Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Колючин рос Колючин острів у Чукотському морі Знаходиться на півночі Іультинського району Чукотського автономного округу

Колючин

Колючин

Колючин (рос. Колючин) — острів у Чукотському морі. Знаходиться на півночі Іультинського району Чукотського автономного округу Росії поруч з національним селом Нутепельмен. Найкоротша відстань до материка через становить 11,3 км.

Колючин
image
Географія
67°28′ пн. ш. 174°37′ зх. д. / 67.467° пн. ш. 174.617° зх. д. / 67.467; -174.617Координати: 67°28′ пн. ш. 174°37′ зх. д. / 67.467° пн. ш. 174.617° зх. д. / 67.467; -174.617
АкваторіяЧукотське море
Площа4 км²
Довжина4,3 км
Ширина1,5 км
Найвища точка188 м
Країна
image Росія
РайонИультинский район
Населення0 осіб
image
image
Колючин
Колючин (Росія)
image Колючин у Вікісховищі

Острів становить собою гірський останець з максимальною висотою 188 м над рівнем моря.

Топонім

Назва походить від спотвореного чук. Кувлючьин — «круглий». Мовою чаплинських ескімосів Кулусік — «окрема крижина». Відвідавши острів, Джеймс Кук наніс його на карту як Burney's Island.

Полярна станція

У 1943 році на західну частину острова була перенесена полярна станція, яка до цього перебувала на мисі . У кінці 1980-х років на ній було 3-7 чоловік. Населеного пункту Колючино, вказаного на доповнюючій карті не було вже принаймні в кінці 1980-х, як і взагалі помітних слідів постійного проживання людей (на східній околиці острова). У 1992 році станція була закрита.

Фауна

На острів заходять і можуть залягати в барлогу білі ведмеді, в окремі роки утворюються лежбища моржів. Поруч з островом проходять маршрути міграції гренландських китів. Наприкінці 1980-х працівниками заповідника «Острів Врангеля» тут проводилися вивчення весняного прольоту морських птахів. Також тут відзначені місця гніздування , великих чайок, трипалих мартинів, іпатки і топориків загальним числом до 15-18 тис. особин.

Примітки

  1. Врангель Ф. П. Путешествие по северным берегам Сибири и по Ледовитому морю. — Издательство Главсевморпути, 1948.
  2. Людмила Зыбцева (2011). . Архів оригіналу за 11 грудня 2013. Процитовано 1 вересня 2013.
  3. . urban3p. Архів оригіналу за 29 серпня 2013. Процитовано 1 вересня 2013.
  4. Придатко В. И. Наблюдения за весенним пролётом птиц у острова Колючин в 1987 г. (Чукотское море)/Вестник зоологии, № 1, 1993. С. 58-62.
  5. Водно-болотные угодья России, том 4. [ 18 грудня 2013 у Wayback Machine.] (сост. А. В. Андреев). — М.: Wetlands International, 2001. — 296 с

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kolyuchin ros Kolyuchin ostriv u Chukotskomu mori Znahoditsya na pivnochi Iultinskogo rajonu Chukotskogo avtonomnogo okrugu Rosiyi poruch z nacionalnim selom Nutepelmen Najkorotsha vidstan do materika cherez stanovit 11 3 km KolyuchinGeografiya67 28 pn sh 174 37 zh d 67 467 pn sh 174 617 zh d 67 467 174 617 Koordinati 67 28 pn sh 174 37 zh d 67 467 pn sh 174 617 zh d 67 467 174 617AkvatoriyaChukotske morePlosha4 km Dovzhina4 3 kmShirina1 5 kmNajvisha tochka188 mKrayina RosiyaRajonIultinskij rajonNaselennya0 osibKolyuchinKolyuchin Rosiya Kolyuchin u Vikishovishi Ostriv stanovit soboyu girskij ostanec z maksimalnoyu visotoyu 188 m nad rivnem morya ToponimNazva pohodit vid spotvorenogo chuk Kuvlyuchin kruglij Movoyu chaplinskih eskimosiv Kulusik okrema krizhina Vidvidavshi ostriv Dzhejms Kuk nanis jogo na kartu yak Burney s Island Polyarna stanciyaU 1943 roci na zahidnu chastinu ostrova bula perenesena polyarna stanciya yaka do cogo perebuvala na misi U kinci 1980 h rokiv na nij bulo 3 7 cholovik Naselenogo punktu Kolyuchino vkazanogo na dopovnyuyuchij karti ne bulo vzhe prinajmni v kinci 1980 h yak i vzagali pomitnih slidiv postijnogo prozhivannya lyudej na shidnij okolici ostrova U 1992 roci stanciya bula zakrita FaunaNa ostriv zahodyat i mozhut zalyagati v barlogu bili vedmedi v okremi roki utvoryuyutsya lezhbisha morzhiv Poruch z ostrovom prohodyat marshruti migraciyi grenlandskih kitiv Naprikinci 1980 h pracivnikami zapovidnika Ostriv Vrangelya tut provodilisya vivchennya vesnyanogo prolotu morskih ptahiv Takozh tut vidznacheni miscya gnizduvannya velikih chajok tripalih martiniv ipatki i toporikiv zagalnim chislom do 15 18 tis osobin PrimitkiVrangel F P Puteshestvie po severnym beregam Sibiri i po Ledovitomu moryu Izdatelstvo Glavsevmorputi 1948 Lyudmila Zybceva 2011 Arhiv originalu za 11 grudnya 2013 Procitovano 1 veresnya 2013 urban3p Arhiv originalu za 29 serpnya 2013 Procitovano 1 veresnya 2013 Pridatko V I Nablyudeniya za vesennim prolyotom ptic u ostrova Kolyuchin v 1987 g Chukotskoe more Vestnik zoologii 1 1993 S 58 62 Vodno bolotnye ugodya Rossii tom 4 18 grudnya 2013 u Wayback Machine sost A V Andreev M Wetlands International 2001 296 s ISBN 90 5882 986 3

Дата публікації:
Топ