«Книга про бешкетників» (пол. Księga urwisów), 1954 — пригодницький роман Едмунда Нізюрського для юнацтва.
Дія твору відбувається в селі Вільчков поблизу міста Кельці у часи ранньої Польської Народної Республіки. Головні герої - шестикласники вільчковської школи Віктор Стопа та Каролик Рудньок. Разом з друзями хлопці переживають низку небезпечних пригод, намагаючись вислідити та знешкодити диверсантів, які мають намір затопити шахту і вивести з ладу мідний рудник.
Книга з’явилася наприкінці ери сталінізму, за перших ознак відлиги. З одного боку, вона просякнута характерною для того часу пропагандою: спроби утворення сільськогосподарського кооперативу в селі та піонерської дружини у школі показані в позитивному ключі, а селянин Осух, який висловлювався проти колективізації, викликає явну антипатію. До того ж, син Осуха виявився злодієм, що викрав на руднику проводи, які диверсанти намагалися використати для підриву загати. З іншого боку, автор одним з перших зламав схеми соціалістичного реалізму в дитячій літературі. Його персонажі б’ються і сваряться, схильні до пустощів і шахрайських витівок, не дуже добре навчаються. Так само реалістично в романі показані міжособистісні стосунки персонажів у селі, школі та родині. .
У 1955 році за «Книгу про бешкетників» Нізюрський отримав Премію Прем'єр-міністра за твори для молоді.
У 1959 році київське видавництво «Дитвидав» видало «Книгу про бешкетників» українською мовою у перекладі О.Федосенка.
Персонажі
- Віктор Стопа – шестикласник із Вільчкова, напівсирота (батько загинув під час Другої світової війни), живе з матір’ю та сестрами в родині старого Осуха, який виступає проти колективізації.
- Кароль (Каролик) Рудньок – шестикласник, син гірничого інженера із Сілезії, найближчий друг Віктора
- Антось Батура – шестикласник, син і онук коваля, диктатор класу та редактор шкільної стінгазети
- Францішек Мікса – шестикласник, ватажок хуліганів
- Гондера – молодий вчитель біології, активіст Спілки польської молоді
- Сондей – улюблений вчитель математики та географії, прихильник колективізації
- Зайончковський – директор школи
- Кропа - шкільний двірник, спочатку вважався грубіяном і пияком. Пізніше з'ясувалося, що його донька загинула через шкільних розбишак, і тому він не любив хлопчаків
- Вцісло – начальник поштового відділення, розташованого в тій же будівлі, що і школа
- Стефек Голя – семикласник, захоплюється спортом, приятель Віктора.
Екранізації
За мотивами роману у 1954 році був знятий фільм під назвою «Таємниця старої штольні». Знімальні роботи проходили на місці колишніх гірничих робіт у Медзянці та у початковій школі в Зайончкові.
Примітки
- Tylicka, Barbara (2003). Słownik literatury dziecięcej i młodzieżowej. Wrocław: . с. 272. ISBN .
- Нізюрський Е. Книга про бешкетників / пер. з польськ. О. Федосенка ; худ. оформ. В. Ігнатова, І. Григор'єва. — Київ: Дитвидав, 1959. — 464 с. - с.2
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kniga pro beshketnikiv pol Ksiega urwisow 1954 prigodnickij roman Edmunda Nizyurskogo dlya yunactva Obkladinka ukrayinskogo vidannya romanu E Nizyurskogo Kniga pro beshketnikiv 1959 rik Diya tvoru vidbuvayetsya v seli Vilchkov poblizu mista Kelci u chasi rannoyi Polskoyi Narodnoyi Respubliki Golovni geroyi shestiklasniki vilchkovskoyi shkoli Viktor Stopa ta Karolik Rudnok Razom z druzyami hlopci perezhivayut nizku nebezpechnih prigod namagayuchis visliditi ta zneshkoditi diversantiv yaki mayut namir zatopiti shahtu i vivesti z ladu midnij rudnik Kniga z yavilasya naprikinci eri stalinizmu za pershih oznak vidligi Z odnogo boku vona prosyaknuta harakternoyu dlya togo chasu propagandoyu sprobi utvorennya silskogospodarskogo kooperativu v seli ta pionerskoyi druzhini u shkoli pokazani v pozitivnomu klyuchi a selyanin Osuh yakij vislovlyuvavsya proti kolektivizaciyi viklikaye yavnu antipatiyu Do togo zh sin Osuha viyavivsya zlodiyem sho vikrav na rudniku provodi yaki diversanti namagalisya vikoristati dlya pidrivu zagati Z inshogo boku avtor odnim z pershih zlamav shemi socialistichnogo realizmu v dityachij literaturi Jogo personazhi b yutsya i svaryatsya shilni do pustoshiv i shahrajskih vitivok ne duzhe dobre navchayutsya Tak samo realistichno v romani pokazani mizhosobistisni stosunki personazhiv u seli shkoli ta rodini U 1955 roci za Knigu pro beshketnikiv Nizyurskij otrimav Premiyu Prem yer ministra za tvori dlya molodi U 1959 roci kiyivske vidavnictvo Ditvidav vidalo Knigu pro beshketnikiv ukrayinskoyu movoyu u perekladi O Fedosenka PersonazhiViktor Stopa shestiklasnik iz Vilchkova napivsirota batko zaginuv pid chas Drugoyi svitovoyi vijni zhive z matir yu ta sestrami v rodini starogo Osuha yakij vistupaye proti kolektivizaciyi Karol Karolik Rudnok shestiklasnik sin girnichogo inzhenera iz Sileziyi najblizhchij drug Viktora Antos Batura shestiklasnik sin i onuk kovalya diktator klasu ta redaktor shkilnoyi stingazeti Francishek Miksa shestiklasnik vatazhok huliganiv Gondera molodij vchitel biologiyi aktivist Spilki polskoyi molodi Sondej ulyublenij vchitel matematiki ta geografiyi prihilnik kolektivizaciyi Zajonchkovskij direktor shkoli Kropa shkilnij dvirnik spochatku vvazhavsya grubiyanom i piyakom Piznishe z yasuvalosya sho jogo donka zaginula cherez shkilnih rozbishak i tomu vin ne lyubiv hlopchakiv Vcislo nachalnik poshtovogo viddilennya roztashovanogo v tij zhe budivli sho i shkola Stefek Golya semiklasnik zahoplyuyetsya sportom priyatel Viktora EkranizaciyiZa motivami romanu u 1954 roci buv znyatij film pid nazvoyu Tayemnicya staroyi shtolni Znimalni roboti prohodili na misci kolishnih girnichih robit u Medzyanci ta u pochatkovij shkoli v Zajonchkovi PrimitkiTylicka Barbara 2003 Slownik literatury dzieciecej i mlodziezowej Wroclaw s 272 ISBN 83 04 04606 7 Nizyurskij E Kniga pro beshketnikiv per z polsk O Fedosenka hud oform V Ignatova I Grigor yeva Kiyiv Ditvidav 1959 464 s s 2