Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Комаровський Олександр Миколайович (нар. 7 (20) травня 1906, Санкт-Петербург — 19 листопада 1973, Москва) — радянський господарський, державний і військовий діяч, генерал армії, Герой Соціалістичної Праці (1949).
| Комаровський Олександр Миколайович | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народився | 7 (20) травня 1906 Санкт-Петербург, Російська імперія[1] | |||||||||||||||||||||||||
| Помер | 19 листопада 1973 (67 років) Москва, СРСР | |||||||||||||||||||||||||
| Поховання | Новодівичий цвинтар | |||||||||||||||||||||||||
| Країна |  СРСР | |||||||||||||||||||||||||
| Діяльність | військовий інженер, інженер-будівельник, керівник | |||||||||||||||||||||||||
| Науковий ступінь | доктор технічних наук | |||||||||||||||||||||||||
| Учасник | німецько-радянська війна | |||||||||||||||||||||||||
| Magnum opus | Канал імені Москви, Головний корпус МДУ і Маяк | |||||||||||||||||||||||||
| Посада | депутат Верховної ради СРСР[d] | |||||||||||||||||||||||||
| Військове звання | генерал армії | |||||||||||||||||||||||||
| Партія | КПРС | |||||||||||||||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
Ранні роки
Народився в сім'ї інженера-гідротехніка. Батько, Микола Олександрович, залишився на службі у відомстві шляхів сполучення після Жовтневого перевороту, під час громадянської війни був переведений в Московсько-Окський округ шляхів сполучення, у зв'язку з чим сім'я переїхала до Москви.
У Москві Олександр Комаровський закінчив Московську дослідно-показову школу № 110 (імені Ф. Нансена в 1923 році), водний факультет Московського інституту інженерів транспорту в 1928 році. З 1928 року працював у Московському проектному бюро Свірбуду, автор проектів декількох гребель і гідротехнічних споруд. Тоді ж займався вивченням впливу льоду на гідротехнічні споруди, на початку 30-х років видав ряд праць на цю тему: «Структура і фізичні властивості крижаного покриву прісних вод», «Дії крижаного покриву на споруди та боротьба з ним», «Зимова робота затворів гідротехнічних споруд».
На будівництві Каналу ім. Москви та інших об'єктах
У 1931 році був начальником гідротехнічного сектора управління будівництва Каналу. З квітня 1934 року — заступник начальника робіт Південного (Московського) району будівництва каналу. З травня 1936 року — начальник робіт центрального району каналу. Там проявив себе талановитим інженером, видатним організатором робіт і принциповим керівником. За роботу на будівництві каналу нагороджений своєю першою нагородою — орденом Леніна.
Після закінчення будівництва Каналу імені Москви в 1937 році Комаровський призначений заступником начальника будівництва Куйбишевського гідровузла. Вивчивши об'єкт, прийшов до висновку про помилковість вибору місця будівництва через несприятливі геологічні умови. До того часу будівництво вже велося повним ходом, для чого було організовано Самарлаг ГУЛАГу на 30 000 ув'язнених. З цього приводу Комаровський вступив в жорсткий конфлікт з начальником будівництва С. Я. Жуком. Зрештою будівництво було зупинено, а в повоєнний час розпочато в іншому місці.
У перші дні війни Комаровський призначений начальником управління з будівництва оборонних споруд Головного управління оборонних робіт НКВС СРСР. 5 серпня 1941 бригадний інженер Комаровський призначений начальником 5-го управління оборонних робіт, що виконував завдання з будівництва оборонних рубежів для Південного і Південно-Західного фронтів. Основні сили управління були спрямовані на будівництво оборонних рубежів під Харковом. У жовтні 1941 року на базі управління була сформована 5-а саперна армія на чолі з Комаровським, яка спрямована на будівництво Сталінградського оборонного обводу.
