Конрад Левандовський пол Konrad T Lewandowski 1 квітня 1966 19660401 Варшава польський письменник фантаст автор детектив

Конрад Левандовський (пол. Konrad T. Lewandowski, 1 квітня 1966(19660401), Варшава) — польський письменник-фантаст, автор детективних творів, філософ, журналіст, публіцист та редактор.

Конрад Левандовський
пол. Konrad T. Lewandowski
Конрад Левандовський у 2001 році
Ім'я при народженні	Konrad Tomasz Lewandowski
Псевдонім	Пшеводас
Народився	1 квітня 1966(1966-04-01) (58 років) Варшава
Громадянство	Польща
Діяльність	прозаїк, публіцист, редактор
Сфера роботи	література
Мова творів	польська
Роки активності	1991–
Напрямок	проза
Жанр	фантастичний роман, повість, оповідання, детектив
Magnum opus
Премії	Меморіальна премія імені Януша Зайделя (1995)
Сайт: przewodas.pl


Конрад Левандовський у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Левандовський.

Біографія

Конрад Левандовський народився у Варшаві. За освітою він є інженером-хіміком і доктором філософії. За релігійними переконаннями Левандовський є слов'янським рідновіром, у 2015—2018 роках він був членом «Рідної польської церкви». З початку 90-х років ХХ століття він співпрацював із низкою журналів, зокрема «Nowa Fantastyka», , «Cogito», «Sprawy Nauki», «Skandale».

Як письменник Конрад Левандовський отримав найбільше визнання читачів за цикл пригодницько-фантастичних творів про пригоди журналіста вигаданої газети «Посолоджені новинки» (пол. Obleśne Nowinki) Радослава Томашевського, а також за цикл творів , в яких розповідається про фантастичну істоту, подібну до вовкулаки, яка може обертатись із людини не вовком, а велетенським котом. Він також є автором 5 детективних романів із спільним головним героєм — надкомісаром Єжи Дрвенцьким, дія яких відбувається у міжвоєнний час у Польщі; а також автором історично-пригодницької трилогії «Бурштинове королівство» (пол. Bursztynowe Królestwo), дія якої відбувається на підросійській частині Польщі на межі ХІХ—ХХ соліть, головним героєм якої є старший лейтенант Сергій Лавендовський, за національністю поляк, який підтримує царську владу.

Конрад Левандовський також співпрацював із мистецьким журналом «Lampa», додатком до журналу «Nowa Fantastyka» «Czas Fantastyki», а також із варшавським (співпрацював із ним у проекті відзначення 150-ї роковини Січневого повстання, результатом якого став його роман «Орел біліший, ніж голубка» (пол. Orzeł bielszy niż Gołębica), написаний у стилі стимпанку, а також відзнятий короткометражний фільм).

Конрад Левандовський є автором філософської системи, подібної до томістичної метафізики, в якій він запропонував онтологічну теорію дійсності, яка заснована на так званому «Принципі Дотримання Вільного Вибору». Основи цієї теорії описані Левандовським у книзі «Похвала єресі», обговорення якої відбулося 31 травня 2012 року в Ягеллонському університеті. Він також часто дискутує з питань метафізики в дискусійних інтернет-групах. У мережі Інтернет та особистому житті письменник використовує псевдонім «Пшеводас».

У 1992 році присудив Конраду Левандовському антинагороду «Золотий Метеор» за агресивний опис конвенту в журналі «Skandale». У 1995 році письменник отримав Меморіальну премію імені Януша Зайделя за оповідання «Записник 2015» (пол. Noteka 2015), окрім цього, ще 6 разів номінувався на цю премію. Проте пізніше Левандовський вступив у конфлікт із особами, які обирають лауреатів премії, а в 2004 році він написав відкритого листа до Ядвіги Зайдель, вдови письменника, щоб вон прибрала ім'я Зайделя із назви нагороди, а також відійти від патронату нагороди.

У квітні 2018 року Конрад Левандовський став лауреатом конкурсу, який проводила польська компанія з виробництва озброєння, на кращий твір з тематики національно-визвольних змагань для молоді, його роман «Броньовані орлята» (пол. Pancerne Orlęta) зайняв на конкурсі третє місце.

У жовтні 2018 року Конрад Левандовський на XXV церемонії з нагоди вручення Загальнопольської літературної премії імені Корнеля Макушинського отримав нагороду читацьких симпатій у вигляді козлика за книжку «Чорт і спілка. Нові пригоди чорта із сьомого класу» (пол. Szatan i spółka. Dalsze przygody szatana z siódmej klasy).

