Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кобальтин кобальтит мінерал класу персульфідів сульфід кобальту та арсену Група кобальтин т у КобальтинЗагальні відомост

Кобальтит

Кобальтит

Кобальтин, кобальтит — мінерал класу персульфідів, сульфід кобальту та арсену. Група кобальтин(т)у.

Кобальтин
image
Загальні відомості
Статус IMAчинний (успадкований, G)[d][1]
АбревіатураCbt
Хімічна формулаCoAsS
Клас мінералуПерсульфідів
Nickel-Strunz 102.EB.25[3]
Dana 82.12.3.1
Генезисконтактово-метасоматичний
Ідентифікація
Колірбілий, сталево-сірий
Форма кристалівкубічні, октаедричні
Сингоніяромбічна сингонія
Спайністьсередня по кубу
Твердість5,5
Блискметалевий
Прозорістьнепрозорий
Колір рисичорний
Густина6,3
Інші характеристики
Названо на честькобальт[4]
image Кобальтин у Вікісховищі

Синонім: кобальтовий блиск.

Етимологія та історія

У шахтарському середовищі в середні віки мінерал був відомий як «кобальтовий блиск», оскільки вважався «зачарованим гоблінами». З вигляду здавалося, що руда містить корисні метали, але їх не можна було виплавити. Натомість через вміст арсену при нагріванні виділялися лише токсичні випари.

Мінерал був вперше кількісно проаналізований і описаний як кобальтовий блиск у 1797 році німецьким хіміком Мартіном Генріхом Клапротом (1743—1817). Сучасну назву кобальтит (фр. cobaltine) мінерал отримав у 1832 році від французького геолога і мінералога Франсуа Сюльпіса Боданта (1787—1850), який назвав його на честь його характерного компонента, елемента кобальту. Інші синоніми, які він записав, — сірий кобальт, кобальтовий еклатант і білий кобальт.

Загальний опис

Хімічна формула: CoAsS.

За Є. Лазаренком та О. Винар містить (%) Co — 26-34; As — 42-48; S — 18-21. Домішки заліза (до 16 %), нікелю і стибію. Різновид, багатий на залізо, має назву ферокобальтин.

Сульфоарсенід кобальту острівної будови.

Асоціація: магнетит, сфалерит, халькопірит, скуттерудит, аланіт, цоїзит, скаполіт, титаніт, кальцит; численні інші Co–Ni сульфіди та арсеніди.

Кристалографія

Сингонія кубічна, вид симетрії пентагон-тритетраедричний.

Кристалічна структура кобальтину подібна до структури піриту.

Агрегати і габітус. Добре утворені кристали кобальтину за зовнішнім виглядом нагадують пірит. Переважно вони мають октаедричний, кубічний, додекаедричний габітус. Крім того, спостерігаються комбінації пентагонального додекаедра і тетраедра, які звичайно однаково розвинені і утворюють типову форму так званого мінерального ікосаедра. Найбільш поширені форми — {111}, {100}, {102}, {110}. Кобальтин зустрічається також у вигляді зернистих і масивних агрегатів.

Фізичні властивості

Колір кобальтину білий або сталево-сірий, з блідо-рожевим відтінком. Багаті залізом відміни мають темно-сірий або сірувато-чорний колір. Колір риси сірувато-чорний.

Під мікроскопом кобальтин часто анізотропний і при перехрещених ніколях виявляє пластинчасту будову. Непрозорий. Густина 6,1-6,4.

Твердість 6. Блиск металічний. Злом нерівний. Крихкий.

При високих температурах утворює безперервний ізоморфний ряд з герсдорфітом NiAsS із вмістом Fe до 40 атомних % і зональним розподілом багатих Со і Ni компонентів.

Утворення і родовища

Кобальтин належить до основних кобальтвмісних мінералів, але порівняно рідко утворює великі самостійні скупчення. Зустрічається у високотемпературних гідротермальних родовищах, у вигляді вкраплень і жил у контактно метаморфізовані породи. У гідротермальних родовищах утворює арсенопірит-глаукодот-кобальтинову і смальтин-хлоантит-аргентитову формації. У першому випадку це найчастіше контактово-метасоматичні (залізорудні скарни), в другому — жильні утворення. Прикладом жильних родовищ (в гідротермальних золото-кварцових і срібло-арсенідних карбонатних жилах) кобальтину є у провінції Онтаріо в Канаді. До контактово-метасоматичнних родовищ належить Дашкенське у Закавказзі, в родовищах Ni-Co-Ag-Bi-U-формації (Рудні гори, Чехія, Німеччина).

