Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Козодави пол Kozodawy село в Польщі у гміні Грубешів Грубешівського повіту Люблінського воєводства Населення 291 особа 2

Козодави

Козодави

Козодави (пол. Kozodawy) — село в Польщі, у гміні Грубешів Грубешівського повіту Люблінського воєводства. Населення — 291 особа (2011).

Село
Козодави
пол. Kozodawy


Координати 50°45′33″ пн. ш. 23°55′55″ сх. д. / 50.75944000002777301° пн. ш. 23.93222000002777961° сх. д. / 50.75944000002777301; 23.93222000002777961Координати: 50°45′33″ пн. ш. 23°55′55″ сх. д. / 50.75944000002777301° пн. ш. 23.93222000002777961° сх. д. / 50.75944000002777301; 23.93222000002777961

Країна Польща
Воєводство Люблінське воєводство
Повіт Грубешівський повіт
Гміна Грубешів
Висота центру 200  м
Населення 291 осіб (2011)
Часовий пояс , влітку
Телефонний код (+48) 84
Поштовий індекс 22-500
Автомобільний код LHR
SIMC 0889278
GeoNames 767746
OSM ↑2690107 ·R (гміна Грубешів)
image
image
Козодави
Козодави (Польща)
image
image
Козодави
Козодави (Люблінське воєводство)
image Козодави у Вікісховищі

Історія

Перша згадка про Козодави датується 1472 роком.

1477 рік — У Красноставі видано Холмський земельний Статут, який регулював маєткові права селян в Козодавах і в усьому Грубешівському, Холмському, Красноставському і .

Михайло Погорецький з герба Сас у 1757 році набув маєтки в белжскому воєводвстві разом з Козодавами і Тихобужем. Після Михайла Погорецького, Козодаву успадкував одним із його синів, Ігнатій Якуб, одружений з Анною Поребською, потім маєток перейшов онукові Роману Яцеку (1797—1879), одруженого з Оленою зі Смоліковських. Наступним власником був його син Едвард, одружений з Олександрою Смоліковською, а останній власником Козодав був син Едуарда — Володислав (помер у 1942 році).

05.06.1772 року — після першого поділу Польщі між Королівством Пруссії, Росією та Австрією північна сторона Холмської Русі залишилась під владою Польщі, а південна (разом з Козодавами) перейшла під протекторат Австрії.

1795 року після Третього поділу Речі Посполитої до Російської імперії відійшла частина Холмщини на правобережжі Бугу, а лівобережна Холмщина (включаючи Козодави) перейшли під протекторат Австрії

Від 1809 року Козодави входить до складу Варшавського герцогства, стаючи частиною утвореного в 1810 році Люблінського департаменту.

Після Віденською конгресу в 1815 році Козодави у складі всієї Холмщини було передано під протекторат Російської імперії, до якої належав до 1915 року.

Село Козодави разом з фільварком належали до грубешівської парафії. В 1827 році було 17 домів та 136 мешканців. Разом з Городком, фільварком Козодави, самим фільварком в Менянах (без селян), з селами Козодави та Меняни належало 1435 розлогих моргів: земліорних та городи моргів 871, лугів 104 моргів, пазовищ 18 моргів, лісів 424 моргів, невикористаних ділянок 36 моргів, будинки муровані 14, з дерева 17, є вітряк. В селі Козодави є 30 осад з ґрунтами 285 моргів.

В 1837 році після утворення Люблінської губернії Козодави входить до її складу.

09.05.1912 року Козодави включені російським царським урядом до Холмської Губернії.

В 1840 році Козодави разом з Метеліном, Масломичі (пол. Masłomęcz), Черничинок входили до складу греко-католицької парафії в Черничині. Налічувала парафія тоді 1820 віруючих.

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою.

Під час першої світової війни від моменту окупації Козодави і вся територія Холмської Губернії знаходиться під безпосереднім управлінням німецької та австро-угорської військової влади, але 15.06.1916 року зона австро-угорської окупації за наказом головнокомандувача австро-угорської армії, що розповсюджувалася в Холмшині (Білгорайський повіт, Грубешівський повіт, Замостський повіт та Томашівський повіт), відійшла під відомство Люблінського військового генерал-губернаторства.

image
Довоєнна фотографія двору в Козодавах

22.08.1920 року війська РСЧА атакували зі сторони Козодав, Черничина, Теребіня і після шестигодинного бою здобули Грубешів.

