Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Київський академічний театр «Колесо» — академічний камерний театр у Києві, створений наприкінці 1980-х років і відтоді очолюваний незмінним худкерівником закладу Іриною Кліщевською.
| Київський академічний театр «Колесо» | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Київський академічний театр «Колесо», листопад 2009 | ||||
| 50°27′40″ пн. ш. 30°30′56″ сх. д. / 50.46119500002777158° пн. ш. 30.51573800002777759° сх. д.Координати: 50°27′40″ пн. ш. 30°30′56″ сх. д. / 50.46119500002777158° пн. ш. 30.51573800002777759° сх. д. | ||||
| Країна |  Україна | |||
| Місто | ||||
| Адреса | ||||
| Місткість | 70 місць (основна сцена) | |||
| Тип | експериментальний камерний | |||
| Статус | академічний | |||
| Відкрито | 1988 | |||
| Репертуар | українська та світова класика, сучасна драматургія, фольклорно-етнографічні та авангардні постановки | |||
| Керівництво | худ. керівник Ірина Кліщевська | |||
| teatr-koleso.kiev.ua | ||||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
| | ||||
| | ||||
Загальні дані
Київський академічний театр «Колесо» розташований в історичній будівлі на одній з найвідоміших вулиць Києва за адресою:
- вул. Андріївський узвіз, буд. 8, м. Київ—04070 (Україна).
У XIX столітті в будинку, де міститься нині театр, мешкав подільській ювелір, у XX столітті-му — розміщувались радянські комуналки.
Театр має 3 сценічні майданчики — Основна (70 місць), Камінна зала (відкрито о 2010 р.) і Сцена у Кафе театру.
Директор-художній керівник театру — Народна артистка України Кліщевська Ірина Яківна.
Історія
Театр «Колесо» було засновано 1988 року. Перша вистава відбулась 28 травня того ж (1988) року. Засновником та художнім керівником закладу від дня заснування й дотепер є Народна артистка України Кліщевська Ірина Яківна.
Значною подією в житті новоствореного колективу стало отримання власного приміщення на Андріївському узвозі, 8. Усі працівники театру взяли участь у переобладнанні будівлі під потреби театру.
Нині головна сцена театру розташована на другому поверсі театру і розрахована лише на 70 глядачів. Відтак, театр є камерним — актори перебувають на відстані витягнутої руки від глядачів, вони стають свідками найпотаємніших процесів, які відбуваються на кону. Другою сценою в «Колесі» вважають кафе театру. Тут, на першому поверсі у затишній домашній атмосфері проходять вистави, які змушують глядачів відчути себе знову ж таки безпосередніми учасниками вистави («Пристрасті дому пана Г.-П.» О. Пчілки, «Любити, палати та бути таким, як раніше…» Ж. Беранже).
Від вересня 2008 року Київський театр «Колесо» дістав статусу «академічного».
У теперішній час (кінець 2000-х років) театр «Колесо» є невід'ємною складовою культурного життя Києва, улюбленим місцем відпочинку не тільки киян, а й численних гостей столиці.
Репертуар, трупа і діяльність
Репертуар Київського академічного театру «Колесо» налічує 35 постановок (сезон 2017/2018). Серед них — як класична українська («Шантрапа» П. Саксаганського) та світова драматургія («Дама-примара» П. Кальдерона, «Місяць на селі» І. Тургенєва), так і твори сучасних письменників («Емма» Я. Стельмаха за романом Г. Флобера, «Портрет планети» Ф. Дюрренматта, «OFF Кордон» К. Ілієва, «Terra incognita» Г. Джеймс), фольклорно-етнографічні («Вечорниці» Н. Жилінської та І. Кліщевської, «У Києві, на Подолі…»), авангардні («Каспар» та «Скандал з публікою» П. Гандке, «Жінки Моцарта» Ф. Міттерера) й традиційні вистави («Гра на клавесині» Я. Стельмаха, «Азалія» І. Жаміака, «Міріам» О. Юр'єва). У театрі представлені майже всі відомі жанри: драма, комедія, детектив, мелодрама, фарс, моновистава, трагікомедія.
