Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Корабе́льний райо́н (до 22 лютого 2016 року — Комсомольський) — адміністративний район Херсона, утворений у 1965 році.
Охоплює мікрорайони Шуменський, Корабел, Забалку, Сухарне, Житлоселище, , . Також до складу району входить Комишанська селищна рада, що включає 4 населених пункти: смт Комишани, селища Зимівник, Благовіщенське та Приозерне.
| Корабельний район | ||||
|---|---|---|---|---|
| Основні дані | ||||
| Країна: |  Україна | |||
| Місто: | Херсон | |||
| Утворений: | 1965 (59 років) | |||
| Населення: | 120 882 осіб | |||
| Площа: | 130 км² | |||
| Густота населення: | 930 осіб/км² | |||
| Географічні координати: | 46°38′00″ пн. ш. 32°36′00″ сх. д. / 46.63333° пн. ш. 32.6° сх. д. | |||
| Населені пункти: | Херсон, Комишани, Зимівник, Благовіщенське, Приозерне | |||
| Районна влада | ||||
| Адреса адміністрації: | 73000, м. Херсон, вул. Європейська, 29 | |||
| Вебсторінка: | Офіційний сайт Корабельної районної ради | |||
| Голова районної ради: | Чорненька Наталія Євгенівна | |||
| Мапа | ||||
| | ||||
Географічне розташування
Корабельний район частково розташований на правому схилі долини річки Дніпро. Ландшафт району рівний, місцями пересічений балками.
Історія та характеристика району
На території району побудовано три нових житлових масиви: Шуменський, Корабел та Забалка, розвинута мережа лікувальних закладів — 2 лікарні: Херсонський обласний кардіологічний диспансер, лікарня ім. А. і О. Тропіних, 6 поліклінік разом із стоматологічними поліклініками району та пологовий будинок.
Район «Шуменський» названий на честь дружби з Шуменським округом Болгарії, тому цілком закономірно, що кілька вулиць цього херсонського мікрорайону, співзвучно радянському часу, носять імена болгарських революційних діячів.
Мікрорайон «Шуменський» налічує 6 загальноосвітніх навчальних закладів, 9 дитячих садків.
На території мікрорайону розташовані промислові підприємства:
- ПАТ «Дослідно-механічний завод «Проторус» — заснований у 1974 році, спеціалізується на виготовленні автомобільних вишок;
- ВАТ «Херсоннафтопереробка» — заснований у квітні 1938 року;
- ПАТ Акумуляторний завод «САДА» — заснований у 1998 році, займається виготовленням акумуляторів;
- ЗАТ «Таврійська будівельна компанія» — заснований у листопаді 1958 року;
- Херсонська державна біологічна фабрика заснована 25 червня 1948 року;
По вулиці Полтавській, 89 в Шуменському мікрорайоні, розташований один з найбільш авторитетних і відомих ліцеїв міста Херсона — Херсонський обласний ліцей, який функціонує під патронажем Херсонської обласної ради. Обласний ліцей бере свій початок з 1992 року. Ліцей створений для здібних та обдарованих учнів. Головна особливість полягає в тому, що ліцей спочатку був заснований для освіти учнів із сільської місцевості. Сьогодні тут навчаються не тільки діти з Херсонської області, а й безпосередньо міські жителі. На території обласного ліцею розташований зелений пам'ятник історії, перший парк в місті Херсоні — «Казенний сад». Міська рада надала зоні зелених насаджень статус парку і повернула історичну назву «Казенний сад».
Засновником створення в околицях міста Херсона, великих плантацій, дерев належить Новоросійському генерал-губернатору, князю Г. А. Потьомкіну. 1 квітня 1783 року з англійським садівником Моффетом був укладений контракт на створення в Херсоні саду та розведення лісових плантацій на околиці міста. Лісова плантація була закладена поблизу річки Вірьовчиної, на Казенній балці, де було висаджено 10 000 дерев. Місто Херсон в той час вкрай потребувало зелених насаджень, оскільки в ньому не було парків і бульварів. Незабаром сад на Казенній балці став улюбленим місцем народних гулянь. У 1787 році Катерина II проводила в Казенному саду вільний час, і для неї було влаштовано спеціальний будиночок, рос. «Царскою рукою своею посадила она несколько деревьев, что и служило тогда побуждением для граждан насадить там сад…».
Забалка — історичний район Херсона, розташований західніше центру міста, назва району, давно стала офіційним, походить від словосполучення «за балкою». У місті знаходяться декілька балок, всі вони спрямовані з боку, більш підвищеній частині міста до Дніпра або до річки Кошовій. У топоніміці області — існують населені пункти Широка Балка, Томина Балка і навіть Золота Балка. Сама Широка і Глибока балка, яка власне і дала назву району знаходиться між вулицями Підпільна і Нижня (колишня — вул. Дмитра Ульянова), в північній частині її перетинає Панкратівський міст, який сполучає центр міста з районом Житлоселище. Між вулицями Садова і Яружна, починається ще одна балка, яка «сповзає» вниз до вулиці Андрія Орлова (колишня Чайковського). Третя балка, так звана Молочна балка, відокремлює мікрорайон Шуменський від Житлоселища і далі перетинає вулицю Полтавську.