У 1921 році село та однойменний фільварок входили до складу гміни Міняни Грубешівського повіту Люблінського воєводства Польської Республіки.

Процес творення українських кооперативних спілок пожвавився після вжиття Ю. Пілсудським додаткових заходів по запровадженню земельної реформи. Наприкінці 20-х років мешканці села Козодави заснували кооператив Добробут. Кооперативна організація проіснувала до 1944 року, коли її майно було цілком знищено польською бандою.

В роках 1975—1998 Козодави належать до Замостського воєводства, а після адміністративної реформи в 1999 році знаходиться в межах Любліньського воєводства.

Згідно національному перепису населення (III 2011 р.) Козодави налічують 291 мешканців .

Друга світова війна, переселення, операція «Вісла»

image
Придорожні вказівки.1939-1944p.

У селі Козодави польський загін С. Квасневського(Віктора) 19 і 20 березня спалив 20 з 27 існуючих господарств з хатами і закатував 18 місцевих українців. На жаль, не вдалось встановити прізвищ жертв цієї жорстокої розправи. Одночасно було знищено будинки української кооперативної спілки Добробут. Свідок цієї події Остап Принда розповів про те, як 19 березня «о 15-ій напала на село Козодави польська банда, стріляла та палила село. Я тоді сховався до схрону. Польська банда… відійшла до володавського лісу, а рано банда повернулася до села і ходила до кожного схрону та добивала людей, які ще були живі у схронах. Я тоді вже втік до Черничина. Дня 21.ІІІ. 1944 повернув я з села і побачив людей побитих (викручені руки і ноги)».

Під час проведення операції «Вісла» в період 26-30.06.1947 року з Козодав було вивезено на «землі відзискані» (Вармінсько-Мазурське воєводство, Західнопоморське воєводство) 15 людей, залишилося 2 людини національності польської, а також залишилося 17 українців з мішаних родин.

Післявоєнний період

У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

Загалом Допрацездатний
вік 		Працездатний
вік 		Постпрацездатний
вік
Чоловіки 152 27 101 24
Жінки 139 24 75 40
Разом 291 51 176 64

За даними перепису населення Польщі 1921 року в селі налічувалося 27 будинків та 168 мешканців, з них:

  • 82 чоловіки та 86 жінок;
  • 168 православних;
  • 168 українців.

За даними перепису населення Польщі 1921 року на фільварку Козодави налічувалося 3 будинки та 48 мешканців, з них:

  • 23 чоловіки та 25 жінок;
  • 41 православний, 7 римо-католиків;
  • 38 українців, 10 поляків.