Вибрана бібліографія

Сага про котолака

Шлях котолака (пол. Trop kotołaka, 1998)
Ксін-хижак (пол. Ksin Drapieżca, 2003)
Похід котолака (пол. Wyprawa kotołaka, 2003)
Ксін (пол. Ksin, 1991)
Трояндоока (пол. Różanooka ,1992)
Ксін-кочівник (пол. Ksin koczownik, 2006)
Людське тепло (пол. Ludzkie ciepło, оповідання, 2007)
Ксін на болотах часу (пол. Ksin na Bagnach Czasu, 2017)

Цикл «Огарок для диявола»

Огарок для диявола. Чорна верба (пол. Diabłu ogarek. Czarna wierzba, 2011)
Огарок для диявола. Колонна Зигмунта (пол. Diabłu ogarek. Kolumna Zygmunta, 2012)
Огарок для диявола. Остання шана (пол. Diabłu ogarek. Ostatni hołd, 2013)

Далекосхідна трилогія

Бурштинове королівство (пол. Bursztynowe Królestwo, 2009)
Афганський Зевс (пол. Afgański Zeus, 2011)
Герої відроджуються (пол. Bohaterowie się odradzają, 2012)

Детективний цикл із комісаром Єжи Дрвенцьким

Магнетизер (пол. Magnetyzer, 2007)
Богині з лабрадориту (пол. Bogini z labradoru, 2007)
Електричні перли (пол. Elektryczne perły, 2008)
Ситцева засідка (пол. Perkalowy dybuk, 2009)
Сілезька доброчинність (пол. Śląskie dziękczynienie, 2010)
Румунські кавуни (пол. Rumuńskie kawony, 2015)

Інші романи

Міст над безоднею (пол. Most nad Otchłanią, 1995)
Королева Жанна д'Арк (пол. Królowa Joanna d'Arc, 2000)
місія Рамзеса Великого (пол. Misja Ramzesa Wielkiego, 2001)
Чорний психоз (пол. Czarna psychoza, 2005)
Ангели повинні піти (пол. Anioły muszą odejść, 2011)
Фараон вампірів (пол. Faraon wampirów, 2012, електронне видання)
Орел біліший, ніж голубка (пол. Orzeł bielszy niż gołębnica, 2013)
Посланниця богині (пол. Wysłanniczka bogini, 2014)

Примітки

Poganie odwiedzili kurię. Процитовано 27 вересня 2016. (пол.)
Konrad T. Lewandowski (25 червня 2018). Przewodas. Процитовано 20 вересня 2018. (пол.)
Konferencja naukowa Rozdroża kultury: Czy herezje są twórcze? [ 27 січня 2019 у Wayback Machine.] (пол.)
Szanowna Pani Jadwigo!^{[недоступне посилання]} (пол.)
Fundacja Polskiej Grupy Zbrojeniowej. Laureaci konkursu stypendialnego - Fundacja Polskiej Grupy Zbrojeniowej (пол.). Процитовано 22 квітня 2018.
Narodowe Centrum Kultury (12 жовтня 2018). #Wolność – czytaj dalej. Poznaj laureatów Konkursu!. Процитовано 25 листопада 2018. (пол.)
Jola Wodniak (22 листопада 2018). 25. Ogólnopolska Nagroda Literacka im. Kornela Makuszyńskiego. Процитовано 25 листопада 2018.(пол.)

Посилання

Офіційний сайт автора (пол.). Процитовано 23 липня 2017.
Офіційний сайт автора (стара версія) (пол.). Процитовано 23 липня 2017.
Jebnę dechą od trumny – długi wywiad z Lewandowskim z 14 listopada 2009 (пол.). Процитовано 25 квітня 2011.
Wypowiedzi Lewandowskiego w Usenecie – posortowane według daty (пол.). Процитовано 25 квітня 2011.
Конрад Левандовський на сайті encyklopediafantastyki.pl [ 18 лютого 2019 у Wayback Machine.] (пол.)
Конрад Левандовський на сайті LubimyCzytac.pl [ 26 січня 2019 у Wayback Machine.] (пол.)

[1] Poganie odwiedzili kurię. Процитовано 27 вересня 2016. (пол.)

[2] Konrad T. Lewandowski (25 червня 2018). Przewodas. Процитовано 20 вересня 2018. (пол.)

[3] Konferencja naukowa Rozdroża kultury: Czy herezje są twórcze? [ 27 січня 2019 у Wayback Machine.] (пол.)

[ZAJDEL-4] Szanowna Pani Jadwigo!^{[недоступне посилання]} (пол.)

[5] Fundacja Polskiej Grupy Zbrojeniowej. Laureaci konkursu stypendialnego - Fundacja Polskiej Grupy Zbrojeniowej (пол.). Процитовано 22 квітня 2018.

[nck-6] Narodowe Centrum Kultury (12 жовтня 2018). #Wolność – czytaj dalej. Poznaj laureatów Konkursu!. Процитовано 25 листопада 2018. (пол.)

[7] Jola Wodniak (22 листопада 2018). 25. Ogólnopolska Nagroda Literacka im. Kornela Makuszyńskiego. Процитовано 25 листопада 2018.(пол.)