Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Комп ютерна музика англ Computer music музика в створенні або реалізації якої використано комп ютерну техніку В широкому

Комп'ютерна музика

Комп'ютерна музика

Комп'ютерна музика (англ. Computer music) — музика, в створенні або реалізації якої використано комп’ютерну техніку. В широкому значенні цей термін можна застосувати властиво як до творів, партитура яких створена за допомогою комп’ютера, так і до композицій, звукова реалізація яких виконала комп’ютером. Також до комп’ютерної музики належать інструментальні твори, скомпоновані з застосуванням комп’ютера, твори, які використовують звуковий матеріал, створений ком’ютером, і врешті - твори, безпосередньо написані з урахуванням комп’ютерних програм та навіть виконані за допомогою комп’ютера. У вужчому - лише в тому випадку, якщо комп’ютерні технології застосовувались з метою синтезування експериментальних музиних творів в руслі пошуків нової музичної мови

Історія

image
CSIRAC, перший в Австралії цифровий комп'ютер, показаний у музеї Мельбурна

Значною мірою комп'ютерна музика спирається на взаємозв'язок музики та математики, історія якого сягає давньогрецького вчення про «гармонію сфер».

Музичні мелодії вперше були створені комп'ютером, який спочатку називався CSIR Mark 1 (пізніше перейменований у CSIRAC) в Австралії в 1950 році. Окремі газетні повідомлення з Америки та Англії повідомляли, що комп'ютери нібито могли грати музику раніше, але ці повідомлення не знайшли підтверджень

Першим у світі комп'ютером для відтворення музики був CSIR Mark 1 (згодом названий CSIRAC), розроблений і побудований Тревором Пірсі та Мастоном Бедром у кінці 1940-х. Математик Джефф Хілл запрограмував CSIR Mark 1 для відтворення популярних музичних мелодій на початку 1950-х. У 1950 році CSIR Mark 1 вперше відтворив музику. Вона не була записана, але була реконструйована. Репертуар CSIR Mark 1 обмежувався відомими мелодіями. Зокрема, існують відомості про виконання пісні «Colonel Bogey March» , Британського гімну, пісень "Ba, Ba Black Sheep, and «In the Mood», останні були записані й доступні на сайті Манчестерського університету [ 3 Березня 2021 у Wayback Machine.].

Важливими у 1950-х роках були розробки синтезу звуку за допомогою комп'ютера та розробки програм алгоритмічного композиції. Макс Метьюз з лабораторій Bell розробив програму MUSIC I, опис цієї програми було опубліковано в 1963 році в журналі Science . Серед інших піонерів — Лехарен Хіллер та Леонард Ісааксон, які експериментували з алгоритмічною композицією на комп'ютері [en], результати цих експериментів вперше були продемонстровані на прем'єрі сюїти Illiac Suite для струнного квартету в 1957 році.

В Японії експерименти з комп'ютерною музикою починаються з 1962 року, коли професор Секіне з Університету Кейо та інженер Хаясі з компанії Toshiba створили комп'ютер під назвою TOSBAC. Перший твір виконаний на цьому комп'ютері отримав назву TOSBAC Suite, наслідуючи Suite Illiac. Серед пізніших японських музичних композицій — твір Кенджіро Едзакі, представлений під час виставки в Осаці '70, та «Panoramic Sonore» (1974) Акімічі Такеда. Також Езакі опублікував статтю під назвою «Сучасна музика та комп'ютери» в 1970 році. В 1970-х японці працювали над комп'ютерною системою Fairlight у 1970-х.

Ранні комп'ютерно-музичні програми, як правило, не працювали в режимі реального часу, хоча окремі спроби на комп'ютерах CSIRAC та Ferranti Mark 1 здійснювались. З кінця 1950-х років, ускладнення програмування вимагало від комп'ютерів годин і днів на обробку інформації заради створення кількох хвилин музики. Використовувалась «гібридна система» цифрового управління аналоговим синтезатором, ранніми прикладами такого підходу була система GROOVE Макса Метьюса (1969), а також MUSYS Пітера Зінов'єва (1969).