Мешканці Козодав

Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або . (березень 2019)
  • Весолек Фелікс Янович (Іванович),1914 р. н., с. Козодави Грубешівського пов. (Польща), мешк. у м. Володимир-Волин.,поляк, пекар, п/парт. Заарешт.31.08.1940 р. 90-м п/з. Звинувач. у поруш.держ. кордону. Утримувався у Володимир Волин. в'язниці. Звільнений 01.11.1941 р. УНКВС Свердловської обл. за Указом ПВР СРСР від 12.08.1941 р. Рішення не виконано за відсутності даних про місцеперебування звинувачуваного. МВС СРСР 21.05.1948 р.справу закрито. Реабілітований..
  • Гресь Іван Якубович, 1921 р. н.,с. Козодави Грубешівського пов. Люблінського в-ва (Польща, українець, освіта 7 кл., із селян, столяр, п/парт. Заарешт. 02.04.1946 р. (06.03.1946 р.) УНКВС у Волин. обл. ВТ в/МВС Волин. обл. 06.06.1946 р. засудж. за ст. 54-2, 54-11 КК УРСР на 10 р. ВТТ. Покарання відбував у м. Воркута. Звільнений 17.06.1955 р. Реабілітований 29.04.1992 р. прокуратурою Волин. обл.
  • Гресь Степан Григорович, 1922 р. н.,с. Козодави Грубешівського пов. (Польща), українець, селянин-одноосібник, тесляр, стрілець сотні УПА, п/парт., псевд. Ясен, Ячмінь. Заарешт. 02.04.1946 р. УМДБ у Волин. обл. Звинувач. у приналеж. до ОУН. ВТ в/МВС Волин. обл. 06.06.1946 р. засудж. за ст. 54-2, 54-11 КК УРСР на 10 р. ВТТ. Покарання відбував в Степлаг (Степовий лагерь), Особлаг (Особий лагерь) № 4 — табір для політичних в'язнів в системі ГУЛАГ, управління котрим знаходилося в пос. Кенгир (тепер в межах м. Жезказган) Карагандинської області Казахстана. Звільнений 10.01.1955 р. і направлений на с/п. Реабілітований 29.04.1992 р. прокуратурою Волин. обл.
  • (20. 07. 1942, с. Козодави Люблін. воєводства, Польща — 12. 01. 2008, Луцьк) — співак (баритон), педагог. Засл. арт. УРСР (1979). Лауреат Респ. конкурсу молодіж. пісні (м. Краснодон Луган. обл., 1969). Закін. Київ. консерваторію (1969; кл. О. Гродзинського). Відтоді — соліст Волин. філармонії; від 1990 — доц. Волин. ун-ту (обидва — Луцьк). У репертуарі — вітчизн., світ. класика, твори сучас. композиторів, обробки нар. пісень.
  • Павлюк Кирило (*1923 — † 26.02.1946, Ліскі), нар. 1923 р. в с. Козодави Грубешівського повіту у селянській родині. Був у сотні «Вовки-3», псевдо «Максим». Загинув 26.02.1946 р., у бою з військами НКВС. Похований в урочищі Білосток біля села Ліскі, Грубешівського повіту на Холмщині разом з 41 побратимами, що загинули в цьому бою.

Козодави на мапах

  • image
    с.Козодави на військовій мапі Австро-Угорської імперії з 1889р.
  • image
    с.Козодави на німецькій військовій мапі з 1915 року
  • image
    с.Козодави на мапі польського військового географічного інституту 1933р.
  • image
    с.Козодави на окупаційній німецькій мапі з 1940 р.
  • image
    с.Козодави на мапі Генерального Штабу СРСР з 1977р.