Добре утворені кристали кобальтину (піритоедри) знайдені в родовищах Тунаберг (Швеція) і Кобальт Канада.

Інші знахідки: комуна Модум, в губернії Бускерюд у Норвегії, поблизу м. Ганау, Гессен, Німеччина. Корнуолл, Англія. У шахти в районах Кобальт і Садбері, Онтаріо, Канада; з Великого Ведмежого озера, Північна Канада. В Австралії, в Брокен-Гілл і Торрінгтон, Новий Південний Уельс; , Південна Австралія; і на горах Кобальт і Клонкаррі, Квінсленд. , Марокко.

Руйнування. При вивітрюванні за рахунок кобальтину утворюється землистий або кристалічний еритрин (кобальтові квіти).

Практичне значення. Кобальтин — одна з найважливіших руд кобальту. Мінімальний промисловий вміст кобальтину в рудах становить 0,1-0,2 %.

Основний метод збагачення — флотація з подальшою селекцією. З мідно-кобальтово-піритних руд кобальтит вилучається в колективний концентрат.

Переробка

Осн. метод збагачення — флотація з подальшою селекцією. З мідно-кобальтово-піритних руд К. вилучається в колективний концентрат, з якого флотують мідні мінерали, а потім кобальтит, якщо він не зв'язаний з піритом. Флотореагенти: збирачі — ксантогенати, аерофлоти, меркаптобензотіазол (додатково подаються аполярні масла); спінювачі — крезиловий аерофлот, соснове масло; активатори — мідний купорос з сірчаною кислотою, невеликі кількості сірчистого натрію; регулятори середовища — сода, сірчана кислота; депресори — вапно, тривала аерація та ін. З метою підвищення якості концентрату його випалюють для окиснення піриту з перефлотовують з вилученням кобальтиту в концентрат. Із нікель-кобальтових руд кобальтит і інші арсенати кобальту вилучаються разом з нікелевими мінералами і відділяються від них в .

Див. також

Примітки

  1. Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
    d:Track:Q20645057d:Track:Q16917772d:Track:Q1356348
  2. Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
    d:Track:Q912887d:Track:Q3314880d:Track:Q59767631d:Track:Q110360213
  3. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
    d:Track:Q15221937d:Track:Q6395268d:Track:Q2463831
  4. Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books. —
    d:Track:Q4710517d:Track:Q53857848d:Track:Q53857737
  5. Hans Lüschen: Die Namen der Steine. Das Mineralreich im Spiegel der Sprache. 2. Auflage. Ott Verlag, Thun 1979, , S. 253.
  6. Helmut Schröcke, Karl-Ludwig Weiner: Mineralogie. Ein Lehrbuch auf systematischer Grundlage. de Gruyter, Berlin; New York 1981, , S. 257.
  7. F. S. Beudant: Traité Élémentaire de Minéralogie. 2. Auflage. Verdière, Paris 1832, S. 450—451
  8. Bou-Azzer mine — Managem Group

