Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олекса́ндр Олексі́йович Кондра́тьєв (рос. Александр Алексеевич Кондратьев) (23 або 24 травня 1876, Санкт-Петербург — 26 травня 1967, Наяк, штат Нью-Йорк, США) — російський письменник, поет, перекладач, критик.
| Кондратьєв Олександр Олексійович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився | 11 (23) травня 1876 Санкт-Петербург, Російська імперія | |||
| Помер | 26 травня 1967[1] (91 рік) Наяк, Рокленд, Нью-Йорк, США | |||
| Поховання | d | |||
| Країна |  Російська імперія США | |||
| Діяльність | поет, письменник наукової фантастики | |||
| Alma mater | Санкт-Петербурзький державний університет | |||
| Мова творів | російська | |||
| Жанр | лірика | |||
| | ||||
Дореволюційний період життя та творчості
Народився в сім’ї директора Державної друкарні. Навчався в гімназії, де директором був Інокентій Анненський. 1902 року закінчив юридичний факультет Петербурзького університету.
Друкуватися почав 1899 року (вірші; прозу — з 1901). Співпрацював у часописах «Живописное обозрение», «Сатирикон» та ін. Незабаром стає помітною (хоча й не першорядною) постаттю серед символістів, публікується в «Весах», «Золотом руне», «Перевале», спілкується з Блоком, , Мережковським, Гіппіус, Сологубом. Критики відзначали вплив на творчість Кондратьєва французьких поетів, його витончений стиль (Брюсов писав, що в нього, можливо, найкраща російська мова в сучасній прозі). Поезія та проза Кондратьєва відзначається поглибленим інтересом до міфології, ґрунтовним знанням античності й любов’ю до неї.
Перша окрема публікація — збірка «Вірші» (Петербург, 1905), підписана ініціалами А. К. 1907 року опублікував переклад «Пісень Білітіс» французького «неоеллініста» П’єра Луї та міфологічний роман «Сатиреса». Сюжети й реалії з античної, а подеколи також християнської та юдейської міфології домінують у його збірках міфологічних оповідань «Білий цап» (1908) та «Посмішка Ашери» (1911). Натомість в поетичній збірці «Чорна Венера» (1911) поруч із давньогрецькими, антологічними наявні мотиви, запозичені із слов’янського фольклору, які стануть провідними в його творчості пореволюційної доби (зрештою, це можна розглядати як повернення до джерел: першою прозовою публікацією Кондратьєва було цілком «слов’янсько-фольклорне» оповідання «Домовик»).
Крім власне художніх книжок, Кондратьєв опублікував також літературознавчу розвідку «Граф О. К. Толстой. Матеріали до історії життя й творчості». (Всі перелічені вище видання виходили в Петербурзі.)
Лютневу революцію в Російській імперії Кондратьєв сприйняв не як вияв народної волі, а як результат залаштункової діяльності невеличкої групи лівих думців. Можливо, така точка зору склалася в нього через те, що він довгий час працював діловодом у канцелярії Державної думи.
Перебування на Волині. Художнє відтворення й реконструкція сюжетів та образів зі слов’янської міфології
Невдовзі після більшовицького перевороту Кондратьєв виїжджає спочатку до Криму, а відтак до Волинської губернії (територія, яка незабаром потрапила під юрисдикцію Польщі). Тут, у маєтку своєї дружини за півверсти від Дорогобужа, він мешкав наступні два десятиріччя, лише зрідка виїжджаючи до Рівного, де збирався за його ініціативою невеличкий російський літературний гурток. Тут він написав і свій найбільший твір — демонологічний роман «На берегах Ярині» (Берлін, 1930), насичений образами з слов’янської міфології та українського фольклору. Дія роману відбувається не тільки на берегах вигаданої річки Ярині (в цій назві вбачаються дві реальні волинські річки — Горинь та Ярунь), а й у самій річці, в довколишніх болотах і лісах, а також у ближньому селі (село, до речі, має «кацапський» та «хохлацький» кінці, що дозволяє авторові використовувати і українські, і російські реалії, власні імена, фольклорні мотиви тощо). Серед дійових осіб роману не стільки селяни, скільки демонологічні персонажі: відьми, русалки, водяник, прадавній ідол Перуна, лісовики, Вогняний Змій… Іноді вони контамінуються з античними богами чи напівбогами (Лето-Латона, німфи, сатири, Артеміда-Діана-Дзевана), неодноразово згадується, що «всі боги, як і Мати-Земля, змінюють час від часу свій вигляд» («під різними іменами <…> в різних племен»), а з іншого боку — «боги зміняють та виганяють богів». Розповідаючи передісторію ідола Перуна, Кондратьєв фактично відтворює художніми засобами так званий «основний індоєвропейський міф» про Громовержця та його суперника, хоча й відомий етнографам того часу, але ретельно досліджений значно пізніше, а його реконструкція шлюбних відносин Перуна та Мокоші взагалі випередила наукові розвідки на цю тему. Ще один представник російської літератури в еміграції писав у ризькій газеті «Сегодня»: «Досвідченість автора в цьому напрямку просто вражаюча». Дослідники відзначають також вплив на роман «На берегах Ярині» українських повістей Миколи Гоголя та Ореста Сомова.
