Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Колбяги дав рус кълбягъ давньоскан kylfingar ест kylfingid грец Κουλπίγγων народ або соціальна група XI XII століть Етні

Колбяги

Колбяги

Колбяги (дав.-рус. кълбягъ, давньоскан. kylfingar, ест. kylfingid, грец. Κουλπίγγων) - народ або соціальна група XI-XII століть. Етнічна приналежність та область розселення точно не встановлені.

image
Рунічний камінь із написом U 419, в якому згадується особисте ім'я Kylfingr

Етимологія

На думку М. Фасмера, назва колбяги походить з давньоскан. kylfingr (від kylfa - кийок).

Давньоруські джерела

Колбяги згадуються поруч із варягами у першому законодавчому зводі Русі, Руській Правді . Структура слова, близька до варягів, та їх правовий статус вказують на колбягів як людей, які мають батьківщину за межами Русі.

У додатковій статті до Руської Правди «О муже кроваве» (середина XII століття) згадуються «колобяги»-язичники: «а оже боудет варягъ или колобягъ, крещения не имея, а боудеть има бои, а видокъ не боудеть, ити има роте по своеи вере, а любо на жребии, а виноватыи въ продажи, въ что и обложать».

У новгородській берестяній грамоті № 222, що датується кінцем XII — початком XIII століття , деякі «колобяги» (колобѧгь) — учасники майнової суперечки перед посадником Гюргієм Іванковичем. Статус їх не зовсім зрозумілий. Слово «кобяжанін» (кобѧжанино) з новгородської берестяної грамоти № 831, датованої серединою XII століття, на думку А. А. Гіппіуса споріднене з назвою колбяги .

У Псковському літописі 1501 року згадується погост Колбежиці на річці Великій. За книгами середини XVI століття відомий погост «Климецький в Колбегах», на річці Воложбі, притоці річки Сясь. З цього випливає припущення, що колбяги жили на російському Півночі. За припущенням Д. А. Мачинського з «колбягами» пов'язана Приладозька курганна культура Південно-Східного Приладожжя (басейн річок Паші, Сязниги та ін), що об'єднала фінські та скандинавські елементи .

Скандинавські та візантійські джерела

image
Рунічний камінь Sö 318 з особистим особистим скандинавським ім'ям Kylfingr

Кюльфінги (kylfingar) згадуються в ісландській «Сазі про Егіла Скаллагрімссона» , у главі про походи Торольва Квельдульвссона в Фіннмарк (область на півночі Норвегії), де вони займалися збором данини та торгівлею. У скандинавському творі XIV століття земля кюльфінгів ототожнюється з Гардарикою (Руссю): «земля кюльфінгрів, яку ми називаємо царством Гардаріка» (terra kylvingorum, quam vocamus regnum Gardorum) . Ім'я KulfinKr кілька разів зустрічається на рунічних каменях Швеції .

У візантійських грамотах- хрисовулах XI століття у перерахуванні загонів найманців на військовій службі імперії поруч із варягами (варангами) вказані кулпінги (Κουλπίγγων). Хоча докладніші відомості про куплінгів у Візантії відсутні, історики вважають, що йдеться про колбягів-кюльфінгів. Припущення, що під кулпінгами розуміються печеніги, не отримало підтримки («Ковбяги», словник М. Фасмера). Візантійський імператор Костянтин Багрянородний назвав «кулпеї» одне з 8 племенських племен .

Історіографія

Не зовсім зрозуміло, кого називали в середньовічних джерелах колбягами. В. Н. Татищев бачив у них мешканців поморського міста Колобжега . А. Л. Дювернуа запропонував литовське походження слова з лит. kalbingas "балакучий". Фінський славіст І. Ю. Міккола виводить колбягів з фін. kaleva "буйний", "сміливий". Оригінальну гіпотезу про тюркську прабатьківщину колб'ягів висунув К. Нойманн . Він звернув увагу на те, що у Костянтина Багрянородного фігурує одне з печенізьких племен κουλπέη. За К. Нойманном кульпеї отримали свою назву від тюркського антропоніма Külbej.