Трупа театру складається з 20 професійних акторів, ще 10 працюють за запрошенням. Серед них є й ті, хто прийшов в театр майже 20 років тому: Валентина Бойко, Галина Зражевська, Олег Лепенець, Олександр Бірюков, Андрій Мороз та Вадим Лялько, і, певно що, незмінна художня керівниця упродовж роботи закладу — Народна артистка України Ірина Кліщевська.
За тридцятирічну історію існування театр брав участь у великій кількості фестивалів та проектів, побувавши зі своїми спектаклями в різних країнах світу — Англії, США, Румунії, Франції, Польщі, Болгарії, Росії, Білорусі, Туреччині та багатьох інших.
Історія будівлі, в якій розташований театр
Колись будівля театру, садиба з двома житловими будинками, зведеними — один 1885, а другий — 1902 років, була власністю київського ювеліра Василя Яковича Чернявського. Обидві споруди виконані на його замовлення.
Садиба зберегла ознаки, що характерні для міського житла Подолу XIX — початку XX століть, тобто, господарські, службові та житлові, приміщення. Вигідне розташування на рельєфі київських гір, пластика об'єктів і комплектація внутрішнього двору, а також фасад житлового будинку доповнювалися наявністю джерельної води.
З 1857 року у садибі містився дім розпусти, який утримувала Віра Генюкова. Заклад був відомий у місті, та користувався неабияким попитом. Після розпоряджень київської влади, про переселення повій з Андріївського Узвозу, Генюкова вела довгі судові тяжби за право залишити свій бордель у будинку.
У 1881 році ювелір Василь Чернявський придбав цю садибу в Генюкової. Якщо в попередньої господарки на перших поверхах були розміщені салони та трактир, то ювелір мав орієнтир на прибутковий будинок і замість дерев'яних звів кам'яні споруди. «У цьому будинку, як на верхніх поверхах, так і на нижніх, по шість кімнат, по одній парадній і по одній кухні…» — відомості того часу з опису будинку. Тут також зазначена наявність грубок і камінів. Саме тому окрема зала театру називається Камінною.
Прикметно, що в описах від 1885 року цей будинок називається флігелем. Кожен поверх має свій окремий вхід, щоб мешканці не заважали одне одному. Нині у цокольній частині знаходиться кафе театру, а сходами, якими піднімаються глядачі до основної зали, колись користувалися лише мешканці верхнього поверху. Чернявський цілком реконструював й господарські споруди в дворі, додавши величезний сарай та каретну. Горища використовувалися для зберігання сіна та сушіння білизни, сарай — для дров, «льодова» і кам'яна споруда (остання оснащена горном) для ювелірних робіт, де порядкував господар і його помічники. Тепер на горищі розміщено костюмерний склад. Стелажі з взуттям і ряди костюмів усіх постановок театру — нова сторінка в літописі цього будинку.
Усе побудовано добротно й надійно, господар не уявляв, що мине понад століття і будинок на Андріївському узвозі, 8 стане театральним осередком, візитівкою Києва. Ось таку спадщину для киян залишив успішний ювелір.
За радянських часів будинок було розділено на квартири-комуналки. Переживши катаклізми історії, 1988 року, після розселення мешканців, велика частина яких емігрувала, приміщення було передано у власність театру. Такому рішенню сприяв тодішній керівник Подільського району Іван Салій. Існування театру в цих стінах не суперечить тому, що ця будівля є пам'ятником архітектури. Адже перші театри в Києві були домашніми, їхня атмосфера мала свої переваги — затишок оселі та щирість спілкування.
Нащадки тих, хто мешкав тут раніше, охоче відвідують це місце, приїжджаючи до Києва, а хтось із них ще згадує й своє дитинство. Подив викликає те, що будинок і його внутрішній інтер'єр, збережені максимально. Беззаперечно, в цьому ознака мудрості керівництва театру.
