Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Михайло Федотович Колесниченко (нар. 25 грудня 1921 — пом. 3 квітня 2002) — радянський військовик часів Другої світової війни, помічник командира взводу 91-ї окремої гвардійської розвідувальної роти 89-ї гвардійської стрілецької дивізії, гвардії сержант. Герой Радянського Союзу (1943).
| Михайло Федотович Колесниченко | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||
| Народження | 25 грудня 1921 Струмок, жудець Четатя-Албе, Румунське королівство | ||||||
| Смерть | 3 квітня 2002 (80 років) Одеса, Україна | ||||||
| Поховання | Новоміське кладовище | ||||||
| Країна |  СРСР Україна | ||||||
| Приналежність |  Радянська армія | ||||||
| Вид збройних сил | Сухопутні війська | ||||||
| Рід військ | піхота | ||||||
| Освіта | Військова академія бронетанкових військ імені Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського | ||||||
| Роки служби | 1943—1972 | ||||||
| Партія | КПРС | ||||||
| Звання |  Полковник | ||||||
| Формування | |||||||
| Війни / битви | Німецько-радянська війна | ||||||
| Нагороди |
| ||||||
Життєпис
Народився в селі Струмок (жудець Четатя-Албе, Румунське королівство), нині Татарбунарського району Одеської області, в селянській родині. Українець.
Здобув неповну середню освіту в Арцизі. Працював ковалем, згодом — слюсарем у ремонтних майстернях залізничної станції Арциз. З початком німецько-радянської війни разом з будівельно-монтажним потягом евакуювався до Кіровської області Росії.
До лав РСЧА призваний у березні 1943 року Підосиновським РВК Кіровської області. Закінчив полкову школу. Учасник німецько-радянської війни з червня 1943 року. Воював на Степовому та 2-у Українському фронтах. Член ВКП(б) з 1943 року. У боях за Харків був поранений.
Особливо відзначився під час форсування Дніпра. В ніч на 3 жовтня 1943 року сержант М. Ф. Колесниченко з групою розвідників у кількості 6 осіб отримав бойове завдання форсувати річку Дніпро й захопити контрольного полоненого. Під щільним вогнем супротивника, ризикуючи життям, човном потай дістався правого берега. Використавши фактор несподіваності, розвідники напали на бойову охорону супротивника, захопили контрольного полоненого і без втрат повернулись в розташування свого підрозділу. під час виконання цього завдання сержант Колесниченко першим зійшов на правий беріг і захопив цінного полоненого.
По закінченні війни продовжив військову службу в лавах ЗС СРСР. У 1955 році закінчив Військову академію бронетанкових військ. У 1972 році полковник М. Ф. Колесниченко вийшов у запас. Працював інженером в Одеському державному університеті, а з 1975 року викладав на курсах цивільної оборони Жовтневого району міста Одеси.
Мешкав у Одесі. Помер 3 квітня 2002 року. Похований на Таїровському цвинтарі.
Нагороди
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 30 грудня 1943 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, гвардії сержанту Колесниченку Михайлу Федотовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1447).
Також був нагороджений українським орденом Богдана Хмельницького 3-го ступеня (14.10.1999), радянськими орденами Червоного Прапора (17.10.1943), Вітчизняної війни 1-го ступеня (11.03.1985) і медалями.
Твори
М. Ф. Колесниченко є автором книги військових спогадів «За „ничійною“ землею» (М.: Воениздат, 1967).
Література
- «Подвиг во имя жизни: Очерки о Героях Советского Союза, уроженцах Одесской области». / Сост.: Абрамов А. Ф., Бульба А. И. — Одеса: Маяк, 1984, стор. 148—150.
Примітки
- «Подвиг народа»: Представлення на присвоєння звання Героя Радянського Союзу. [ 14 квітня 2010 у Wayback Machine.](рос.)