Постановою ДКО № 1181 сс від 22 січня 1942 «Про передачу матеріальних ресурсів та будівельних організацій з будівництва Сталінградських рубежів на будівництво Бакальського заводу (Челябінська обл.)» був звільнений з посади командувача 5 саперною армією і від роботи в наркоматі Оборони і переведений в НКВД. 5 саперна армія продовжувала виконання робіт на доручених їй рубежах. З Комаровським в Челябінськ прибула група співробітників НКВС, 10-15 осіб, які займали в 5 саперній армії різні посади, і кістяк оперативно-чекістського відділу управління ВТТ та будівництва Бакальського металургійного комбінату.
Комаровський, ціною життя кількох тисяч трудмобілізованних німців (мінімальна оцінка не менше 6 тисяч осіб загиблих від голоду, хвороб і розстріляних за так званий саботаж, домігся вже 19 квітня 1943 першої плавки Челябінського металургійного заводу.
За даними документальної книги радянського німця Герхарда Вольтера «Зона повного спокою», посада Комаровського називалася «Начальник Управління будівництва БМК НКВС СРСР». Згідно з наказом по НКВС СРСР в січні 1942 року, підписаного наркомом Л. П. Берія, Комаровський був призначений «начальником Управління ВТТ та будівництва Бакальського металургійного комбінату — Бакалстрой НКВС СРСР» (з 13 серпня 1942 року — Челябметаллургстрой НКВС СРСР) .
Під його керівництвом на будівництві працювало в 1944 році понад 44 000 чоловік. При цьому вільнонаймані становили малу частину будівельників. Значну частину становили трудмобілізовані радянські німці, а також трудмобілізовані з Середньо-Азіатського військового округу і військовополонені німецького Вермахту.
- Генерал-майор інженерно-технічної служби (22.02.1943).
- Квітень — травень 1944 року — начальник Закавказметаллургстроя НКВС СРСР (будівництво металургійного комбінату в Руставі), Грузинська РСР.
- У травні 1944 року Комаровський став начальником Головного управління таборів промислового будівництва НКВС СРСР (Главпромстрой НКВД).
Післявоєнний час
У 1944 році Комаровський призначений начальником Головного управління таборів промислового будівництва НКВД. Відповідав за будівництво особливо важливих об'єктів, виконуваних силами ув'язнених ГУЛАГу. Так, в 1948—1953 роках очолював будівництво комплексу будівель Московського державного університету імені М. В. Ломоносова, в тому числі Головної будівлі МДУ.
У 1951—1952 роках — начальник Головного управління таборів з будівництва нафтопереробних заводів і підприємств штучного рідкого палива МВС СРСР. У 1952—1953 роках вдруге начальник Головного управління таборів промислового будівництва МВС СРСР.
Але головним напрямком діяльності Комаровського з 1945 року було будівництво об'єктів для «атомного проекту» СРСР.
З початку будівництва заводу № 817 (сучасний комбінат «Маяк»), Комаровський притягувався до рішень питань постачання у складі комісії при інженерно-технічній раді Спеціального комітету.
20 вересня залізничне постачання будівництва підприємства було доручено Б. М. Арутюнову, О. М. Комаровському і М. А. Борисову.
У 1953—1963 роках Комаровський був начальником Головпромбуду (відомство з будівництва об'єктів атомної промисловості, яке кілька разів переходило у підпорядкування то МВС СРСР, то Міністерства середнього машинобудування СРСР (багато років обіймав посаду заступника Міністра середнього машинобудування СРСР з будівництва). Зокрема, під керівництвом Комаровського були побудовані перша радянська атомна електростанція, комбінат «Маяк», центр атомної промисловості Челябінськ-40 і багато інших об'єктів. За заслуги в будівництві об'єктів для створення першої радянської атомної бомби указом від 29 жовтня 1949 Комаровскому було присвоєно звання Героя Соціалістичної праці.
Роботами керував Л. П. Берія.
З Комаровським працювали Я. Д. Раппопорт, С. Н. Круглов, будівництвом займалися В. А. Саприкін, Д. К. Семичастний та інші.
