Комашниця вохристаОхоронний статусУразливий МСОП 3 1 Біологічна класифікаціяДомен Еукаріоти Eukaryota Царство Тварини An

Комашниця вохриста

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Саякові (Thraupidae)
Рід:	Комашниця (Certhidea)
Вид:	Комашниця вохриста

Біноміальна назва

Certhidea olivacea
Gould, 1837

Ареал виду

Посилання

Вікісховище:	Certhidea olivacea
Віківиди:	Certhidea olivacea
EOL:	1050315
ITIS:	559144
МСОП:	103814223
NCBI:	48880
Fossilworks:	371381

Кома́шниця вохриста (Certhidea olivacea) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Ендемік Галапагоських островів. Раніше вохриста комашниця вважалася конспецифічною з сірою комашницею, однак низка молекулярно-філогенетичних досліджень показали, що ці два види розділилися від 1,5 до 2 млн років тому, а можливо, навіть і раніше. Коли Дарвін отримав зразок цього виду у 1835 році, під час своєї знаменитої подорожі, він помилково відніс його до родини воловоочкових, однак при поверненні до Англії у 1837 році орнітолог Джон Гульд відніс вохристу комашницю до родини в'юркових.

Опис

Вохриста комашниця є найменшим представником "в'юрків Дарвіна", її довжина становить 10 см, а вага 8 г. Забарвлення переважно оливково-зелене, дзьоб вузький, гострий. У самців під час сезону розмноження на горлі є характерні червонуваті плями. Вохристим комашницям притаманний характерний, мелодійний спів.

Поширення і екологія

Вохристі комашниці мешкають на островах Сантьяґо, ^[en], ^[en], Бальтра, Ісабела, Фернандіна і Санта-Крус. Вони живуть в сухих тропічним лісах, вологих гірських тропічних лісах і в сухих чагарникових заростях Scalesia, переважно на висоті від 300 до 700 м над рівнем моря. Живляться комахами і павуками, яких шукають серед моху і листя та під корою або іноді ловлять в польоті. Вохристі комашниці є моногамними птахами. Гніздо невелике, куполоподібне з бічним входом. В кладці 3 яйця, інкубаційний період триває 12 днів, насиджує лише самиця. Пташенята покидають гніздо через 2 тижні після вилуплення.

Збереження

МСОП класифікує цей вид як вразливий. Незважаючи на те, що вохристі комашниці є досить поширеним видом в межах свого ареалу, їм загрожує знищення природного середовища, поява на островах інвазивних рослин, які витісняють скалезію (Scalesia), а також можливість епізоотії через появу на островах інтродукованих щурів, комарів і паразитичних мух Philornis downsi.

Примітки

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 16 червня 2022.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 16 червня 2022.
J.B. Freeland, P.T. Boag. Phylogenetics of Darwin's finches: paraphyly in the tree-finches and two divergent lineages in the Warbler Finch. „The Auk”. 116 (3), ss. 577–588, 1999. doi:10.2307/4089320.
K. Petren, B.R. Grant, P.R. Grant. A phylogeny of Darwin's finches based on microsatellite DNA length variation. „Proceedings the Royal of Society B”. 266 (1417), ss. 321–329, 1999.
K. Petren, P.R. Grant, B.R. Grant, L.F. Keller. Comparative landscape genetics and the adaptive radiation of Darwin’s finches: the role of peripheral isolation. „Molecular Ecology”. 14 (10), ss. 2943–2957, 2005. doi:10.1111/j.1365-294X.2005.02632.x.
J.T. Weir, E. Bermingham, D. Schluter. The Great American Biotic Interchange in birds. „Proceedings of the National Academy Sciences”. 106 (51), ss. 21737–21742, 2009. doi:10.1073/pnas.0903811106.
(1 вересня 2011). . Архів оригіналу за 31 січня 2010. Процитовано 10 листопада 2009.
(1982). (PDF). Journal of the History of Biology. 15 (1): 1—53. CiteSeerX 10.1.1.458.3975. doi:10.1007/BF00132004. Архів оригіналу (PDF) за 16 грудня 2008. Процитовано 9 грудня 2008.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 16 червня 2022.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 16 червня 2022.

[Freeland&Boag-4] J.B. Freeland, P.T. Boag. Phylogenetics of Darwin's finches: paraphyly in the tree-finches and two divergent lineages in the Warbler Finch. „The Auk”. 116 (3), ss. 577–588, 1999. doi:10.2307/4089320.

[Petren&inni1999-5] K. Petren, B.R. Grant, P.R. Grant. A phylogeny of Darwin's finches based on microsatellite DNA length variation. „Proceedings the Royal of Society B”. 266 (1417), ss. 321–329, 1999.

[Petren&inni2005-6] K. Petren, P.R. Grant, B.R. Grant, L.F. Keller. Comparative landscape genetics and the adaptive radiation of Darwin’s finches: the role of peripheral isolation. „Molecular Ecology”. 14 (10), ss. 2943–2957, 2005. doi:10.1111/j.1365-294X.2005.02632.x.

[Weir&inni-7] J.T. Weir, E. Bermingham, D. Schluter. The Great American Biotic Interchange in birds. „Proceedings of the National Academy Sciences”. 106 (51), ss. 21737–21742, 2009. doi:10.1073/pnas.0903811106.

[8] (1 вересня 2011). . Архів оригіналу за 31 січня 2010. Процитовано 10 листопада 2009.

[9] (1982). (PDF). Journal of the History of Biology. 15 (1): 1—53. CiteSeerX 10.1.1.458.3975. doi:10.1007/BF00132004. Архів оригіналу (PDF) за 16 грудня 2008. Процитовано 9 грудня 2008.