Усе в житті має свій причинно-наслідковий зв'язок: краса завжди була притаманна цьому будинку. Доказом слугує і такий факт, що 1905 року, приїхавши до Києва, тут винаймав житло етнограф і хоровий диригент Олександр Кошиць. Правда, проживав він тут усього кілька місяців. Ніхто з мешканців не міг припуститися думки, що вранці вітається з великим музикантом, який прославив наші пісні та щедрівки на увесь світ.
Виноски
- . Архів оригіналу за 5 Березня 2014. Процитовано 5 Березня 2014.
- Художній керівник (театру) [ 28 Серпня 2010 у Wayback Machine.] на Офіційна вебсторінка театру [ 29 Червня 2010 у Wayback Machine.]
- [1] [ 23 Серпня 2018 у Wayback Machine.] на Офіційна вебсторінка театру [ 5 Березня 2014 у Wayback Machine.]
- Ковалинський, Віталій. Київські мініатюри. Т. 4. с. 76—86.
Посилання
- Київський академічний театр «Колесо» на сайті
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Koleso znachennya Kiyivskij akademichnij teatr Koleso akademichnij kamernij teatr u Kiyevi stvorenij naprikinci 1980 h rokiv i vidtodi ocholyuvanij nezminnim hudkerivnikom zakladu Irinoyu Klishevskoyu Kiyivskij akademichnij teatr Koleso Kiyivskij akademichnij teatr Koleso listopad 2009Kiyivskij akademichnij teatr Koleso listopad 200950 27 40 pn sh 30 30 56 sh d 50 46119500002777158 pn sh 30 51573800002777759 sh d 50 46119500002777158 30 51573800002777759 Koordinati 50 27 40 pn sh 30 30 56 sh d 50 46119500002777158 pn sh 30 51573800002777759 sh d 50 46119500002777158 30 51573800002777759 Krayina UkrayinaMisto KiyivAdresa vul Andriyivskij uzviz 8Mistkist 70 misc osnovna scena Tip eksperimentalnij kamernijStatus akademichnijVidkrito 1988Repertuar ukrayinska ta svitova klasika suchasna dramaturgiya folklorno etnografichni ta avangardni postanovkiKerivnictvo hud kerivnik Irina Klishevskateatr koleso kiev uaIdentifikatori i posilannyaZagalni daniKiyivskij akademichnij teatr Koleso roztashovanij v istorichnij budivli na odnij z najvidomishih vulic Kiyeva za adresoyu vul Andriyivskij uzviz bud 8 m Kiyiv 04070 Ukrayina U XIX stolitti v budinku de mistitsya nini teatr meshkav podilskij yuvelir u XX stolitti mu rozmishuvalis radyanski komunalki Teatr maye 3 scenichni majdanchiki Osnovna 70 misc Kaminna zala vidkrito o 2010 r i Scena u Kafe teatru Direktor hudozhnij kerivnik teatru Narodna artistka Ukrayini Klishevska Irina Yakivna IstoriyaTeatr Koleso bulo zasnovano 1988 roku Persha vistava vidbulas 28 travnya togo zh 1988 roku Zasnovnikom ta hudozhnim kerivnikom zakladu vid dnya zasnuvannya j doteper ye Narodna artistka Ukrayini Klishevska Irina Yakivna Znachnoyu podiyeyu v zhitti novostvorenogo kolektivu stalo otrimannya vlasnogo primishennya na Andriyivskomu uzvozi 8 Usi pracivniki teatru vzyali uchast u pereobladnanni budivli pid potrebi teatru Nini golovna scena teatru roztashovana na drugomu poversi teatru i rozrahovana lishe na 70 glyadachiv Vidtak teatr ye kamernim aktori perebuvayut na vidstani vityagnutoyi ruki vid glyadachiv voni