М. Ф. Владимирський-Буданов вважає, що в «Руській Правді» термінами варяги та колбяги «позначаються взагалі іноземці, яким нелегко було знайти послухи на чужій землі» .

Е. О. Ридзевська не дуже впевнено ототожнює колбягів з одним із водських племен, що потрапили під вплив скандинавів. Цю думку підтримав і розвинув Д. А. Мачинський. Він визначав колбягів-кюльфінгів як етносоціальну групу, що сплавилася з прийшлих скандинавів, місцевих приладозьких фінів, нащадків поліетнічної русі в Новгородських землях, і зайняту сільським господарством, промислами, збором данини, торгівлею та службою у візантійських та руських військах.

А. Л. Нікітін вважав, що згадка варягів і колбягів в 10-й та 11-й статтях Руської Правди першої половини XI століття, є пізньою вставкою редактора, так як у складеній пізніше в 1072 «Правді Ярославичів» колбяги і варяги не згадуються .

Примітки

  1. ПСРЛ. T. III. М.-Л., 1950. С. 176.
  2. Дополнительные статьи из списков Русской Правды Архівовано квітень 27, 2014 на сайті Wayback Machine..
  3. . Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 27 квітня 2014.
  4.  Древненовгородский диалект. М., 2004. С. 442.
  5. Древнерусские берестяные грамоты. Грамота № 831 Архівовано березень 9, 2020 на сайті Wayback Machine..
  6. Берестяные грамоты — 2019: кто украл бобров? Орки?! Архівовано березень 13, 2020 на сайті Wayback Machine., 2019.
  7. Псковская летопись. М., 1837., стр. 173
  8. «О пятинах и погостах новгородских», СПб., 1853. С. 164.
  9. Ладожское ярлство : «колбяги» // Эпоха викингов в Северной Европе и на Руси.
  10. Vald. Ásmudarsson. Egils saga Skallagrímssonar. Reykjavík. 1892. С. 24.
  11. Мельникова, 1986, с. 209—210
  12. Antiquités Russes d’après les monuments historiques des Islandais. Tome II. Copenhague, 1852, р. 401.
  13. См. также статью Письменные известия о карелах (X—XVI в) Архівовано листопад 9, 2007 на сайті Wayback Machine..
  14. Zilmer K. He drowned in holmr’s sea — his cargo-ship drifted to the sea-bottom only three came out alive. Tartu, 2005. С. 223.
  15. (Конст. Багр., Adm. Imp. 37).
  16.  Продолжение древней российской вивлиофики. T. I, СПб, 1786. С. 13.
  17. Кого называло древнерусское законодательство колобягом // Чтения . Кн. 1. 1880.
  18. Kaleva // Rocznick Slawistyczny. Kraków, T. XII, 1934. С. 230.
  19. Neumann C. Über zwei unerklärte Völkernamen in der byzantinischen Armee // Byzantinische Zeitschrift. Volume 3 (2) de Gruyter — Jan 1, 1894. С. 376.
  20. Владимирский-Буданов М. Ф. Хрестоматия по истории русского права. Вып. 1. Киев, 1885. С. 27
  21. К варяжскому вопросу // . 1934. С. 511.
  22. Мачинский Д. А., Мачинская А. Д. Северная Русь, Русский север и Старая Ладога в VIII—XI вв. // Культура Русского Севера. Л., 1988. С. 52—54.
  23. Никитин А. Л. Основания русской истории: Мифологемы и факты. М.: Аграф, 2001. С. 88