Посилання
- Колесниченко Михайло Федотович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mihajlo Fedotovich Kolesnichenko nar 25 grudnya 1921 19211225 pom 3 kvitnya 2002 radyanskij vijskovik chasiv Drugoyi svitovoyi vijni pomichnik komandira vzvodu 91 yi okremoyi gvardijskoyi rozviduvalnoyi roti 89 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi gvardiyi serzhant Geroj Radyanskogo Soyuzu 1943 Mihajlo Fedotovich KolesnichenkoNarodzhennya25 grudnya 1921 1921 12 25 Strumok zhudec Chetatya Albe Rumunske korolivstvoSmert3 kvitnya 2002 2002 04 03 80 rokiv Odesa UkrayinaPohovannyaNovomiske kladovisheKrayina SRSR UkrayinaPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih silSuhoputni vijskaRid vijskpihotaOsvitaVijskova akademiya bronetankovih vijsk imeni Marshala Radyanskogo Soyuzu R Ya MalinovskogoRoki sluzhbi1943 1972PartiyaKPRSZvannya PolkovnikFormuvannyaVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kolesnichenko ZhittyepisNarodivsya v seli Strumok zhudec Chetatya Albe Rumunske korolivstvo nini Tatarbunarskogo rajonu Odeskoyi oblasti v selyanskij rodini Ukrayinec Zdobuv nepovnu serednyu osvitu v Arcizi Pracyuvav kovalem zgodom slyusarem u remontnih majsternyah zaliznichnoyi stanciyi Arciz Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni razom z budivelno montazhnim potyagom evakuyuvavsya do Kirovskoyi oblasti Rosiyi Do lav RSChA prizvanij u berezni 1943 roku Pidosinovskim RVK Kirovskoyi oblasti Zakinchiv polkovu shkolu Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni z chervnya 1943 roku Voyuvav na Stepovomu ta 2 u Ukrayinskomu frontah Chlen VKP b z 1943 roku U boyah za Harkiv buv poranenij Osoblivo vidznachivsya pid chas forsuvannya Dnipra V nich na 3 zhovtnya 1943 roku serzhant M F Kolesnichenko z grupoyu rozvidnikiv u kilkosti 6 osib otrimav bojove zavdannya forsuvati richku Dnipro j zahopiti kontrolnogo polonenogo Pid shilnim vognem suprotivnika rizikuyuchi zhittyam chovnom potaj distavsya pravogo berega Vikoristavshi faktor nespodivanosti rozvidniki napali na bojovu ohoronu suprotivnika zahopili kontrolnogo polonenogo i bez vtrat povernulis v roztashuvannya svogo pidrozdilu pid chas vikonannya cogo zavdannya serzhant Kolesnichenko pershim zijshov na pravij berig i zahopiv cinnogo polonenogo Po zakinchenni vijni prodovzhiv vijskovu sluzhbu v lavah ZS SRSR U 1955 roci zakinchiv Vijskovu akademiyu bronetankovih vijsk U 1972 roci polkovnik M F Kolesnichenko vijshov u zapas Pracyuvav inzhenerom v Odeskomu derzhavnomu universiteti a z 1975 roku vikladav na kursah civilnoyi oboroni Zhovtnevogo rajonu mista Odesi Meshkav u Odesi Pomer 3 kvitnya 2002 roku Pohovanij na Tayirovskomu cvintari NagorodiUkazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 30 grudnya 1943 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya na fronti borotbi z nimeckimi zagarbnikami ta viyavleni pri comu vidvagu i geroyizm gvardiyi serzhantu Kolesnichenku Mihajlu Fedotovichu prisvoyene zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 1447 Takozh buv nagorodzhenij ukrayinskim ordenom Bogdana Hmelnickogo 3 go stupenya 14 10 1999 radyanskimi ordenami Chervonogo Prapora 17 10 1943 Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya 11 03 1985 i medalyami TvoriM F Kolesnichenko ye avtorom knigi vijskovih spogadiv Za nichijnoyu zemleyu M Voenizdat 1967 Literatura Podvig vo imya zhizni Ocherki o Geroyah Sovetskogo Soyuza urozhencah Odesskoj oblasti Sost Abramov A F Bulba A I Odesa Mayak 1984 stor 148 150 Primitki Podvig naroda Predstavlennya na prisvoyennya zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu 14 kvitnya 2010 u Wayback Machine ros PosilannyaKolesnichenko Mihajlo Fedotovich Sajt Geroi strany ros