stayut svidkami najpotayemnishih procesiv yaki vidbuvayutsya na konu Drugoyu scenoyu v Kolesi vvazhayut kafe teatru Tut na pershomu poversi u zatishnij domashnij atmosferi prohodyat vistavi yaki zmushuyut glyadachiv vidchuti sebe znovu zh taki bezposerednimi uchasnikami vistavi Pristrasti domu pana G P O Pchilki Lyubiti palati ta buti takim yak ranishe Zh Beranzhe Vid veresnya 2008 roku Kiyivskij teatr Koleso distav statusu akademichnogo U teperishnij chas kinec 2000 h rokiv teatr Koleso ye nevid yemnoyu skladovoyu kulturnogo zhittya Kiyeva ulyublenim miscem vidpochinku ne tilki kiyan a j chislennih gostej stolici Repertuar trupa i diyalnistRepertuar Kiyivskogo akademichnogo teatru Koleso nalichuye 35 postanovok sezon 2017 2018 Sered nih yak klasichna ukrayinska Shantrapa P Saksaganskogo ta svitova dramaturgiya Dama primara P Kalderona Misyac na seli I Turgenyeva tak i tvori suchasnih pismennikiv Emma Ya Stelmaha za romanom G Flobera Portret planeti F Dyurrenmatta OFF Kordon K Iliyeva Terra incognita G Dzhejms folklorno etnografichni Vechornici N Zhilinskoyi ta I Klishevskoyi U Kiyevi na Podoli avangardni Kaspar ta Skandal z publikoyu P Gandke Zhinki Mocarta F Mitterera j tradicijni vistavi Gra na klavesini Ya Stelmaha Azaliya I Zhamiaka Miriam O Yur yeva U teatri predstavleni majzhe vsi vidomi zhanri drama komediya detektiv melodrama fars monovistava tragikomediya Trupa teatru skladayetsya z 20 profesijnih aktoriv she 10 pracyuyut za zaproshennyam Sered nih ye j ti hto prijshov v teatr majzhe 20 rokiv tomu Valentina Bojko Galina Zrazhevska Oleg Lepenec Oleksandr Biryukov Andrij Moroz ta Vadim Lyalko i pevno sho nezminna hudozhnya kerivnicya uprodovzh roboti zakladu Narodna artistka Ukrayini Irina Klishevska Za tridcyatirichnu istoriyu isnuvannya teatr brav uchast u velikij kilkosti festivaliv ta proektiv pobuvavshi zi svoyimi spektaklyami v riznih krayinah svitu Angliyi SShA Rumuniyi Franciyi Polshi Bolgariyi Rosiyi Bilorusi Turechchini ta bagatoh inshih Istoriya budivli v yakij roztashovanij teatrKolis budivlya teatru sadiba z dvoma zhitlovimi budinkami zvedenimi odin 1885 a drugij 1902 rokiv bula vlasnistyu kiyivskogo yuvelira Vasilya Yakovicha Chernyavskogo Obidvi sporudi vikonani na jogo zamovlennya Sadiba zberegla oznaki sho harakterni dlya miskogo zhitla Podolu XIX pochatku XX stolit tobto gospodarski sluzhbovi ta zhitlovi primishennya Vigidne roztashuvannya na relyefi kiyivskih gir plastika ob yektiv i komplektaciya vnutrishnogo dvoru a takozh fasad zhitlovogo budinku dopovnyuvalisya nayavnistyu dzherelnoyi vodi Z 1857 roku u sadibi mistivsya dim rozpusti yakij utrimuvala Vira Genyukova Zaklad buv vidomij u misti ta koristuvavsya neabiyakim popitom Pislya rozporyadzhen kiyivskoyi vladi pro pereselennya povij z Andriyivskogo Uzvozu Genyukova vela dovgi sudovi tyazhbi za pravo zalishiti svij bordel u budinku U 1881 roci yuvelir Vasil Chernyavskij pridbav cyu sadibu v Genyukovoyi Yaksho v poperednoyi gospodarki