Наприкінці 70-х років музичні комп'ютерні системи комерціалізуються. У 1960-х — 1970-х Джон Чаунінг працював над технологіями FM-синтезу, що дозволили випустити у 1983 році більш доступний цифровий синтезатор Yamaha DX7. У 1978 році Roland MC-8 Microcomposer працював на базі мікропроцесора, що керує аналоговим синтезатором. Поява недорогих цифрових чіпів та мікрокомп'ютерів відкрила можливості генерації комп'ютерної музики в режимі реального часу. У 1980-х роках з'явились японські персональні комп'ютери, такі як NEC PC-88, що використовували технологію FM-синтезу та мови програмування звуку, такі як Music Macro Language (MML) та інтерфейси MIDI. Ці системи знайшли використання для створення музики у відеоіграх, або чіптуни. На початку 90-х років продуктивність комп'ютерів на мікропроцесорній основі уможливила створення комп'ютерної музики в режимі реального часу з використанням більш загальних програм та алгоритмів.

Цікаві звуки повинні мати плинність і мінливість, що дозволяє їм залишатися свіжими для вуха. У комп'ютерній музиці цей тонкий інгредієнт досягається значними обчислювальними витратами, як з точки зору кількості елементів партитури, що вимагають деталізації, так і з точки зору обсягу інтерпретаційної роботи, необхідної для реалізації цих деталей у звуці.

Розвиток обчислювальних потужностей та програмного забезпечення істотно вплинули на способи створення і виконання комп'ютерної музики. Мікрокомп'ютери нинішнього покоління достатньо потужні для виконання складного синтезу звуку та використання широкого спектру алгоритмів та підходів. Комп'ютерні музичні системи стали звичним явищем, і використання переважно цифрових (а не аналогових) технологій створення та запису музики стали нормою, а не винятком.

Напрями використання комп’ютерних технологій

В сучасній музичній практиці використання комп’ютерних технологій є багатоманітним і включає такі напрями: нотно-видавнича діяльність, створення цифрових фонограм та відеокліпів, реставрація старих записів, звукорежисура, створення аранжувань та оригінальних композицій з використанням програм-секвенсерів, синтез звуку та електронна музика, системи управління партитурою в реальному часі, створення і використання музикознавчих баз даних, навчальні програми. Разом з тим, до категорії комп’ютерних відносять лише ті композиції, в яких використання комп’ютера є суттєвим у синтезуванні складноорганізованих текстових структур, які дають можливість митцю «відпрацювати» синтезований матеріал, вводити його в мистецький твір..

В 1970-х роках комп’ютер для створення музичних текстів застосовували [en] та Янніс Ксенакіс. Кеніг працював з програмами Project 1 та Project 2 , вони були створені в Інституті сонології в Утрехті в 1970-х. Я.Ксенакіс використовував комп'ютер із графічним уведенням інформації — [en]. Твори Ксенакіса стали класичним зразком т.зв. стохастичної музики, в основі якої - алгоритми, що відтворюють стохастичні процеси.

Ряд музикантів використовували комп’ютер для створення музичних текстів, що імітують стилі великих композиторів минулого. В цьому напрямі працював Девід Коуп. Він написав комп’ютерні програми, які аналізують твори інших композиторів для створення нових творів у подібному стилі. Зокрема, його програма "Експерименти з музичним інтелектом" відома створенням «42-ї симфонії В.А. Моцарта».

В Україні комп’ютерну музику (музику, написану за допомогою алгоритмів) писали Л. Грабовський ("Гомеоморфії І-ІІІ" для фортепіано, "Гомеоморфії IV" для оркестру, “Concesto misterioso”, “На пам’ять Елізі”), А. Загайкевич ("Повітряна механіка"), Ю.Булка ("Please wait") та ін.

