Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Барон Константі н фон Нойрат нім Konstantin Freiherr von Neurath 2 лютого 1873 Вюртемберг 14 серпня 1956 Німеччина німец

Константин фон Нойрат

Константин фон Нойрат

Барон Константі́н фон Нойрат (нім. Konstantin Freiherr von Neurath, *2 лютого 1873, , Вюртемберг — †14 серпня 1956, , Німеччина) — німецький державний і політичний діяч, дипломат, барон.

Константін фон Нойрат
Konstantin Freiherr von Neurath
image
Константін фон Нойрат
 
Ім'я при народженні: нім. Konstantin Hermann Karl von Neurath
Народження: 2 лютого 1873(1873-02-02)
Смерть: 14 серпня 1956(1956-08-14) (83 роки)
Причина смерті: інфаркт міокарда
Поховання: Баден-Вюртемберг
Країна: Німеччина
Освіта: Тюбінгенський університет, d і HU Berlin
Партія: Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини (1945)
 
Військова служба
Роки служби: 1914—1945
Звання: image Обергруппенфюрер СС
Битви: Перша світова війна
Друга світова війна
Автограф: image
Нагороди:
image image
image
Орден Фрідріха (Вюртемберг)
image
image
Залізний хрест 1-го класу
image
Залізний хрест 2-го класу
image
За поранення (нагрудний знак)
image
Лицарський хрест ордена «За військові заслуги» (Вюртемберг)
image
Лицарський хрест 1-го класу ордена Альберта (Саксонія)
image
Кавалер командорського хреста ордена Франца Йосифа
image
Орден Османіє 2 ступеня
image
Галліполійська зірка
image
Кавалер Великого хреста ордена «Святий Олександр»
image
Орден Вільгельма
image
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
image
Командорський хрест 1-го класу ордена дому Саксен-Ернестіне
image
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
image
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом
image
Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря
image
Кавалер Великого Хреста ордена Корони Італії
image
Орден Данеброг defaultКавалер Великого хреста ордена Данеброг
image
Почесний знак «За вірну службу»
image
Хрест Воєнних заслуг I класу
image
Хрест Воєнних заслуг II класу
image
Орден німецького орла
image
Кільце «Мертва голова»

image Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

З 1901 — на дипломатичній службі.

У 1903 призначений на посаду генерального консула Німеччини в Лондоні.

Під час Першої світової війни був працівником німецького консульства в Константинополі.

У 1917–1918 очолював вюртемберзький уряд.

З 1919 — посланник в Копенгагені.

У 1922–1930 — посол в Римі, в 1930–1932 — посол в Лондоні. Входив до складу німецької делегації на Лондонській конференції 1932 року, де домагався зняття репарацій з Німеччини.

З 2 червня до 17 листопада 1932 обіймав посаду міністра закордонних справ в уряді Франца фон Папена, з грудня — в уряді Курта фон Шляйхера. У січні 1933 обійняв ту ж саму посаду в першому кабінеті Адольфа Гітлера, вступивши до НСДАП та СС та отримавши звання группенфюрера СС.

На посаді міністра закордонних справ уклав (1934), проводив підготовку приєднання Саарської області до Німеччини, підготовку та оформлення відмови від військових статей Версальського мирного договору 1919, підготовку до ремілітаризації Рейнської зони та відмову від Локарнського договору 1925 року.

У 1936 брав участь в переговорах з Італією й Японією. Результатами переговорів стало підписання Сталевого та .

5 листопада 1937 був учасником щодо аншлюсу Австрії — плану «Отто». Звістка про те, що Гітлер збирається використати збройні сили проти Австрії та Чехословаччини так шокувало його, що в нього сталося кілька серцевих нападів. Незважаючи на стан здоров'я, за кілька днів зв'язався з генералом фон Фрічем і начальником Генерального штабу генералом Беком і порадився з ними щодо того як можна змусити Гітлера "змінити свій погляд". Нойрат зміг влаштувати зустріч з фюрером лише в середині січня 1938 року.

«Скориставшись нагодою, я спробував довести йому, що ця політика призведе до світової війни, і що я не збираюся брати в цьому участь... Коли, незважаючи на всі мої аргументи, він усе одно залишився при своїй думці, я сказав йому, щоби він шукав іншого Міністра закордонних справ.» - згодом свідчив Нейрат на Нюрнберзькому процесі.

У лютому 1938 змінений на посаді міністра закордонних справ Йоахімом фон Ріббентропом через протиріччя з Гітлером щодо зовнішньої політики Німеччини.

