Клітинна адгезія

Адге́зія кліти́н — це біологічний процес, що характеризується взаємодією клітин з іншими клітинами, позаклітинною матрицею або іншими біологічними поверхнями шляхом прилипання до них. Клітинну адгезію регулюють специфічні білки — (CAM, від англ. cell adhesion molecules), що служать посередниками при взаємодії з молекулами клітини партнера або поверхні. Ці молекули називаються рецепторами, а молекули, які вони визнають — лігандами або протирецепторами.

У тканинах багатоклітинних організмів клітинна адгезія необхідна для утримання клітин разом. Крім того, згідно з , цей процес важливий для розвитку ембріону, коли клітини різних типів групуються разом, формуючи тканини. Деякі рецептори адгезії, наприклад , також мають можливість сигналізувати клітині про наявність ліганду, виклаючі або пригнічуючі процеси клітинної диференціації. У одноклітинних організмів клітинна адгезія важлива для формування біофільмів, колонізації поверхонь і патогенезу.

Примітки

1. Gumbiner, B. M. (1996). Cell Adhesion: The Molecular Basis of Tissue Architecture and Morphogenesis. Cell. 84 (3): 345—357. doi:10.1016/S0092-8674(00)81279-9. PMID 8608588.

Посилання

• Адгезія у біології [ 30 вересня 2020 у Wayback Machine.] // ВУЕ