Примітки

  1. Камінський, с.115
  2. Пясковський І. Б. Перспективи розвитку комп’ютерної музики / І. Пяс-ковський. Дослідження. Досвід. Спогади : зб. наук. праць проф.-виклад. колективу КССМШ ім. М. В. Лисенка та НМАУ ім. П. І. Чайковського: Ювілейний випуск Київ : Генеза, 2004. Вип. 5. С. 31–41.
  3. . . Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 18 жовтня 2017.
  4. Doornbusch, Paul (9 липня 2017). . . Архів оригіналу за 13 Серпня 2021. Процитовано 18 жовтня 2017.
  5. Doornbusch, Paul (2017). Early Computer Music Experiments in Australia and England. . Cambridge University Press. 22 (2): 297–307 [11]. doi:10.1017/S1355771817000206.
  6. Fildes, Jonathan (17 червня 2008). Oldest computer music unveiled. BBC News Online. Архів оригіналу за 22 Липня 2013. Процитовано 18 червня 2008.
  7. Doornbusch, Paul (March 2004). Computer Sound Synthesis in 1951: The Music of CSIRAC. Computer Music Journal (англ.). 28 (1): 11—12. doi:10.1162/014892604322970616. ISSN 0148-9267.
  8. Doornbusch, Paul. . Melbourne School of Engineering, Department of Computer Science and Software Engineering. Архів оригіналу за 18 січня 2012.
  9. Bogdanov, Vladimir (2001). All Music Guide to Electronica: The Definitive Guide to Electronic Music. Backbeat Books. с. 320. ISBN . Процитовано 4 грудня 2013. All Music Guide to Electronica: The Definitive Guide to Electronic Music.
  10. Shimazu, Takehito (1994). The History of Electronic and Computer Music in Japan: Significant Composers and Their Works. . MIT Press. 4: 102–106 [104]. doi:10.2307/1513190. JSTOR 1513190. Процитовано 9 липня 2012.[недоступне посилання]
  11. Cattermole, Tannith (9 травня 2011). . Gizmag. Архів оригіналу за 19 Квітня 2016. Процитовано 28 жовтня 2011.

    «In 1957 the MUSIC program allowed an IBM 704 mainframe computer to play a 17-second composition by Mathews. Back then computers were ponderous, so synthesis would take an hour.»
  12. Mathews, Max (1 листопада 1963). The Digital Computer as a Musical Instrument. Science. 142 (3592): 553—557. Bibcode:1963Sci...142..553M. doi:10.1126/science.142.3592.553. PMID 17738556.

    «The generation of sound signals requires very high sampling rates…. A high speed machine such as the I.B.M. 7090 … can compute only about 5000 numbers per second … when generating a reasonably complex sound.»
  13. Dean, R. T. (2009). The Oxford handbook of computer music. Oxford University Press. с. 20. ISBN .
  14. Dean, R. T. (2009). The Oxford handbook of computer music. Oxford University Press. с. 1. ISBN .
  15. Dean, R. T. (2009). The Oxford handbook of computer music. Oxford University Press. с. 4—5. ISBN .

    «… by the 90s … digital sound manipulation (using MSP or many other platforms) became widespread, fluent and stable.»
  16. (1992). Notes on the implementation of MUSBOX.... У Roads, Curtis (ред.). The Music Machine: Selected Readings from Computer Music Journal. MIT Press. с. 344. ISBN .
  17. Doornbusch, Paul (2009). Chapter 3: Early Hardware and Early Ideas in Computer Music: Their Development and Their Current Forms. У Dean, R. T. (ред.). The Oxford handbook of computer music. Oxford University Press. с. 44—80. doi:10.1093/oxfordhb/9780199792030.013.0003. ISBN .
  18. Фадєєва, с.65
  19. Berg, P (1996). Abstracting the future: The Search for Musical Constructs. . MIT Press. 20 (3): 24–27 [11]. doi:10.2307/3680818. JSTOR 3680818.
  20. Baofu, Peter (3 січня 2013). The Future of Post-Human Performing Arts: A Preface to a New Theory of the Body and its Presence (англ.). Cambridge Scholars Publishing. ISBN .
  21. Фадєєва, c.348
  22. Ракунова И. Алгоритмическая композиция и особенности её проявления в сочинении «Повітряна механіка». Музичне мистецтво і культура: Music art and culture / Гол. Ред. Проф. О.В. Сокол; Одеська держ. Муз. Академія ім. Нежджнової. Одеса: Друкарський дім, 2006. С. 156–177.
  23. Вікі-концерт з нагоди п’ятнадцятиріччя Вікіпедії. creativecommons.org.ua. Creative Commons Україна. оригіналу за 14 березня 2021. Процитовано 14 березня 2021.