Ще одним визначним досягненням Кондратьєва у волинський період була збірка сонетів «Слов’янські боги» (Рівне, 1936) — реконструкція давнослов’янського пантеону, в якій кожній з напівзабутих міфологічних істот належить чотирнадцятирядковий монолог, стисла й вичерпна автохарактеристика.
Крім зазначених двох книжок, до доробку цього періоду належать спогади Кондратьєва про Блока, Сологуба, Гумільова, Єсеніна, Волошина, Пяста та інших російських літераторів, про Лютневу революцію тощо, а також оповідання, вірші, статті, серед яких треба відзначити белетризовані нариси по слов’янській міфології («Душі дерев», «Священні чарівні та віщі птахи» та ін.). Все це публікувалося в російських емігрантських періодичних виданнях та альманахах (Варшава, Париж, Вільнюс, Рівне, Таллінн, Берлін, Рига).
Останній період життя
Після розподілу Польщі згідно з пактом Молотова — фон Рібентропа Кондратьєв тікає від більшовиків на територію, окуповану Німеччиною (за деякими відомостями, його старенького батька органи НКВС вивезли до Сибіру). Спочатку він мешкав у Варшаві, відтак у Холмі, потім переїхав до Відня, в 1945 опинився в Берліні якраз під бомбами альянтів, звідти йому випадково пощастило виїхати до Югославії (Белград), і нарешті він потрапив до табору переміщених осіб у Трієсті (на той час Вільна територія). На початку п’ятдесятих Олександр Кондратьєв влаштувався до притулку для старих у швецарському місті Веезен на березі озера Валензее.
Йому виповнилося вже понад вісімдесят років, коли він переїхав до Сполучених Штатів, де мешкав спочатку на так званій Толстовській фермі, а потім у притулку в місті Наяк, штат Нью-Йорк, де й помер. Поховано його в Ново-Дивеєвому монастирі поблизу Нью-Йорка.
Ці роки мандрів та поневірянь були майже безплідними: до важких умов життя додалася ще прогресуюча амнезія. Проте після смерті було знайдено ще кілька творів Кондратьєва. 1990 року в «Новому журналі» (США) було надруковано його повість «Сни», де містичний сюжет поєднано з багатьма автобіографічними прикметами (передреволюційні декадентські салони в Петербурзі, служба в Державній думі, революція, нарешті — знов Волинь). Того ж таки 1990 року Вадим Крейд опублікував у видавництві «Антикваріат» (США) розшукану ним збірку поезій Кондратьєва «Закат», раніше не друковану.
Деякі тексти емігрантського періоду не потрапили до друку і зараз, либонь, втрачені назавжди.
Джерела
О. Седов. Мир прозы А. А. Кондратьева: мифология и демонология // А. Кондратьев. Сны. СПб.: Северо-Запад, 1993, с. 5–27.
Р. Тименчик. Кондратьев Александр Алексеевич // Русские писатели. 1800–1917. Москва: Наука, 1994, т. 3, с. 47–48
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Вяч. Вс. Іванов, В. Н. Топоров. Славянские языковые моделирующие семиотические системы. Москва: Наука, 1965; Вяч. Вс. Іванов, В. Н. Топоров. Исследования в области славянских древностей. Москва: Наука, 1974.
- Вяч. Вс. Іванов, В. Н. Топоров. К реконструкции Мокоши как женского персонажа в славянской версии основного мифа // Балто-славянские исследования. 1982. Москва: Наука, 1983, с. 175–197.
