Леопард кодкод, або кодкод, чилійська кішка (Leopardus guigna) — вид ссавців із роду Леопард (Leopardus) родини котових (Felidae). 2002 року Міжнародний союз охорони природи надав кодкоду статус уразливого, оскільки в природі залишилось всього приблизно 10 тис. дорослих особин. Мешкає в центральній та південній частині Чилі, рідше в прилеглих регіонах Аргентини.
Кодкод | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Хижі (Carnivora) |
Підряд: | Котовиді (Feliformia) |
Родина: | Котові (Felidae) |
Підродина: | Малі кішки (Felinae) |
Рід: | Леопард (Leopardus) |
Вид: | Кодкод (L. guigna) |
Біноміальна назва | |
Leopardus guigna (Molina, 1782) | |
Ареал | |
Синоніми | |
Oncifelis guigna |
Зовнішній вигляд
Довжина тіла — 37–51 см, хвоста — 20–25 см, висота в холці близько 25 см. Вага дорослого кодкода 2–2,5 кг. Чилійська кішка має невелику голову, великі лапи і товстий хвіст. У неї великі стопи і пазурі. Вуха округлої форми.
Забарвлення від коричнево-жовтого до сіро-коричневого кольору. Живіт та нижня частина голови світліші. Вуха чорні із білими плямами. Тіло має темні плями, а по хвосту розходяться темні кільчасті смуги. Доволі часто зустрічаються повністю чорні особи.
Ареал
Мешкає в Південній Америці, в південних районах Анд. Зустрічається на висоті 1,900—2,500 метрів над рівнем моря. Мешкає в помірно вологих, хвойних і змішаних лісах; особливо поширена в вальдивійських та араукарських лісах.
Спосіб життя
Леопард кодкод активний протягом всього дня, хоча виходить на відкриту місцевість лише вночі. Протягом дня вони відпочивають у густій рослинності в ярах, уздовж струмків із щільними кронами дерев. Чудові альпіністи, і легко лазять по високих деревах.
Самиці чилійської кішки займають території площею 0,5–0,7 км², а самці — 1,1–2,5 км².
Харчування
Кодкод полює на гризунів, птахів, комах, рептилій та домашніх гусей і курей. Він, перш за все, нічний мисливець, але його нерідко зустрічали під час полювання і вдень.
Розмноження
Вагітність триває 72–78 діб. Зазвичай народжується 1–3 кошеняти. Статеве дозрівання настає в 2 роки. Кішки живуть до 11 років
Підвиди
Описано два підвиди:
Етимологія
Слово Кодкод — арауканська індійська назва для цієї кішки, але місцеві люди називають їх Гуїнья (ісп. Guiña).
Галерея
Посилання
- Acosta, G., Lucherini, M. (2008) Leopardus guigna: інформація на сайті МСОП (версія 2011.1) (англ.)
- Sunquist, Mel; Sunquist, Fiona (2002). Wild cats of the World. Chicago: University of Chicago Press. с. 211–214. ISBN .
- Nowell, K., Jackson, P. (1996) Kodkod [ 12 листопада 2008 у Wayback Machine.] In: Wild Cats: status survey and conservation action plan. IUCN/SSC Cat Specialist Group, Gland, Switzerland.
- Miller, S.D., Rottmann, J. (1976) Guia para el reconocimiento de mamiferos chilenos. [Guide to the recognition of Chilean mammals.] Editora Nacional Gabriela Mistral, Santiago (in Spanish).
- . Архів оригіналу за 25 квітня 2020. Процитовано 11 березня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Leopard kodkod abo kodkod chilijska kishka Leopardus guigna vid ssavciv iz rodu Leopard Leopardus rodini kotovih Felidae 2002 roku Mizhnarodnij soyuz ohoroni prirodi nadav kodkodu status urazlivogo oskilki v prirodi zalishilos vsogo priblizno 10 tis doroslih osobin Meshkaye v centralnij ta pivdennij chastini Chili ridshe v prileglih regionah Argentini Kodkod Ohoronnij status Urazlivij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Hizhi Carnivora Pidryad Kotovidi Feliformia Rodina Kotovi Felidae Pidrodina Mali kishki Felinae Rid Leopard Leopardus Vid Kodkod L guigna Binomialna nazva Leopardus guigna Molina 1782 Areal Sinonimi Oncifelis guignaZovnishnij viglyadDovzhina tila 37 51 sm hvosta 20 25 sm visota v holci blizko 25 sm Vaga doroslogo kodkoda 2 2 5 kg Chilijska kishka maye neveliku golovu veliki lapi i tovstij hvist U neyi veliki stopi i pazuri Vuha okrugloyi formi Zabarvlennya vid korichnevo zhovtogo do siro korichnevogo koloru Zhivit ta nizhnya chastina golovi svitlishi Vuha chorni iz bilimi plyamami Tilo maye temni plyami a po hvostu rozhodyatsya temni kilchasti smugi Dovoli chasto zustrichayutsya povnistyu chorni osobi ArealMeshkaye v Pivdennij Americi v pivdennih rajonah And Zustrichayetsya na visoti 1 900 2 500 metriv nad rivnem morya Meshkaye v pomirno vologih hvojnih i zmishanih lisah osoblivo poshirena v valdivijskih ta araukarskih lisah Sposib zhittyaLeopard kodkod aktivnij protyagom vsogo dnya hocha vihodit na vidkritu miscevist lishe vnochi Protyagom dnya voni vidpochivayut u gustij roslinnosti v yarah uzdovzh strumkiv iz shilnimi kronami derev Chudovi alpinisti i legko lazyat po visokih derevah Samici chilijskoyi kishki zajmayut teritoriyi plosheyu 0 5 0 7 km a samci 1 1 2 5 km Harchuvannya Kodkod polyuye na grizuniv ptahiv komah reptilij ta domashnih gusej i kurej Vin persh za vse nichnij mislivec ale jogo neridko zustrichali pid chas polyuvannya i vden RozmnozhennyaVagitnist trivaye 72 78 dib Zazvichaj narodzhuyetsya 1 3 koshenyati Stateve dozrivannya nastaye v 2 roki Kishki zhivut do 11 rokivPidvidiOpisano dva pidvidi Felis guigna tigrillo v Pivdennomu Chili i Patagoniyi maye zvichajne zabarvlennya Felis guigna guigna v Centralnomu Chili bilshij ye plyami na lapah yaskrave zabarvlennya EtimologiyaSlovo Kodkod araukanska indijska nazva dlya ciyeyi kishki ale miscevi lyudi nazivayut yih Guyinya isp Guina GalereyaPosilannyaAcosta G Lucherini M 2008 Leopardus guigna informaciya na sajti MSOP versiya 2011 1 angl Sunquist Mel Sunquist Fiona 2002 Wild cats of the World Chicago University of Chicago Press s 211 214 ISBN 0 226 77999 8 Nowell K Jackson P 1996 Kodkod 12 listopada 2008 u Wayback Machine In Wild Cats status survey and conservation action plan IUCN SSC Cat Specialist Group Gland Switzerland Miller S D Rottmann J 1976 Guia para el reconocimiento de mamiferos chilenos Guide to the recognition of Chilean mammals Editora Nacional Gabriela Mistral Santiago in Spanish Arhiv originalu za 25 kvitnya 2020 Procitovano 11 bereznya 2020