Література

  • Бондаренко А. І., Шульгіна В. Д. Музична інформатика: навч. посіб. К.: НАКККІМ, 2011. 190 с.
  • Живайкин П. Л., 600 звуковых и музыкальных программ. СПб., 1999
  • Камінський В. Електронна та комп'ютерна музика [ 20 Січня 2022 у Wayback Machine.]. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів із спеціальності «музичне мистецтво» (Львів: «Сполом», 2001). 212 с.
  • Мазур А. К., Сиказин В. М., Перспективные принципы исполнения музыки с использованием компьютерных систем // Электронная технология и музыкальное искусство. М., 1990.
  • Петелин Р. Ю., Петелин Ю. В. Звуковая студия в PC. СПб, 1998.
  • Фадєєва К.В. Музичні комп'ютерні технології ХХ століття. Київ, 2006. 399 с.
  • Ariza, C. 2005. «Navigating the Landscape of Computer-Aided Algorithmic Composition Systems: A Definition, Seven Descriptors, and a Lexicon of Systems and Research.» In Proceedings of the International Computer Music Conference. San Francisco: International Computer Music Association. 765–772. Internet:
  • Ariza, C. 2005. An Open Design for Computer-Aided Algorithmic Music Composition: athenaCL. Ph.D. Dissertation, New York University. Internet:
  • Berg, P. 1996. «Abstracting the future: The Search for Musical Constructs» Computer Music Journal 20(3): 24-27.
  • Boulanger, Richard, ред. (6 березня 2000). . The MIT Press. с. 740. ISBN . Архів оригіналу за січень 2, 2010. Процитовано 3 жовтня 2009.
  • Joel Chadabe|Chadabe, Joel. 1997. Electric Sound: The Past and Promise of Electronic Music. Upper Saddle River, New Jersey: Prentice Hall.
  • Chowning, John. 1973. «The Synthesis of Complex Audio Spectra by Means of Frequency Modulation». Journal of the Audio Engineering Society 21, no. 7:526-34.
  • Collins, Nick (2009). Introduction to Computer Music. Chichester: Wiley. ISBN .
  • Dodge, Charles; Jerse (1997). Computer Music: Synthesis, Composition and Performance. Thomas A. (вид. 2nd). New York: Schirmer Books. с. 453. ISBN .
  • Doornbusch, P. 2009. «A Chronology / History of Electronic and Computer Music and Related Events 1906–2011» http://www.doornbusch.net/chronology/ [ 18 серпня 2020 у Wayback Machine.]
  • Heifetz, Robin (1989). On the Wires of Our Nerves. Lewisburg Pa.: Bucknell University Press. ISBN .
  • Manning, Peter (2004). Electronic and Computer Music (вид. revised and expanded). Oxford Oxfordshire: Oxford University Press. ISBN .
  • Perry, Mark, and Thomas Margoni. 2010. «From Music Tracks to Google Maps: Who Owns Computer-Generated Works?». Computer Law and Security Review 26: 621-29.
  • Roads, Curtis (1994). The Computer Music Tutorial. Cambridge: MIT Press. ISBN .
  • Supper, M. 2001. «A Few Remarks on Algorithmic Composition.» Computer Music Journal 25(1): 48-53.
  • Xenakis, Iannis (2001). Formalized Music: Thought and Mathematics in Composition. Harmonologia Series No. 6. Hillsdale, NY: Pendragon Pr. ISBN .
  • Hiller L. A. Computer Music // Scientific American. 1959, Vol. 201, № 6.
  • Hiller L. A., Isaacson L. M. Experimental Music. N. Y., 1959.
  • Pennycook B. Computer Applications in Music at McGill University // Proceedings: 1989 International Computer Music Conference. San Francisco, 1989.
  • Truax B., The Computer Music Facility at Simon Fraser University // Computers and the Humanities. Netherlands, Vol. XIX/4 (October -November), 1985.
  • Schwanauer S. M., A Learning Machine for Tonal Composition // Machine Models of Music. Cambrige, 1993.
