Ukrcenter Примітки Корнель Макушинськийпол Kornel MakuszyńskiНародився 8 січня 1884 1884 01 08 м СтрийПомер 31 липня 195

~~|Ukrcenter=~~ ~~|Примітки=~~

Корнель Макушинський
пол. Kornel Makuszyński

Народився	8 січня 1884(1884-01-08) м. Стрий
Помер	31 липня 1953(1953-07-31) (69 років) м. Закопане, Польща
Поховання	^d
Громадянство	Польща
Діяльність	поет, письменник, театральний критик, журналіст
Сфера роботи	література
Alma mater	філологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка
Мова творів	польська
Напрямок	вірші, дитяча література
Magnum opus	Q11830020?
Членство	Польська академія літератури
Автограф
Премії


Корнель Макушинський у Вікісховищі

Корнель Макушинський (іноді Корнелій Макушинський; пол. Kornel Makuszyński, 8 січня 1884, Стрий, нині Львівська область, Україна — 31 липня 1953, Закопане Польща) — польський прозаїк, поет, фейлетоніст, театральний критик, член Польської академії літератури. Відзначений Золотим Академічний лавром (1935).

Життєпис

Могила Корнелія Макушинського на Цвинтарі Достойних у Закопаному

Пам'ятник Корнелію Макушинському в Закопаному

Корнель Макушинський народився 8 січня 1884 року у Стрию в родині Юлії з Огоновських та Едварда Макушинського, полковника австрійського війська.

Відвідував IV гімназію імені Яна Длуґоша у Львові. Винаймав скромну квартиру у львівського асенізатора і гицля Зіґля на Клепарові. У 14 років почав писати вірші. Перші їхні публікації з'явились у львівському часописі «Слово польське», коли письменникові було лише 16. У 1904 році став членом редакції цієї газети, займаючись театральними рецензіями.

Закінчив факультет польської літератури і романських мов Львівського університету імені Яна Казимира, пізніше навчався в Сорбонні у Парижі, де вивчав французьку літературу. Подорожував Італією в компанії майбутніх польських літераторів Леопольда Стаффа, Яна Каспровича, Владислава Оркана. В середині 1915 року, так само як і тисячі мешканців Львова був евакуйований вглиб Російської імперії. Зовсім випадково затримався у Києві, де мешкала чисельна польська громада. Залишився там головою місцевого Союзу польських письменників і журналістів, а також літературним керівником київського Польського театру.

Диплом про присудження Золотого Академічного лавра Корнелю Макушинському 5 листопада 1935 року

До Польщі повернувся після закінчення війни, у 1918 році, спочатку на декілька місяців до Львова, потім до Варшави. Мешкав там до 1944 року. За свою творчість отримав членство Польської академії літератури. 5 листопада 1935 року відзначений Золотим Академічним лавром за «видатну літературну творчість». Почесний громадянин м. Закопане (проживав у ньому з 1945 р.).

Книжки Макушинського знайшли велику популярність серед молоді завдяки знанням дитячої психіки, вмілому конструюванню оповідання. Оптимізм, шляхетні моральні постави, віра в людську доброту, співчуття скривдженим — виховні якості його творів.

Помер Корнель Макушинський 31 липня 1953 року, похований на Цвинтарі Достойних у місті Закопане. Його твори для дітей і молоді, перекладені багатьма мовами світу, друкуються і в Україні, у Львові.

У притворі стрийського костелу Різдва Богородиці Карпатським товариством була встановлена пам'ятна таблиця Корнелю Макушинському.

Творчість

Пам'ятник персонажу казок К. Макушинського — *Козлику Матолку* в Пацануві (Польща)