- Варто відзначити, що Амфітеатров мав подібні до Кондратьєва художні зацікавлення: його літературна та журналістська діяльність була певною мірою пов’язана з Україною; зокрема він видав містичний роман «Жар-цвіт» (1895), дія в якому частково відбувається на Волині, опублікував збірку белетризованих «малоросійських» леґенд тощо.
- Майже весь наклад цієї книжки загинув; пізніше В. Н. Топоров здійснив републікацію збірки як додаток до своєї монографії «Неомифологизм в русской литературе начала ХХ века: Роман А. А. Кондратьева „На берегах Ярыни“» (Trento: Ed. M. Y., 1990; видано як випуск 16 у серії «Eurasiatica»).
- Таємничий маєток на Волині, де відбувається дія заключної частини повісті викликає асоціації не тільки зі згаданим романом Амфітеатрова, а й з новішим романом Дмитра Білого «Басаврюк XX», проте навряд чи можна тут вбачати вплив Кондратьєва на сучасного українського письменника, радше це якась загальна «казкова» атмосфера Волині (крім названих тут авторів, в першу чергу треба згадати Лесю Українку з «Лісовою піснею»).
Література
В. Крейд. Кондратьев Александр Алексеевич // Словарь поэтов русского зарубежья. СПб.: РХГИ, 1999, с. 125–126.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksa ndr Oleksi jovich Kondra tyev ros Aleksandr Alekseevich Kondratev 23 abo 24 travnya 1876 Sankt Peterburg 26 travnya 1967 Nayak shtat Nyu Jork SShA rosijskij pismennik poet perekladach kritik Kondratyev Oleksandr OleksijovichNarodivsya 11 23 travnya 1876 Sankt Peterburg Rosijska imperiyaPomer 26 travnya 1967 1967 05 26 1 91 rik Nayak Roklend Nyu Jork SShAPohovannya dKrayina Rosijska imperiya SShADiyalnist poet pismennik naukovoyi fantastikiAlma mater Sankt Peterburzkij derzhavnij universitetMova tvoriv rosijskaZhanr lirika U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kondratyev Dorevolyucijnij period zhittya ta tvorchostiNarodivsya v sim yi direktora Derzhavnoyi drukarni Navchavsya v gimnaziyi de direktorom buv Inokentij Annenskij 1902 roku zakinchiv yuridichnij fakultet Peterburzkogo universitetu Drukuvatisya pochav 1899 roku virshi prozu z 1901 Spivpracyuvav u chasopisah Zhivopisnoe obozrenie Satirikon ta in Nezabarom staye pomitnoyu hocha j ne pershoryadnoyu postattyu sered simvolistiv publikuyetsya v Vesah Zolotom rune Perevale spilkuyetsya z Blokom Merezhkovskim Gippius Sologubom Kritiki vidznachali vpliv na tvorchist Kondratyeva francuzkih poetiv jogo vitonchenij stil Bryusov pisav sho v nogo mozhlivo najkrasha rosijska mova v suchasnij prozi Poeziya ta proza Kondratyeva vidznachayetsya pogliblenim interesom do mifologiyi gruntovnim znannyam antichnosti j lyubov yu do neyi Persha okrema publikaciya zbirka Virshi Peterburg 1905 pidpisana inicialami A K 1907 roku opublikuvav pereklad Pisen Bilitis francuzkogo neoellinista P yera Luyi ta mifologichnij roman Satiresa Syuzheti j realiyi z antichnoyi a podekoli takozh hristiyanskoyi ta yudejskoyi mifologiyi dominuyut u jogo zbirkah mifologichnih opovidan Bilij cap 1908 ta Posmishka Asheri 1911 Natomist v poetichnij zbirci Chorna Venera 1911 poruch iz davnogreckimi antologichnimi nayavni motivi zapozicheni iz slov yanskogo folkloru yaki stanut providnimi v jogo tvorchosti porevolyucijnoyi dobi zreshtoyu ce mozhna rozglyadati yak povernennya do dzherel pershoyu prozovoyu publikaciyeyu Kondratyeva bulo cilkom slov yansko folklorne opovidannya Domovik Krim vlasne hudozhnih knizhok Kondratyev opublikuvav takozh literaturoznavchu