Петро́ Лео́нтійович Коломі́єць (18 вересня 1917, Жавинка — 24 грудня 1974, Київ) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки німецько-радянської війни командир ескадрильї 2-го гвардійського винищувального авіаційного полку 6-ї винищувальної авіаційної дивізії Військово-повітряних сил Північного флоту, гвардії капітан. Також на честь його імені зробили нагороду (після закінчення існування СРСР — скасована).
Петро Леонтійович Коломієць | |
---|---|
Народження | 18 вересня 1917 Жавинка |
Смерть | 24 грудня 1974 (57 років) Київ |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | ВМФ СРСР |
Рід військ | Морська авіація |
Роки служби | 1936—1954 |
Партія | КПРС |
Звання | Підполковник авіації |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографія
Народився 18 вересня 1917 року в селі Жавинці (тепер Чернігівського району Чернігівської області) в селянській родині.
У Військово-Морському Флоті з 1936 року. Закінчив Єйське військово-морське авіаційне училище. У боях німецько-радянської війни з січня 1942 року.
До середини жовтня 1944 року гвардії капітан П. Л. Коломієць здійснив 118 бойових вильотів, у 38 повітряних боях збив 13 ворожих літаків, брав участь в 6 бомбардуваннях і 11 штурмівках військ і кораблів противника.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 5 листопада 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені мужність і героїзм гвардії капітану Петру Леонтійовичу Коломійцю присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 5061).
Після закінчення війни П. Л. Коломієць продовжив службу у Збройних силах СРСР. У 1949 році закінчив Військово-повітряну академію. З 1954 року підполковник П. Л. Коломієць — в запасі. Жив у Києві.
Помер 24 грудня 1974 року. Похований на Байковому кладовищі в Києві.
Нагороди, пам'ять
Нагороджений двому орденами Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденом Червоної Зірки, медалями.
Бюст П. Л. Коломійця, в числі 53-х льотчиків-північноморців, удостоєних звання Героя Радянського Союзу, встановлений на Алеї героїв-авіаторів Північного флоту, відкритій 29 жовтня 1968 року на вулиці Преображенського в селищі Сафоново Мурманської області (автор Е. І. Китайчук). У селі Ковпиті Чернігівського району Чернігівської області на Алеї Героїв встановлено пам'ятний стенд П. Л. Коломійцю.
Література
- Герасименко Д. Я., и др. Славен героями Северный флот. Мурманск, 1982
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987
- Церковный М. Ф., Шиганов А. Д.,Юрьев Б. Ф. Героев подвиги бессмертны.- Киев:1982
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Petro Leo ntijovich Kolomi yec 18 veresnya 1917 Zhavinka 24 grudnya 1974 Kiyiv radyanskij oficer Geroj Radyanskogo Soyuzu v roki nimecko radyanskoyi vijni komandir eskadrilyi 2 go gvardijskogo vinishuvalnogo aviacijnogo polku 6 yi vinishuvalnoyi aviacijnoyi diviziyi Vijskovo povitryanih sil Pivnichnogo flotu gvardiyi kapitan Takozh na chest jogo imeni zrobili nagorodu pislya zakinchennya isnuvannya SRSR skasovana Petro Leontijovich KolomiyecNarodzhennya18 veresnya 1917 1917 09 18 ZhavinkaSmert24 grudnya 1974 1974 12 24 57 rokiv KiyivPohovannyaBajkove kladovisheKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih sil VMF SRSRRid vijskMorska aviaciyaRoki sluzhbi1936 1954PartiyaKPRSZvannya Pidpolkovnik aviaciyiVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kolomiyec Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Kolomiyec Petro Jogo im ya prisvoyeno MiG 31 izBiografiyaNarodivsya 18 veresnya 1917 roku v seli Zhavinci teper Chernigivskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti v selyanskij rodini U Vijskovo Morskomu Floti z 1936 roku Zakinchiv Yejske vijskovo morske aviacijne uchilishe U boyah nimecko radyanskoyi vijni z sichnya 1942 roku Do seredini zhovtnya 1944 roku gvardiyi kapitan P L Kolomiyec zdijsniv 118 bojovih vilotiv u 38 povitryanih boyah zbiv 13 vorozhih litakiv brav uchast v 6 bombarduvannyah i 11 shturmivkah vijsk i korabliv protivnika Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 5 listopada 1944 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya i proyavleni muzhnist i geroyizm gvardiyi kapitanu Petru Leontijovichu Kolomijcyu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 5061 Mogila Petra Kolomijcya Pislya zakinchennya vijni P L Kolomiyec prodovzhiv sluzhbu u Zbrojnih silah SRSR U 1949 roci zakinchiv Vijskovo povitryanu akademiyu Z 1954 roku pidpolkovnik P L Kolomiyec v zapasi Zhiv u Kiyevi Pomer 24 grudnya 1974 roku Pohovanij na Bajkovomu kladovishi v Kiyevi Nagorodi pam yatNagorodzhenij dvomu ordenami Lenina dvoma ordenami Chervonogo Prapora ordenom Chervonoyi Zirki medalyami Byust P L Kolomijcya v chisli 53 h lotchikiv pivnichnomorciv udostoyenih zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu vstanovlenij na Aleyi geroyiv aviatoriv Pivnichnogo flotu vidkritij 29 zhovtnya 1968 roku na vulici Preobrazhenskogo v selishi Safonovo Murmanskoyi oblasti avtor E I Kitajchuk U seli Kovpiti Chernigivskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti na Aleyi Geroyiv vstanovleno pam yatnij stend P L Kolomijcyu LiteraturaGerasimenko D Ya i dr Slaven geroyami Severnyj flot Murmansk 1982 Geroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 1 M Voeniz 1987 Cerkovnyj M F Shiganov A D Yurev B F Geroev podvigi bessmertny Kiev 1982