she dvi portugalski ekspediciyi morska ekspediciya yaku vidbili malabarski korsari ta insha ekspediciya Filipe de Olivejra ta jogo 5 tisyachnoyi suhoputnoyi armiyi yaka peremogla Chankili ta zavoyuvala Dzhafnu zmicnivshi portugalskij kontrol nad morskimi shlyahami cherez Polksku protoku Konstantinu obijmav posadu vicekorolya Portugalskoyi Indiyi tri roki i visim dniv i protyagom cogo periodu proviv vazhlivi administrativni i finansovi reformi Istorik Ch R Bokser vvazhav jogo odnim iz najviddanishih i najefektivnishih portugalskih gubernatoriv Indiyi razom iz Fransishku Barretu 1555 1558 Vin zahishav portugalskogo poeta Luyisha de Kamojnsh yakij pid chas svogo perebuvannya v Indiyi zaznav peresliduvan vid poperednika Konstantinu za kritichni tvori Z 1562 roku buv gubernatorom mista Ribejra Grandi na ostrovi Santu Antau v arhipelazi Kabo Verde Pislya povernennya do Portugaliyi odruzhivsya zi svoyeyu dvoyuridnoyu sestroyu Mariyeyu de Melo dochkoyu 1 go markiza Ferrejri ta 1 go grafa Tentugalya Rodrigo de Melo i donyi Brites de Minezish dochki Antana de Almada 3 go grafa Avransha U pari ne bulo nashadkiv Korol Portugaliyi Sebashtian planuvav u 1571 roci priznachiti Konstantinu dovichnim vicekorolem Indiyi ale toj vidmovivsya Relikviya Zub Buddi Za slovami Mutu Kumara Svami Konstantinu stverdzhuvav sho brav uchast u zahoplenni ta znishenni relikviyi Zub Gautami Buddi pid chas vijn za Shri Lanku Odnak misceva vlada stverdzhuvala sho relikviyu zberegli vid poshkodzhen Div takozhBraganskij dim Gercog Braganskij Portugalska Indiya Gubernator Portugalskoyi IndiyiPosilannyaGenealogiya Konstantinu de Bragansa port Konstantinu de Bragansa u hristiyansko musulmanskih vidnosinah angl PrimitkiVila Santa Nuno Constantino de Braganca in Christian Muslim Relations A Bibliographical History vol 7 eds David Thomas and John Chesworth Leiden Boston Brill 2015 pp 841 845 Procitovano 8 serpnya 2022 Abeysinghe T Jaffna Under the Portuguese p 3 Kunarasa K The Jaffna Dynasty p 115 Mutu Coomara Swamy The Dathavansa Or The History of the Tooth relic of Gotama Buddha Trubner amp Co s xix