Коваль Микола Леонідович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Коваль.

Микола Леонідович Коваль (нар. 2 січня 1952, смт Квасилів, Рівненська область) — український військовий льотчик-ас, полковник запасу Повітряних сил Збройних сил України, учасник афганської війни. Лицар ордена Богдана Хмельницького III ступеня (2012). Почесний громадянин Пенсільванії та Каліфорнії.

Микола Коваль Микола Леонідович Коваль
Полковник
Загальна інформація
Народження	2 січня 1952(1952-01-02) (72 роки) Квасилів, Ровенський район, Ровенська область, Українська РСР, СРСР
Національність	українець
Alma Mater	Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків і Військово-повітряна академія імені Ю. О. Гагаріна
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Повітряні сили
Війни / битви	Війна в Афганістані (1979—1989)
Нагороди та відзнаки
Нагрудний знак «Слава і честь»

Життєпис

Микола Коваль народився 2 січня 1952 року в смт Квасилові, нині Рівненської громади Рівненського району Рівненської области України.

Освіта

Навчався в Новоздолбунівській школі № 3. У 1973 році закінчив Чернігівське вище військове училище пілотів (спеціальність — військовий пілот-інженер), 1978 — Військово-повітряну академію ім. Ю. Гагаріна.

Знайомство з Іваном Кожедубом

Під час проведення державних іспитів та польотів за курсантами-випускниками пильнувала комісія досвідчених військових льотчиків, якою керував видатний український льотчик-винищувач німецько-радянської війни, тричі Герой Радянського Союзу маршал авіації Іван Кожедуб. Саме він виділив Миколу Коваля серед інших і був упевнений, що для нього відмінної оцінки буде замало. У той період з'явивилася світлина з пам'ятним підписом: «Льотчику Ковалю від льотчика Кожедуба. Стань першим серед нас, рівним перед небом», де поряд з випускником Миколою Ковалем — Іван Кожедуб.

Військова кар'єра

Літав на МіГ-15, МіГ-21, МіГ-23, Су-17, Су-25, МіГ-29, Су-27. Проходив службу в Афганістані, Польщі, Казахстані та Чехословаччині.

Служба за радянських часів

У 1976 році був командиром ланки в одному з авіаполків Північної групи військ. За високі показові польоти отримав нагороду від міністра оборони СРСР.

У 1984 році як командир ескадрильї МіГ-231 майор Микола Коваль разом підлеглими вирушив на авіабазу Баграм (Афганістан), де в перший рік служби був призначений старшим льотчиком-інспектором відділу бойової підготовки ВПС 40-ї армії. Перебуваючи в Афганістані, здійснив 948 вильотів, мав понад 1500 годин.

Демонстраційні польоти

У 1992 році в США продемонстрував фігури вищого пілотажу. Додому Микола Коваль повернувся зі званням «Кращий дипломат 1992 року» і нагородою-підвіскою від президента США Білла Клінтона. Льотчика також привітав і нагородив президент України Леонід Кучма.

У 1996 році в складі делегації ВПС України — учасник одного з найпрестижніших у світі військових авіашоу «Royal International Air Tattoo». Нагороджений найпрестижнішим перехідним призом «Супер-король повітряного простору», який вручила королева Великої Британії Єлизавета II. Також вона запросила переможця на святкування свого дня народження.

У 1997 році призначений заступником начальника Центру бойової підготовки ВПС України. Цього ж року отримав запрошення на показові виступи в Тель-Авів (приурочені 50-річчю ВПС Ізраїлю), де вкотре переміг.

Працював генеральним директором авіаційного підприємства в Миколаєві.

Нагороди

• орден Богдана Хмельницького III ступеня (23 лютого 2012) — за мужність і самовідданість, виявлені під час виконання військового обов'язку, вагомий особистий внесок у вирішення завдань соціального захисту ветеранів війни та патріотичного виховання молоді;
• орден Леніна;
• орден бойового Червоного Прапора;
• два ордени Червоної Зірки;
• почесний громадянин Пенсільванії та Каліфорнії;
• почесний нагрудний знак «Слава і честь» (2012).

Примітки

1. Ольша Ващук (8 вересня 2020). Суперкороль неба. Сільські вісті (укр.).{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
2. Микола Коваль // Квасилів: Фрагменти історії^{[недоступне посилання]}. В 2-х т. — Т. II / упор. А. Лимич. — Рівне: Волинські обереги, 2012, С. 462—463.: іл. — .
3. Віктор Гедз. Зіркове соло полковника Коваля^{[недоступне посилання]} // Військо України. — 2011. — № 8. — С. 32—35.
4. Віктор Скрипник (2 вересня 2020). Еліта армії: У небо закохався у другому класі... Голос України (укр.).{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
5. Євген Цимбалюк (14 лютого 2018). У місті «приземлився» суперкороль неба. Голос України (укр.).{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
6. Указ Президента України від 23 лютого 2012 року № 137/2012 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня захисника Вітчизни»
7. «Помолімося»: дружина рівненського пілота просить підтримати хворого чоловіка. АрміяInform (укр.). 15 березня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
8. Мирослава Шершень (27 лютого 2012). Пілот з Рівненщини отримав орден Богдана Хмельницького (Фото+Відео). ОГО (укр.).{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()

Посилання

• Герой нашого часу Микола Коваль. «Суботня тема» на UA:Рівне на YouTube // Суспільне Рівне. — 2018. — 12 лютого.
• Рівняни зустрілись із «королем повітряного простору» Миколою Ковалем на YouTube // Суспільне Рівне. — 2018. — 23 січня.
• У бібліотеці зустріли відомого у світі льотчика з Рівненщини на YouTube // Суспільне Рівне. — 2018. — 22 січня.