  • Tipei S., Barger R., Cox B., Kelley D., Computer Music Courses Using Supercomputers: An Education Experiment at NCSA/UIUC // Proceedings of the International Computer Music. Glasgow / San Francisco, 1990.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Komp yuterna muzika angl Computer music muzika v stvorenni abo realizaciyi yakoyi vikoristano komp yuternu tehniku V shirokomu znachenni cej termin mozhna zastosuvati vlastivo yak do tvoriv partitura yakih stvorena za dopomogoyu komp yutera tak i do kompozicij zvukova realizaciya yakih vikonala komp yuterom Takozh do komp yuternoyi muziki nalezhat instrumentalni tvori skomponovani z zastosuvannyam komp yutera tvori yaki vikoristovuyut zvukovij material stvorenij kom yuterom i vreshti tvori bezposeredno napisani z urahuvannyam komp yuternih program ta navit vikonani za dopomogoyu komp yutera U vuzhchomu lishe v tomu vipadku yaksho komp yuterni tehnologiyi zastosovuvalis z metoyu sintezuvannya eksperimentalnih muzinih tvoriv v rusli poshukiv novoyi muzichnoyi moviIstoriyaCSIRAC pershij v Avstraliyi cifrovij komp yuter pokazanij u muzeyi Melburna Znachnoyu miroyu komp yuterna muzika spirayetsya na vzayemozv yazok muziki ta matematiki istoriya yakogo syagaye davnogreckogo vchennya pro garmoniyu sfer Muzichni melodiyi vpershe buli stvoreni komp yuterom yakij spochatku nazivavsya CSIR Mark 1 piznishe perejmenovanij u CSIRAC v Avstraliyi v 1950 roci Okremi gazetni povidomlennya z Ameriki ta Angliyi povidomlyali sho komp yuteri nibito mogli grati muziku ranishe ale ci povidomlennya ne znajshli pidtverdzhen Pershim u sviti komp yuterom dlya vidtvorennya muziki buv CSIR Mark 1 zgodom nazvanij CSIRAC rozroblenij i pobudovanij Trevorom Pirsi ta Mastonom Bedrom u kinci 1940 h Matematik Dzheff Hill zaprogramuvav CSIR Mark 1 dlya vidtvorennya populyarnih muzichnih melodij na pochatku 1950 h U 1950 roci CSIR Mark 1 vpershe vidtvoriv muziku Vona ne bula zapisana ale bula rekonstrujovana Repertuar CSIR Mark 1 obmezhuvavsya vidomimi melodiyami Zokrema isnuyut vidomosti pro vikonannya pisni Colonel Bogey March Britanskogo gimnu pisen Ba Ba Black Sheep and In the Mood ostanni buli zapisani j dostupni na sajti Manchesterskogo universitetu 3 Bereznya 2021 u Wayback Machine Vazhlivimi u 1950 h rokah buli rozrobki sintezu zvuku za dopomogoyu komp yutera ta rozrobki program algoritmichnogo kompoziciyi Maks Metyuz z laboratorij Bell rozrobiv programu MUSIC I opis ciyeyi programi bulo opublikovano v 1963 roci v zhurnali Science Sered inshih pioneriv Leharen Hiller ta Leonard Isaakson yaki eksperimentuvali z algoritmichnoyu kompoziciyeyu na komp yuteri en rezultati cih eksperimentiv vpershe buli prodemonstrovani na prem yeri syuyiti Illiac Suite dlya strunnogo kvartetu v 1957 roci V Yaponiyi eksperimenti z komp yuternoyu muzikoyu pochinayutsya z 1962 roku koli profesor Sekine z Universitetu Kejo ta inzhener Hayasi z kompaniyi Toshiba stvorili komp yuter pid nazvoyu TOSBAC Pershij tvir vikonanij na comu komp yuteri otrimav nazvu TOSBAC Suite nasliduyuchi Suite Illiac Sered piznishih yaponskih muzichnih kompozicij tvir Kendzhiro Edzaki predstavlenij pid chas vistavki v Osaci 70 ta Panoramic Sonore 1974 Akimichi Takeda Takozh Ezaki opublikuvav stattyu pid nazvoyu Suchasna muzika ta komp yuteri v 1970 roci V 1970 h yaponci pracyuvali nad komp yuternoyu sistemoyu Fairlight u 1970 h Ranni komp yuterno muzichni programi yak pravilo ne pracyuvali v rezhimi realnogo chasu hocha okremi sprobi na komp yuterah CSIRAC ta Ferranti Mark 1 zdijsnyuvalis Z kincya 1950 h rokiv uskladnennya programuvannya vimagalo vid komp yuteriv godin i dniv na obrobku informaciyi zaradi stvorennya kilkoh hvilin muziki Vikoristovuvalas gibridna sistema cifrovogo upravlinnya analogovim sintezatorom rannimi prikladami takogo pidhodu