Район почав забудовуватися тільки на початку XX століття. Спочатку це був район, де жили в основному працівники заводів і фабрик міста. Забалка район досить великий і забудований практично повністю приватним сектором, примітно, що і до наших днів збереглося кілька старих будинків, побудованих із саману (глиняної цегли) у першій половині минулого століття.
Не обділена Забалка і пам'ятками: у самому центрі району височить Свято-Миколаївський морський собор побудований ще у 1842 році.
Одним з цікавих об’єктів на Забалці можна назвати продовольчий магазин «Монополька», що працює ще з кінця XIX століття. Монополькою тоді називали казенну горілку виробництва державних заводів (держава в ті роки володіла монополією на виробництво горілки в Російській імперії). Часи змінилися, а магазин працює по теперішній час. Цікава також історія однієї забалківської школи, школи № 5, яка була побудована на вулиці Сухарній ще у 1896 році, коли район тільки починав забудовуватися. Школа продовжує працювати і в даний час з трьох боків вона оточена Забалковскім кладовищем.
Іншим не менш старим кладовищем у Херсоні є Забалківське кладовище, що виникло на рубежі XVIII-XIX століть. Тут знайшли свій останній притулок захисники Севастополя, померлі в госпіталі від ран і хвороб під час Кримської війни 1854—1856 рр. На цьому ж цвинтарі є окрема ділянка поховань воїнів, полеглих у боях за Херсон у Другій світовій війні.
На північній околиці району Забалка в останнє десятиліття XIX століття було засновано Нове єврейське кладовище, яке складалося з двох великих ділянок. Вони розташовувалися уздовж нової вулиці, що отримала назву Ново-цвинтарної (нині вул. Стрітенська).
Сьогодні це кладовище називається просто — Єврейське кладовище. Воно було давно закрито і в останні десятиліття зазнало запустіння. У 2004 році кладовищі було прийнято під захист єврейською громадою Херсона і було в значній мірі почищено і відновлено.
Найяскравішими архітектурними спорудами були молитовні будинки. Можна сміливо стверджувати, що такої концентрації синагог, як у Херсоні, не мав навіть Єрусалим. У досить невеликому дев'яностотисячним місті до революції їх налічувалося за різними даними, від 22 до 27-ми. Після революції майже всі культові релігійні будівлі Херсона (не тільки синагоги, але і православні храми, караїмські кенаси, лютеранські костели) були закриті. Багато з них були зруйновані, але синагоги войовничі атеїсти не чіпали. Зовні вони мало чим відрізнялися від звичайних будівель. Тому молитовні будинки перебудовували в спортивні зали, кінотеатри, читальні, гуртожитки.
Синагога «Хабад І» — велика двоповерхова будівля, в ній могло розміститися до 1500 віруючих. У 1921 році будівля синагоги належала релігійній громаді, яка діяла до 1941 року. Після руйнування синагоги у 1948 році відновлені будівлі було передано заводу сільськогосподарських машин. Використовувалося як житловий будинок, потім у 1980-ті роки тут розташовувався обласний наркологічний диспансер. 9 лютого 1993 року, за розпорядженням голови Херсонського міськвиконкому Н. А. Калінічева, синагога разом з майном була передана в оренду єврейській релігійній громаді «Хабад» (135 осіб, голова Мойсей Злочевський, скарбник Самуїл Фогел). 13 листопада 1993 року будівлю було передано Херсонській релігійній общині. Свідоцтво про право власності 20 березня 2001 року підписано головою релігійної громади Модіявським С. Г.
На даний час тут знаходиться діюча синагога. До будівлі добудовані: міква, гаражі та інші підсобні приміщення.
В районі Корабельної площі (Кузні) розміщувалися перші кузні міста. Їх число доходило до дванадцяти. Ковалі лагодили фаетони, екіпажі, шарабани, підковували коней, зварювали шини і натягували їх в нагрітому стані на ободи коліс, виковували із заліза підкови, цвяхи (тоді не знали штампування), виготовляли деталі для оснащення невеликих суден і різний інший інвентар, який користувався попитом у населення. Тут завжди було багато робочого люду — ковалів, матросів, човнярів. А навколо тулилися одне до одного невеликі, переважно з очерету та глини будинки жителів цього району.
У роки радянської влади, жителів почали централізовано забезпечувати заводськими металевими виробами, і це призвело до зникнення кузень. Тепер у цьому районі вже ніщо не нагадує про довгий час існування тут кузень, і тільки деякі херсонці, в основному, старшого покоління, за звичкою іноді називають цю місцевість кузня.