З 18 березня 1939 до 25 серпня 1943 обіймав посаду Богемії та Моравії. Розробляв плани винищення чехів та германізації Чехії.

У червні 1943 отримав звання обергруппенфюрера СС.

У травні 1945 заарештований та включений до списку військових злочинців. Засуджений Нюрнберзьким трибуналом до 15 років ув'язнення.

На Нюрнберзькому процесі Нейрат заявив:

«Мене надзвичайно засмутила промова Гітлера, оскільки вона вибивала підґрунтя з-під тієї міжнародної політики, яку я послідовно вибудовував.»

Через проблеми зі здоров'ям звільнений з в 1954.

Помер в 14 серпня 1956.

Нагороди

Примітки

  1. 1904-1993., Shirer, William L. (William Lawrence), (2011). The rise and fall of the Third Reich : a history of Nazi Germany (вид. 50th anniversary ed). New York: Simon & Schuster. ISBN . OCLC 756654223.

Джерела

  • Сергій Воропаєв. Энциклопедия Третьего Рейха. — Москва : ЛОКИД-МИФ, 1996.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Baron Konstanti n fon Nojrat nim Konstantin Freiherr von Neurath 2 lyutogo 1873 Vyurtemberg 14 serpnya 1956 Nimechchina nimeckij derzhavnij i politichnij diyach diplomat baron Konstantin fon Nojrat Konstantin Freiherr von NeurathKonstantin fon Nojrat Im ya pri narodzhenni nim Konstantin Hermann Karl von NeurathNarodzhennya 2 lyutogo 1873 1873 02 02 Smert 14 serpnya 1956 1956 08 14 83 roki Prichina smerti infarkt miokardaPohovannya Baden VyurtembergKrayina NimechchinaOsvita Tyubingenskij universitet d i HU BerlinPartiya Nacional socialistichna robitnicha partiya Nimechchini 1945 Vijskova sluzhba Roki sluzhbi 1914 1945 Zvannya Obergruppenfyurer SS Bitvi Persha svitova vijna Druga svitova vijna Avtograf Nagorodi Orden Fridriha Vyurtemberg Zaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasu Za poranennya nagrudnij znak Licarskij hrest ordena Za vijskovi zaslugi Vyurtemberg Licarskij hrest 1 go klasu ordena Alberta Saksoniya Kavaler komandorskogo hresta ordena Franca Josifa Orden Osmaniye 2 stupenya Gallipolijska zirka Kavaler Velikogo hresta ordena Svyatij Oleksandr Orden Vilgelma Pochesnij hrest veterana vijni dlya uchasnikiv bojovih dij Komandorskij hrest 1 go klasu ordena domu Saksen Ernestine Medal U pam yat 13 bereznya 1938 roku Medal U pam yat 1 zhovtnya 1938 z Prazkim gradom Kavaler Velikogo Hresta ordena Svyatih Mavrikiya j Lazarya Kavaler Velikogo Hresta ordena Koroni Italiyi Orden Danebrog defaultKavaler Velikogo hresta ordena Danebrog Pochesnij znak Za virnu sluzhbu Hrest Voyennih zaslug I klasu Hrest Voyennih zaslug II klasu Orden nimeckogo orla Kilce Mertva golova Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisZ 1901 na diplomatichnij sluzhbi U 1903 priznachenij na posadu generalnogo konsula Nimechchini v Londoni Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni buv pracivnikom nimeckogo konsulstva v Konstantinopoli U 1917 1918 ocholyuvav vyurtemberzkij uryad Z 1919 poslannik v Kopengageni U 1922 1930 posol v Rimi v 1930 1932 posol v Londoni Vhodiv do skladu nimeckoyi delegaciyi na Londonskij konferenciyi 1932 roku de domagavsya znyattya reparacij z Nimechchini Z 2 chervnya do 17 listopada 1932 obijmav posadu ministra zakordonnih sprav v uryadi Franca fon Papena z grudnya v uryadi Kurta fon Shlyajhera U sichni 1933 obijnyav tu zh samu posadu v pershomu kabineti Adolfa Gitlera vstupivshi do NSDAP ta SS ta otrimavshi zvannya gruppenfyurera SS Na posadi ministra zakordonnih sprav uklav 1934 provodiv pidgotovku priyednannya Saarskoyi oblasti do Nimechchini pidgotovku ta oformlennya vidmovi vid vijskovih