З грудня 1963 до кінця життя — заступник Міністра оборони СРСР з будівництва та розквартирування військ. Одночасно з 1958 року до кінця життя — завідувач кафедрою Московського інженерно-будівельного інституту імені Куйбишева, а в МІФІ читав курс з будівництва ядерних установок. За останні 10 років життя швидко виріс у військових званнях (до цього 20 років був генерал-майором): генерал-лейтенант з 1963 року, генерал-полковник з 1965 року, генерал армії з 2 листопада 1972.
Депутат ВР СРСР 8-го скликання (1970—1973). Жив у Москві. Похований на Новодівочому кладовищі.
Примітки
- Комаровский Александр Николаевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Посилання
- Комаровський на сайті «Хронос» [ 3 Квітня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- в Енциклопедії «Челябінськ» [ 30 Червня 2015 у Wayback Machine.]
- Вольтер Герхард Андрійович «Зона полного покоя» [ 6 Вересня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Komarovskij Oleksandr Mikolajovich nar 7 20 travnya 1906 19060520 Sankt Peterburg 19 listopada 1973 Moskva radyanskij gospodarskij derzhavnij i vijskovij diyach general armiyi Geroj Socialistichnoyi Praci 1949 Komarovskij Oleksandr MikolajovichNarodivsya7 20 travnya 1906 Sankt Peterburg Rosijska imperiya 1 Pomer19 listopada 1973 1973 11 19 67 rokiv Moskva SRSRPohovannyaNovodivichij cvintarKrayina SRSRDiyalnistvijskovij inzhener inzhener budivelnik kerivnikNaukovij stupindoktor tehnichnih naukUchasniknimecko radyanska vijnaMagnum opusKanal imeni Moskvi Golovnij korpus MDU i MayakPosadadeputat Verhovnoyi radi SRSR d Vijskove zvannyageneral armiyiPartiyaKPRSNagorodiMedal Za bojovi zaslugi Medal Za doblesnu pracyu Za vijskovu doblest Medal 30 rokiv Radyanskij Armiyi ta Flotu Medal 40 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 50 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Orden Vidrodzhennya Polshi Komandorskij Hrest Mediafajli u VikishovishiRanni rokiNarodivsya v sim yi inzhenera gidrotehnika Batko Mikola Oleksandrovich zalishivsya na sluzhbi u vidomstvi shlyahiv spoluchennya pislya Zhovtnevogo perevorotu pid chas gromadyanskoyi vijni buv perevedenij v Moskovsko Okskij okrug shlyahiv spoluchennya u zv yazku z chim sim ya pereyihala do Moskvi U Moskvi Oleksandr Komarovskij zakinchiv Moskovsku doslidno pokazovu shkolu 110 imeni F Nansena v 1923 roci vodnij fakultet Moskovskogo institutu inzheneriv transportu v 1928 roci Z 1928 roku pracyuvav u Moskovskomu proektnomu byuro Svirbudu avtor proektiv dekilkoh grebel i gidrotehnichnih sporud Todi zh zajmavsya vivchennyam vplivu lodu na gidrotehnichni sporudi na pochatku 30 h rokiv vidav ryad prac na cyu temu Struktura i fizichni vlastivosti krizhanogo pokrivu prisnih vod Diyi krizhanogo pokrivu na sporudi ta borotba z nim Zimova robota zatvoriv gidrotehnichnih sporud Na budivnictvi Kanalu im Moskvi ta inshih ob yektahU 1931 roci buv nachalnikom gidrotehnichnogo sektora upravlinnya budivnictva Kanalu Z kvitnya 1934 roku zastupnik nachalnika robit Pivdennogo Moskovskogo rajonu budivnictva kanalu Z travnya 1936 