Література

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Кобальтин // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Кобальтин // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — .
  • Cobaltite \ Mineral Handbook
  • Palache, C., H. Berman, and C. Frondel (1944) Dana’s system of mineralogy, (7th edition), v. I, 296–298.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kobaltin kobaltit mineral klasu persulfidiv sulfid kobaltu ta arsenu Grupa kobaltin t u KobaltinZagalni vidomostiStatus IMAchinnij uspadkovanij G d 1 AbreviaturaCbtHimichna formulaCoAsSKlas mineraluPersulfidivNickel Strunz 102 EB 25 3 Dana 82 12 3 1Geneziskontaktovo metasomatichnijIdentifikaciyaKolirbilij stalevo sirijForma kristalivkubichni oktaedrichniSingoniyarombichna singoniyaSpajnistserednya po kubuTverdist5 5BliskmetalevijProzoristneprozorijKolir risichornijGustina6 3Inshi harakteristikiNazvano na chestkobalt 4 Kobaltin u Vikishovishi Sinonim kobaltovij blisk Etimologiya ta istoriyaU shahtarskomu seredovishi v seredni viki mineral buv vidomij yak kobaltovij blisk oskilki vvazhavsya zacharovanim goblinami Z viglyadu zdavalosya sho ruda mistit korisni metali ale yih ne mozhna bulo viplaviti Natomist cherez vmist arsenu pri nagrivanni vidilyalisya lishe toksichni vipari Mineral buv vpershe kilkisno proanalizovanij i opisanij yak kobaltovij blisk u 1797 roci nimeckim himikom Martinom Genrihom Klaprotom 1743 1817 Suchasnu nazvu kobaltit fr cobaltine mineral otrimav u 1832 roci vid francuzkogo geologa i mineraloga Fransua Syulpisa Bodanta 1787 1850 yakij nazvav jogo na chest jogo harakternogo komponenta elementa kobaltu Inshi sinonimi yaki vin zapisav sirij kobalt kobaltovij eklatant i bilij kobalt Zagalnij opisHimichna formula CoAsS Za Ye Lazarenkom ta O Vinar mistit Co 26 34 As 42 48 S 18 21 Domishki zaliza do 16 nikelyu i stibiyu Riznovid bagatij na zalizo maye nazvu ferokobaltin Sulfoarsenid kobaltu ostrivnoyi budovi Asociaciya magnetit sfalerit halkopirit skutterudit alanit coyizit skapolit titanit kalcit chislenni inshi Co Ni sulfidi ta arsenidi Kristalografiya Singoniya kubichna vid simetriyi pentagon tritetraedrichnij Kristalichna struktura kobaltinu podibna do strukturi piritu Agregati i gabitus Dobre utvoreni kristali kobaltinu za zovnishnim viglyadom nagaduyut pirit Perevazhno voni mayut oktaedrichnij kubichnij dodekaedrichnij gabitus Krim togo sposterigayutsya kombinaciyi pentagonalnogo dodekaedra i tetraedra yaki zvichajno odnakovo rozvineni i utvoryuyut tipovu formu tak zvanogo mineralnogo ikosaedra Najbilsh poshireni formi 111 100 102 110 Kobaltin zustrichayetsya takozh u viglyadi zernistih i masivnih agregativ Fizichni vlastivosti Kolir kobaltinu bilij abo stalevo sirij z blido rozhevim vidtinkom Bagati zalizom vidmini mayut temno sirij abo siruvato chornij kolir Kolir risi siruvato chornij Pid mikroskopom kobaltin chasto anizotropnij i pri perehreshenih nikolyah viyavlyaye plastinchastu budovu Neprozorij Gustina 6 1 6 4 Tverdist 6 Blisk metalichnij Zlom nerivnij Krihkij Pri visokih temperaturah utvoryuye bezperervnij izomorfnij ryad z gersdorfitom NiAsS iz vmistom Fe do 40 atomnih i zonalnim rozpodilom bagatih So i Ni komponentiv Utvorennya i rodovisha Kobaltin nalezhit do osnovnih kobaltvmisnih mineraliv ale porivnyano ridko utvoryuye veliki samostijni skupchennya Zustrichayetsya u visokotemperaturnih gidrotermalnih rodovishah u viglyadi vkraplen i zhil u kontaktno metamorfizovani porodi U gidrotermalnih rodovishah utvoryuye arsenopirit glaukodot kobaltinovu i smaltin hloantit argentitovu formaciyi U pershomu vipadku ce najchastishe kontaktovo