bula sistema GROOVE Maksa Metyusa 1969 a takozh MUSYS Pitera Zinov yeva 1969 Naprikinci 70 h rokiv muzichni komp yuterni sistemi komercializuyutsya U 1960 h 1970 h Dzhon Chauning pracyuvav nad tehnologiyami FM sintezu sho dozvolili vipustiti u 1983 roci bilsh dostupnij cifrovij sintezator Yamaha DX7 U 1978 roci Roland MC 8 Microcomposer pracyuvav na bazi mikroprocesora sho keruye analogovim sintezatorom Poyava nedorogih cifrovih chipiv ta mikrokomp yuteriv vidkrila mozhlivosti generaciyi komp yuternoyi muziki v rezhimi realnogo chasu U 1980 h rokah z yavilis yaponski personalni komp yuteri taki yak NEC PC 88 sho vikoristovuvali tehnologiyu FM sintezu ta movi programuvannya zvuku taki yak Music Macro Language MML ta interfejsi MIDI Ci sistemi znajshli vikoristannya dlya stvorennya muziki u videoigrah abo chiptuni Na pochatku 90 h rokiv produktivnist komp yuteriv na mikroprocesornij osnovi umozhlivila stvorennya komp yuternoyi muziki v rezhimi realnogo chasu z vikoristannyam bilsh zagalnih program ta algoritmiv Cikavi zvuki povinni mati plinnist i minlivist sho dozvolyaye yim zalishatisya svizhimi dlya vuha U komp yuternij muzici cej tonkij ingrediyent dosyagayetsya znachnimi obchislyuvalnimi vitratami yak z tochki zoru kilkosti elementiv partituri sho vimagayut detalizaciyi tak i z tochki zoru obsyagu interpretacijnoyi roboti neobhidnoyi dlya realizaciyi cih detalej u zvuci Rozvitok obchislyuvalnih potuzhnostej ta programnogo zabezpechennya istotno vplinuli na sposobi stvorennya i vikonannya komp yuternoyi muziki Mikrokomp yuteri ninishnogo pokolinnya dostatno potuzhni dlya vikonannya skladnogo sintezu zvuku ta vikoristannya shirokogo spektru algoritmiv ta pidhodiv Komp yuterni muzichni sistemi stali zvichnim yavishem i vikoristannya perevazhno cifrovih a ne analogovih tehnologij stvorennya ta zapisu muziki stali normoyu a ne vinyatkom Napryami vikoristannya komp yuternih tehnologijV suchasnij muzichnij praktici vikoristannya komp yuternih tehnologij ye bagatomanitnim i vklyuchaye taki napryami notno vidavnicha diyalnist stvorennya cifrovih fonogram ta videoklipiv restavraciya starih zapisiv zvukorezhisura stvorennya aranzhuvan ta originalnih kompozicij z vikoristannyam program sekvenseriv sintez zvuku ta elektronna muzika sistemi upravlinnya partituroyu v realnomu chasi stvorennya i vikoristannya muzikoznavchih baz danih navchalni programi Razom z tim do kategoriyi komp yuternih vidnosyat lishe ti kompoziciyi v yakih vikoristannya komp yutera ye suttyevim u sintezuvanni skladnoorganizovanih tekstovih struktur yaki dayut mozhlivist mitcyu vidpracyuvati sintezovanij material vvoditi jogo v misteckij tvir V 1970 h rokah komp yuter dlya stvorennya muzichnih tekstiv zastosovuvali en ta Yannis Ksenakis Kenig pracyuvav z programami Project 1 ta Project 2 voni buli stvoreni v Instituti sonologiyi v Utrehti v 1970 h Ya Ksenakis vikoristovuvav komp yuter iz grafichnim uvedennyam informaciyi en Tvori Ksenakisa stali klasichnim zrazkom t zv stohastichnoyi muziki v osnovi yakoyi algoritmi sho vidtvoryuyut stohastichni procesi Ryad muzikantiv vikoristovuvali komp yuter dlya stvorennya muzichnih tekstiv sho imituyut stili velikih kompozitoriv minulogo V comu napryami pracyuvav Devid Koup Vin napisav komp yuterni programi yaki analizuyut tvori inshih kompozitoriv dlya stvorennya novih tvoriv u podibnomu stili Zokrema jogo programa Eksperimenti z muzichnim intelektom vidoma stvorennyam 42 yi simfoniyi V A Mocarta V Ukrayini komp yuternu muziku muziku napisanu za dopomogoyu algoritmiv pisali L Grabovskij Gomeomorfiyi I III dlya fortepiano Gomeomorfiyi IV dlya orkestru