Одночасно з прокладанням водозабірного колектора вздовж Балки, реконструювався і район колишніх Кузен. Тут були проведені великі роботи з благоустрою: взята в лотки і забетонована Балка, до 12 метрів розширена проїжджа частина вулиці Сорокіна, прокладені тротуари, бордюри, змонтована тролейбусна лінія, знесений ряд старих будинків. Ось так на цьому місці з’явилася нова широка площа, яку назвали Корабельною. До неї віялом сходяться вулиці: Богородицька (колишня вул. Червонофлотська), Колодязна, Сорокіна, Запорізька, Орлова (колишня вул. Чайковського) і Корабельний узвіз. Посередині площі влаштований великий квітник.
Вже у XX сторіччі, в довоєнні роки, від Корабельної площі був перекинутий не надто надійний дерев'яний наплавний міст через річку Кошову, щоб з'єднати місто з островом, де знаходилось селище Нафтогавань і суднобудівні заводи. Коли судну або баржі потрібно було пройти річкою, міст доводилося розводити за допомогою ручної лебідки. Це створювало відомі незручності і займало багато часу.
У зв'язку з будівництвом суднобудівного заводу на колишню бруківку (дорогу) намили пісок, набагато підняли її над колишнім рівнем і розширили, а в 1952 році замість дерев’яного було споруджено сучасний залізобетонний транспортно-пішохідний міст. Він пов'язав острів з містом, тролейбусної та автобусної лініями. Тепер від Корабельної площі різними видами транспорту можна доїхати до Забалки, в центр, Житлоселища, Шуменського мікрорайонів та залізничного вокзалу.
Найбільшим заводом в мікрорайоні «Корабел» є ВАТ «Херсонський суднобудівний завод», який введений в дію у 1951 році, прославився випуском найбільш сучасних морських лайнерів, а саме: танкерів, криголами, контейнеровозів, ліхтеровозів, постачальники. На даний час, завод займається ремонтом суден. Його доповнюють ЗАТ «Херсонський суднобудівний судноремонтний завод ім. Комінтерну», та ЗАТ «Херсонський судноремонтний завод ім. Куйбишева» завдяки цьому з ремонту суден, Херсонщина вийшла на лідируючи позиції в Україні.
З 1936 року розпочав свою діяльність Херсонський державний завод «Паллада» вперше у практиці світового докобудування, заводом було освоєно будівництво плавучих доків композитної конструкції. Стійкі характеристики даних доків забезпечувало буксировку їх в будь-який порт світу, вони конкурентоспроможні на світовому ринку й користуються підвищеним попитом.
Район «Корабел» налічує 3 загальноосвітні навчальні заклади, 5 дитячих садків.
Також в мікрорайоні «Корабел» існує місце для призначення відпочинку місцевих жителів — Гідропарк, на території якого, розташований зоокуток, в якому знаходяться екзотичні тварини.
Школа вищої спортивної майстерності — це гордість олімпійського зростання молодих спортсменів, розташована по вул. Морської Піхоти (колишня Марії Фортус), 38, введена в експлуатацію у 1979 році, як навчальна-спортивна база олімпійської підготовки збірних команд України з веслувальних видів спорту, затверджена Кабінетом Міністрів України від 1977 року № 99 і віднесена до категорії головних олімпійських баз підготовки спортсменів високого класу. Це єдина база олімпійської підготовки на Україні, яка знаходиться в сприятливих кліматичних умовах та має акваторію, яка необхідна для підготовки спортсменів-веслувальників.
Комунальний заклад «Херсонська школа вищої спортивної майстерності Херсонської обласної ради» (з 18 березня 2008 року) має 7 відділень:
- веслування академічне;
- веслування на байдарках та каное;
- стрільба кульова;
- спортивна гімнастика;
- легка атлетика;
- важка атлетика;
- вільна боротьба.
Протягом багатьох років проводяться всеукраїнські спортивні заходи, які вже стали традиційними. Херсонська школа вищої спортивної майстерності має великі традиції.
Проводяться змагання з веслувальних видів спорту, які займають провідні позиції в Україні. Внесок веслувальних видів спорту з вищої майстерності становить 70-80% здобутку всіх вищих нагород області в змаганнях найвищого рівня. Щорічно тільки спортсменами школи виконуються нормативні вимоги виконання МС України та майстрами спорту міжнародного класу. В щорічному рейтингу школи вищої майстерності України, який проводить комунальний заклад «Херсонська школа вищої спортивної майстерності» займає місця у першій десятці з 31-ї організації.
До списку історичних будинків слід доповнити будинок, розташований по вул. Європейській, 35, який побудований у 1909 році. Належав він купцю-підприємцю Сербінову. Нині в його стінах розташований Херсонський обласний кардіологічний диспансер.
