Кондратюк Валерій Віталійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кондратюк.

Вале́рій Віта́лійович Кондратю́к (нар. 4 липня 1970(19700704)) — український офіцер спецслужб, генерал-лейтенант. Голова Служби зовнішньої розвідки України (2020—2021), заступник голови Адміністрації Президента України (2016—2019), начальник ГУР МОУ (2015—2016), начальник Департаменту контррозвідки Служби безпеки України (2014—2015).

Кондратюк Валерій Віталійович
Генерал-лейтенант
Загальна інформація
Народження	4 липня 1970(1970-07-04) (53 роки) Джамбул, Казахстан
Alma Mater	Київське вище загальновійськове командне училище
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Служба зовнішньої розвідки України
Війни / битви	Війна на сході України
Командування
Начальник Головного управління розвідки МО України 28 липня 2015 — 28 жовтня 2016 Попередник Юрій Павлов Наступник Василь Бурба Начальник Департаменту контррозвідки СБУ 3 березня 2014 — 28 липня 2015 Попередник Володимир Бік Наступник Віталій Найда
Нагороди та відзнаки
Медаль «За військову службу Україні»
Кондратюк Валерій Віталійович у Вікісховищі

Життєпис

Освіта

• 1987 — Київське Суворовське військове училище;
• 1991 — Київське вище загальновійськове командне училище імені М. В. Фрунзе за спеціальністю «Командна тактична, військова розвідка»;
• 1995 — Київський лінгвістичний університет, факультет іноземних мов;
• 1996 — Академія Збройних Сил України, факультет воєнно-дипломатичної служби за спеціальністю «Військове управління у міжнародних відносинах», кваліфікація — магістр військового управління;
• 1996 — Курси штабних офіцерів НАТО військового коледжу збройних сил Нідерландів;
• 1997 — Школа розвідки і безпеки Збройних Сил Канади;
• 1998 — Курси антитерористичної діяльності Академії ФБР США;
• 2014 — Національна академія СБ України за спеціальністю «Оперативно-розшукова та контррозвідувальна діяльність».

Кар'єра

• 1991 командир групи спеціального призначення 260 окремого загону спеціального призначення (військова частина 83484, м. Кіровоград).
• 1992 — 1994 рік помічник начальника розвідувально-інформаційного відділення 9 окремої бригади спеціального призначення (військова частина А0759, м. Кіровоград).
• 1996 — 1999 проходив службу на офіцерських посадах у Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України.
• 1999 — 2002 військовий аташе при Посольстві України в США.
• 2002 — 2004 старший оперативний офіцер, начальник оперативної групи — заступник начальника відділу та начальник служби департаменту Головного управління розвідки Міністерства оборони України.
• 2004 — 2010 проходив службу на посадах в Службі безпеки України, в тому числі на посадах начальника управління та керівника апарату Голови СБ України.
• У 2010 році після оголошення результатів президентських виборів ухвалив рішення щодо звільнення з військової служби.
• 2014 — 2015 начальник Департаменту контррозвідки Служби безпеки України.
• 2015 — 2016 начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України.
• 2016 — 2019 Заступник Глави Адміністрації Президента України.
• 2020 — 2021 Голова Служби зовнішньої розвідки України.

Член РНБО з 17 серпня 2020 року до 24 липня 2021 року.

Різне

• Учасник бойових дій в Іраку. Учасник АТО.
• Кандидат економічних наук.
• Володіє англійською та німецькою мовами.
• Одружений. Виховує трьох синів та доньку.

Нагороди

• Орден Богдана Хмельницького III ст. (5 грудня 2017) — за особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку
• Медаль «За військову службу Україні» (20 січня 2010) — за вагомий особистий внесок у справу консолідації українського суспільства, розбудову демократичної, соціальної і правової держави та з нагоди Дня Соборності України

Примітки

1. Указ Президента України від 25 березня 2015 року № 175/2015 «Про присвоєння військових звань»
2. . Офіс Президента України. 9 червня 2020. Архів оригіналу за 9 червня 2020. Процитовано 13 червня 2020.
3. Указ Президента України від 3 березня 2014 року № 236/2014 «Про призначення В.Кондратюка начальником Департаменту контррозвідки Служби безпеки України»
4. Указ Президента України від 24 липня 2015 року № 449/2015 «Про звільнення В.Кондратюка з посади начальника Департаменту контррозвідки Служби безпеки України»
5. Указ Президента України від 28 липня 2015 року № 455/2015 «Про призначення В.Кондратюка начальником Головного управління розвідки Міністерства оборони України»
6. Указ Президента України від 15 жовтня 2016 року № 464/2016 «Про звільнення В.Кондратюка з посади начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України»
7. Указ Президента України від 15 жовтня 2016 року № 465/2016 «Про призначення В.Кондратюка Заступником Глави Адміністрації Президента України»
8. Указ Президента України від 4 вересня 2019 року № 652/2019 «Про звільнення В.Кондратюка з посади Заступника Глави Адміністрації Президента України»
9. Указ Президента України від 5 червня 2020 року № 212/2020 «Про призначення В.Кондратюка Головою Служби зовнішньої розвідки України»
10. . Архів оригіналу за 23 липня 2021. Процитовано 23 липня 2021.
11. Указ Президента України від 17 серпня 2020 року № 324/2020 «Про зміни у складі Ради національної безпеки і оборони України»
12. Указ Президента України від 5 грудня 2017 року № 403/2017 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Збройних Сил України»
13. Указ Президента України від 20 січня 2010 року № 53/2010 «Про відзначення державними нагородами України»

Посилання

• Заступник Глави Адміністрації Президента України [ 10 серпня 2019 у Wayback Machine.] // Сайт Президента України
• . Укрінформ. 05.06.2020. Архів оригіналу за 18 червня 2020. Процитовано 13 червня 2020.
• Офіційна декларація