Література

  • Мачинський Д. А. Колбяги «Російської правди» та приладозька курганна культура // Тихвінська збірка. - Вип. 1: Археологія Тихвінського краю. - Тихвін, 1989.
  • Циммерлінг А. В. Імена та спільноти: варяги, колб'яги та вікінги навколо Балтики // Гуманітарний полілог. Збірник статей до ювілею Олени Михайлівни Чекаліної. - М.: МАКС Прес, 2021. - С. 247-255.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kolbyagi dav rus klbyag davnoskan kylfingar est kylfingid grec Koylpiggwn narod abo socialna grupa XI XII stolit Etnichna prinalezhnist ta oblast rozselennya tochno ne vstanovleni Runichnij kamin iz napisom U 419 v yakomu zgaduyetsya osobiste im ya KylfingrEtimologiyaNa dumku M Fasmera nazva kolbyagi pohodit z davnoskan kylfingr vid kylfa kijok Davnoruski dzherelaKolbyagi zgaduyutsya poruch iz varyagami u pershomu zakonodavchomu zvodi Rusi Ruskij Pravdi Struktura slova blizka do varyagiv ta yih pravovij status vkazuyut na kolbyagiv yak lyudej yaki mayut batkivshinu za mezhami Rusi U dodatkovij statti do Ruskoyi Pravdi O muzhe krovave seredina XII stolittya zgaduyutsya kolobyagi yazichniki a ozhe boudet varyag ili kolobyag kresheniya ne imeya a boudet ima boi a vidok ne boudet iti ima rote po svoei vere a lyubo na zhrebii a vinovatyi v prodazhi v chto i oblozhat U novgorodskij berestyanij gramoti 222 sho datuyetsya kincem XII pochatkom XIII stolittya deyaki kolobyagi kolobѧg uchasniki majnovoyi superechki pered posadnikom Gyurgiyem Ivankovichem Status yih ne zovsim zrozumilij Slovo kobyazhanin kobѧzhanino z novgorodskoyi berestyanoyi gramoti 831 datovanoyi seredinoyu XII stolittya na dumku A A Gippiusa sporidnene z nazvoyu kolbyagi U Pskovskomu litopisi 1501 roku zgaduyetsya pogost Kolbezhici na richci Velikij Za knigami seredini XVI stolittya vidomij pogost Klimeckij v Kolbegah na richci Volozhbi pritoci richki Syas Z cogo viplivaye pripushennya sho kolbyagi zhili na rosijskomu Pivnochi Za pripushennyam D A Machinskogo z kolbyagami pov yazana Priladozka kurganna kultura Pivdenno Shidnogo Priladozhzhya basejn richok Pashi Syaznigi ta in sho ob yednala finski ta skandinavski elementi Skandinavski ta vizantijski dzherelaRunichnij kamin So 318 z osobistim osobistim skandinavskim im yam Kylfingr Kyulfingi kylfingar zgaduyutsya v islandskij Sazi pro Egila Skallagrimssona u glavi pro pohodi Torolva Kveldulvssona v Finnmark oblast na pivnochi Norvegiyi de voni zajmalisya zborom danini ta torgivleyu U skandinavskomu tvori XIV stolittya zemlya kyulfingiv ototozhnyuyetsya z Gardarikoyu Russyu zemlya kyulfingriv yaku mi nazivayemo carstvom Gardarika terra kylvingorum quam vocamus regnum Gardorum Im ya KulfinKr kilka raziv zustrichayetsya na runichnih kamenyah Shveciyi U vizantijskih gramotah hrisovulah XI stolittya u pererahuvanni zagoniv najmanciv na vijskovij sluzhbi imperiyi poruch iz varyagami varangami vkazani kulpingi Koylpiggwn Hocha dokladnishi vidomosti pro kuplingiv u Vizantiyi vidsutni istoriki vvazhayut sho jdetsya pro kolbyagiv kyulfingiv Pripushennya sho pid kulpingami rozumiyutsya pechenigi ne otrimalo pidtrimki Kovbyagi slovnik M Fasmera Vizantijskij imperator Kostyantin Bagryanorodnij nazvav kulpeyi odne z 8 plemenskih plemen IstoriografiyaNe zovsim zrozumilo kogo nazivali v serednovichnih dzherelah kolbyagami V N Tatishev bachiv u nih meshkanciv