na pershih poverhah buli rozmisheni saloni ta traktir to yuvelir mav oriyentir na pributkovij budinok i zamist derev yanih zviv kam yani sporudi U comu budinku yak na verhnih poverhah tak i na nizhnih po shist kimnat po odnij paradnij i po odnij kuhni vidomosti togo chasu z opisu budinku Tut takozh zaznachena nayavnist grubok i kaminiv Same tomu okrema zala teatru nazivayetsya Kaminnoyu Prikmetno sho v opisah vid 1885 roku cej budinok nazivayetsya fligelem Kozhen poverh maye svij okremij vhid shob meshkanci ne zavazhali odne odnomu Nini u cokolnij chastini znahoditsya kafe teatru a shodami yakimi pidnimayutsya glyadachi do osnovnoyi zali kolis koristuvalisya lishe meshkanci verhnogo poverhu Chernyavskij cilkom rekonstruyuvav j gospodarski sporudi v dvori dodavshi velicheznij saraj ta karetnu Gorisha vikoristovuvalisya dlya zberigannya sina ta sushinnya bilizni saraj dlya drov lodova i kam yana sporuda ostannya osnashena gornom dlya yuvelirnih robit de poryadkuvav gospodar i jogo pomichniki Teper na gorishi rozmisheno kostyumernij sklad Stelazhi z vzuttyam i ryadi kostyumiv usih postanovok teatru nova storinka v litopisi cogo budinku Use pobudovano dobrotno j nadijno gospodar ne uyavlyav sho mine ponad stolittya i budinok na Andriyivskomu uzvozi 8 stane teatralnim oseredkom vizitivkoyu Kiyeva Os taku spadshinu dlya kiyan zalishiv uspishnij yuvelir Za radyanskih chasiv budinok bulo rozdileno na kvartiri komunalki Perezhivshi kataklizmi istoriyi 1988 roku pislya rozselennya meshkanciv velika chastina yakih emigruvala primishennya bulo peredano u vlasnist teatru Takomu rishennyu spriyav todishnij kerivnik Podilskogo rajonu Ivan Salij Isnuvannya teatru v cih stinah ne superechit tomu sho cya budivlya ye pam yatnikom arhitekturi Adzhe pershi teatri v Kiyevi buli domashnimi yihnya atmosfera mala svoyi perevagi zatishok oseli ta shirist spilkuvannya Nashadki tih hto meshkav tut ranishe ohoche vidviduyut ce misce priyizhdzhayuchi do Kiyeva a htos iz nih she zgaduye j svoye ditinstvo Podiv viklikaye te sho budinok i jogo vnutrishnij inter yer zberezheni maksimalno Bezzaperechno v comu oznaka mudrosti kerivnictva teatru Use v zhitti maye svij prichinno naslidkovij zv yazok krasa zavzhdi bula pritamanna comu budinku Dokazom sluguye i takij fakt sho 1905 roku priyihavshi do Kiyeva tut vinajmav zhitlo etnograf i horovij dirigent Oleksandr Koshic Pravda prozhivav vin tut usogo kilka misyaciv Nihto z meshkanciv ne mig pripustitisya dumki sho vranci vitayetsya z velikim muzikantom yakij proslaviv nashi pisni ta shedrivki na uves svit Vinoski Arhiv originalu za 5 Bereznya 2014 Procitovano 5 Bereznya 2014 Hudozhnij kerivnik teatru 28 Serpnya 2010 u Wayback Machine na Oficijna vebstorinka teatru 29 Chervnya 2010 u Wayback Machine 1 23 Serpnya 2018 u Wayback Machine na Oficijna vebstorinka teatru 5 Bereznya 2014 u Wayback Machine Kovalinskij Vitalij Kiyivski miniatyuri T 4 s 76 86 PosilannyaKiyivskij akademichnij teatr Koleso na sajti