Concesto misterioso Na pam yat Elizi A Zagajkevich Povitryana mehanika Yu Bulka Please wait ta in PrimitkiKaminskij s 115 Pyaskovskij I B Perspektivi rozvitku komp yuternoyi muziki I Pyas kovskij Doslidzhennya Dosvid Spogadi zb nauk prac prof viklad kolektivu KSSMSh im M V Lisenka ta NMAU im P I Chajkovskogo Yuvilejnij vipusk Kiyiv Geneza 2004 Vip 5 S 31 41 Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Procitovano 18 zhovtnya 2017 Doornbusch Paul 9 lipnya 2017 Arhiv originalu za 13 Serpnya 2021 Procitovano 18 zhovtnya 2017 Doornbusch Paul 2017 Early Computer Music Experiments in Australia and England Cambridge University Press 22 2 297 307 11 doi 10 1017 S1355771817000206 Fildes Jonathan 17 chervnya 2008 Oldest computer music unveiled BBC News Online Arhiv originalu za 22 Lipnya 2013 Procitovano 18 chervnya 2008 Doornbusch Paul March 2004 Computer Sound Synthesis in 1951 The Music of CSIRAC Computer Music Journal angl 28 1 11 12 doi 10 1162 014892604322970616 ISSN 0148 9267 Doornbusch Paul Melbourne School of Engineering Department of Computer Science and Software Engineering Arhiv originalu za 18 sichnya 2012 Bogdanov Vladimir 2001 All Music Guide to Electronica The Definitive Guide to Electronic Music Backbeat Books s 320 ISBN 978 0 87930 628 1 Procitovano 4 grudnya 2013 All Music Guide to Electronica The Definitive Guide to Electronic Music Shimazu Takehito 1994 The History of Electronic and Computer Music in Japan Significant Composers and Their Works MIT Press 4 102 106 104 doi 10 2307 1513190 JSTOR 1513190 Procitovano 9 lipnya 2012 nedostupne posilannya Cattermole Tannith 9 travnya 2011 Gizmag Arhiv originalu za 19 Kvitnya 2016 Procitovano 28 zhovtnya 2011 In 1957 the MUSIC program allowed an IBM 704 mainframe computer to play a 17 second composition by Mathews Back then computers were ponderous so synthesis would take an hour Mathews Max 1 listopada 1963 The Digital Computer as a Musical Instrument Science 142 3592 553 557 Bibcode 1963Sci 142 553M doi 10 1126 science 142 3592 553 PMID 17738556 The generation of sound signals requires very high sampling rates A high speed machine such as the I B M 7090 can compute only about 5000 numbers per second when generating a reasonably complex sound Dean R T 2009 The Oxford handbook of computer music Oxford University Press s 20 ISBN 978 0 19 533161 5 Dean R T 2009 The Oxford handbook of computer music Oxford University Press s 1 ISBN 978 0 19 533161 5 Dean R T 2009 The Oxford handbook of computer music Oxford University Press s 4 5 ISBN 978 0 19 533161 5 by the 90s digital sound manipulation using MSP or many other platforms became widespread fluent and stable 1992 Notes on the implementation of MUSBOX U Roads Curtis red The Music Machine Selected Readings from Computer Music Journal MIT Press s 344 ISBN 978 0 262 68078 3 Doornbusch Paul 2009 Chapter 3 Early Hardware and Early Ideas in Computer Music Their Development and Their Current Forms U Dean R T red The Oxford handbook of computer music Oxford University Press s 44 80 doi 10 1093 oxfordhb 9780199792030 013 0003 ISBN 978 0 19 533161 5 Fadyeyeva s 65 Berg P 1996 Abstracting the future The Search for Musical Constructs MIT Press 20 3 24 27 11 doi 10 2307 3680818 JSTOR 3680818 Baofu Peter 3 sichnya 2013 The Future of Post Human Performing Arts A Preface to a New Theory of the Body and its Presence angl Cambridge Scholars Publishing ISBN 978 1 4438 4485 7 Fadyeyeva c 348 Rakunova I Algoritmicheskaya kompoziciya i osobennosti eyo proyavleniya v sochinenii Povitryana mehanika Muzichne mistectvo i kultura Music art and culture Gol Red Prof O