Примітки

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich.[autor Filip Sulimierski, Bronisław Chlebowski, Władysław Walewski i in.; Kasa im. Józefa Mianowskiego. — Warszawa, 1880—1902.
  3. Rzemieniuk, Florentyna. Unici Polscy: 1596—1946. Siedlce: Florentyna Rzemieniuk, 1998.s.80
  4. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 364-365. (рос. дореф.)
  5. . Т. Tom IV, Województwo Lubelskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 32. Архів оригіналу за 27 Липня 2020. {{}}: Недійсний |nopp=n () (пол.)
  6. LAC. — 27R.6531-0-8-E (MG 31. D203). — Vol. 25. F. 16.
  7. Архів оригіналу за 26 Червня 2015. Процитовано 21 Червня 2018.
  8. LAC. — 27R.6531-0-8-E (MG 31. D203). — Vol. 25. F. 17.
  9. Eugeniusz Misiło. Akcja «Wisła» 1947. — Warszawa. : Archiwum Ukraińskie, 2003. — 1246. с. — .
  10. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 Вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
  11. Держархів Волинської обл., ф. 4666, спр. 2; Спр. 1448
  12. Архів УСБ України у Волинській обл., ф. п., спр. 5519.
  13. Максименко Г. А. Карпось Володимир Антонович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. — Т. 12 : Кал — Киї. — 711 с. — .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kozodavi pol Kozodawy selo v Polshi u gmini Grubeshiv Grubeshivskogo povitu Lyublinskogo voyevodstva Naselennya 291 osoba 2011 Selo Kozodavi pol Kozodawy Koordinati 50 45 33 pn sh 23 55 55 sh d 50 75944000002777301 pn sh 23 93222000002777961 sh d 50 75944000002777301 23 93222000002777961 Koordinati 50 45 33 pn sh 23 55 55 sh d 50 75944000002777301 pn sh 23 93222000002777961 sh d 50 75944000002777301 23 93222000002777961 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Lyublinske voyevodstvoPovit Grubeshivskij povitGmina GrubeshivVisota centru 200 mNaselennya 291 osib 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 84Poshtovij indeks 22 500Avtomobilnij kod LHRSIMC 0889278GeoNames 767746OSM 2690107 R gmina Grubeshiv KozodaviKozodavi Polsha KozodaviKozodavi Lyublinske voyevodstvo Kozodavi u VikishovishiIstoriyaPersha zgadka pro Kozodavi datuyetsya 1472 rokom 1477 rik U Krasnostavi vidano Holmskij zemelnij Statut yakij regulyuvav mayetkovi prava selyan v Kozodavah i v usomu Grubeshivskomu Holmskomu Krasnostavskomu i Mihajlo Pogoreckij z gerba Sas u 1757 roci nabuv mayetki v belzhskomu voyevodvstvi razom z Kozodavami i Tihobuzhem Pislya Mihajla Pogoreckogo Kozodavu uspadkuvav odnim iz jogo siniv Ignatij Yakub odruzhenij z Annoyu Porebskoyu potim mayetok perejshov onukovi Romanu Yaceku 1797 1879 odruzhenogo z Olenoyu zi Smolikovskih Nastupnim vlasnikom buv jogo sin Edvard odruzhenij z Oleksandroyu Smolikovskoyu a ostannij vlasnikom Kozodav buv sin Eduarda Volodislav pomer u 1942 roci 05 06 1772 roku pislya pershogo podilu Polshi mizh Korolivstvom Prussiyi Rosiyeyu ta Avstriyeyu pivnichna storona Holmskoyi Rusi zalishilas pid vladoyu Polshi a pivdenna razom z Kozodavami perejshla pid protektorat Avstriyi 1795 roku pislya Tretogo podilu Rechi Pospolitoyi do Rosijskoyi imperiyi vidijshla chastina Holmshini na pravoberezhzhi Bugu a livoberezhna Holmshina vklyuchayuchi Kozodavi perejshli pid protektorat Avstriyi Vid 1809 roku Kozodavi vhodit do skladu Varshavskogo gercogstva stayuchi chastinoyu utvorenogo v 1810 roci Lyublinskogo departamentu Pislya Videnskoyu kongresu v 1815 roci Kozodavi u skladi vsiyeyi Holmshini bulo peredano pid protektorat Rosijskoyi imperiyi do yakoyi nalezhav do 1915 roku Selo Kozodavi razom z filvarkom nalezhali do grubeshivskoyi parafiyi V 1827 roci bulo 17 domiv ta 136 meshkanciv Razom z Gorodkom filvarkom Kozodavi samim filvarkom v Menyanah bez selyan z selami Kozodavi ta Menyani nalezhalo 1435 rozlogih morgiv zemliornih ta gorodi morgiv 