rozvidku Graf O K Tolstoj Materiali do istoriyi zhittya j tvorchosti Vsi perelicheni vishe vidannya vihodili v Peterburzi Lyutnevu revolyuciyu v Rosijskij imperiyi Kondratyev sprijnyav ne yak viyav narodnoyi voli a yak rezultat zalashtunkovoyi diyalnosti nevelichkoyi grupi livih dumciv Mozhlivo taka tochka zoru sklalasya v nogo cherez te sho vin dovgij chas pracyuvav dilovodom u kancelyariyi Derzhavnoyi dumi Perebuvannya na Volini Hudozhnye vidtvorennya j rekonstrukciya syuzhetiv ta obraziv zi slov yanskoyi mifologiyiSuperobkladinka zbirki prozi Kondratyeva 1993 Krim povisti Sni do knizhki uvijshli Satiresa kilkanadcyat opovidan ta roman Na beregah Yarini yakij i proilyustrovano na superobkladinci Nevdovzi pislya bilshovickogo perevorotu Kondratyev viyizhdzhaye spochatku do Krimu a vidtak do Volinskoyi guberniyi teritoriya yaka nezabarom potrapila pid yurisdikciyu Polshi Tut u mayetku svoyeyi druzhini za pivversti vid Dorogobuzha vin meshkav nastupni dva desyatirichchya lishe zridka viyizhdzhayuchi do Rivnogo de zbiravsya za jogo iniciativoyu nevelichkij rosijskij literaturnij gurtok Tut vin napisav i svij najbilshij tvir demonologichnij roman Na beregah Yarini Berlin 1930 nasichenij obrazami z slov yanskoyi mifologiyi ta ukrayinskogo folkloru Diya romanu vidbuvayetsya ne tilki na beregah vigadanoyi richki Yarini v cij nazvi vbachayutsya dvi realni volinski richki Gorin ta Yarun a j u samij richci v dovkolishnih bolotah i lisah a takozh u blizhnomu seli selo do rechi maye kacapskij ta hohlackij kinci sho dozvolyaye avtorovi vikoristovuvati i ukrayinski i rosijski realiyi vlasni imena folklorni motivi tosho Sered dijovih osib romanu ne stilki selyani skilki demonologichni personazhi vidmi rusalki vodyanik pradavnij idol Peruna lisoviki Vognyanij Zmij Inodi voni kontaminuyutsya z antichnimi bogami chi napivbogami Leto Latona nimfi satiri Artemida Diana Dzevana neodnorazovo zgaduyetsya sho vsi bogi yak i Mati Zemlya zminyuyut chas vid chasu svij viglyad pid riznimi imenami lt gt v riznih plemen a z inshogo boku bogi zminyayut ta viganyayut bogiv Rozpovidayuchi peredistoriyu idola Peruna Kondratyev faktichno vidtvoryuye hudozhnimi zasobami tak zvanij osnovnij indoyevropejskij mif pro Gromoverzhcya ta jogo supernika hocha j vidomij etnografam togo chasu ale retelno doslidzhenij znachno piznishe a jogo rekonstrukciya shlyubnih vidnosin Peruna ta Mokoshi vzagali viperedila naukovi rozvidki na cyu temu She odin predstavnik rosijskoyi literaturi v emigraciyi pisav u rizkij gazeti Segodnya Dosvidchenist avtora v comu napryamku prosto vrazhayucha Doslidniki vidznachayut takozh vpliv na roman Na beregah Yarini ukrayinskih povistej Mikoli Gogolya ta Oresta Somova She odnim viznachnim dosyagnennyam Kondratyeva u volinskij period bula zbirka sonetiv Slov yanski bogi Rivne 1936 rekonstrukciya davnoslov yanskogo panteonu v yakij kozhnij z napivzabutih mifologichnih istot nalezhit chotirnadcyatiryadkovij monolog stisla j vicherpna avtoharakteristika Krim zaznachenih dvoh knizhok do dorobku cogo periodu nalezhat spogadi Kondratyeva pro Bloka Sologuba Gumilova Yesenina Voloshina Pyasta ta inshih rosijskih literatoriv pro Lyutnevu revolyuciyu tosho a takozh opovidannya virshi statti sered yakih treba vidznachiti beletrizovani narisi po slov yanskij mifologiyi Dushi derev Svyashenni charivni ta vishi ptahi ta in Vse ce publikuvalosya v rosijskih emigrantskih periodichnih vidannyah ta