pomorskogo mista Kolobzhega A L Dyuvernua zaproponuvav litovske pohodzhennya slova z lit kalbingas balakuchij Finskij slavist I Yu Mikkola vivodit kolbyagiv z fin kaleva bujnij smilivij Originalnu gipotezu pro tyurksku prabatkivshinu kolb yagiv visunuv K Nojmann Vin zvernuv uvagu na te sho u Kostyantina Bagryanorodnogo figuruye odne z pechenizkih plemen koylpeh Za K Nojmannom kulpeyi otrimali svoyu nazvu vid tyurkskogo antroponima Kulbej M F Vladimirskij Budanov vvazhaye sho v Ruskij Pravdi terminami varyagi ta kolbyagi poznachayutsya vzagali inozemci yakim nelegko bulo znajti posluhi na chuzhij zemli E O Ridzevska ne duzhe vpevneno ototozhnyuye kolbyagiv z odnim iz vodskih plemen sho potrapili pid vpliv skandinaviv Cyu dumku pidtrimav i rozvinuv D A Machinskij Vin viznachav kolbyagiv kyulfingiv yak etnosocialnu grupu sho splavilasya z prijshlih skandinaviv miscevih priladozkih finiv nashadkiv polietnichnoyi rusi v Novgorodskih zemlyah i zajnyatu silskim gospodarstvom promislami zborom danini torgivleyu ta sluzhboyu u vizantijskih ta ruskih vijskah A L Nikitin vvazhav sho zgadka varyagiv i kolbyagiv v 10 j ta 11 j stattyah Ruskoyi Pravdi pershoyi polovini XI stolittya ye piznoyu vstavkoyu redaktora tak yak u skladenij piznishe v 1072 Pravdi Yaroslavichiv kolbyagi i varyagi ne zgaduyutsya PrimitkiPSRL T III M L 1950 S 176 Dopolnitelnye stati iz spiskov Russkoj Pravdy Arhivovano kviten 27 2014 na sajti Wayback Machine Arhiv originalu za 27 kvitnya 2014 Procitovano 27 kvitnya 2014 Drevnenovgorodskij dialekt M 2004 S 442 Drevnerusskie berestyanye gramoty Gramota 831 Arhivovano berezen 9 2020 na sajti Wayback Machine Berestyanye gramoty 2019 kto ukral bobrov Orki Arhivovano berezen 13 2020 na sajti Wayback Machine 2019 Pskovskaya letopis M 1837 str 173 O pyatinah i pogostah novgorodskih SPb 1853 S 164 Ladozhskoe yarlstvo kolbyagi Epoha vikingov v Severnoj Evrope i na Rusi Vald Asmudarsson Egils saga Skallagrimssonar Reykjavik 1892 S 24 Melnikova 1986 s 209 210 Antiquites Russes d apres les monuments historiques des Islandais Tome II Copenhague 1852 r 401 Sm takzhe statyu Pismennye izvestiya o karelah X XVI v Arhivovano listopad 9 2007 na sajti Wayback Machine Zilmer K He drowned in holmr s sea his cargo ship drifted to the sea bottom only three came out alive Tartu 2005 S 223 Konst Bagr Adm Imp 37 Prodolzhenie drevnej rossijskoj vivliofiki T I SPb 1786 S 13 Kogo nazyvalo drevnerusskoe zakonodatelstvo kolobyagom Chteniya Kn 1 1880 Kaleva Rocznick Slawistyczny Krakow T XII 1934 S 230 Neumann C Uber zwei unerklarte Volkernamen in der byzantinischen Armee Byzantinische Zeitschrift Volume 3 2 de Gruyter Jan 1 1894 S 376 Vladimirskij Budanov M F Hrestomatiya po istorii russkogo prava Vyp 1 Kiev 1885 S 27 K varyazhskomu voprosu 1934 S 511 Machinskij D A Machinskaya A D Severnaya Rus Russkij sever i Staraya Ladoga v VIII XI vv Kultura Russkogo Severa L 1988 S 52 54 Nikitin A L Osnovaniya russkoj istorii Mifologemy i fakty M Agraf 2001 S 88LiteraturaMachinskij D A Kolbyagi Rosijskoyi pravdi ta priladozka kurganna kultura Tihvinska zbirka Vip 1 Arheologiya Tihvinskogo krayu Tihvin 1989 Cimmerling A V Imena ta spilnoti varyagi kolb yagi ta vikingi navkolo Baltiki Gumanitarnij polilog Zbirnik statej do yuvileyu Oleni Mihajlivni Chekalinoyi M MAKS Pres 2021 S 247 255

Дата публікації:
Топ