871 lugiv 104 morgiv pazovish 18 morgiv lisiv 424 morgiv nevikoristanih dilyanok 36 morgiv budinki murovani 14 z dereva 17 ye vitryak V seli Kozodavi ye 30 osad z gruntami 285 morgiv V 1837 roci pislya utvorennya Lyublinskoyi guberniyi Kozodavi vhodit do yiyi skladu 09 05 1912 roku Kozodavi vklyucheni rosijskim carskim uryadom do Holmskoyi Guberniyi V 1840 roci Kozodavi razom z Metelinom Maslomichi pol Maslomecz Chernichinok vhodili do skladu greko katolickoyi parafiyi v Chernichini Nalichuvala parafiya todi 1820 viruyuchih Za danimi etnografichnoyi ekspediciyi 1869 1870 rokiv pid kerivnictvom Pavla Chubinskogo u seli prozhivali greko katoliki yaki rozmovlyali ukrayinskoyu movoyu Pid chas pershoyi svitovoyi vijni vid momentu okupaciyi Kozodavi i vsya teritoriya Holmskoyi Guberniyi znahoditsya pid bezposerednim upravlinnyam nimeckoyi ta avstro ugorskoyi vijskovoyi vladi ale 15 06 1916 roku zona avstro ugorskoyi okupaciyi za nakazom golovnokomanduvacha avstro ugorskoyi armiyi sho rozpovsyudzhuvalasya v Holmshini Bilgorajskij povit Grubeshivskij povit Zamostskij povit ta Tomashivskij povit vidijshla pid vidomstvo Lyublinskogo vijskovogo general gubernatorstva Dovoyenna fotografiya dvoru v Kozodavah 22 08 1920 roku vijska RSChA atakuvali zi storoni Kozodav Chernichina Terebinya i pislya shestigodinnogo boyu zdobuli Grubeshiv U 1921 roci selo ta odnojmennij filvarok vhodili do skladu gmini Minyani Grubeshivskogo povitu Lyublinskogo voyevodstva Polskoyi Respubliki Proces tvorennya ukrayinskih kooperativnih spilok pozhvavivsya pislya vzhittya Yu Pilsudskim dodatkovih zahodiv po zaprovadzhennyu zemelnoyi reformi Naprikinci 20 h rokiv meshkanci sela Kozodavi zasnuvali kooperativ Dobrobut Kooperativna organizaciya proisnuvala do 1944 roku koli yiyi majno bulo cilkom znisheno polskoyu bandoyu V rokah 1975 1998 Kozodavi nalezhat do Zamostskogo voyevodstva a pislya administrativnoyi reformi v 1999 roci znahoditsya v mezhah Lyublinskogo voyevodstva Zgidno nacionalnomu perepisu naselennya III 2011 r Kozodavi nalichuyut 291 meshkanciv Druga svitova vijna pereselennya operaciya Visla Pridorozhni vkazivki 1939 1944p U seli Kozodavi polskij zagin S Kvasnevskogo Viktora 19 i 20 bereznya spaliv 20 z 27 isnuyuchih gospodarstv z hatami i zakatuvav 18 miscevih ukrayinciv Na zhal ne vdalos vstanoviti prizvish zhertv ciyeyi zhorstokoyi rozpravi Odnochasno bulo znisheno budinki ukrayinskoyi kooperativnoyi spilki Dobrobut Svidok ciyeyi podiyi Ostap Prinda rozpoviv pro te yak 19 bereznya o 15 ij napala na selo Kozodavi polska banda strilyala ta palila selo Ya todi shovavsya do shronu Polska banda vidijshla do volodavskogo lisu a rano banda povernulasya do sela i hodila do kozhnogo shronu ta dobivala lyudej yaki she buli zhivi u shronah Ya todi vzhe vtik do Chernichina Dnya 21 III 1944 povernuv ya z sela i pobachiv lyudej pobitih vikrucheni ruki i nogi Pid chas provedennya operaciyi Visla v period 26 30 06 1947 roku z Kozodav bulo vivezeno na zemli vidziskani Varminsko Mazurske voyevodstvo Zahidnopomorske voyevodstvo 15 lyudej zalishilosya 2 lyudini nacionalnosti polskoyi a takozh zalishilosya 17 ukrayinciv z mishanih rodin Pislyavoyennij period U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Zamojskogo voyevodstva DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 152 27 101 24 Zhinki 139 24 75 40 Razom 291 51 176 64 Za danimi perepisu naselennya Polshi 1921 roku v seli nalichuvalosya 27 budinkiv ta 168 meshkanciv z nih 82 choloviki ta 86 zhinok 168 pravoslavnih 168 ukrayinciv Za danimi perepisu naselennya Polshi 1921 roku na filvarku Kozodavi nalichuvalosya 3 budinki ta 48 meshkanciv z nih 23 choloviki ta 25 zhinok 41 pravoslavnij 7 rimo katolikiv 38 ukrayinciv 10 polyakiv Meshkanci KozodavCyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti berezen 2019 Vesolek Feliks Yanovich Ivanovich 1914 r n s Kozodavi Grubeshivskogo pov Polsha meshk u m Volodimir Volin polyak pekar p part Zaaresht 31 08 1940 r 90 m p z Zvinuvach u porush derzh kordonu Utrimuvavsya u Volodimir Volin v yaznici Zvilnenij 01 11 1941 r UNKVS Sverdlovskoyi obl za Ukazom PVR SRSR vid 12 08 1941 r Rishennya ne vikonano za vidsutnosti danih pro misceperebuvannya zvinuvachuvanogo MVS SRSR 21 05 1948 r spravu zakrito Reabilitovanij Gres Ivan Yakubovich 1921 r n s Kozodavi Grubeshivskogo pov Lyublinskogo v va Polsha ukrayinec osvita 7 kl iz selyan stolyar p part Zaaresht 02 04 1946 r 06 03 1946 r UNKVS u Volin obl VT v MVS Volin obl 06 06 1946 r zasudzh za st 54 2 54 11 KK URSR na 10 r VTT Pokarannya vidbuvav u m Vorkuta Zvilnenij 17 06 1955 r Reabilitovanij 29 04 1992 r prokuraturoyu Volin obl Gres Stepan Grigorovich 1922 r n s Kozodavi Grubeshivskogo pov Polsha ukrayinec selyanin odnoosibnik teslyar strilec sotni UPA p part psevd Yasen Yachmin Zaaresht 02 04 1946 r UMDB u Volin obl Zvinuvach u prinalezh do OUN VT v MVS Volin obl 06 06 1946 r zasudzh za st 54 2 54 11 KK URSR na 10 r VTT Pokarannya vidbuvav v Steplag Stepovij lager Osoblag Osobij lager 4 tabir dlya politichnih v yazniv v sistemi GULAG upravlinnya kotrim znahodilosya v pos Kengir teper v mezhah m Zhezkazgan Karagandinskoyi oblasti Kazahstana Zvilnenij 10 01 1955 r i napravlenij na s p Reabilitovanij 29 04 1992 r prokuraturoyu Volin obl 20 07 1942 s Kozodavi Lyublin voyevodstva Polsha 12 01 2008 Luck spivak bariton pedagog Zasl art URSR 1979 Laureat Resp konkursu molodizh pisni m Krasnodon Lugan obl 1969 Zakin Kiyiv konservatoriyu 1969 kl O Grodzinskogo Vidtodi solist Volin filarmoniyi vid 1990 doc Volin un tu obidva Luck U repertuari vitchizn svit klasika tvori suchas kompozitoriv obrobki nar pisen Pavlyuk Kirilo 1923 26 02 1946 Liski nar 1923 r v s Kozodavi Grubeshivskogo povitu u selyanskij rodini Buv u sotni Vovki 3 psevdo Maksim Zaginuv 26 02 1946 r u boyu z vijskami NKVS Pohovanij v urochishi Bilostok bilya sela Liski Grubeshivskogo povitu na Holmshini razom z 41 pobratimami sho zaginuli v comu boyu Kozodavi na mapahs Kozodavi na vijskovij mapi Avstro Ugorskoyi imperiyi z 1889r s Kozodavi na nimeckij vijskovij mapi z 1915 roku s Kozodavi na mapi polskogo vijskovogo geografichnogo institutu 1933r s Kozodavi na okupacijnij nimeckij mapi z 1940 r s Kozodavi na mapi Generalnogo Shtabu SRSR z 1977r PrimitkiGUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich autor Filip Sulimierski Bronislaw Chlebowski Wladyslaw Walewski i in Kasa im Jozefa Mianowskiego Warszawa 1880 1902 Rzemieniuk Florentyna Unici Polscy 1596 1946 Siedlce Florentyna Rzemieniuk 1998 s 80 Trudy etnografichesko statisticheskoj ekspedicii v Zapadno Russkij Kraj sobran P P Chubinskim S Peterburg 1872 T 7 Evrei Polyaki Plemena nemalorusskago proishozhdeniya Malorussy statistika selskij byt yazyk S 364 365 ros doref T Tom IV Wojewodztwo Lubelskie Warszawa Glowny Urzad Statystyczny 1924 s 32 Arhiv originalu za 27 Lipnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Nedijsnij nopp n dovidka pol LAC 27R 6531 0 8 E MG 31 D203 Vol 25 F 16 Arhiv originalu za 26 Chervnya 2015 Procitovano 21 Chervnya 2018 LAC 27R 6531 0 8 E MG 31 D203 Vol 25 F 17 Eugeniusz Misilo Akcja Wisla 1947 Warszawa Archiwum Ukrainskie 2003 1246 s ISBN 9788393542901 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 Veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 Derzharhiv Volinskoyi obl f 4666 spr 2 Spr 1448 Arhiv USB Ukrayini u Volinskij obl f p spr 5519 Maksimenko G A Karpos Volodimir Antonovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2012 T 12 Kal Kiyi 711 s ISBN 978 966 02 6472 4

Дата публікації:
Топ