almanahah Varshava Parizh Vilnyus Rivne Tallinn Berlin Riga Ostannij period zhittyaPislya rozpodilu Polshi zgidno z paktom Molotova fon Ribentropa Kondratyev tikaye vid bilshovikiv na teritoriyu okupovanu Nimechchinoyu za deyakimi vidomostyami jogo starenkogo batka organi NKVS vivezli do Sibiru Spochatku vin meshkav u Varshavi vidtak u Holmi potim pereyihav do Vidnya v 1945 opinivsya v Berlini yakraz pid bombami alyantiv zvidti jomu vipadkovo poshastilo viyihati do Yugoslaviyi Belgrad i nareshti vin potrapiv do taboru peremishenih osib u Triyesti na toj chas Vilna teritoriya Na pochatku p yatdesyatih Oleksandr Kondratyev vlashtuvavsya do pritulku dlya starih u shvecarskomu misti Veezen na berezi ozera Valenzee Jomu vipovnilosya vzhe ponad visimdesyat rokiv koli vin pereyihav do Spoluchenih Shtativ de meshkav spochatku na tak zvanij Tolstovskij fermi a potim u pritulku v misti Nayak shtat Nyu Jork de j pomer Pohovano jogo v Novo Diveyevomu monastiri poblizu Nyu Jorka Ci roki mandriv ta poneviryan buli majzhe bezplidnimi do vazhkih umov zhittya dodalasya she progresuyucha amneziya Prote pislya smerti bulo znajdeno she kilka tvoriv Kondratyeva 1990 roku v Novomu zhurnali SShA bulo nadrukovano jogo povist Sni de mistichnij syuzhet poyednano z bagatma avtobiografichnimi prikmetami peredrevolyucijni dekadentski saloni v Peterburzi sluzhba v Derzhavnij dumi revolyuciya nareshti znov Volin Togo zh taki 1990 roku Vadim Krejd opublikuvav u vidavnictvi Antikvariat SShA rozshukanu nim zbirku poezij Kondratyeva Zakat ranishe ne drukovanu Deyaki teksti emigrantskogo periodu ne potrapili do druku i zaraz libon vtracheni nazavzhdi DzherelaO Sedov Mir prozy A A Kondrateva mifologiya i demonologiya A Kondratev Sny SPb Severo Zapad 1993 s 5 27 R Timenchik Kondratev Aleksandr Alekseevich Russkie pisateli 1800 1917 Moskva Nauka 1994 t 3 s 47 48PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Vyach Vs Ivanov V N Toporov Slavyanskie yazykovye modeliruyushie semioticheskie sistemy Moskva Nauka 1965 Vyach Vs Ivanov V N Toporov Issledovaniya v oblasti slavyanskih drevnostej Moskva Nauka 1974 Vyach Vs Ivanov V N Toporov K rekonstrukcii Mokoshi kak zhenskogo personazha v slavyanskoj versii osnovnogo mifa Balto slavyanskie issledovaniya 1982 Moskva Nauka 1983 s 175 197 Varto vidznachiti sho Amfiteatrov mav podibni do Kondratyeva hudozhni zacikavlennya jogo literaturna ta zhurnalistska diyalnist bula pevnoyu miroyu pov yazana z Ukrayinoyu zokrema vin vidav mistichnij roman Zhar cvit 1895 diya v yakomu chastkovo vidbuvayetsya na Volini opublikuvav zbirku beletrizovanih malorosijskih legend tosho Majzhe ves naklad ciyeyi knizhki zaginuv piznishe V N Toporov zdijsniv republikaciyu zbirki yak dodatok do svoyeyi monografiyi Neomifologizm v russkoj literature nachala HH veka Roman A A Kondrateva Na beregah Yaryni Trento Ed M Y 1990 vidano yak vipusk 16 u seriyi Eurasiatica Tayemnichij mayetok na Volini de vidbuvayetsya diya zaklyuchnoyi chastini povisti viklikaye asociaciyi ne tilki zi zgadanim romanom Amfiteatrova a j z novishim romanom Dmitra Bilogo Basavryuk XX prote navryad chi mozhna tut vbachati vpliv Kondratyeva na suchasnogo ukrayinskogo pismennika radshe ce yakas zagalna kazkova atmosfera Volini krim nazvanih tut avtoriv v pershu chergu treba zgadati Lesyu Ukrayinku z Lisovoyu pisneyu LiteraturaV Krejd Kondratev Aleksandr Alekseevich Slovar poetov russkogo zarubezhya SPb RHGI 1999 s 125 126