metasomatichni zalizorudni skarni v drugomu zhilni utvorennya Prikladom zhilnih rodovish v gidrotermalnih zoloto kvarcovih i sriblo arsenidnih karbonatnih zhilah kobaltinu ye u provinciyi Ontario v Kanadi Do kontaktovo metasomatichnnih rodovish nalezhit Dashkenske u Zakavkazzi v rodovishah Ni Co Ag Bi U formaciyi Rudni gori Chehiya Nimechchina Dobre utvoreni kristali kobaltinu piritoedri znajdeni v rodovishah Tunaberg Shveciya i Kobalt Kanada Inshi znahidki komuna Modum v guberniyi Buskeryud u Norvegiyi poblizu m Ganau Gessen Nimechchina Kornuoll Angliya U shahti v rajonah Kobalt i Sadberi Ontario Kanada z Velikogo Vedmezhogo ozera Pivnichna Kanada V Avstraliyi v Broken Gill i Torrington Novij Pivdennij Uels Pivdenna Avstraliya i na gorah Kobalt i Klonkarri Kvinslend Marokko Rujnuvannya Pri vivitryuvanni za rahunok kobaltinu utvoryuyetsya zemlistij abo kristalichnij eritrin kobaltovi kviti Praktichne znachennya Kobaltin odna z najvazhlivishih rud kobaltu Minimalnij promislovij vmist kobaltinu v rudah stanovit 0 1 0 2 Osnovnij metod zbagachennya flotaciya z podalshoyu selekciyeyu Z midno kobaltovo piritnih rud kobaltit viluchayetsya v kolektivnij koncentrat PererobkaOsn metod zbagachennya flotaciya z podalshoyu selekciyeyu Z midno kobaltovo piritnih rud K viluchayetsya v kolektivnij koncentrat z yakogo flotuyut midni minerali a potim kobaltit yaksho vin ne zv yazanij z piritom Flotoreagenti zbirachi ksantogenati aerofloti merkaptobenzotiazol dodatkovo podayutsya apolyarni masla spinyuvachi krezilovij aeroflot sosnove maslo aktivatori midnij kuporos z sirchanoyu kislotoyu neveliki kilkosti sirchistogo natriyu regulyatori seredovisha soda sirchana kislota depresori vapno trivala aeraciya ta in Z metoyu pidvishennya yakosti koncentratu jogo vipalyuyut dlya okisnennya piritu z pereflotovuyut z viluchennyam kobaltitu v koncentrat Iz nikel kobaltovih rud kobaltit i inshi arsenati kobaltu viluchayutsya razom z nikelevimi mineralami i viddilyayutsya vid nih v Div takozhSpisok mineralivPrimitkiNikel E G Nichols M C IMA CNMNC List of Mineral Names March 2007 2007 d Track Q20645057d Track Q16917772d Track Q1356348 Warr L N IMA CNMNC approved mineral symbols Mineralogical Magazine Cambridge University Press 2021 Vol 85 P 291 320 ISSN 0026 461X 1471 8022 doi 10 1180 MGM 2021 43 d Track Q912887d Track Q3314880d Track Q59767631d Track Q110360213 Ralph J Nikischer T Hudson Institute of Mineralogy Mindat org The Mineral and Locality Database Keswick VA Coulsdon Surrey 2000 d Track Q15221937d Track Q6395268d Track Q2463831 Chester A H A Dictionary of the Names of Minerals Including their History and Etymology Forgotten Books ISBN 978 1 333 71917 3 d Track Q4710517d Track Q53857848d Track Q53857737 Hans Luschen Die Namen der Steine Das Mineralreich im Spiegel der Sprache 2 Auflage Ott Verlag Thun 1979 ISBN 3 7225 6265 1 S 253 Helmut Schrocke Karl Ludwig Weiner Mineralogie Ein Lehrbuch auf systematischer Grundlage de Gruyter Berlin New York 1981 ISBN 3 11 006823 0 S 257 F S Beudant Traite Elementaire de Mineralogie 2 Auflage Verdiere Paris 1832 S 450 451 Bou Azzer mine Managem GroupLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Lazarenko Ye K Vinar O M Kobaltin Mineralogichnij slovnik K Naukova dumka 1975 774 s Kobaltin Mineralogo petrografichnij slovnik Ukl Bileckij V S Suyarko V G Ishenko L V H NTU HPI 2018 T 1 Mineralogichnij slovnik 444 s ISBN 978 617 7565 14 6 Cobaltite Mineral Handbook Palache C H Berman and C Frondel 1944 Dana s system of mineralogy 7th edition v I 296 298 PosilannyaCobaltite Webmin 5 Grudnya 2019 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