roku nachalnik robit centralnogo rajonu kanalu Tam proyaviv sebe talanovitim inzhenerom vidatnim organizatorom robit i principovim kerivnikom Za robotu na budivnictvi kanalu nagorodzhenij svoyeyu pershoyu nagorodoyu ordenom Lenina Pislya zakinchennya budivnictva Kanalu imeni Moskvi v 1937 roci Komarovskij priznachenij zastupnikom nachalnika budivnictva Kujbishevskogo gidrovuzla Vivchivshi ob yekt prijshov do visnovku pro pomilkovist viboru miscya budivnictva cherez nespriyatlivi geologichni umovi Do togo chasu budivnictvo vzhe velosya povnim hodom dlya chogo bulo organizovano Samarlag GULAGu na 30 000 uv yaznenih Z cogo privodu Komarovskij vstupiv v zhorstkij konflikt z nachalnikom budivnictva S Ya Zhukom Zreshtoyu budivnictvo bulo zupineno a v povoyennij chas rozpochato v inshomu misci Nimecko radyanska vijnaU pershi dni vijni Komarovskij priznachenij nachalnikom upravlinnya z budivnictva oboronnih sporud Golovnogo upravlinnya oboronnih robit NKVS SRSR 5 serpnya 1941 brigadnij inzhener Komarovskij priznachenij nachalnikom 5 go upravlinnya oboronnih robit sho vikonuvav zavdannya z budivnictva oboronnih rubezhiv dlya Pivdennogo i Pivdenno Zahidnogo frontiv Osnovni sili upravlinnya buli spryamovani na budivnictvo oboronnih rubezhiv pid Harkovom U zhovtni 1941 roku na bazi upravlinnya bula sformovana 5 a saperna armiya na choli z Komarovskim yaka spryamovana na budivnictvo Stalingradskogo oboronnogo obvodu Postanovoyu DKO 1181 ss vid 22 sichnya 1942 Pro peredachu materialnih resursiv ta budivelnih organizacij z budivnictva Stalingradskih rubezhiv na budivnictvo Bakalskogo zavodu Chelyabinska obl buv zvilnenij z posadi komanduvacha 5 sapernoyu armiyeyu i vid roboti v narkomati Oboroni i perevedenij v NKVD 5 saperna armiya prodovzhuvala vikonannya robit na doruchenih yij rubezhah Z Komarovskim v Chelyabinsk pribula grupa spivrobitnikiv NKVS 10 15 osib yaki zajmali v 5 sapernij armiyi rizni posadi i kistyak operativno chekistskogo viddilu upravlinnya VTT ta budivnictva Bakalskogo metalurgijnogo kombinatu Komarovskij cinoyu zhittya kilkoh tisyach trudmobilizovannih nimciv minimalna ocinka ne menshe 6 tisyach osib zagiblih vid golodu hvorob i rozstrilyanih za tak zvanij sabotazh domigsya vzhe 19 kvitnya 1943 pershoyi plavki Chelyabinskogo metalurgijnogo zavodu Za danimi dokumentalnoyi knigi radyanskogo nimcya Gerharda Voltera Zona povnogo spokoyu posada Komarovskogo nazivalasya Nachalnik Upravlinnya budivnictva BMK NKVS SRSR Zgidno z nakazom po NKVS SRSR v sichni 1942 roku pidpisanogo narkomom L P Beriya Komarovskij buv priznachenij nachalnikom Upravlinnya VTT ta budivnictva Bakalskogo metalurgijnogo kombinatu Bakalstroj NKVS SRSR z 13 serpnya 1942 roku Chelyabmetallurgstroj NKVS SRSR Pid jogo kerivnictvom na budivnictvi pracyuvalo v 1944 roci ponad 44 000 cholovik Pri comu vilnonajmani stanovili malu chastinu budivelnikiv Znachnu chastinu stanovili trudmobilizovani radyanski nimci a takozh trudmobilizovani z Seredno Aziatskogo vijskovogo okrugu i vijskovopoloneni nimeckogo Vermahtu General major inzhenerno