V Sokol Odeska derzh Muz Akademiya im Nezhdzhnovoyi Odesa Drukarskij dim 2006 S 156 177 Viki koncert z nagodi p yatnadcyatirichchya Vikipediyi creativecommons org ua Creative Commons Ukrayina originalu za 14 bereznya 2021 Procitovano 14 bereznya 2021 LiteraturaBondarenko A I Shulgina V D Muzichna informatika navch posib K NAKKKIM 2011 190 s Zhivajkin P L 600 zvukovyh i muzykalnyh programm SPb 1999 Kaminskij V Elektronna ta komp yuterna muzika 20 Sichnya 2022 u Wayback Machine Navchalnij posibnik dlya studentiv vishih navchalnih zakladiv iz specialnosti muzichne mistectvo Lviv Spolom 2001 212 s Mazur A K Sikazin V M Perspektivnye principy ispolneniya muzyki s ispolzovaniem kompyuternyh sistem Elektronnaya tehnologiya i muzykalnoe iskusstvo M 1990 Petelin R Yu Petelin Yu V Zvukovaya studiya v PC SPb 1998 Fadyeyeva K V Muzichni komp yuterni tehnologiyi HH stolittya Kiyiv 2006 399 s Ariza C 2005 Navigating the Landscape of Computer Aided Algorithmic Composition Systems A Definition Seven Descriptors and a Lexicon of Systems and Research In Proceedings of the International Computer Music Conference San Francisco International Computer Music Association 765 772 Internet Ariza C 2005 An Open Design for Computer Aided Algorithmic Music Composition athenaCL Ph D Dissertation New York University Internet Berg P 1996 Abstracting the future The Search for Musical Constructs Computer Music Journal 20 3 24 27 Boulanger Richard red 6 bereznya 2000 The MIT Press s 740 ISBN 0262522616 Arhiv originalu za sichen 2 2010 Procitovano 3 zhovtnya 2009 Joel Chadabe Chadabe Joel 1997 Electric Sound The Past and Promise of Electronic Music Upper Saddle River New Jersey Prentice Hall Chowning John 1973 The Synthesis of Complex Audio Spectra by Means of Frequency Modulation Journal of the Audio Engineering Society 21 no 7 526 34 Collins Nick 2009 Introduction to Computer Music Chichester Wiley ISBN 9780470714553 Dodge Charles Jerse 1997 Computer Music Synthesis Composition and Performance Thomas A vid 2nd New York Schirmer Books s 453 ISBN 0 02 864682 7 Doornbusch P 2009 A Chronology History of Electronic and Computer Music and Related Events 1906 2011 http www doornbusch net chronology 18 serpnya 2020 u Wayback Machine Heifetz Robin 1989 On the Wires of Our Nerves Lewisburg Pa Bucknell University Press ISBN 0838751555 Manning Peter 2004 Electronic and Computer Music vid revised and expanded Oxford Oxfordshire Oxford University Press ISBN 0195170857 Perry Mark and Thomas Margoni 2010 From Music Tracks to Google Maps Who Owns Computer Generated Works Computer Law and Security Review 26 621 29 Roads Curtis 1994 The Computer Music Tutorial Cambridge MIT Press ISBN 0262680823 Supper M 2001 A Few Remarks on Algorithmic Composition Computer Music Journal 25 1 48 53 Xenakis Iannis 2001 Formalized Music Thought and Mathematics in Composition Harmonologia Series No 6 Hillsdale NY Pendragon Pr ISBN 1576470792 Hiller L A Computer Music Scientific American 1959 Vol 201 6 Hiller L A Isaacson L M Experimental Music N Y 1959 Pennycook B Computer Applications in Music at McGill University Proceedings 1989 International Computer Music Conference San Francisco 1989 Truax B The Computer Music Facility at Simon Fraser University Computers and the Humanities Netherlands Vol XIX 4 October November 1985 Schwanauer S M A Learning Machine for Tonal Composition Machine Models of Music Cambrige 1993 Tipei S Barger R Cox B Kelley D Computer Music Courses Using Supercomputers An Education Experiment at NCSA UIUC Proceedings of the International Computer Music Glasgow San Francisco 1990

Дата публікації:
Топ