Економічний підйом Херсона на кордоні XIX-XX століть привів до виникнення в місті нових банківських установ, серед яких було і Товариство Взаємного кредиту, для якого в 1874-1899 роках, за проектом архітектора Антона Сваріка звели будинок по вулиці Сувороваб 37, фасади та інтер'єри якого досі вражають вишуканою красою.
Будинок Дмитра Сенявіна по вулиці Старообрядницькій, 36 побудований у 1780-х роках XVIII століття. Привертає увагу сферичний купол і мезонін, а також шестиколонний портик, які прикрашають південний фасад. У цьому будинку в 1803 році жив адмірал Дмитро Миколайович Сенявін, який у той час був капітаном Херсонського порту.
Населення
Мовний склад
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:
| Мова | Чисельність, осіб | Доля |
|---|---|---|
| Українська | 59 372 | 50,31 % |
| Російська | 56 867 | 48,19 % |
| Інше | 1 771 | 1,50 % |
| Разом | 118 010 | 100,00 % |
Корабельна районна рада
Корабельного районна рада (V скликання) у місті Херсоні складається із 41 депутата. До складу депутатського корпусу ради станом на 2014 рік входили представники восьми політичних партій:
- Партія регіонів — 14 депутатів
- Блок Юлії Тимошенко — 10
- Комуністична партія України — 3
- Блок Наталії Вітренко «Народна опозиція» — 3
- Політична партія «Народний Союз Наша Україна» — 3
- Партія «Віче» — 3
- Виборчий блок Сергія Кириченка «Громадський контроль» — 3
- Народний блок Литвина — 2.
Депутатські фракції VII скликання
| Список депутатських фракцій VII скликання | ||
|---|---|---|
| Депутатські фракції | Голови фракцій | |
| Блок Петра Порошенка «Солідарність» | Головко Богдан Павлович | |
| «Опозиційний блок» | Сінев Борис Валентинович | |
| «Наш край» | Коняшина Тетяна Володимирівна | |
| Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» | Кондоні Людмила Валентинівна | |
| Партія «Українське об`єднання патріотів —УКРОП» | Бабій Наталія Іванівна | |
| Радикальна партія Олега Ляшка | Кучеренко Тетяна Ігорівна | |
Корабельна районна рада розташована за адресою:
м. Херсон, вулиця Європейська, 29.
Головою районної ради з жовтня 2015 року є Чорненька Наталія Євгенівна (Блок Петра Порошенка «Солідарність»), яка змінила на цій посаді Третяка Леоніда Яковича (Партія регіонів).
Джерела
- Офіційний сайт Корабельного району Херсонської міської ради [Архівовано 30 липня 2019 у Wayback Machine.]
Примітки
- Миколаенко переименовал Комсомольский район Херсона в Корабельный // «ХЕРСОН Онлайн», 22.02.2016. Архів оригіналу за 2 березня 2016. Процитовано 23 лютого 2016.
- Список депутатів Комсомольської районної ради у місті Херсоні. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 30 травня 2014.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Korabelnij rajon Korabe lnij rajo n do 22 lyutogo 2016 roku Komsomolskij 1 administrativnij rajon Hersona utvorenij u 1965 roci Ohoplyuye mikrorajoni Shumenskij Korabel Zabalku Suharne Zhitloselishe Selishe 4 Selishe 5 Takozh do skladu rajonu vhodit Komishanska selishna rada sho vklyuchaye 4 naselenih punkti smt Komishani selisha Zimivnik Blagovishenske ta Priozerne Korabelnij rajon Osnovni daniKrayina UkrayinaMisto HersonUtvorenij 1965 59 rokiv Naselennya 120 882 osibPlosha 130 km Gustota naselennya 930 osib km Geografichni koordinati 46 38 00 pn sh 32 36 00 sh d 46 63333 pn sh 32 6 sh d 46 63333 32 6Naseleni punkti Herson Komishani Zimivnik Blagovishenske Priozerne Rajonna vlada Adresa administraciyi 73000 m Herson vul Yevropejska 29Vebstorinka Oficijnij sajt Korabelnoyi rajonnoyi radiGolova rajonnoyi radi Chornenka Nataliya Yevgenivna Mapa Zmist 1 Geografichne roztashuvannya 2 Istoriya ta harakteristika rajonu 3 Naselennya 3 1 Movnij sklad 4 Korabelna rajonna rada 5 Dzherela 6 PrimitkiGeografichne roztashuvannyared Korabelnij rajon chastkovo roztashovanij na pravomu shili dolini