tehnichnoyi sluzhbi 22 02 1943 Kviten traven 1944 roku nachalnik Zakavkazmetallurgstroya NKVS SRSR budivnictvo metalurgijnogo kombinatu v Rustavi Gruzinska RSR U travni 1944 roku Komarovskij stav nachalnikom Golovnogo upravlinnya taboriv promislovogo budivnictva NKVS SRSR Glavpromstroj NKVD Pislyavoyennij chasU 1944 roci Komarovskij priznachenij nachalnikom Golovnogo upravlinnya taboriv promislovogo budivnictva NKVD Vidpovidav za budivnictvo osoblivo vazhlivih ob yektiv vikonuvanih silami uv yaznenih GULAGu Tak v 1948 1953 rokah ocholyuvav budivnictvo kompleksu budivel Moskovskogo derzhavnogo universitetu imeni M V Lomonosova v tomu chisli Golovnoyi budivli MDU U 1951 1952 rokah nachalnik Golovnogo upravlinnya taboriv z budivnictva naftopererobnih zavodiv i pidpriyemstv shtuchnogo ridkogo paliva MVS SRSR U 1952 1953 rokah vdruge nachalnik Golovnogo upravlinnya taboriv promislovogo budivnictva MVS SRSR Ale golovnim napryamkom diyalnosti Komarovskogo z 1945 roku bulo budivnictvo ob yektiv dlya atomnogo proektu SRSR Z pochatku budivnictva zavodu 817 suchasnij kombinat Mayak Komarovskij prityaguvavsya do rishen pitan postachannya u skladi komisiyi pri inzhenerno tehnichnij radi Specialnogo komitetu 20 veresnya zaliznichne postachannya budivnictva pidpriyemstva bulo dorucheno B M Arutyunovu O M Komarovskomu i M A Borisovu U 1953 1963 rokah Komarovskij buv nachalnikom Golovprombudu vidomstvo z budivnictva ob yektiv atomnoyi promislovosti yake kilka raziv perehodilo u pidporyadkuvannya to MVS SRSR to Ministerstva serednogo mashinobuduvannya SRSR bagato rokiv obijmav posadu zastupnika Ministra serednogo mashinobuduvannya SRSR z budivnictva Zokrema pid kerivnictvom Komarovskogo buli pobudovani persha radyanska atomna elektrostanciya kombinat Mayak centr atomnoyi promislovosti Chelyabinsk 40 i bagato inshih ob yektiv Za zaslugi v budivnictvi ob yektiv dlya stvorennya pershoyi radyanskoyi atomnoyi bombi ukazom vid 29 zhovtnya 1949 Komarovskomu bulo prisvoyeno zvannya Geroya Socialistichnoyi praci Robotami keruvav L P Beriya Z Komarovskim pracyuvali Ya D Rappoport S N Kruglov budivnictvom zajmalisya V A Saprikin D K Semichastnij ta inshi Z grudnya 1963 do kincya zhittya zastupnik Ministra oboroni SRSR z budivnictva ta rozkvartiruvannya vijsk Odnochasno z 1958 roku do kincya zhittya zaviduvach kafedroyu Moskovskogo inzhenerno budivelnogo institutu imeni Kujbisheva a v MIFI chitav kurs z budivnictva yadernih ustanovok Za ostanni 10 rokiv zhittya shvidko viris u vijskovih zvannyah do cogo 20 rokiv buv general majorom general lejtenant z 1963 roku general polkovnik z 1965 roku general armiyi z 2 listopada 1972 Deputat VR SRSR 8 go sklikannya 1970 1973 Zhiv u Moskvi Pohovanij na Novodivochomu kladovishi PrimitkiKomarovskij Aleksandr Nikolaevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135PosilannyaKomarovskij na sajti Hronos 3 Kvitnya 2015 u Wayback Machine ros v Enciklopediyi Chelyabinsk 30 Chervnya 2015 u Wayback Machine Volter Gerhard Andrijovich Zona polnogo pokoya 6 Veresnya 2015 u Wayback Machine ros