1908 Połów Gwiazd перша видана казка
1910 W kalejdoskopie
1910 Romantyczne historie
1910 Rzeczy wesołe
1911 Zabawa w szczęście
1912 Szewc Kopytko i kaczor Kwak(«Швець Копитко і качур Квак»)
Awantury arabskie
1914 Straszliwe przygody
1915 Perły i wieprze
1916 Bardzo dziwne bajki (Bajka o królewnie Marysi, o czarnym łabędziu i o lodowej górze, Szewc Kopytko i kaczor Kwak, O tym jak krawiec Niteczka został królem, Dzielny Janek i jego pies)
1917 Po mlecznej drodze
1919 Piosenki żołnierskie
1919 Słońce w herbie
1925 Bezgrzeszne lata
1928 O dwóch takich, co ukradli księżyc(«Про тих двох, що вкрали місяць») — на його основі знятий фільм і анімаційний серіал
1929 Listy zebrane
1930 Przyjaciel wesołego diabła(«Товариш веселого диявола») — на основі цієї казки знято два фільми і серіал
1932 Panna z mokrą głową(«Панна з мокрою головою») — на основі цієї казки було знято фільм і телевізійний серіал
1933 Skrzydlaty chłopiec
1933 Mały chłopiec
1934 Uśmiech Lwowa
1935 Wyprawa pod psem
1935 Wielka brama
1936 Złamany miecz
1937 Awantura o Basię — на основі цієї казки знято два фільми і серіал
1937 Nowe bajki tego roku
1937 Szatan z siódmej klasy — на основі цієї казки знято два фільми і серіал
1939 Za króla Piasta Polska wyrasta
1939 Kartki z kalendarza
1946 List z tamtego świata
1957 Szaleństwa panny Ewy(«Шаленства панни Єви») — роман написаний в 1940, на його основі знято фільм та телевізійний серіал
Ballada o św. Jerzym
Człowiek znaleziony nocą
Dusze z papieru
Dziewięć kochanek kawalera Dorna
Król Azis
Moje listy
Narodziny serca
O duchach, diabłach i kobietach
Orlice
Pieśń o Ojczyźnie
Radosne i smutne
Romantyczne i dziwne powieści
Śmieszni ludzie
Wycinanki
Ze środy na piątek
Żywot Pani
Fatalna szpilka
Legenda o św. Jerzym
Liryki
Listy zakopiańskie
Listy ze Lwowa
O tym, jak krawiec Niteczka został królem
Poezje
Poezje wybrane
Smętne ballady
Śpiewający diabeł
Wesoły zwierzyniec
Drugie wakacje Szatana (відсутня книга, видання якої було заплановане на грудень 1939 р.)

Разом із польським письменником, :

1933 120 przygód Koziołka Matołka(«120 пригод козлика Матолка») (120, тому що книга містила 120 ілюстрацій) Українською мовою переклала казку Макушинського стрийська поетеса — .
1933 Druga księga przygód Koziołka Matołka
1934 Trzecia księga przygód Koziołka Matołka
1934 Czwarta księga przygód Koziołka Matołka
1935 Awantury i wybryki małej małpki Fiki-Miki(«Пригоди мавпенятка Фікі-Мікі»)
1936 Fiki-Miki dalsze dzieje, ten kto czyta, ten się śmieje
1937 O wawelskim smoku
1938 Wanda leży w naszej ziemi
1938 Na nic płacze, na nic krzyki, koniec przygód Fiki-Miki
1960 Legendy krakowskie (O wawelskim smoku, Wandzie)
1964 Комбіноване видання Awantury i wybryki małej małpki Fiki-Miki
1969 Комбіноване видання Przygody Koziołka Matołka

Переклади українською

Пан із цапиною борідкою / переклад з польської Ігоря Пізнюка // Кур'єр Кривбасу. — 2016. — № 314—316. — С. 122—142.

Примітки

. Архів оригіналу за 19 квітня 2016. Процитовано 3 січня 2012.
Zarządzenie Ministra Wyznań Religijnych i Oświecenia Publicznego z dnia 5 listopada 1935 r. (PDF). sejm.gov.pl (пол.). Сейм Республіки Польща. (PDF) оригіналу за 16 червня 2020. Процитовано 24 грудня 2020.

Джерела

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Корнель Макушинський

Duszą w Zakopanem. Kornel Makuszyński [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
Kornel Makuszyński „Uśmiech Lwowa” [ 19 квітня 2012 у Wayback Machine.] (пол.)
Piotr Czartoryski-Sziler — Kornel Makuszyński — optymistyczna wizja świata [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.](пол.)
Muzeum Kornela Makuszyńskiego [ 30 квітня 2015 у Wayback Machine.](пол.)

[1] . Архів оригіналу за 19 квітня 2016. Процитовано 3 січня 2012.

[2] Zarządzenie Ministra Wyznań Religijnych i Oświecenia Publicznego z dnia 5 listopada 1935 r. (PDF). sejm.gov.pl (пол.). Сейм Республіки Польща. (PDF) оригіналу за 16 червня 2020. Процитовано 24 грудня 2020.