richki Dnipro Landshaft rajonu rivnij miscyami peresichenij balkami Istoriya ta harakteristika rajonured Na teritoriyi rajonu pobudovano tri novih zhitlovih masivi Shumenskij Korabel ta Zabalka rozvinuta merezha likuvalnih zakladiv 2 likarni Hersonskij oblasnij kardiologichnij dispanser likarnya im A i O Tropinih 6 poliklinik razom iz stomatologichnimi poliklinikami rajonu ta pologovij budinok Rajon Shumenskij nazvanij na chest druzhbi z Shumenskim okrugom Bolgariyi tomu cilkom zakonomirno sho kilka vulic cogo hersonskogo mikrorajonu spivzvuchno radyanskomu chasu nosyat imena bolgarskih revolyucijnih diyachiv Mikrorajon Shumenskij nalichuye 6 zagalnoosvitnih navchalnih zakladiv 9 dityachih sadkiv Na teritoriyi mikrorajonu roztashovani promislovi pidpriyemstva PAT Doslidno mehanichnij zavod Protorus zasnovanij u 1974 roci specializuyetsya na vigotovlenni avtomobilnih vishok VAT Hersonnaftopererobka zasnovanij u kvitni 1938 roku PAT Akumulyatornij zavod SADA zasnovanij u 1998 roci zajmayetsya vigotovlennyam akumulyatoriv ZAT Tavrijska budivelna kompaniya zasnovanij u listopadi 1958 roku Hersonska derzhavna biologichna fabrika zasnovana 25 chervnya 1948 roku Po vulici Poltavskij 89 v Shumenskomu mikrorajoni roztashovanij odin z najbilsh avtoritetnih i vidomih liceyiv mista Hersona Hersonskij oblasnij licej yakij funkcionuye pid patronazhem Hersonskoyi oblasnoyi radi Oblasnij licej bere svij pochatok z 1992 roku Licej stvorenij dlya zdibnih ta obdarovanih uchniv Golovna osoblivist polyagaye v tomu sho licej spochatku buv zasnovanij dlya osviti uchniv iz silskoyi miscevosti Sogodni tut navchayutsya ne tilki diti z Hersonskoyi oblasti a j bezposeredno miski zhiteli Na teritoriyi oblasnogo liceyu roztashovanij zelenij pam yatnik istoriyi pershij park v misti Hersoni Kazennij sad Miska rada nadala zoni zelenih nasadzhen status parku i povernula istorichnu nazvu Kazennij sad Zasnovnikom stvorennya v okolicyah mista Hersona velikih plantacij derev nalezhit Novorosijskomu general gubernatoru knyazyu G A Potomkinu 1 kvitnya 1783 roku z anglijskim sadivnikom Moffetom buv ukladenij kontrakt na stvorennya v Hersoni sadu ta rozvedennya lisovih plantacij na okolici mista Lisova plantaciya bula zakladena poblizu richki Virovchinoyi na Kazennij balci de bulo visadzheno 10 000 derev Misto Herson v toj chas vkraj potrebuvalo zelenih nasadzhen oskilki v nomu ne bulo parkiv i bulvariv Nezabarom sad na Kazennij balci stav ulyublenim miscem narodnih gulyan U 1787 roci Katerina II provodila v Kazennomu sadu vilnij chas i dlya neyi bulo vlashtovano specialnij budinochok ros Carskoyu rukoyu svoeyu posadila ona neskolko derevev chto i sluzhilo togda pobuzhdeniem dlya grazhdan nasadit tam sad Zabalka istorichnij rajon Hersona roztashovanij zahidnishe centru mista nazva rajonu davno stala oficijnim pohodit vid slovospoluchennya za balkoyu U misti znahodyatsya dekilka balok vsi voni spryamovani z boku bilsh pidvishenij chastini mista do Dnipra abo do richki Koshovij U toponimici oblasti isnuyut naseleni punkti Shiroka Balka Tomina Balka i navit Zolota Balka Sama Shiroka i Gliboka balka yaka vlasne i dala nazvu rajonu znahoditsya mizh vulicyami Pidpilna i Nizhnya kolishnya vul Dmitra Ulyanova v pivnichnij chastini yiyi peretinaye Pankrativskij mist yakij spoluchaye centr mista z rajonom Zhitloselishe Mizh vulicyami Sadova i Yaruzhna pochinayetsya she odna balka yaka spovzaye vniz do vulici Andriya Orlova kolishnya Chajkovskogo Tretya balka tak zvana Molochna balka vidokremlyuye mikrorajon Shumenskij vid Zhitloselisha i dali peretinaye vulicyu Poltavsku Rajon pochav zabudovuvatisya tilki na pochatku XX stolittya Spochatku ce buv rajon de zhili v osnovnomu pracivniki zavodiv i fabrik mista Zabalka rajon dosit velikij i zabudovanij praktichno povnistyu