statej Versalskogo mirnogo dogovoru 1919 pidgotovku do remilitarizaciyi Rejnskoyi zoni ta vidmovu vid Lokarnskogo dogovoru 1925 roku U 1936 brav uchast v peregovorah z Italiyeyu j Yaponiyeyu Rezultatami peregovoriv stalo pidpisannya Stalevogo ta 5 listopada 1937 buv uchasnikom shodo anshlyusu Avstriyi planu Otto Zvistka pro te sho Gitler zbirayetsya vikoristati zbrojni sili proti Avstriyi ta Chehoslovachchini tak shokuvalo jogo sho v nogo stalosya kilka sercevih napadiv Nezvazhayuchi na stan zdorov ya za kilka dniv zv yazavsya z generalom fon Frichem i nachalnikom Generalnogo shtabu generalom Bekom i poradivsya z nimi shodo togo yak mozhna zmusiti Gitlera zminiti svij poglyad Nojrat zmig vlashtuvati zustrich z fyurerom lishe v seredini sichnya 1938 roku Skoristavshis nagodoyu ya sprobuvav dovesti jomu sho cya politika prizvede do svitovoyi vijni i sho ya ne zbirayusya brati v comu uchast Koli nezvazhayuchi na vsi moyi argumenti vin use odno zalishivsya pri svoyij dumci ya skazav jomu shobi vin shukav inshogo Ministra zakordonnih sprav zgodom svidchiv Nejrat na Nyurnberzkomu procesi U lyutomu 1938 zminenij na posadi ministra zakordonnih sprav Joahimom fon Ribbentropom cherez protirichchya z Gitlerom shodo zovnishnoyi politiki Nimechchini Z 18 bereznya 1939 do 25 serpnya 1943 obijmav posadu Bogemiyi ta Moraviyi Rozroblyav plani vinishennya chehiv ta germanizaciyi Chehiyi U chervni 1943 otrimav zvannya obergruppenfyurera SS U travni 1945 zaareshtovanij ta vklyuchenij do spisku vijskovih zlochinciv Zasudzhenij Nyurnberzkim tribunalom do 15 rokiv uv yaznennya Na Nyurnberzkomu procesi Nejrat zayaviv Mene nadzvichajno zasmutila promova Gitlera oskilki vona vibivala pidgruntya z pid tiyeyi mizhnarodnoyi politiki yaku ya poslidovno vibudovuvav Cherez problemi zi zdorov yam zvilnenij z v 1954 Pomer v 14 serpnya 1956 NagorodiLicar Velikogo hresta Korolivskogo Viktorianskogo ordena 28 kvitnya 1904 Sribna 1911 Orden Fridriha Vyurtemberg 1 go klasu Orden Chervonogo orla 4 go klasu Orden Koroni Belgiya komandorskij hrest Zaliznij hrest 2 go klasu 16 zhovtnya 1914 1 go klasu 1 sichnya 1915 Komandor ordena Franca Josifa Avstro Ugorshina 1915 Nagrudnij znak Za poranennya v chornomu 1916 Orden Za vijskovi zaslugi Vyurtemberg licarskij hrest Licar 1 go klasu ordena Alberta z mechami Licarskij hrest ordena Za vijskovi zaslugi Vyurtemberg 1 go klasu Orden Svyatij Oleksandr 1 go klasu z mechami Bolgariya Orden Osmaniye 2 go stupenya Vijskova medal Osmanska imperiya Pochesnij hrest veterana vijni Komandor 1 go klasu ordena domu Saksen Ernestine z mechami Zolotij partijnij znak NSDAP 30 sichnya 1937 Pochesnij znak Za virnu sluzhbu 1 go stupenya 40 rokiv 2 lyutogo 1938 Kavaler Velikogo hresta ordena Svyatih Mavrikiya ta Lazarya Kavaler Velikogo hresta ordena Koroni Italiyi Velikij hrest ordena Danebroga z diamantami Daniya 1938 Pochesna shpaga rejhsfyurera SS Kilce Mertva golova Medal U pam yat 13 bereznya 1938 roku Medal U pam yat 1 zhovtnya 1938 iz zastibkoyu Prazkij grad Velikij hrest ordena Nimeckogo orla z zirkoyu 20 kvitnya 1939 Hrest Voyennih zaslug 2 go i 1 go 22 veresnya 1940 klasuPrimitki1904 1993 Shirer William L William Lawrence 2011 The rise and fall of the Third Reich a history of Nazi Germany vid 50th anniversary ed New York Simon amp Schuster ISBN 9781451651683 OCLC 756654223 DzherelaSergij Voropayev Enciklopediya Tretego Rejha Moskva LOKID MIF 1996 R A Krivonos Nojrat Kostyantin Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4

Дата публікації:
Топ