privatnim sektorom primitno sho i do nashih dniv zbereglosya kilka starih budinkiv pobudovanih iz samanu glinyanoyi cegli u pershij polovini minulogo stolittya Ne obdilena Zabalka i pam yatkami u samomu centri rajonu visochit Svyato Mikolayivskij morskij sobor pobudovanij she u 1842 roci Odnim z cikavih ob yektiv na Zabalci mozhna nazvati prodovolchij magazin Monopolka sho pracyuye she z kincya XIX stolittya Monopolkoyu todi nazivali kazennu gorilku virobnictva derzhavnih zavodiv derzhava v ti roki volodila monopoliyeyu na virobnictvo gorilki v Rosijskij imperiyi Chasi zminilisya a magazin pracyuye po teperishnij chas Cikava takozh istoriya odniyeyi zabalkivskoyi shkoli shkoli 5 yaka bula pobudovana na vulici Suharnij she u 1896 roci koli rajon tilki pochinav zabudovuvatisya Shkola prodovzhuye pracyuvati i v danij chas z troh bokiv vona otochena Zabalkovskim kladovishem Inshim ne mensh starim kladovishem u Hersoni ye Zabalkivske kladovishe sho viniklo na rubezhi XVIII XIX stolit Tut znajshli svij ostannij pritulok zahisniki Sevastopolya pomerli v gospitali vid ran i hvorob pid chas Krimskoyi vijni 1854 1856 rr Na comu zh cvintari ye okrema dilyanka pohovan voyiniv poleglih u boyah za Herson u Drugij svitovij vijni Na pivnichnij okolici rajonu Zabalka v ostannye desyatilittya XIX stolittya bulo zasnovano Nove yevrejske kladovishe yake skladalosya z dvoh velikih dilyanok Voni roztashovuvalisya uzdovzh novoyi vulici sho otrimala nazvu Novo cvintarnoyi nini vul Stritenska Sogodni ce kladovishe nazivayetsya prosto Yevrejske kladovishe Vono bulo davno zakrito i v ostanni desyatilittya zaznalo zapustinnya U 2004 roci kladovishi bulo prijnyato pid zahist yevrejskoyu gromadoyu Hersona i bulo v znachnij miri pochisheno i vidnovleno Najyaskravishimi arhitekturnimi sporudami buli molitovni budinki Mozhna smilivo stverdzhuvati sho takoyi koncentraciyi sinagog yak u Hersoni ne mav navit Yerusalim U dosit nevelikomu dev yanostotisyachnim misti do revolyuciyi yih nalichuvalosya za riznimi danimi vid 22 do 27 mi Pislya revolyuciyi majzhe vsi kultovi religijni budivli Hersona ne tilki sinagogi ale i pravoslavni hrami karayimski kenasi lyuteranski kosteli buli zakriti Bagato z nih buli zrujnovani ale sinagogi vojovnichi ateyisti ne chipali Zovni voni malo chim vidriznyalisya vid zvichajnih budivel Tomu molitovni budinki perebudovuvali v sportivni zali kinoteatri chitalni gurtozhitki Sinagoga Habad I velika dvopoverhova budivlya v nij moglo rozmistitisya do 1500 viruyuchih U 1921 roci budivlya sinagogi nalezhala religijnij gromadi yaka diyala do 1941 roku Pislya rujnuvannya sinagogi u 1948 roci vidnovleni budivli bulo peredano zavodu silskogospodarskih mashin Vikoristovuvalosya yak zhitlovij budinok potim u 1980 ti roki tut roztashovuvavsya oblasnij narkologichnij dispanser 9 lyutogo 1993 roku za rozporyadzhennyam golovi Hersonskogo miskvikonkomu N A Kalinicheva sinagoga razom z majnom bula peredana v orendu yevrejskij religijnij gromadi Habad 135 osib golova Mojsej Zlochevskij skarbnik Samuyil Fogel 13 listopada 1993 roku budivlyu bulo peredano Hersonskij religijnij obshini Svidoctvo pro pravo vlasnosti 20 bereznya 2001 roku pidpisano golovoyu religijnoyi gromadi Modiyavskim S G Na danij chas tut znahoditsya diyucha sinagoga Do budivli dobudovani mikva garazhi ta inshi pidsobni primishennya V rajoni Korabelnoyi ploshi Kuzni rozmishuvalisya pershi kuzni mista Yih chislo dohodilo do dvanadcyati Kovali lagodili faetoni ekipazhi sharabani pidkovuvali konej zvaryuvali shini i natyaguvali yih v nagritomu stani na obodi kolis vikovuvali iz zaliza pidkovi cvyahi todi ne znali shtampuvannya vigotovlyali detali dlya osnashennya nevelikih suden i riznij inshij inventar yakij koristuvavsya popitom u naselennya Tut zavzhdi bulo bagato robochogo lyudu kovaliv matrosiv chovnyariv A navkolo tulilisya odne do odnogo neveliki perevazhno z ocheretu ta glini budinki zhiteliv cogo rajonu U roki radyanskoyi vladi zhiteliv pochali centralizovano zabezpechuvati zavodskimi metalevimi virobami i ce prizvelo do zniknennya kuzen Teper u comu rajoni vzhe nisho ne nagaduye pro dovgij chas isnuvannya tut kuzen i tilki deyaki hersonci v osnovnomu starshogo pokolinnya za zvichkoyu inodi nazivayut cyu miscevist kuznya Odnochasno z prokladannyam vodozabirnogo kolektora vzdovzh Balki rekonstruyuvavsya i rajon kolishnih Kuzen Tut buli provedeni veliki roboti z blagoustroyu vzyata v lotki i zabetonovana Balka do 12 metriv rozshirena proyizhdzha chastina vulici Sorokina prokladeni trotuari bordyuri zmontovana trolejbusna liniya znesenij ryad starih budinkiv Os tak na comu misci z yavilasya nova shiroka plosha yaku nazvali Korabelnoyu Do neyi viyalom shodyatsya vulici Bogorodicka kolishnya vul Chervonoflotska Kolodyazna Sorokina Zaporizka Orlova kolishnya vul Chajkovskogo i Korabelnij uzviz Poseredini ploshi vlashtovanij velikij kvitnik Vzhe u XX storichchi v dovoyenni roki vid Korabelnoyi ploshi buv perekinutij ne nadto nadijnij derev yanij naplavnij mist cherez richku Koshovu shob z yednati misto z ostrovom de znahodilos selishe Naftogavan i sudnobudivni zavodi Koli sudnu abo barzhi potribno bulo projti richkoyu mist dovodilosya rozvoditi za dopomogoyu ruchnoyi lebidki Ce stvoryuvalo vidomi nezruchnosti i zajmalo bagato chasu U zv yazku z budivnictvom sudnobudivnogo zavodu na kolishnyu brukivku dorogu namili pisok nabagato pidnyali yiyi nad kolishnim rivnem i rozshirili a v 1952 roci zamist derev yanogo bulo sporudzheno suchasnij zalizobetonnij transportno pishohidnij mist Vin pov yazav ostriv z mistom trolejbusnoyi ta avtobusnoyi liniyami Teper vid Korabelnoyi ploshi riznimi vidami transportu mozhna doyihati do Zabalki v centr Zhitloselisha Shumenskogo mikrorajoniv ta zaliznichnogo vokzalu Najbilshim zavodom v mikrorajoni Korabel ye VAT Hersonskij sudnobudivnij zavod yakij vvedenij v diyu u 1951 roci proslavivsya vipuskom najbilsh suchasnih morskih lajneriv a same tankeriv krigolami kontejnerovoziv lihterovoziv postachalniki Na danij chas zavod zajmayetsya remontom suden Jogo dopovnyuyut ZAT Hersonskij sudnobudivnij sudnoremontnij zavod im Kominternu ta ZAT Hersonskij sudnoremontnij zavod im Kujbisheva zavdyaki comu z remontu suden Hersonshina vijshla na lidiruyuchi poziciyi v Ukrayini Z 1936 roku rozpochav svoyu diyalnist Hersonskij derzhavnij zavod Pallada vpershe u praktici svitovogo dokobuduvannya zavodom bulo osvoyeno budivnictvo plavuchih dokiv kompozitnoyi konstrukciyi Stijki harakteristiki danih dokiv zabezpechuvalo buksirovku yih v bud yakij port svitu voni konkurentospromozhni na svitovomu rinku j koristuyutsya pidvishenim popitom Rajon Korabel nalichuye 3 zagalnoosvitni navchalni zakladi 5 dityachih sadkiv Takozh v mikrorajoni Korabel isnuye misce dlya priznachennya vidpochinku miscevih zhiteliv Gidropark na teritoriyi yakogo roztashovanij zookutok v yakomu znahodyatsya ekzotichni tvarini Shkola vishoyi sportivnoyi majsternosti ce gordist olimpijskogo zrostannya molodih sportsmeniv roztashovana po vul Morskoyi Pihoti kolishnya Mariyi Fortus 38 vvedena v ekspluataciyu u 1979 roci yak navchalna sportivna baza olimpijskoyi pidgotovki zbirnih komand Ukrayini z vesluvalnih vidiv sportu zatverdzhena Kabinetom Ministriv Ukrayini vid 1977 roku 99 i vidnesena do kategoriyi golovnih olimpijskih baz pidgotovki sportsmeniv visokogo klasu Ce yedina baza olimpijskoyi pidgotovki na Ukrayini yaka znahoditsya v spriyatlivih klimatichnih umovah ta maye akvatoriyu yaka neobhidna dlya pidgotovki sportsmeniv vesluvalnikiv Komunalnij zaklad Hersonska shkola vishoyi sportivnoyi majsternosti Hersonskoyi oblasnoyi radi z 18 bereznya 2008 roku maye 7 viddilen vesluvannya akademichne vesluvannya na bajdarkah ta kanoe strilba kulova sportivna gimnastika legka atletika vazhka atletika vilna borotba Protyagom bagatoh rokiv provodyatsya vseukrayinski sportivni zahodi yaki vzhe stali tradicijnimi Hersonska shkola vishoyi sportivnoyi majsternosti maye veliki tradiciyi Provodyatsya zmagannya z vesluvalnih vidiv sportu yaki zajmayut providni poziciyi v Ukrayini Vnesok vesluvalnih vidiv sportu z vishoyi majsternosti stanovit 70 80 zdobutku vsih vishih nagorod oblasti v zmagannyah najvishogo rivnya Shorichno tilki sportsmenami shkoli vikonuyutsya normativni vimogi vikonannya MS Ukrayini ta majstrami sportu mizhnarodnogo klasu V shorichnomu rejtingu shkoli vishoyi majsternosti Ukrayini yakij provodit komunalnij zaklad Hersonska shkola vishoyi sportivnoyi majsternosti zajmaye miscya u pershij desyatci z 31 yi organizaciyi Do spisku istorichnih budinkiv slid dopovniti budinok roztashovanij po vul Yevropejskij 35 yakij pobudovanij u 1909 roci Nalezhav vin kupcyu pidpriyemcyu Serbinovu Nini v jogo stinah roztashovanij Hersonskij oblasnij kardiologichnij dispanser Ekonomichnij pidjom Hersona na kordoni XIX XX stolit priviv do viniknennya v misti novih bankivskih ustanov sered yakih bulo i Tovaristvo Vzayemnogo kreditu dlya yakogo v 1874 1899 rokah za proektom arhitektora Antona Svarika zveli budinok po vulici Suvorovab 37 fasadi ta inter yeri yakogo dosi vrazhayut vishukanoyu krasoyu Budinok Dmitra Senyavina po vulici Staroobryadnickij 36 pobudovanij u 1780 h rokah XVIII stolittya Privertaye uvagu sferichnij kupol i mezonin a takozh shestikolonnij portik yaki prikrashayut pivdennij fasad U comu budinku v 1803 roci zhiv admiral Dmitro Mikolajovich Senyavin yakij u toj chas buv kapitanom Hersonskogo portu Naselennyared Movnij skladred Ridna mova naselennya za danimi perepisu 2001 roku 2 Mova Chiselnist osib Dolya Ukrayinska 59 372 50 31 Rosijska 56 867 48 19 Inshe 1 771 1 50 Razom 118 010 100 00 Korabelna rajonna radared Korabelnogo rajonna rada V sklikannya u misti Hersoni skladayetsya iz 41 deputata Do skladu deputatskogo korpusu radi stanom na 2014 rik vhodili predstavniki vosmi politichnih partij 3 Partiya regioniv 14 deputativ Blok Yuliyi Timoshenko 10 Komunistichna partiya Ukrayini 3 Blok Nataliyi Vitrenko Narodna opoziciya 3 Politichna partiya Narodnij Soyuz Nasha Ukrayina 3 Partiya Viche 3 Viborchij blok Sergiya Kirichenka Gromadskij kontrol 3 Narodnij blok Litvina 2 Deputatski frakciyi VII sklikannya Spisok deputatskih frakcij VII sklikannya Deputatski frakciyi Golovi frakcij Blok Petra Poroshenka Solidarnist Golovko Bogdan Pavlovich Opozicijnij blok Sinev Boris Valentinovich Nash kraj Konyashina Tetyana Volodimirivna Vseukrayinske ob yednannya Batkivshina Kondoni Lyudmila Valentinivna Partiya Ukrayinske ob yednannya patriotiv UKROP Babij Nataliya Ivanivna Radikalna partiya Olega Lyashka Kucherenko Tetyana Igorivna Korabelna rajonna rada roztashovana za adresoyu m Herson vulicya Yevropejska 29 Golovoyu rajonnoyi radi z zhovtnya 2015 roku ye Chornenka Nataliya Yevgenivna Blok Petra Poroshenka Solidarnist yaka zminila na cij posadi Tretyaka Leonida Yakovicha Partiya regioniv Dzherelared Oficijnij sajt Korabelnogo rajonu Hersonskoyi miskoyi radi Arhivovano 30 lipnya 2019 u Wayback Machine Primitkired Mikolaenko pereimenoval Komsomolskij rajon Hersona v Korabelnyj HERSON Onlajn 22 02 2016 Arhiv originalu za 2 bereznya 2016 Procitovano 23 lyutogo 2016 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Spisok deputativ Komsomolskoyi rajonnoyi radi u misti Hersoni Arhiv originalu za 31 travnya 2014 Procitovano 30 travnya 2014 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Korabelnij rajon Herson amp oldid 43666642